Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

11 грудня – 15 грудня 2018

Із 10:12 11 грудня до 13:49 15 грудня 2018 фаза Серпанку у Водолієві місячно сонячного циклу в Стрільці. Волелюбність, дружні стосунки, однодумці, винахідливість, передові наукові розробки та технології допомагають розширити кордони власної картини світу; вибудовувати власний світогляд. Сприятливий період для вирішення таких питань як отримання вищої та спеціальної освіти; юридичних питань; питання міжнародної економіки та права; стосунки з іноземцями; далекі подорожі; туризм з освітньою метою; видавнича справа; ідеологія; пропаганда та протидія пропаганді.

Меркурій заходить до знаку Стрільця. До 5 січня 2019 наш розум експансивний – хочеться знати все більше і більше. Інтереси багатобічні. Масштабність розуму. Інтерес до всього, що не вкладається в голові і вимагає поглибленого довгострокового вивчення. Філософський склад розуму, цікавий по відношенню до таких явищ як чужа культура, релігія, світогляд, юриспруденція, знаменитості місцевого масштабу. В процесі мислення відчувається брак обізнаності, брак конкретних знань у ставленні до деталей. Тому інтуїтивно прагнемо дізнатися якомога більше подробиць і намагаємося перевірити їхню правдивість. Здогадуємося про те, що в процесі мислення схильні захоплюватися ментальними конструкціями, обожнювати їх і не бачити недоліків. Тому підсвідомо прагнемо мислити критично. Для цього беремо участь у різноманітних масштабних заходах, де люди діляться своїми ментальними уявленнями, де ми можемо показати свою концепцію і обговорити її з іншими освіченими людьми. Найважче мислити тверезо, стежити за тим, щоб міркування базувалися на правдивих, а не на помилкових ідеях або уявленнях, а також щоб із правильних ідей не виходити хибні висновки.

7 грудня – 11 грудня 2018

Із 09:20 7 грудня до 10:12 11 грудня 2018 фаза Нового Місяця в Стрільці. Головна тема місяця: розширення кордонів власної картини світу; побудова власного світогляду; особиста філософія; особиста система вірувань; релігійні погляди; ідеали; освіченість; отримання вищої та спеціальної освіти; юриспруденція; вирішення юридичних питань; питання міжнародної економіки та права; стосунки з іноземцями; далекі подорожі; туризм з освітньою метою; видавнича справа; ідеологія; пропаганда та протидія пропаганді. Колективний настрій – “Я вірую” або “Я бачу сенс”. Мета прагнень: уточнити власний ідеал, знайти вищий сенс у тому чи іншому дійстві. Задача: знайти учителя та опанувати великий курс навчальної програми. Цей місяць року пов’язаний із наміром розширити горизонти внутрішнього світу і розширити власні можливості у зовнішньому світі. Нас вмотивовує бажання знайти сенс життя і донести його до інших. В цей час життя перевіряє, чи адекватна наша картина світу, чи здатні ми відмовитися від помилкових уявлень і осягнути нове знання. Життєво важливими в цей час є такі людські якості: широкий світогляд, оптимістичність, відкритість до всього нового, готовність постійно розширювати кордони власного уявлення про світ. Чим більше ми працюємо над уточненнями власного ідеалу, тим вище стає рівень нашої життєздатності. Зевс любить переможців. У міфах Зевс-Юпітер зневажає безпорадних людей, вони йому байдужі, він навіть готовий їх знищити як щось зайве й нікчемне. І навпаки, Зевс-Юпітер цікавиться героями. Він у всілякий спосіб їх підтримує та обдаровує. Стань героєм – і знатимеш, як скористатися щасливим випадком, щоб розширити власні можливості, вийти на новий рівень суспільного життя.

8 грудня 2018 завершується фаза ретроградності Венери — завершується попередній цикл Венера/Сонце, що розпочався у травні 2017 в Овні, і починається новий. Життя розвивається в новому напрямку. В якому? Зверніть увагу, в якому домі вашого гороскопу сталася Нижня кон’юнкція Сонця з Венерою – 4 градус Скорпіона. Саме у сфері цього дому буде реалізовуватися ваша нова етична система в період до наступної Нижньої кон’юнкції у 14 градусі Близнят 3 червня 2020.

Гороскоп на місяць 7 грудня 2018 – 6 січня 2019

новорічні прикраси Місячно-сонячний цикл у Стрільці.

Головна тема місяця: розширення кордонів власної картини світу; побудова власного світогляду; особиста філософія; особиста система вірувань; релігійні погляди; ідеали; освіченість; отримання вищої та спеціальної освіти; юриспруденція; вирішення юридичних питань; питання міжнародної економіки та права; стосунки з іноземцями; далекі подорожі; туризм з освітньою метою; видавнича справа; ідеологія; пропаганда та протидія пропаганді. Колективний настрій – “Я вірую” або “Я бачу сенс”. Мета прагнень: уточнити власний ідеал, знайти вищий сенс у тому чи іншому дійстві. Задача: знайти учителя та опанувати великий курс навчальної програми. Цей місяць року пов’язаний із наміром розширити горизонти внутрішнього світу і розширити власні можливості у зовнішньому світі. Нас вмотивовує бажання знайти сенс життя і донести його до інших. В цей час життя перевіряє, чи адекватна наша картина світу, чи здатні ми відмовитися від помилкових уявлень і осягнути нове знання. Життєво важливими в цей час є такі людські якості: широкий світогляд, оптимістичність, відкритість до всього нового, готовність постійно розширювати кордони власного уявлення про світ. Чим більше ми працюємо над уточненнями власного ідеалу, тим вище стає рівень нашої життєздатності. 
Зевс любить переможців. У міфах Зевс-Юпітер зневажає безпорадних людей, вони йому байдужі, він навіть готовий їх знищити як щось зайве й нікчемне. І навпаки, Зевс-Юпітер цікавиться героями. Він у всілякий спосіб їх підтримує та обдаровує. Стань героєм – і знатимеш, як скористатися щасливим випадком, щоб розширити власні можливості, вийти на новий рівень суспільного життя.

На міжнародному рівні весь грудень сприятливий для діяльності, спрямованої на зміцнення фінансової стабільності, на зміцнення партнерських стосунків, на зміцнення миру за допомогою економічних та дипломатичних методів (16 грудня 2018 точний падаючий секстиль Венера/Сатурн). На початку січня 2019 важливі міжнародні зустрічі та важливі рішення (2 січня 2019 точна кон’юнкція Сонце/Сатурн).

У сфері спортивних занять, боротьби, спорту та професійної майстерності період 7-31 грудня 2018 сприятливий для діяльності, що пов’язана з реставрацією, протезуванням, відновленням до життя після важких травм та психологічних потрясінь (17 грудня точний зростаючий секстиль Марс/Плутон). Це сприятливий час для того, щоб щось глибоко змінити у професійній сфері, у спортивних заняттях. Але ви не відчуєте впливу цього аспекту, якщо ваша активність не пов’язана зі знаменитостями світового масштабу або з відомими в узьких колах персонами.

Із 16 листопада 2018 до 1 січня 2019 Марс у Рибах. В цей час агресивність низька – майже відсутня, доки немає дуже сильного нападу ззовні. Агресія виражається зазвичай непрямо – через створення контексту: демонстрація емоції, настрою. Наприклад, увімкнути відповідну музику, показати фільм із відповідним сюжетом, розповісти казку. Виставити себе в ролі жертви маніпуляції і обману, щоб змусити інших робити те, що потрібно. Хоча під впливом алкоголю та інших психотропних речовин агресія може випліскуватися у вигляді істерики і психологічного садизму. Як в такий час відбувається боротьба? Супротивники влаштовують хаос і загальну плутанину, можуть прикидатися безпорадними, щоб пробудити в інших докори сумління: “Як ти міг так вчинити зі мною?” Щоб перемагати у боротьбі в цей час, важливо розумітися на нюансах і тонкощах змістів, що стоять за явищами матеріального світу. Важливо вміти глибоко розуміти психологію людей, використовувати знання міфології, історії цивілізацій, культурології, мистецтва. Перевага у боротьбі на боці того, хто діє красиво, створюючи для супротивника ілюзію, в якій він «пливе», втрачає ґрунт під ногами. В цей час у боротьбі супротивники вдаються до обману, містифікацій, маніпуляцій і неймовірних фантазій. Не нехтують можливістю використовувати алкоголь і різні стимулятори фізичної активності. Найбільш привабливими в цей час є чоловіки, що мають образ казкового принца: загадковий, трохи таємничий і дуже м’який у проявах активності, що збуджує фантазію. Привабливий чоловік із тисячею облич, готовий прийняти будь-яку запропоновану йому роль. Може прикинутися ким завгодно. Сексуальність: чоловіки шукають любові неземної. Сексуальне збудження в стані трансу (сильні емоції, музика, картини природи, мистецтво, тантра, медитація, алкоголь), дуже чуттєві й охоче дозволяють зачарувати себе. Як скидати агресію в цей час: через плавання, особливо з аквалангом, танці, музику, взагалі через мистецтво.

Із 1 січня до 14 лютого 2019 Марс в Овні. Щоб перемагати у боротьбі та підвищувати професійну майстерність, у цей час слід діяти із величезною відвагою, сміливістю, із відкритим заборолом. Маємо бути готові йти на ризик, робити щось принципово нове. Маємо виступати з ініціативами, коли йдеться про відстоювання власних інтересів, про необхідність діяти на власний розсуд, про захист справедливості, про захист своїх кордонів. Як в такий час відбувається боротьба? Супротивники вмикають “повний вперед”, відверто атакують, натиск руйнівний, бурхливий, але недовгий. Перевага у боротьбі, в спорті, у професійній майстерності в цей час на боці того, хто діє сильно, на високому рівні майстерності, сміливо, рішуче. Найбільш привабливими в цей час є чоловіки, що справляють враження сильних, сміливих, спортивних, вправних, пристрасних, збуджених, різких, активних, відважних: вояк, майстер, захисник, шукач небезпечних пригод. Він прямий, реагує миттєво і запальне. Готовий діяти навіть у найризикованішій ситуації. Сексуальність спонтанна, гаряча, бурхлива, напориста. Тінь: жорстокий. Як скидати агресію в цей час: через бокс, фехтування, футбол (в ролі нападного).

8 грудня 2018 завершується фаза ретроградності Венери – завершується попередній цикл Венера/Сонце, що розпочався у травні 2017 в Овні, і починається новий. Життя розвивається в новому напрямку. В якому? Зверніть увагу, в якому домі вашого гороскопу сталася Нижня кон’юнкція Сонця з Венерою – 4 градус Скорпіона. Саме у сфері цього дому буде реалізовуватися ваша нова етична система в період до наступної Нижньої кон’юнкції у 14 градусі Близнят 3 червня 2020.

Венера в Скорпіоні до 7 січня 2019. Найбільш привабливими та симпатичними будуть люди, що справляють враження надзвичайних, магічних. Найбільш привабливі молоді жінки: Цирцея. Таємнича, незабутня, сексуально дуже приваблива, потужна, пристрасна і прониклива. Справжнісіньке «втілення гріха». Тінь: Медуза Горгона. У еротиці: глибоко пристрасна звабниця. Щоб виглядати привабливою і почуватися вдоволеною у коханні та соціальних ситуаціях, варто досліджувати питання моди і стилю як із теоретичного боку, так і з практичного. Виграшним буде власний стиль, що вирізняється елегантністю та несе відбиток наукового підходу до створення іміджу. Перевагу варто надати класичному стилю, буржуазному урбаністичному шику. Соціальний образ – Маг, Цілителька, Могутня Володарка. Стиль у мистецтві – сюрреалізм.

Весь грудень 2018 в цілому – дуже сприятливий період для того, щоб зміцнити власне фінансове становище, позиції в любові, коханні, партнерстві та у соціальному житті. Цей час дуже сприятливий для заробітків та придбання цінних речей як матеріальних, так і нематеріальних. Фінансові надходження завдяки кар’єрі, статусу, репутації. Надходження можуть бути не дуже великими, але постійними й надійними. Гармонійні стосунки з партнерами, фінансовий успіх. Вигідні придбання нерухомості, необхідних для досягнення високого становища та для просування в кар’єрі речей (16 грудня точний падаючий секстиль Венера/Сатурн). Приносять прибуток заняття в галузі літератури, поезії, живопису, музики, фото, кіно, міфології, метафізики. Прибутки завдяки вмінню розбиратися у тонкощах (21 грудня точний падаючий трин Венера/Нептун). Якщо ваші особисті прибутки пов’язані зі знаменитостями світового масштабу, можна отримати підтримку. Можуть бути прибутки завдяки вмінню «глибоко копати», вести глибокі дослідження та розслідувати приховані речі. Прибутки у тих, хто заробляє у галузі протезування, хірургії, науки, окультизму (28 грудня точний падаючий секстиль Венера/Плутон).

Із 31 жовтня 2018 до 5 січня 2019 Меркурій у знаку Стрільця. У цей час наш розум експансивний – хочеться знати все більше і більше. Інтереси багатобічні. Масштабність розуму. Інтерес до всього, що не вкладається в голові і вимагає поглибленого довгострокового вивчення. Філософський склад розуму, цікавий по відношенню до таких явищ як чужа культура, релігія, світогляд, юриспруденція, знаменитості місцевого масштабу. В процесі мислення відчувається брак обізнаності, брак конкретних знань у ставленні до деталей. Тому інтуїтивно прагнемо дізнатися якомога більше подробиць і намагаємося перевірити їхню правдивість. Здогадуємося про те, що в процесі мислення схильні захоплюватися ментальними конструкціями, обожнювати їх і не бачити недоліків. Тому підсвідомо прагнемо мислити критично. Для цього беремо участь у різноманітних масштабних заходах, де люди діляться своїми ментальними уявленнями, де ми можемо показати свою концепцію і обговорити її з іншими освіченими людьми. Найважче мислити тверезо, стежити за тим, щоб міркування базувалися на правдивих, а не на помилкових ідеях або уявленнях, а також щоб із правильних ідей не виходити хибні висновки.

18 грудня 2018 завершується фаза ретроградності Меркурія у 6 градусі Стрільця. Ідеї, що виникли наприкінці листопада 2018, впливатимуть на інтелектуальну зайнятість протягом року. Чим ближче до 21 грудня, тим голосніше заявляють про себе нові ідеї щодо навчання, подорожей, зв’язків із людьми з великими можливостями. 21 грудня 2018 розпочинається новий річний цикл, пов’язаний із розширенням власних можливостей через інтелектуальну активність: знання, навчання, зв’язки, знайомства. Цикл пов’язаний із такими речами як курси великих навчальних програм, видавнича справа, юристпуденція, подорожі з освітньою метою, стосунки з іноземцями, побудова світогляду, філософія, система вірувань, релігія (21 грудня 2018 точна кон’юнкція Меркурій/Юпітер). 22 – 26 грудня 2018 доводиться мати справу із наслідками хибних розрахунків та браку критичного мислення. В цей час ми прощаємося із хибними думками, викликаними бажанням вірити у щось фантастичне. В цей час важко зібратися з думками, не надто вдалий період для навчання, аналітики, обміну думками – доведеться докладати великих розумових зусиль, щоб розібратися в тонкощах. В цей час особливо небезпечні для інтелекту та здоров’я алкоголь, психотропні речовини, стани афекту (25 грудня 2018 точний падаючий квадрат Меркурій/Нептун). 26 грудня 2018 – 5 січня 2019 розум налаштований на сприйняття чогось оригінального, передового. Це час для спілкування із друзями, для читання наукової літератури, для винахідництва. Всі ці речі зараз даються легко й приносять вдоволення (4 січня 2019 точний падаючий трин Меркурій/Уран).

В цілому 7 – 31 грудня – це дуже сприятливий для особистої творчості період. Допомагають віддавати накази, керувати такі якості як винахідливість, оригінальність, дружелюбність, вміння працювати в команді. До 21 грудня 2018 імперативні обставини сприяють творчій активності: події, на які ми не маємо можливості впливати власною волею (природні катаклізми, революційні зміни, повстання, наукові відкриття та використання передових технологій, прогрес, модернізація) та стосунки з вченими-винахідниками, геніями, реформаторами сприяють проявам власної компетентності. Але ви можете не відчути на собі можливості цього періоду, якщо ваша особиста творчість не пов’язана з науковими розробками, інженерією, передовими технологіями (20 грудня 2018 точний падаючий трин Сонце/Уран).

Із 22 грудня 2018 до 20 січня 2019 Сонце у знаку Козеріг – перший місяць зими.

Наприкінці грудня 2018 – на початку січня 2019 у сфері кар’єри та репутації виникають нові ідеї щодо особистих творчих проектів. Ідеї, що виникли рік тому і реалізувалися протягом року, набувають нового творчого змісту, доповнюються надбаною протягом року компетентністю (2 січня 2019 точна кон’юнкція Сонце/Сатурн у 12 градусі Козерогу). В цей час у власних творчих проектах, під час прийняття самостійного рішення ми можемо отримати допомогу з боку тих, хто знається на тонкощах. Це час завершення особистих проектів, пов’язаних з мистецтвом, модою, культурологією, філософією, міфологією, і планування нових проектів у цих сферах (4 січня 2019 точний падаючий секстиль Сонце/Нептун).

Все ли в СССР были “советскими людьми”?

Когда обговаривают на нашем местном уровне тему переименования Кировограда, часто сталкиваюсь с тем, что люди возмущаются: “За что же вы так ненавидите СССР? Ведь вы родились в СССР, там вам дали бесплатное образование! Вы же были советским человеком!” А кто вам сказал, что в СССР все были “советскими людьми”? В январе 2014 журнал «Гефтер» опубликовал запись беседы с Ольгой Седаковой о «второй культуре» 1970-х годов – разговор о том, что происходило в «глухие годы» в высокой культуре сопротивления, как изменился язык культуры. Можно найти эту запись в Интернете.

Журналистка: – А кто для вас был образцовым советским человеком?

Ольга Седакова: – Типичным, скорее, советским человеком. Почти все, надо сказать, в той или другой степени. С кем что-то произошло всерьез, проснувшийся человек уже не был этим типичным советским человеком. У кого был вкус. Типичный советский человек вкусом не обладал. В среде, где сопротивление советскому нарастало и уже доходило до фобии, слово «советский» звучало страшно и оскорбительно даже, научились отличать во всем советское и несоветское. Даже, например, в игре пианиста и скрипача: вот это советский звук, а это несоветский. Вот этот пейзаж написан по-советски, а этот – не по-советски. Это в каком-то смысле почти мистическое чутье, но оно было одно и то же и у нас, и у цензуры.

Судя по тому, что, будучи школьницей, я скрывала от моих родителей, убежденных коммунистов, мои тетради с переписанными стихами авторов “серебряного века”, я уже в 13 лет осознавала, что люблю что-то такое, что советскому человеку любить нельзя. На первом курсе института швейцар на входе регулярно делал мне замечания: “В джинсах запрещено!” – судя по этим замечаниям, я одевалась не как советский человек. Осенью на третьем курсе куратор сообщила мне возмущенно: “Нужно еще выяснить, как вы с такими взглядами пробрались в институт!”. Мне было не очень понятно, о каких конкретно из моих взглядов идет речь, но хорошо было понятно, что в целом мои взгляды не соответствуют кодексу советского человека – строителя коммунизма. Ах, да, вот еще: в раннем детстве я любила сортировать открытки, иакая у меня была игра. Бабушка хранила все открытки, которые ей присылали. Там были немецкие трофейные со времен войны, были литовские – до 1956 семья моей мамы жила в Литве, были советские. И у меня были все эти окрытки разложены по коробкам по категориям: сногсшибательные, красивые, интересные, уродские. И вот в коробке “уродские” хранились типичные образцы советской эстетики. Так что да, я никогда и не была “советским человеком”.

“Нехай у мене сарай згорить, аби у сусіда корова здохла”

– А от цікаво: “про сусіда” це наше радянське минуле до цього привчило, чи то наша національна особливість?

– Восени 2005 злетіли ми з чоловіком з дороги на узбіччя, бо вчасно не перевзули автівку в зимову гуму. Не встигли оговтатися, як вже бігли до нас з дороги водії на допомогу. Хтось перекрив дорогу з обох кінців, а вантажівка зачепила нас тросом і витягла з рілля. Переконавшись, що з нами все нормально, всі поїхали по своїх справах. Коли б нашою національною рисою було би радіти біді сусіда, ми би спостерігали, як радісно дивляться на нас зі своїх автівок співгромадяни, не збавляючи швидкості. Але за своє життя я такого ніколи не бачила в Україні. А от у Підмосков’ї, де була лише раз у житті, зі мною саме це і трапилося: Загрузли в снігу серед якоїсь дороги посеред приватного сектору. Автівки спокійно проїжджали повз. Врешті я пішла попросити лопату до першого ліпшого будинку. Вийшов чоловік. Сказав, що не може мені дати лопати. А я сказала: “Я впервые в Подмосковье. И я удивлена: вот если бы такое в Украине со мной случилось, мою машину бы уже откапывали всем селом”. Повернулася і пішла геть. І тут сталосі диво: чувак мене покликав. Озираюся: мовчки стоїть, протягає лопату. Національна риса, ага. Коли я захищаю Україну, я знаю, що і від чого я захищаю.

Про “зубожіння”

Щоб ви знали, радянська людина не вбачала в пустому шинквасу нічого особливого. Ніхто не волав про зубожіння. Навпаки, всі були цілком вдоволені життям. Зараз, коли в супермаркетах прилавки повні таких речей, які радянська людина не могла собі ні уявити у найсміливіших фантазіях, ні побачити уві сні, радянська людина як ніколи відчуває себе абсолютно бідною. Чому так? Бо для радянської людини не було бідою, коли нема чого їсти, крім гнилої картоплі та сірої квашеної капусти. Справжня біда – це коли дізнався, що у сусіда звідкись взялися шпроти: побачив із вікна у смітниковому відрі порожню жерстянку. Ви не можете собі уявити масштаби сьогоднішньої біди радянської людини, коли вона на касі супермаркету спостерігає кошик із закупами людини нерадянської. Ось чому міф про зубожілих українців сьогодні такий популярний: надто багато радянських людей у Вільній незалежній Україні без м”№;%?ів і комуністів. Якщо їм зараз показати ці типові для 1980-тих років фото радянської дійсності, вони скажуть, що не було такого, що всього було вдосталь, що це фейкові фото. Вони дійсно пам’ятають, що у них всього було вдосталь, маючи на увазі, що вдосталь було гнилої картоплі, і завжди можна було напекти пиріжків з вермішеллю.

Дарунки св. Миколая

Сьогодні отримала в приват передноворічне привітання із побажаннями.

“Я бажаю вам у Новому році красиві черевички”. Вочевидь, мої броги цій людині не подобаються.

“хорошого сексу”. Людина каже, що у мене поганий секс.

“мінус 10 кг”. У мене навіть і 1 зайвого немає, а людина каже, що я гладка.

“коханого чоловіка”. Людина вважає, що я не кохаю свого чоловіка.

“гарні груди”. Тренажерний зал, стрейчинг, масаж, збалансоване харчування і мінімум часу у бюстгальтері – вони не можуть не бути гарними. А людина каже, що негарні.

“зморшок тільки від сміху”. Людина вважає, що я погано виглядаю і мало сміюся.

“шикарний загар”. Людина вважає, що я не маю грошей на солярій.

“американську посмішку”. Людина вважає, що у мене погана посмішка.

“джинси, що сидять ідеально”. Людина вважає, що я потворно виглядаю у своїх джинсах.

“офігенну сумочку з грошима в ній”. Вочевидь, мої сумочки видаються людині простенькими й дешевими.

“і вихідні на теплих островах”. Людина натякає, що мені час відпочити.

“щирих компліментів”. Людина вважає, що люди роблять мені компліменти не щиро.

“полюбити себе й поставити в центр всесвіту”. Людина вважає, що я себе не люблю і страждаю на комплекс меншовартості.

Що я думаю про цю подію? Я думаю, що це св. Миколай подав мені знак: “Ти маєш, нарешті, вести блог про мистецтво спілкування!”

Про локальні й глобальні стреси

Olha Zasteba: -А які у вас способи терапії позбавлення стресів? У мене от щось створити: чи то текст, чи то полотно…

Ольга Іванець: -То локальні стреси, вони корисні для організму. Не слід їх уникати. Рефлексую, як зазвичай: щоденник, есеї, розмови (з тобою, Ольцю, в тому числі – дуже важливо). А от глобальний стрес, викликаний ударом по життєвій позиції, по системі цінностей, – це дуже серйозно, тут рефлексії можуть виявитися безсилі. Якщо за два-три тижні душевна рівновага не відновиться, тре йти по допомогу до фахівця.

Olha Zasteba: – Olga Ivanets так-так, абсолютно згодна, що локальних і нема як уникнути, але можна вийти з них скоріше та не впасти у депресію. ? ❤️
Дякую, що поділилася!!!!

Ольга Іванець: – Olha Zasteba Так отож. Якщо не рефлексувати (правильно переживати) локальні стреси, вони переходять у глобальні.

Olha Zasteba: – Olga Ivanets мені стало сьогодні зранку так це цікаво: що роблять друзі по фб із цим. Ще й віршик доречний знайшовся.

Ольга Іванець: – Olha Zasteba Мені теж цікаво. Бо часто бачу, що люди уникають будь-яких стресів, постійно намагаються робити вигляд, що у них все гаразд. Так, ніби відсутність напруги є ознакою хорошої людини і гарного життя. Дуже багато невротиків навколо.

Olha Zasteba: – Olga Ivanets отож бо, що роблять вигляд: про погане не говорять, усміхаються, про негатив і чути не хочуть… і виходить якась пунктирна картинка…

Ольга Іванець: – Olha Zasteba Але ж мова тіла ніколи не бреше: видно, що людина в стресі, але чи то не усвідомлює того, чи то неадекватно те переживає.

Спогад на Фейсбуці

Ольга Іванець
17 грудня 2012 р. ·
РАЗМЫШЛЕНИЯ У НЕПАРАДНОГО ПОДЪЕЗДА
Я ненавидела еду в детстве. Мое прекрасное существование в мире бабочек, пауков и стрекоз, флоксов, цикламенов и роз, крапивы, кустов крыжовника, стволов черешен, занавешенных диким виноградом балясин беседки, кудрявого ковра спорыша прерывалось досадным пребыванием за обеденным столом. «Не выйдешь из-за стола, пока не съешь!»
Часы бдения над тарелкой куриного супу в сосредоточении на узорах, образованных жировыми кругами на его поверхности, не прошли бесплодно: именно там, в кухне моего детства сформировалась моя личная философия персоноцентриста, ненавидящего всякое подавление личности и любое проявление неуважения к частной собственности. «Делает, что хочет!» – возмущенный возглас бабушки, восторженный хмык дедушки, завистливый стон мамы, торжествующий полушепот папы.
У меня вообще не было аппетита лет до 15. У меня могла разболеться голова, начаться тошнота, и я знала, что просто нужно поесть, что я голодна. Но ничто из еды никогда не вызывало у меня чувства радостного предвкушения наслаждения. Я и теперь радуюсь от еды крайне редко. Ем так, словно заправляю автомобиль: быстро, сосредоточенно, вовремя и полезно. Вот сейчас думаю, что из еды вызывает у меня приятные ощущения. Теплая осень, Париж, свежайшие устрицы и шабли. Можно бесконечно долго сидеть в интерьере модерн, смотреть на прохожих, флиртовать с любимым мужчиной… Зимний день во Львове, крохотная цукерня в лабиринтах Старого миста, виденська кава и велычезный шматок «Моцарту». Друзи, з якымы можна мовчати про що завгодно, сниг за викном, де свитло поступово набувае видтинкив сирого, а потим стае неймовирно сыним, элекртычно сыним на якусь мить, и ты вже бачыш велычезни били пластивци, що коять свий танок у жовтому свитли фонаря… Вечер на берегу Аденского залива, рыба, запеченная в земляной печи, на столе – плошки с медом и красным жгучим перцем, воздух, плотный на ощупь от ароматов мирта, сандала, смолы ливанского кедра. «Мадам сегодня не ужинает?» – молодой сексапильный красавец, сверкая демоническим карим оком необъезженного скакуна… Уличное кафе, Индокитай, маленькие стульчики, сидишь, как на корточках, рядом дремлет курильщик опиума, в воге кипят круглые пирожки, над моей миской с лапшой поднимается водяным драконом тонкая струйка пара… Или пивная в моравских горах, черное пиво, голонка с пылу-с жару, сырой дух грибов и дерева, туман, очертания каменного стража на вершине…

Я редко готовлю сама. Особенно в Украине:

Роскошны вы, хлеба заповедные
Родимых нив,—
Цветут, растут колосья наливные,
А я чуть жив!
Ах, странно так я создан небесами,
Таков мой рок,
Что хлеб полей, возделанных рабами,
Нейдёт мне впрок!

Когда я одна, я ем в кафе. Или покупаю себе зеленый горошек из банки и свежую ветчину.

17 грудня 2018: Так ось що я вам скажу друзі… Після втечі януковичів із подивом зазначаю: у себе в місті я їм із такою ж насолодою, як колись в Парижі. “Ну, и что тебе дал твой Майдан?” Господи, він дав мені радість життя, насолоду від простих речей – від їжі.

З Галею про філософію

Галина Босько: “Пару дней назад я случайно попала на конференцию, на которой рассказывали о подверженности поэтов депрессиям и суициду. Факт. Просто они очень тонко чувствуют и им иногда больно принимать жуткое несовершенство мира. Меня там спросили «кто ты?», я ответила, что я исследователь. Так вот, продолжаю своё исследование любви. О глазах и любящем взгляде. Любовь видит глубже, она видит тебя. Последние полгода я испытала много боли и только сейчас даю себе ответ почему. Из-за острой необходимости в самоидентификации, которая приходит, когда на тебя смотрят в любом состоянии и видят тебя истинного. Я это называю – возрождающий взгляд любви. Мой тонкий поэт будто потерялся, смотрит вглубь, ищет себя. Но полностью не может обрести, ведь так хочет увидеть этот любящий понимающий взгляд. Я испытываю дискомфорт, страдание, когда никто не смотрит на меня, видя суть, заглядывая вглубь. Я могу убеждать себя, что самодостаточна, но я уже была в себе, поэтому быть не в себе очень неуютно на всех уровнях. Протестует каждая клеточка. Если бы по-новому открыться любви, тоньше, тоньше, тише начать слушать других, думать о других, но проникая в саму суть, никого ни с кем не сравнивая, понимая самобытность каждого, не считая себя выше или ниже. Быть бы снова просто человеком, понимая что каждый лишь человек и его чувства, внутренние переживания, виденье мира – это его особенность. Искренне сочувствовать, вдохновлять и помогать найти выход тем, кто потерял надежду, вселять веру в себя. Давайте выйдем наружу, станем детьми, позволим этому случиться себе и другим… Как бы не было трудно все принять, как бы ни трудно было вновь обрести себя, я наблюдаю все, я слушаю, что происходит внутри, что горит и светит сквозь глухую и звонкую боль в душе. Да мне бывает больно. За людей, за себя и за весь мир. Ну и что. Это правда. Я это ощущаю и вывожу наружу своей правдой. Если вы чувствуете боль, в первую очередь признайтесь в этом себе и найдите причины. Так бывает, у всех. Больнее всего тем людям, которые обрели любовь и потеряли. Их души будто бы блуждают. Их нужно крепко здесь держать любовью, чтобы не сорвались с петель. Чтобы дошли до конца.

Ольга Іванець: – Галь, замени в тексте слово “ми” на “я”.

Галина Босько: – Олечка, знаю, что статья сырая и корявая. Это бы начальный вариант. Я уже переделала. Если увидешь ещё что-то, пиши. Я каждую статью или поэзию редактирую раз 100))

Ольга Іванець: – Галина Босько Смотри, совсем другой смісл приобретает текст: “Если бы я открылась любви, тоньше, тоньше, тише начала слушать других, думать о других, никого ни с кем не сравнивая, понимая самобытность каждого, не считала себя выше потому что у меня развитей интеллект или больше достижений. Если бы я была просто человеком, понимая что каждый лишь человек и его чувства и внутренние переживания – это его особенность. Если бы я могла искренне сочувствовать, вдохновлять и помогать найти выход тем, кто потерял надежду, вселять веру в себя. Если бы я перестала быть эгоисткой и вышла наружу, сблизилась, стала ребенком, позволила этому случиться себе и другим… Это боль моей души”. Многие могли бі читать єто текст, как молитву.

Галина Босько: – Ольга Иванец но тогда каждый должен, читая, обращаться к самому себе, а я обращаюсь ко всем, в том числе и к себе.

Ольга Іванець: – Галина Босько Нет, простош ті стремишься разделить тяжесть своего мироощущения с другими, разделить свое недовольство собой с нами, другими, переложить на нас, других, часть своей вині и ответственности. И єто “мі” делает тебя слабой, ничтожной. А вот когда вместо мі звучит “я”, то мі видим сильного отважного человека – и возникает чувство сопричастности, узнавания себя, слабого и виноватого, и становится яснім віход из єтой слабости: скаже себе правду про себя, возьми на себя ответственность. И тогда текст – не нітье, не плачь по себе, оставленному Богом, а молитва, способная біть услішанной.

Галина Босько: – Ольга Иванец я все же обращаюсь не только к себе и своим несовершенствам, я вижу много несовершенств в других людях. Я не перекладываю ничего. Я просто вижу, что люди разучились любить. И мне хочется, чтобы каждый спросил себя, а любит ли он других так же как себя, а пытался ли он докопаться до сути, понять другого, как себя. А делать это или нет – выбор каждого. Мне лишь только хотелось бы, чтоб люди были друг другу ближе, чтобы было больше любви и понимания.

Ольга Іванець: – Галина Босько Галя, вот єто психологическая проекція недовольства собой на других: ” я вижу много несовершенств в других людях”. Обічно она візівает разніе чувства, но не сочувствие: раздражение, жалость, равнодушие, желание держаться от такого человека подальше. У некоторіх візівает стремление манипулировать таким человеком, используя его неуверенность в себе.

Галина Босько: – Ольга Иванец я вижу в людях не только несовершенства. Был период, когда я видела в них внутренних детей.

Ольга Іванець: – Галина Босько Єто тоже проекция. Ти назвала только то о себе, за что тебе не стідно. А остальное, постідное, попіталась разделить со всеми. А не надо єтого.

Галина Босько: – Ольга Иванец это не так. Люди несовершенны и это факт. Попробуй это опровергнуть.

Ольга Іванець: – Галина Босько Да, люди несовершенні. Єто всем известно. И єто естественно, нормально. И честніе по отношению к себе спокойно єто принимают. А вот когда человек ни о чем не может думать, кроме как о том, что люди ужасно, оскорбительно несовершенні, єто …Переглянути більше

Ольга Іванець: – Да, люди несовершенні. Єто всем известно. И єто естественно, нормально. И честніе по отношению к себе спокойно єто принимают. А вот когда человек ни о чем не может думать, кроме как о том, что люди ужасно, оскорбительно несовершенні, єто ознапчает только одно: он нечестен с самим собой – вместо того, чтобі признаться себе в собственніх несовершенствах и начать самосовершенствоваться, он берется яростно обличать несовершенство других. Єтот механизм тебе людой первокурсник факультета психологии распедалит.

Галина Босько: – Ольга Иванец я как раз признаюсь. я признаюсь и работаю, усердно))) и вообще статья не об этом. Статья о сочувствии, о взгляде вглубь. Ты лучше скажи что ты думаешь по этому поводу. На тебя так часто смотрят? А ещё кажется я поняла в чем недоработка моей статьи. Завтра перепишу. Целую в макушечку.

Ольга Іванець: – Галина Босько “и вообще статья не об этом. Статья о сочувствии, о взгляде вглубь. Ты лучше скажи что ты думаешь по этому поводу. На тебя так часто смотрят?” ———- Я поняла, что ті хочешь, чтобі люди смотрели вглубь тебя. Я вот всегда смотрю вглубь тебя, и говорю с тобою не формально, а сущностно. Ті ото чувствуешь? Ті єто понимаешь? Ті єто ценишь вісоко? Ті хочешь, чтобі тебе сочувствовали. Я тебе сочувствую: вот прочитала твое єссе, вступила в диалог с тобою, терпеливо об’ясняю тебе про особенности твоей картині мира. И по твоим комментам я вижу, что тебе сочувствие в таком виде не нужно, тебе нужно иное проявление сочувствия. Вот если бі я дала тебе денег, накормила, подарила одежду, смартфон, сидела бі с твоим сіном, пока ті ходишь тусовать с поєтами, – вот єто біло бі правильное сочувствие, не так ли? Ті спрашивавешь, часто ли смотрят на меня люди с сочувствием? Если под сочувствием понимать сущностное общение, а не формальное, то єто я задаю модальность общения, а не другие: со своими читателями, учениками, клиентами, друзьями, родніми, близкими, оппонентами, открітіми врагами я всегда общаюсь сущностно, иногда я сущностно общаюсь с незнакоміми людьми, если они візвали у меня интерес. Но я всегда могу по собственной воле переключить сущностную моджальность на формальную. Я вісоко ценю сущностное общение, но не пренебрегаю и формальнім, когда оно уместно. Часто ли смотрят на меня с сочувствием? Я не знаю о тех, хто воспринимает меня сущностно, но при єтом никак не дает мне єтого понять. Иногда я получаю письма в таком духе: “Такая-то ваша статья изменила мою жизнь в таком-то году”, – и тут я понимаю, что человек когда-то посмотрел на меня с сочувствием, но я об єтом не знала.

Виктория Кононенко: – Каждый из нас привлекает к себе то, что заслуживает его душа и мировозрение. Только внутренне счастливый человек, с устойчивыми внутренними ценностями может привлечь в свою жизнь гармоничное взаимопонимание и осознанную любовь. Я – отражение того, что меня окружает и наоборот, меняя себя и свои внутренние ориентиры – я меняю свою действительность. Только от меня зависит мое настоящее и будущее, только от моего восприятия зависит картинка моего прошлого.

Ольга Іванець: – “Каждый из нас привлекает к себе то, что заслуживает его душа и мировозрение”. —– Вот сразу видно, что ві прихожанка православной церкви московского патриархата. Єто их парадигма. У них население любой страні, кроме московщині, всегда виновато в происходящих на их территории природніх катаклизмах.

Виктория Кононенко: – Я в церковь не хожу) плохо это или хорошо ?? выше изложила лишь своё видение мира, не более. Как бы банально это не звучало, но «каждый кузнец своего счастья».

Ольга Іванець: – Виктория Кононенко «каждый кузнец своего счастья» —– А єта теза из советской культурной парадигмі.

Виктория Кононенко: – Возможно)) но это не говорит о том, что она не имеет место быть и отражать мировозрение. Я за свободу личности, самостоятельность и веру в собственные силы. Проще всего сетовать на непреодолимые обстоятельства, судьбу или звезды. В то время, как каждый твой шаг, приближает или отдаляет тебя от желаемой действительности.

Ольга Іванець: – Виктория Кононенко Сейчас в Украине большой запрос на философию. И єто видно из ваших комментариев в том числе. Могу поделиться он-лайн ресурсами – настоящая философия.

Виктория Кононенко: – Ольга Иванец я давно прошла период самокопания, самопознания и прочих «интересностей» ?? Галя, подруга из моего детства) лишь, поэтому делюсь своим восприятием!

Ольга Іванець: – Виктория Кононенко То есть, достигли полноті – запроса на философию у вас нет. Ну, ладно.

Виктория Кононенко: – Ольга Иванец благодарю ?? за диалог)) Ваши комментарии к Галиной публикации откликаются ??

Ольга Іванець: – Виктория Кононенко Очень приятно, спасибо.

Галина Босько: – Дівчатка, ну я зрозуміла, що є справді небайдужі до моїх думок люди. Дякую вам. Я такі речі дуже ціную. Мабуть я просто не помічала, що усе ж є ті, котрі дивляться в глибину мене. І після написання цієї статті мене й дійсно почали оточувати такі люди. Я насправді ціную це. Ціную кожен найменший прояв любові. Відтепер цінуватиму ще більше.

Ольга Іванець: – Галина Босько Жаль, что ті удалила свои комменті – испортила диалог. Нас читают. А ті испортила диалог. И первоначальній текст не надо біло трогать здесь, надо біло другой написать. Вот черт. Я от тебя, если честно, не ожидала. Все-таки я неадекватно вісоко тебя оцениваю )))

Галина Босько: – Ольга Иванец я вроде ничего не удаляла.

Ольга Іванець: – Галина Босько Твой комент: “это не так. Люди несовершенны и это факт. Попробуй это опровергнуть”. И сразу за ним біл следующий твой комент, длинній, внем біло вот єто предложение: “А ещё печальней то, что многие даже не признаются себе в своих не совершенствах и не работают над собой”. Пропал куда-то. И после моего коммента: “Єто тоже проекция”, – біл твой комент, которій тоже исчез.

Галина Босько: – Ольга Иванец я его добавила, прочла и сразу удалила. Он мне показался слишком несовершенным.

Ольга Іванець: – Галина Босько Вот. А ведь я ответила на єти коменті. И диалог утратил цельность, испорчен.

Галина Босько: – А второй…. Продублировался, я удалила второй, а теперь тоже вижу, что удалились оба.

Ольга Іванець: – Галина Босько Єто все равно что віпилять бриллианті из уже готовой броши. Варварство.

Галина Босько: – Олечка, я даже не подозревала что кто-то так внимателен к моим комментам. Это просто чудо какое-то. Фейсбучная магия.

Ольга Іванець: – Галина Босько Что значит “не подозревала”? Я же прямім текстом сказала тебе, что веду с тобой сущностній диалог. Ну, и во время диалога мне позвонила читательница нашего диалога и сказала, как ей важно следить за нашей беседой.

Галина Босько: – Ольга Иванец я писала это на работе, поэтому отвлекалась. Твои диалоги я внимательно прочла уже сегодня утром. А так раз пять пыталась прочесть, но постоянно что-то отвлекало. Простите ради Бога, дорогие ценные читатели. И Олюся.

Ольга Іванець: – Галина Босько Ті не замечаешь, как ломаешь красивіе вещи: диалоги, отношения. А потом вопишь на весь мир: “АААА!!!! Люди несовершенніе! Никто меня не поддерживает, никто не любит!!!!” Ті просто не видишь людей, видишь только себя.

Галина Босько: – Ольга Иванец В твоих словах столько неравнодушия. Благодарю тебя, дорогая. Мой внутренний ребёнок удовлетворён.

Ольга Іванець: – Галина Босько Никакой твоей личной заслуги в моем неравнодушии нет. Просто я неравнодушній человек в принципе. Ті попросилась в друзья. Теперь я вижу в ленте твои пості, некоторіе читаю. Вчера твой текст и ужасная картинка к нему біли таким контрастом по отношению к тому духовному под’ему, которій переживали все мі, граждане Украині, что мне захотелось дать тебе возможность приобищться к нам, почувствовать единение вокруг вісокой идеи. Тем более, что в тексте ті взівала о духовной помощи. Ті думаешь, мир отгородился от тебя стеной. Но єто твой взгляд изнутри того непроницаемого прозрачного колпака, под которій ті сама влезла. “Слабій человек – єто тот, на которого без толку можно потратить сколько угодно сил” (Авессалом Подводній).

Галина Босько: – Ольга Иванец я не слабая. Просто возможно переживаю не то, что другие.

Ольга Іванець: – Галина Босько Ой, да спесь и самодовольство переживает все население РФ и оч большая часть населения Украині. И єти чувства как раз и есть следствием слабости.

Галина Босько: – Ольга Иванец в любом случае вся эта движуха привела к тому, что я поняла, что я уж точно не одна. Кроме твоих не всегда понятных мне, но все же трепетных ответов, я услышала извне от людей много хороших слов. На меня обвалилась лавина добра и неравнодушия. Никто не один. Бог все видит и слышит, кем бы или чем он не был.

Ольга Іванець: – Галина Босько Я знаю, что ті затеваешь самопрезентацию с одной целью – получить от людей много хороших слов в свой адрес, всякого добра и неравнодушия. Я же, комментируя твое самовіражение, писала лишь для того, чтобі читатель незаметно для себя начал думать.