Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Батьки і діти

– 90-ті роки для мене – загадка. Чесне слово. Лише зараз я чую від людей про малинові піджаки, рекет, вбивства. Іноді натикаюсь на подібні історії. Але мало що про це знаю.

– Моє покоління виховувало дітей так, щоб діти не здогадувалися про те, яким чином зароблені гроші. Більш за все я прагнула захистити своїх дітей від розуміння, чому у моїй шухляді з білизною лежить розкритий фінський ніж, чому в кутку біля фортепіано стоїть помпова рушниця. Я прагнула не поповнити собою клуб молодих вдовиць і виглядати так, щоб діти не хвилювалися. Лише інколи до мене доходили чутки, що про мене говорять: “Оля Безпалько дуже красива жінка. Але видно, що у неї в житті щось не так”.

Моє покоління їхало за кордон за грошима, щоб дати дітям освіту і якісні речі. Діти не мали уяви, в яких умовах живуть заробітчани, що конкретно роблять. Я прилетіла до чоловіка в Екваторіальну Гвінею, коли він пропрацював там вже півроку. Одразу після аеропорту я потрапила в офіс. А з офісу ми з чоловіком поїхали додому. Але по дорозі мали заїхати на квартиру товариша, що поїхав в Україну в відпустку. Треба було кожного дня навідувати його квартиру, щоб сусіди бачили, що за квартирою наглядають. Це була старовинна іспанська віла. Як у кіно. Велика і дуже гарна. Але сильно занедбана, практично без меблів. Ми пройшли крізь салон, чоловік відкрив зачинені на ключ двері. Кімната 6 кв метрів. Без вікон. Під стелею – кондиціонер зразка 1980 року. Шафа. Холодильник. Вузеньке ліжко. Біля ліжка – стілець. На стільці та на підлозі – стустом книжки. Я взяла книжку – детектив у м’якій обкладинці. У горлі з’явилося відчуття чогось застряглого твердого. Мене почало нудити. Де туалет? Я вилетіла з кімнати. Двері навпроти – розкішна мармурова вбиральна, простора, з вікном у внутрішній двір. У дворі – кущі райських квітів. Мене пронесло холерично. Здивував рулон дорогого туалетного паперу. Чоловік у коридорі із подивом: “Що з тобою?” “Ведмежа хвороба”. Лише раз таке зі мною було – перед екзаменом з античної літератури на першому курсі – мій перший університетський іспит. Запитую: “Ми теж живемо в такій кімнаті?” Сміється: “Ні, ну, що ти, у нас чудова віла”. В автівці я все розпитувала про того пілота, у чиїй квартирі ми побували. Він поїхав додому. Повіз родині гроші на новий домашній кінотеатр, на ремонт, на навчання дитині. Я знаю, що він казатиме рідним: що дуже любить Африку, що у нього чудова робота, що все дуже добре. Майже всі українці, з ким я за короткий час перетиналася в Африці по роботі, вже не серед живих: хтось помер уві сні, хтось розбився в літаку та у гелікоптері, хтось помер від раку. Всім було від 35 до 45 років. Раби сім’ї виконали свій обов’язок перед дружинами, батьками, дітьми.

Зараз цим дітям 30-35. Більшість із них – інфантили із паразитичною життєвою позицією. Батьки в розпачі. Але ж моє покоління залишилося без пенсії. Розраховували на вдячність дітей. А діти не те що невдячні, а продовжують просити й вимагати гроші. Це драма мого покоління. Але драма вашого покоління буде ще більш важкою: ви не можете себе прогодувати без нас, а ми скоро помремо.

До мене за консультаціями звертаються люди різного віку. Батьки мого віку купують гороскопи своїм дітям, бо діти інфантильні. Батьки мого віку купують гороскопи собі, бо на старість немає пенсії. Люди вашого віку купують гороскопи, бо здогадуються, що не в змозі будуть себе прогодувати без допомоги батьків, що старіють. Дуже цікава ситуація в країні. А попереду 2019. І велика вірогідність, що люд проголосує за популістів. Популісти відмінять реформи. Буде шок – зубожіння, що відрізнятиметься від нинішнього зубожіння тим, що зараз у людей на руках гроші, які вони приховують від держави, а тоді не буде грошей взагалі. І вже після цього шоку у суспільстві буде запит на прогресивні реформи, і суспільство проголосує у 2024 за реформаторів. Це дуже вірогідний сценарій. Є, правда, невеличка надія, що зараз прогресивні сили таки консолідуються і виграють вибори. У будь-якому разі розумні люди мають вміти робити щось конкретне практичне, щоб протриматися на плаву.

Навчитися вірити в себе

Я не думаю, що того можна навчитися. Бо віра в себе приходить як побічний ефект від власних досягнень. Наприклад, я починаю присідати зі штангою. Мені не треба вірити в себе. Просто треба системно присідати зі штангою. І тут таки – бац! – всі помічають, яка у мене підтягнута фігура. І тут я усвідомлюю: я це зробила! У моїй підсвідомості закладається програма: “Якщо я поставлю собі щось за мету і робитиму повсякденні наполегливі кроки до її досягнення, я досягну мети”. Це і є віра в себе. Але не нереалістична віра: вірую, бо абсурдно. Це віра, що ґрунтується на знанні. Ми ж не кажемо, що віримо, що двічі два чотири. Просто знаємо це. Так і я знаю: якщо я маю намір щось зробити, я це зроблю.

Цікаво, що мамуся наламувала мене з дитинства. Що би я не продекларувала як намір, мамуся обламувала: “Дурень думкою багатіє”. Але я робила попри мамусину невіру, попри неконструктивну критику, попри відверту ворожнечу. Я вже не кажу, що не сподівалася на підтримку. Я сподівалася лише на те, що мені не заважатимуть. Але до біса заважали! Звісна річ, зараз мамуся відверто визнає, що була неправа. Але каже, що на той момент я не могла би переконати її в своїй правоті жодним чином. Це сюжет 12 дому – казка “Дикі лебеді”, “Шкіра віслюка”. Принцеса-вигнанка залишається принцесою під шкірою віслюка. Її шлях – повернутися додому і стати королевою. Усвідомте, що це ваш сюжет, іншого не буде ніколи. Просто живіть і кожного дня пам’ятайте, що ви – королева. А інші бачать лише брудну жебрачку. Але прийде час – королева повернеться додому і правитиме. Нехай вас не запечалює улюлюкання черні.

– Мені цікаві історії з життя людей, які подолали кризу. Якщо б ви написали щось таке про себе – я б задоволенням почитала.

– Я не подолала кризу – я все життя в кризі, у процесі подолання. У мене такий гороскоп, що “спокій лише сниться”.
Людина 12 дому – це важка доля. А коли ще й 8 дім акцентований, то це все життя на війні. Подивіться серіал “Останнє королівство”. Головний герой – типова людина 12 дому вкупі з 8 домом.

Шлях до мети не завжди прямий. Швидше, завжди непрямий.

Ви дуже обдарована талантами та здібностями людина. Просто колись у вас стався збій у системі цінностей – і реалізація талантів відтермінувалася. Це як бува ідеш по справах і бачиш щось цікаве у провулку, звертаєш зі шляху, щоб подивитися, а потів вертаєшся і знову йдеш по справах.

Почуття – це саме і є той індикатор для вимірювання правильності шляху. Не логіка, не розрахунки. А саме відчуття: мозок нам таким чином дає знати, куди стопи правити. Достатньо бути уважними і чесними, щоб зрозуміти, куди далі йти.

Сама дивуюся

– Ви увесь час праві, навіть якщо мені не завжди все подобається.

– Та права, я знаю. Я коли почала давати консультації за гроші (десь у 1993), я сказала собі: “Це лише доти, доки я виявлюся неправа. Я просто перевірю, чи варто мені давати людям поради за гроші. Щойно я помилюся, так одразу ж займуся чимось іншим”. Чорти мене за язика посмикали.

Про показники фінансового успіху у гороскопі

Люди з акцентованим другим домом, ви ж усвідомлюєте, що тема банкрутства – це ваша тема? Бо не може збанкрутувати людина, яка не володіє грошима і майном.

Що дивитися у гороскопі?

Показники власного прибутку:

– управитель 2 дому у знаку, в домі, його мажорні аспекти.
– планети у 2 домі: яким домом управляє, які маж мажорні аспекти.
– Венера як сигніфікатор 2 домі: в якому знакові, в якому домі, які має мажорні аспекти.
– планети у Тельці: в якому домі, якими домами управляють, які мають мажорні аспекти.

Показники прибутку від інших людей та показники власних накопичень:

– управитель 8 дому у знаку, в домі, його мажорні аспекти.
– планети у 8 домі: яким домом управляє, які маж мажорні аспекти.
– Плутон як сигніфікатор 8 домі: в якому знакові, в якому домі, які має мажорні аспекти.
– планети у Скорпіоні: в якому домі, якими домами управляють, які мають мажорні аспекти.

Яким буде кінець життя?

– управитель 4 дому в знакові, в домі, його мажорні аспекти.

Чи будуть в кінці життя турбувати фінансові справи? Дивимося мажорні аспекти управителя 4 дому з управителем 2 та 8 домів, з планетами у 2 домі, з Венерою та Плутоном.

З чого слід починати, щоб зробити кар’єру

– З чого слід починати, щоб зробити кар’єру?

– З об’єктивної оцінки своїх практичних навичок і умінь. Коли оцінка зроблена, слід визначитися, яких якостей та навичок бракує. Далі слід реально порахувати всі можливості для розвитку недостатніх навичок та для опанування потрібних знань. Якщо можливостей для розвитку немає, про кар’єру думати не варто – немає підстав планувати кар’єру, вона буде неможлива на даному етапі. Слід йти і займатися тим, чим можна займатися. Наприклад виколупувати металобрухт із мерзлої землі, пасти кіз, топити піч дровами, надавати астрологічні консультації за 2 долари.

Чим би людина не займалася, якщо вона сумлінно робить це протягом 20 років, вона приречена на успіх. Якщо ви не успадкували родинний бізнес або під час навчання в університеті вас не запросив на роботу на високу посаду капіталіст або високопосадовець держслужби, ви не можете починати з 10 дому. Вам доведеться починати з дрібної важкої повсякденної праці – 6 дім.

Якщо ви раптом успадкували бізнес, а у вас до того моменту немає навичок вести справи, ви швидко втратите успадковане. Життя жорстоке. Можна народитися динамітом і до смерті так і не вибухнути. Це мені батько казав, коли в школі навчалася. І це правда – підтвердилося життям.

Про кар’єру, роботу і заробляння грошей

Зробити кар’єру і просунутися в суспільстві можна лише на одних і тих самих речах. А от заробити можна вже на інших. Слава і гроші не завжди йдуть поруч. Кар’єра, статус, репутація, слава, винагороди – це 10 дім. А особисті прибутки – це 2 дім. Різні речі. А ще є робота – 6 дім, яка не завжди приносить славу та прибутки, але людина більше нічого не вміє, крім цієї роботи, от і животіє за тарілку супу на нелюбимій роботі.

– Тож як можна робити кар’єру і при цьому не мати грошей?

– О, яка наївність! Мої батьки зробили блискучу кар’єру, неймовірну! Але отримують пенсію таку саму, як доярка або прибиральниця. Ви плутаєте прибутки і гідність.

– Ну це стосується державної служби напевно більше.

– Ні, це не стосується лише держслужби. Я, наприклад, славетний астролог, у мене високий статус, визнання. Але за 100 євро за консультацію у мене черга клієнтів, а от за 200 євро одиниці готові купити мої консультації, а за 300 євро вже ніхто моїх консультацій не хоче. Ось вам кар’єра не на державній службі: високий статус і бідність.

– Все ж таки виходить, що у вас не погані заробітки, вищі, ніж середні по країні.

– Не смішіть мене. Якби я реалізувала свої таланти в іншому – не в астрології, я була би мільйонером доларовим. А так я просто заробляю більше, ніж вчителька мови у середній школі. Нехай навіть більше у 10 разів. Але це – не рівень моїх амбіцій щодо заробітків. Так само і мої батьки: у цивілізованих країнах вони були би елітою, мали би дуже високі статки. А тут – 300 євро на місяць, виконуючи роботу хірурга, та 90 євро на пенсії.

Питання: чому ми обираємо між грошима і гідністю гідність? Відповідь: можемо. Можемо це собі дозволити.

Чи можна обирати професію за принципом ураженої планети?

Сильно уражена планета в гороскопі не є запереченням на професію за її принципом. Якщо є поклик, то потрібно йти і робити. Просто буде дуже важко працювати. Наприклад, у мене Венера уражена дуже сильно, але мене з дитинства вабить мода, стилістика соціальної поведінки і одягу. Я цим займаюся все життя. Я на цьому гроші заробляю. Мені до біса важко. Я весь час хочу те покинути. Я ятрюся. Але коли мені вранці пише безнадійна клієнтка, що у неї відкрився доступ до підсвідомості, у мене виступають сльози щастя. І я вже майже 30 років не можу покинути цю кляту роботу через такі моменти.

– Я, коли йшла на роботу, знала, що не стану професіоналом та не отримаю від роботи задоволення. Я не люблю цю роботу, просто це престижна професія. Я йшла за статусом, а не за професійною майстерністю.

– Ні, за статусом на роботу йти не треба – все одно статусу не буде. Бо статус – це наслідок важкої праці у галузі, яку ти дуже любиш. Людина має займатися тим, що її захоплювало з раннього дитинства. Тоді вона у спокої та комфорті. Не йдеться про великі кошти або статус. Йдеться про спокій. Якщо пофортунить, то гроші і статус теж будуть. Але гроші і статус без спокою – це пекло. Чим я займалася в дитинстві (від народження до 10 років)? Двома речами: створенням краси і структуруванням гарного. Я вивалювала все із бабусиної шафи, приміряла на себе, комбінувала у різноманітні сети, створювала фантазійні образи. Я шила лялькам одяг із величезної купи клаптиків, що дарувала мені сусідка-кравчиня. Я створювала собі пантофлі і босоніжки із картону, кольорового папера, кубиків, стрічок, бусин. Я колекціонувала ґудзики, прикраси, вишивки бісером і шовком. Я розкладала по категоріях величезну бабусину колекцію старовинних та сучасних листівок. Я досліджувала дореволюційні бабусині журнали мод. Я читала західну художню літературу, обговорювала прочитане із бабусею та записувала свої враження і цитати у особисті блокноти та зошити. Ну, от все життя я цим і займаюся. Почуваюся дуже добре.

– А я з дитинства любила тільки ігри на компі, що теж мене “затягували” і створювало проблеми. Або ті мами форуми з Астрології. А я люблю красу та спілкування.

– Ви в дитинстві, як бачите, нічого не робили, що було би актом творіння – ви нічого не створювали. Тож, ваше улюблене заняття – нічого не робити, просто розважатися. Якщо матеріальне становище дозволяє просто розважатися, то так і треба жити. Якщо не дозволяє, то доведеться працювати заради грошей там, де візьмуть. Звісно, душевного спокою не буде. Але ж їсти щось треба. Вам буде комфортно на роботі серед людей, що розважаються: ресторан, клуб, послуги домашнім тваринам, масаж обличчя, дієтологія, фітнес-центр. Будь-яка сфера, де люди приходять отримати задоволення.

Про що питати у зірок та у астролога

– Я перебуваю у культурному шоці (під час консультації – прим. Ольга Іванець). Це неймовірно цікавий та захоплюючий процес. Проте він колись зупиниться. Може це і є кінець. А жити далі треба з собою та навколишнім оточенням у реальних життєвих обставинах. І ці обставини, чи моє ставлення до них довели мене до попереднього стану. Найбільша наука у тому, щоб стабільно підтримувати самоповагу все життя.

– Процес втрати особистості розпочнеться із початком хвороби Альцгеймера. Ніхто її не уникне, захворіємо всі. Але сенс життя людини – відсунути початок Альцгеймера в часі. Як? Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, грамотні спортивні заняття, постійне серйозне інтелектуальне навантаження, обмеження спілкування з дурними людьми, ментальна гігієна, постійне навчання. Іншого сенсу в житті немає – просто жити на межі всіх своїх можливостей.

– Тоді що залишається незрозумілим у житті? Що питати у зірок та у вас?

– Ох, зірки… До XVIII сторіччя в Західній цивілізації астрологія була базовою наукою в університетах. Кожна освічена людина знала астрологію. Нічого у зірок ніхто не питав: астрологія є когнітивною наукою, а не примітивною системою для гадання типу підкидної монети “орел-решка”. Але паралельно університетській астрології з перших сторіч Риму існує астрологія балаганна – для неосвіченого “чорного люду”, плебейська. І от ці люди постійно щось питають у зірок, тобто, у спеціальних людей, що від імені зірок займаються маніпуляціями зі свідомістю невігласів, паразитуючи на профанації ідеї астрології. Якщо ви освічена людина, ви у зірок нічого питати не будете – немає в тому потреби. Ви просто бачите у навколишньому і у внутрішньому світі прояви законів Всесвіту і переживаєте миті щастя. За Аристотелем щастя – це відчуття, що супроводжує геніальне осяяння, яке виникає внаслідок кропіткої напруженої ментальної роботи. Тетяна Чернігівська: “Відкриття неможливо зробити за планом. Правда, є суттєва добавка: вони приходять у підготовлений розум. Розумієте, таблиця Менделєєва не наснилася його кухарці. Він довго працював над нею, мозок продовжував мислити, і просто «клацнуло» уві сні. Я так кажу: таблиці Менделєєва страшенно набридла ця історія, і вона вирішила йому явитися у всій красі”.

– Я хочу зрозуміти, як правильно ставитися до астрології. Бо самопізнання іде від себе. Немає сенсу чекати поради у планет, якщо я не розуміла свого стану та усієї глибини проблеми. Тим не менше натальна карта усе, що зі мною коїться відображає.

– Ви не зможете зрозуміти астрології, якщо не навчалися (я кажу про сутнісне, а не формальне навчання) філософії, лінгвістики, культурології, антропології, історії, мистецтва, політології. Це як намагатися пояснити трирічній дитині механізм запліднення. Я 30 років це постійно повторюю. Але 30 років мені немає з ким говорити українською і російською про астрологію. Авессалом Подводний хоча і пише непогані книжки про принципи планет, але його особиста філософія заперечує філософію європейської цивілізації. Тому його особисті астрологічні теорії не підтверджуються практикою. Щоб зрозуміти, про яку освіченість я кажу, прочитайте автобіографічний роман Мориса Дрюона “Аврора приходить із небесних глибин” – Mémoires. L’aurore vient du fond du ciel (2006). Тетяна Чернігівська про перспективи у галузі освіти: “Можливість отримати висококласну освіту може стати елітарним привілеєм, доступним лише «посвяченим». Згадаймо Умберто Еко, що пропонував у романі «Ім’я троянди» пускати до Бібліотеці лише тих, хто вміє, хто готовий сприймати складні знання. Відбудеться розділення на тих, хто буде вміти читати складну літературу, і тих, хто читає вивіски, хто таким кліповим чином хапає інформацію з інтернету. Воно буде поширюватися все більше і більше”.

– Кожен раз після читання чи слухання чиїхось астрологічних лекцій я брала у бібліотеці книгу відомого філософа чи психолога. І не могла читати, сприймати інформацію. Мала б зрозуміти, що це знак. Тікати звідти і не заглиблюватися у яму. Та пізно було.

– Астрологія як символьна система, що описує реальність, передбачає, що нею (системою) буде користуватися людина Західної цивілізації, якій не треба пояснювати, що таке повага до особистості та свобода волі. Але з XVIII сторіччя людина Західної цивілізації відійшла від філософії, на якій ґрунтується розуміння астрологією законів Всесвіту. І тепер ми маємо астрологію як інструмент, яким не вміємо користуватися. Пересічні люди давно звикли, що астрологія – це “лженаука”, забавки дурнів і диваків. Але людство може загинути, якщо не повернеться до класичної філософії.

– Проблема у тому, що без провідника чи консультанта, або просто досвідченої людини у питаннях розвитку особистої творчості не можна робити реальні прориви.

– Саме так. Тому я постійно навчаюся. Хвала Розуму, є Інтернет. А у мене, хвала Розуму, є досвід академічного навчання під керівництвом викладача – стаціонарне навчання в університеті одразу після закінчення середньої школи. Мене навчили навчатися із дитинства батьки.

– У вас є провідник?

– Після навчання у Школі Подводного і безпосереднього не віртуального контакту із ним під час перебування у нього в квартирі в Москві, під час 8-місячного циклу семінарів у Києві у мене була депресія два роки. Я не могла повірити, що Учитель виявився пихатим шарлатаном, що підкорює волю учнів, щоб їх експлуатувати заради власних дріб’язкових цілей. У мене є люди, на яких я орієнтуюся в моральному плані, до думки яких я дослухаюся у науковому плані. Але ніколи в житті я більше нікого не назву Учителем. І вам не раджу шукати Провідника – потрапите у пастку, у рабство до паскуди.

– Розмови з вами витягнули мене зі страшного стану. Я була тінню. Може й через ту саму причину, немає кому довірити свої думки. І ви стали для мене провідником, бо добре знали, куди і звідки я рухаюсь.

– Просто ви перебували у неадекватному вашому еволюційному рівню середовищі. Я – людина з іншого середовища. От і вся різниця. Гидке каченя, шукай свою зграю! Десь було у мене це есе.

– Так, шукай усе життя. Лише в казці воно знаходить своїх.

– Не лише в казці. Я серед своїх. От якби я сиділа на астрологічних форумах, то була би серед чужих.

– Та звісно, що вам тем робити нема чого! То просто болото. Там нема чого робити жодній людині.

– Я там була з травня 2008 до початку 2010, намагалася спілкуватися. Потім просто читала, що вони пишуть десь до середини 2012. Потім зробила висновок: гаяння часу, марнотратство, інтелектуальний шлак.

– Факультет в Англії вам би додав професійності чи нових знань?

– Не думаю. Але додав би точно чогось іншого, невимовного.