Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Молодь і місто Кропивницький

דריה דרטבר: – Об Украине в целом. Должно очень многое поменяться что бы люди начали возвращаться навсегда, а не только для того что бы потратить деньги, заработанные тяжелым трудом на чужбине. Очень приятно приезжать «проведать» города детства, где вырос, учился И так далее но жить на постоянку среди разрухи, серости и полной анархии не возможно. Люди которые перестали быть «голодными» никогда не вернуться на сухой паёк.

Ольга Іванець: – Очень приятно приезжать «проведать» города детства, где вырос, учился — Невже? Коли мій син у 21 рік у 2005 році після трьох років життя в іншій країні повернувся провідати, у нього був культурний шок. Не було нічого приємного. Мені також неприємно, коли я навідую двори, де пройшло моє дитинство і юність – нувориші перебудували там все на власний смак, і це не бідність, а навпаки, уявлення невігласів про добробут. Щодо “разрухи, серости и полной анархии” – це неправда. Руїна – це Сомалі, зараз в Україні таке є хіба що на окупованих московитами територіях. Сірість – це на Московщині, у нас навіть у задрипаному селі життя завжди яскравіше. Анархія ж в України проявляється у здатності до самоорганізації, і це не недолік суспільства, а його перевага. Що ж до державного устрою України, то тут зараз не анархія, а охлократія. Якби тут було те, що ви кажете, ви би не приїздили сюди витрачати гроші, зароблені важкою працею на чужині: серед разрухи і сірості немає нічого такого, на що можна було би витрачати гроші, як от, наприклад, в Екваторіальній Гвінеї неможливо нічого гарного придбати навіть в якості екзотичного сувеніру.

 דריה דרטבר: – я приезжаю в город детства к родственникам)) и да мне приятно проведать этих людей и эти места, у меня было замечательное детство, хорошие воспоминания. Центр моей жизни из Украины переместился в другую страну и да мне есть с чем сравнить)Серость, уныние и безисходность вот что характеризует Украину в целом. У людей нет выбора-живут одним днём. Молодежь уезжает в поиске лучших условий жизни, создаёт семьи за границей и не возвращается. Старикам некуда ехать они остаются. Большинство боятся перемен. Что бы молодежь не уезжала с Украины нужна реформа. Более доступное образование, высокие зарплаты для тех кто получил высшее образование. Перспективы купить собственное жилье, авто И так далее.

Ольга Іванець: – Вы неправомерно обощаете. Понятно, что вы пишите в результате личного общения с вашими родствениками тут. Это они – серость, это они пребывают в унынии и безысходности, это они живут одним днем, боятся перемен, хотят и не могут уехать. Не обобщайте! В Украине достаточно тех, кому нужна Украина – приют для украинцев, кто никуда не стремится уехать и остается ради того, чтобы строить независимое самостоятельное свободное государство без московитов и коммунистов. Хвала Разуму, в период Перестройки и все время потом у украинцев появилась возможность уехать в другие страны. И если молодежь хочет уехать, она должна иметь возможность уехать. И дело вовсе не в том, что в Украине низкий уровень жизни – у тех, кто остался, чтобы строить государство, удовлетворительный уровень жизни и даже высокий. Низкий уровень жизни у тех, кому безразлично, в какой стране жить, лищь бы ничего не делать и получать бесплатно по своим потребностям. Более доступное образование нужно, говорите? Оно сейчас более чем доступное: каждый, кому нужно образование, способен его получить. Другое дело, что образование нужно очень немногим, зато всем нужен диплом, который действительно стоит дорого. Высокие зарплаты, я так понимаю, вы хотите для учителей и врачей. Ну, так тут не в украинской экономике дело, а дело в том, что украинцы за паспортом просто не хотят платить налоги. И так далее. В конце концов, украина будет только там, где есть украинцы. Никакие реформы невозможны, если населению они не нужны, если населению не нужно собственное государство. И я вам скажу, почему молодежь хочет отсюда уехать: потому что их родители все еще остаются совками. Моложежь бежит из совка, как и прежде. И все ваши претензии – совкам. Просто в вашем окружении в Кропивницком нет несовков.

דריה דרטבר: – высокий уровень жизни у тех кто ворует. Все остальные живут за чертой бедности и в долгах. Ни в одной стране мира менты не получают больше чем учителя или врачи))) в любом случае я думала вы вменяемый собеседник но после ваших «московитов» и «коммунистов» я в этом увы сомневаюсь. Я вас не оскорбляла , вы позволяете себе вольность называть моих родственников серостью. Не переходите на личности. Моя семья которая осталась жить на Украине по ряду личных причин живет выше среднего. Регулярно помогаю своим родителям) я не представляю как можно жить на одну украинскую зарплату и постыдную пенсию. Стыдно платить пенсионерам такие копейки.

דריה דרטבר : – То есть, ваша семья ворует.

דריה דרטבר: – у вас проблема с прочтением текстов)? Прочитайте ещё раз)))🤣🤣🤣где в тексте, написанным мной, сказано что моя семья ворует)?

Ольга Іванець: – Ваши слова: “высокий уровень жизни у тех кто ворует. Моя семья которая осталась жить на Украине по ряду личных причин живет выше среднего”. Выходит, раз ваша семья живет выше среднего в Украине, то она ворует.

דריה דרטבר: – 🤦🏼‍♀️всего хорошего))

Ольга Іванець: – Как уже?  А поговорить про необходимость реформ в Украине?

דריה דרטבר: – действительно очень смешно. У вас на странице написано что вы филолог. У меня кровь с глаз пошла от вашей грамотности) для тех кто жираф или в танке объясню, для того что бы делать выводы нужно читать весь текст. В тексте который я написала, есть информация о том что я регулярно помогаю своим родителям. Мой доход в Израиле позволяет это сделать. Надеюсь теперь вам все понятно?

 Ольга Іванець: – Раз ваши родители получают доход от вашего предприятия в Израиле, но не платят налоги в Украине с этого дохода, то они воруют. Они же не платят? Или платят?

דריה דרטבר: – налоги))))🤣🤣вы смешная)))) что вы знаете о налогах))? Налоги плачу я как гражданка Израиля)) если я хочу помочь родственникам и прислать им денег со своей зарплаты это не облагается налогом)) моя мама преподаватель, регулярно платит налоги со своей зарплаты. Вот абы что то ляпнуть и прицепиться))) идите дальше куда шли женщина))) нам с вами говорить не о чем)

Ольга Іванець: – Ах, вот оно что! То есть, ваши родители в Украине работают, платят налоги, получают от вас материальную помощь и живут с доходом выше среднего. Выходит, что высокий уровень жизни в Украине не только у тех, кто ворует, как вы утверждаете.

דריה דרטבר: – вы купили свой диплом? У меня такое впечатление что я разговариваю с ребёнком 10 лет.

Ольга Іванець: – Это потому что у вас очень плохо с логическим мышлением. Не знаю, кем вы работаете, но раз вам так много платят при отсутствии у вас логики, то вы работаете в сфере, где логика не нужна.

 דריה דרטבר: – я не понимаю к чему вы ведёте разговор и что вы пытаетесь мне доказать? Уверяю вас что конкретно в нашем случае каждый останется при своём мнении в силу разных обстоятельств)

Ольга Іванець: –  Я веду этот диалог с вами с целью показать вам, что ваши обобщения о жизни в Украине неправомерные: суждения ваши вынесены из опыта общения с узким кругом людей, и в суждениях нарушена логика. Я не сомневаюсь, что ваше мнение непоколебимо. Но наш с вами диалог читают. И я уверена, что читатель задумается над своим отношением к Украине: так ли оно справедливо, реалистично ли? Моя цель – заставить читателя незаметно для себя думать. И поэтому я благодарна вам за этот диалог.

דריה דרטבר: – с чего вы взяли что можете объективно судить о моем круге общения или о моих суждениях)? Вы знаете меня или мою семью? Моих родственников или друзей? Нет. Мы с вами совершенно не знакомы. Каждый человек имеет право на своё мнение и свои суждения. Соответственно бывает такая ситуация что мнения разных людей расходятся) С чего вы решили что можете судить обо мне,логике моих суждений? Вы психолог? Сколько у вас образований? Где вы проходили стажировку? Какой опыт работы? Боюсь вы не компетентны в этих вопросах) поэтому не стоит судить о людях, которых вы не знаете и позволять себе выражаться о них не корректно. Мое мнение это мысли в слух человека который жил и рос на Украине, повторюсь я регулярно приезжаю и у меня есть глаза и уши. Спасибо родителям что дали мне образование и возможность им помочь. За сим, откланяюсь) Желаю вам впредь быть скромнее и выбирать выражения.

Ольга Іванець: – Я могу себе позволить судить о людях в соответствии с написанными ими текстами, как вот в вашем случае. У меня высшее образование в области лингвистики, также дополнительно специальное образование в области коммуникатики и модальностей Высших Архетипов (получила высшие оценки от преподавателей), опыт работы с 1994 года (отзывы о работе со стороны клиентов очень высокие). Так что можете бояться, но это безосновательно.

דריה דרטבר: – я не ваш клиент) коммуникации ..))) нету такого слова коммуникатики)))))😂😂😂😂 давайте на этом закончим наш комичный диалог)))) ну правда смешно)

 Ольга Іванець: – Погуглите “коммуникатика Авессалом Подводный”. Не всех слов, которые вы не знаете, не существует. Но я согласна на этом закончить. Надеюсь, больше у вас не будет вопросов ко мне.

דריה דרטבר: – так у меня не было к вам вопросов. Абсолютно. Вы отреагировали на мой комментарий.

 Ольга Іванець: – Надеюсь, больше у вас ко мне не будет вопросов и комментариев в мой адрес.

דריה דרטבר: – надейтесь..)) Надежда это лучшее из трёх) всего хорошего специалист коммуникатики))

 Ольга Іванець: – Надежда не оправдалась. Понимаю вас.

Про фільм “Тарас. Повернення”

Ходили з Ігорем вчора. В залі, крім нас, було ще дві пари. Одна пара почала голосно говорити на середині фільму щось обурливе на адресу побаченого і врешті пішла. Я ж дивилася на одному подиху, не відволіклася ні на мить. Фільм вражаючий, як сон – повне занурення у його реальність. Емоційний відгук дуже глибокий. Фільм дуже високої художньої якості.Мене зацікавила пара, яка пішла на середині фільму. Вони сиділи навкіс попереду нас за один ряд, то я могла їх розгледіти. Молоді, звичайні, пересічні. Вони обурилися тим, що їм нудно бачити на екрані картинку, яка довго не змінюється. Так обурюються учні з низьким рівнем інтелекту в середній школі на уроці літератури тим, що автор художнього твору якогось дідька весь час встромлює в текст описання природи.У більшості людей зараз кліпове мислення. Вони не здатні концентруватися на читанні, на зображенні. Якщо на екрані нічого постійно не миготить, вони відчувають роздратування, бо мислительний процес – це дуже важко насправді.

***

Діалоги з двома істориками (Митрофаненко і Чабан) і двома філологинями (Кирилюк і Ковтюх)

Юрій Митрофаненко: – Жахливий фільм. Не рекомендую

Ольга Іванець: – Пане Юрію, буду вам вдячна, якщо ви на рівні якостей з предметними прикладами розгорнете ваше синтетичне твердження щодо цієї стрічки: “Жахливий фільм”. І поясните аргументовано на фактах, чому саме не рекомендуєте до перегляду. Цікавлюся виключно як учителька літератури.

Юрій Митрофаненко: – не хочу, щоб глядачі бачили жалюгідного Шевченка, жахливу гру акторів, низького рівня дубляж, відсутність сюжетної лінії та динаміки стрічки…

Ольга Іванець: – Дякую. Я вдоволена вашою чесною відповіддю: “Я не хочу, щоб глядач переживав ті самі почуття під час перегляду, що пережив я”. Пане Юрію, ваша турбота про почуття глядача зайва: жодна людина не може пережити те саме почуття, що переживає інша, споглядаючи одне й те саме явище, з тієї причини, що не є клоном.

Юрій Митрофаненко: – приберіть лапки, будь ласка. Хіба це моя пряма мова?

Ольга Іванець: – Речення в лапках, бо це моя пряма мова – я розповідаю, як саме сприйняла ваше зізнання, – це називається в лінгвістиці “реверсивна трансляція”. Я вже виправила одруківку.

Не очікувала, що вас так сильно звеселяють звичайні одруківки в серйозному письмовому діалозі – це ознака сильного бажання змінити тему, принизивши опонента.

Юрій Митрофаненко: – вибачте, але не помітив серйозного діалогу😉

Ольга Іванець: – Невже! Я когнітивно попросила вас розгорнути на рівні якості з предметними прикладами декларовану вами позицію щодо фільму. Ви відповіли когнітивно (тобто, цілком серйозно, без жодного фонового чи стилістичного маркера), що дає підстави стверджувати, що діалог серйозний. Коли вам не сподобалася моя оцінка вашої позиції як емоційної, а не ментальної, ви зробили спробу поводитися так, ніби із самого початку діалог був несерйозним, – тобто, нав’язати мені роль, яку я не маю наміру грати. Не гідна поваги науковця поведінка. О, то ви й ще прибрали свій регід над моєю одруківкою! Боже, це ж дитяча поведінка…

Юрій Митрофаненко: – мені приємно, що Ви читаєте та серйозно сприймаєте мої коменти та ремарки👍

Ольга Іванець: – Досі сприймала серйозно. Більше не можу. Але ж занадто пласко і нудно ви жартуєте, якщо це жарти, – по-колгоспному.

Юрій Митрофаненко: – “по-колгоспному”. Ух-ти, а що Ви вкладаєте у цей вислів?

Ольга Іванець: – Маю на увазі стилістику жартів, характерну для вказаного соціального шару.

Ольга Кирилюк: – Це страшний фільм!! Елемент інформаційної війни проти українських символів!! Це жах і шок!!

Олег Чабан: – де та в чому?

Ольга Кирилюк: – в усьому. Від жалюгідного образу Шевченка до возвеличених образів офіцерів російської армії.

Олег Чабан: – подивись,при нагоді, ще раз. Якщо мова про майора. То його велич закінчилась у сцені побиття киями дезертира. Заміна 6000 ударів на 1000 продемонструвало лібералізм та “человеколюбіє”.

Ольга Іванець: – Пані Ольго, будь ласка, розгорніть на рівні якостей із предметними прикладами декларовану вами синтетичну позицію щодо фільму. Я маю розуміти хід вашої думки, щоб відкинути її або погодитися з нею. Інакше ваша трансляція із трьох речень, кожне з яких завершується двома знаками оклику, виглядає як істерика упередженої екзальтованої панянки, а не філологині.

Ольга Кирилюк: – не моя вина, що вам до 1986 року вбивали в голову совковий образ Шевченка 😉 Бо саме такий образ втілений у фільмі.

Ольга Іванець: – Знову твердження на синтетичному рівні. Розгорніть, будь ласка, його на якісному і предметному.

Олег Чабан: – Друзі, хочу поставити крапку над “і”. Протистояння між кланом Іл’єнків та режисером Денисенко існує давно, з 2012 року. Саме перший клан зробив наголос на балалайці, якої начебто до 1860 не існувало. Навіщо потрібен був цей фейк? Танок не сподобався? Вибачте, але така правда життя, закрите чоловіче товариство з усіма причандалами. Тому Шевченко грає, а не танцює. Доречі, на балалайці 1843 року виготовлення. Заходить до мечеті? Серед казахів Тарас мав статус Акина – мудрець, що не є типовим для не мусульманина, і це правда.

Ольга Іванець: – Вірогідно, в педагогічному університеті після 1986 студентам не викладають лінгвістичного аналізу текстів – немає кому проаналізувати кінострічки.

Олег Чабан: – Аналіз текстів нам добряче вбивали у голови, ще 1989-94 роках на істфаці, бо вивчали першоджерела. Не в тому справа. Боротьба кланів в кіно за державне фінансування породив спочатку плітки, потім фейки, що пішли у суспільство.

Ольга Іванець: – Коли філолог чи історик не можуть обґрунтувати свою емоційну оцінку художнього твору аргументами і фактами, це означає одне: не здали заліку з лінгвістичного аналізу текстів.

Світлана Ковтюх: – негативних коментарів навіть від фахівців. Для мене це не “Галя по садочку ходила” (хоч мистецтво такого ґатунку теж потрібне). Це фільм-притча з багатою інтертекстуальністю, символічністю, метафоричністю. Треба лише вміти бачити, слухати, відчувати, нарешті, знати матчастину. Теж гнітюче враження справили учні коледжу імені Сая. Вони ніколи до того не доростуть…

Ольга Іванець: – Світлано, дякую! От видно, що ми водночас отримали однаково якісну філологічну освіту, що дає можливість знатися на нюансах і тонкощах. Дуже рада, що ми однодумиці!

Світлана Ковтюх: – на жаль, не маю часу написати й про цей фільм, і про “Гуцулку Ксеню”, яку не всі кропивничани сприйняли.

Ольга Іванець: – Я маю час, але не маю бажання. Після українських виборів 2019 мене покинуло натхнення говорити і писати на загал.

Хроніки квартирного ремонту

***

Неправильний вибір майстра стає очевидним вже під час першого його руху в роботі. Але ж ніт, я починаю активно себе вмовляти, що то лише моя параноя змушує мене хвилюватися. Що треба вірити людям. І остаточні масштаби пиздеця стають очевидними в нюансах дрібних деталей, коли робота завершена і отримані за неї кошти говіркий імітатор бурхливої діяльності вже віддав своїй дружині. Друзі, вірте своїй параної більше, ніж словам людини, яку ви бачите вперше. Не соромтеся казати собі, що помилилися у виборі. Женіть паразитів, що видають себе за майстрів, якомога швидше – до того, як вони перетворять весь важ життєвий простір на руїну.

***

Сьогодні ми позбулися псевдо-будівельника простої людини Віталіка, він пішов назавжди – і це таке полегшення! Я би мала дати копняка на прощання, але, пам‘ятаючи християнські заповіді милосердя, відпустила з миром. Прошу у Іванця за чашкою кон‘яку пробачити ці купу баксів, що я віддала пройдисвіту, як ошукана дурепа, а він регоче: «Ніт, мені подобається спостерігати, як ти лаєшся на себе».

***

– А що вам не подобається? Я стараюся, я все роблю, як можу. Воно буде гарним потім. Спитайте в людей, їм подобається.

***

– А ще довелося самій з п’ятого поверху у мішках виносити будівельне сміття. Чотири дні носила. В один день 20 мішків. Ну, і вікна старі, що він зняв.- А чого ж він сам те не виносив?- Бо у нього серце і тиск 190 на 100.- ?- Так, він більше 4 годин працювати не міг. Задишка. Ожиріння. Робив все повільненько. З перервами на 1 -2 дні вихідних. Тож три вікна ставив 8 днів.

***

Сьогодні люди дуже легко позиціонують себе як майстрів у будь-якій галузі, не маючи зеленого поняття про предмет, за який взялися. Криза компетентності. В усіх сферах життя. Прості люди почуваються дуже добре. Це та сама хитросрака “простота, что хуже воровства”.

***

Те, що важко оцінити, легко знецінити. Я пишалася ремонтом, що ми з моїм майстром Валерію зробили у 2005 році. Робив все, звісно, Валера, а я лише спостерігала кожну мить, бо не виїхала з квартири, а залишилася жити на дивані серед руїни, що з кожним днем під рукою Майстра перетворювала свій хаос на Космос. Валера вже не працює в тій Ко, що колись, я не знайшла його. І я найняла іншу людину, яку рекомендували мені ті, кому довіряю. Мені сказали, що то Майстер. Але коли ця людина почала байдужо трощити створену з величезною майстерністю, любов‘ю, знанням технологій красу, я зрозуміла: ця людина самозванець. Той, хто не здатен цінувати, любити, поважати творіння Майстра, не може бути майстром, що би він сам там про себе не говорив.

Ретроградний Марс 9 вересня – 14 листопада 2020

Із 9 вересня до 14 листопада 2020 спостерігаємо, як Марс рухається у зворотній бік по небосхилу. Цей період в астрології має назву «ретроградність Марсу». Серед любителів астрології панує думка, мовляв, ретроградний Марс гальмує всі справи, де треба сміливо діяти на власний розсуд, захищати справедливість, боротися із ворогом, бути сміливим і сильним. Також вважається, що під час ретроградного Марсу люди роблять хибні конкретні практичні цілеспрямовані дії, про які потім шкодуватимуть. Вважається, що обставини змусять вдаватися до тактики вичікування, що доведеться стримувати свої пристрасні поривання і відтермінувати справи, в яких успіх залежить від професійної майстерності, сміливості, сили. У популярних підручниках з астрології часто можна зустріти настанову, мовляв, уникайте хірургічного втручання, якщо не має на те негайної потреби. Пишуть, що слід розповісти лікареві про ретроградний Марс, мовляв,  можливо, операцію можна відкласти. Астрологи часто радять не купувати авто, не купувати та не продавати житло на ретроградному Марсі. Деякі астрологи пропонують значно ширший перелік справ, які не можна робити під час ретроградного Марсу. Є навіть такі, хто подібно до Барбари Уотерс переконують: «Ретроградний Марс настільки шкідливий для справ фактор, що будь-яка активність в цей час не матиме жодного результату». Невже це правда? Марс буває ретроградним кожні два роки. Згадайте, що у вас в особистому житті відбувалося в період із 27 червня до 27 серпня у 2018 році. А в період із 17 квітня до 30 червня 2016?  Так отож. Але досвід свідчить, що під час ретроградного Марсу конкретні практичні цілеспрямовані дії значно ефективніші, якщо приділяти їм уваги дещо більше, ніж зазвичай. Якщо ви людина чесна і уважна, ви помітите, що в такі періоди обставини складаються таким чином, що більш значущими стають теми, пов’язані із сексуальним життям, із боротьбою за виживання, із захистом власних інтересів, із професійною майстерністю, із технікою та зброєю, із тонкими робочими інструментами.

Ентоні Льюіс пише: «Під час ретроградного Марсу люди часто бувають нетерплячі, напружені, дратівливі, імпульсивні, пасивно-агресивні та схильні сперечатися. Механізми, придбані в цей час, зазвичай ламаються або потрапляють в аварію. Сексуальна активність може мати погані наслідки. Позови та судові процеси, розпочаті при ретроградному Марсі, мають властивість обертатися проти позивача. Агресія часто обертається проти агресора. Подорож може бути небезпечною; розпочата справа може бути шкідливою через конфлікт або ворожість». У книзі «Астрологія для мільйонів» Грант Льюі пояснює, що коли Марс рухається у прямому напрямку (відносно спостерігача з землі) зі своєю звичайною швидкістю, він перебуває у домі гороскопу приблизно шість тижнів. А коли Марс ретроградний, то затримується в домі до восьми місяців. Періоди ретроградності повторюються кожні два роки, і ми звикаємо до цього ритму вже у молодості. У 29 років маємо вже чотирнадцять циклів Марсу. Тобто, вже чотирнадцять разів пережили вплив Марса на всі сфери життя і знаємо особливості його шляху так саме добре, як дорогу до школи або до центру міста. На цьому шляху можуть бути сюрпризи, але якщо здатні навчатися на власному досвіді, то не спотикнемося вдруге на старому пеньку, що залишається на тому самому місці з давніх часів. Ми знаємо (підсвідомо чи свідомо), чого очікувати і як поводитися.

Приблизно кожні 15 років ретроградний Марс виявляється в одному і тому ж знаку Зодіаку, в одному і тому ж секторі гороскопу особистості. Залежно від того, в якому знаку гороскопу вашого народження розташований Марс, які у нього дугові аспекти, а також в залежності від того, який у вас рівень розвитку особистості і які у вас культурні традиції, в період ретроградності транзитного Марса ви будете освоювати і здійснювати досвід своєї сексуальності (інтенсивне сексуальне життя, вагітність, пологи). Це також може бути досвід боротьби за виживання: відстоювання власних інтересів, відновлення сил після пережитої фізичної або психологічної травми, відновлення після хірургічного втручання. Це може бути досвід реалізації в роботі і практичній діяльності: наприклад, повернення до навчання в університеті після академічної відпустки, відновлення в інституті після відрахування, повернення до колись відкладеної роботи, повернення до інтенсивних спортивних тренувань після перерви. Наприклад, ремонт будинку з метою продажу або повернення в будинок, який довелося колись покинути з якихось причин. Або звільнення будинку з метою підготовки до переїзду на нове місце проживання. Це може бути робота над здійсненням ідеї, яка довго була вашою мрією, на яку ви довго накопичували досвід, гроші, кошти, знання. Це може бути робота, спрямована на оформлення накопиченого раніше матеріалу в новій якості, наприклад, систематизація фактичного матеріалу, переклад текстів іноземною мовою або перевід їх в інший формат, наприклад, перенесення текстів друкованої продукції в електронну версію. Нарешті, це можуть бути дії, спрямовані на здійснення спільних із партнером фінансових проектів. Наприклад, робота над оформленням об’єднання активів або, навпаки, підготовка до розділу спільного майна.
В кінцевому підсумку те, що ви робите на транзиті ретроградного Марса, визначається вашим світоглядом. У питаннях сексу і боротьби за виживання ви будете вести себе так, як дозволяє вам ваше розуміння природи людських потреб. Щоб дізнатися, в якій саме сфері життя в період нинішньої ретроградності Марсу вам доведеться більше уваги приділяти своїй боротьбі, професійній майстерності, сексуальності, на яку саме сферу життя позитивне вплинуть ваші спортивні заняття, зверніться до свого астролога по консультацію.

Події в період ретроградності Марсу можуть бути як руйнівного характеру, так і творчого. Але спільним у них буде те, що вони вимагатимуть від вас особистої активності, ініціативи, сміливості, зухвалості, самовідданості, великої працездатності, граничного напруження сил. Залишитися осторонь, відсидітися в окопі, перечекати бурю в затишному місці в цей період не вдасться. Уникання боротьби за свої інтереси, ігнорування необхідності працювати і здійснювати конкретні практичні дії, придушення сексуального потягу або пасивне продовження сексуальних стосунків із партнером, який не викликає сексуального збудження, – все це дорого вам коштуватиме. Воно призведе до того, що всередині вас буде накопичуватися роздратування, рівень внутрішньої агресії буде неухильно зростати і, врешті-решт, ви можете зробити під впливом хвилинного пориву люті чи злості вчинок, який ніколи не зробили би у стані душевної рівноваги. Цей вчинок, ця конкретна практична дія може потягти за собою цілий ряд інших неадекватних дій і ланцюжок руйнівних для вашої особистості або фізичного тіла наслідків. За деякий час ви можете гірко шкодувати про скоєне, вам може бути дуже соромно, а виправляти наслідки доведеться роками і десятиліттями.

Давайте згадаємо, що символізує Марс в астрології. Принцип Марса – це принцип Агресії: потреба у самозбереженні, сексуальні потреби, потреба виконувати конкретні практичні цілеспрямовані  дії, потреба відстоювати свої права, потреба добиватися поставленої мети і перемагати. Марс символізує всі види енергії, крім атомної (атомну символізують Плутон і Уран). Ключові слова для визначення Марсіанського принципу в гороскопі: дія, боротьба, імпульс, ривок, відвага, безстрашність, войовничість, агресивність, самоствердження, сила, ініціатива, зусилля, біль, вогонь, пожежа, сварка, енергія, метал, зброя, травма, аварія, поламка механізмів, гострі інфекційні захворювання, висока температура тіла, запалення.

Носії Марсіанського принципу: молоді, енергійні, сильні, сексуальні, роздратовані або грубі чоловіки і жінки. Це такий Архетип: герой, підкорювач, завойовник, руйнівник, фанатик, егоїст, тиран, кат. А також воїн, першопроходець, першовідкривачів, відважний підприємець, лідер, шукач пригод. Всі інші, кому за родом діяльності доводиться з кимось мірятися силами або працювати з гострими лезами, від теслярів, ковалів, різників, перукарів і метальників ножів до хірургів.

Органи і частини тіла, відповідні принципу Марса: м’язи, жовчний міхур, артерії, кров, еритроцити, тепловий баланс організму, чоловічі статеві органи.

Під заступництвом Марса знаходяться такі сфери діяльності, професії і заняття: медицина, особливо хірургія і стоматологія, спорт, поліція, військова справа, податкова служба, пожежна, служба надзвичайних ситуацій, охорона. Технічні професії і ремесла, де людина працює з вогнем, наприклад, металургія, а також професії, пов’язані з небезпекою. Наприклад, автогонщик, пілот-випробувач, солдат, армієць, борець, хімік-випробувач, виробник вогнепальної зброї, майстер по залізу і сталі. До відомству Марса відносяться працівники виконавчої влади.

У вавилонській астрології передвісток Марс вважався несприятливою «злою» планетою – небесним втіленням бога війни Нергала. Поява Марса на небі віщувала військові конфлікти і епідемії. У міфології давньої Греції із планетою Марс спочатку ототожнювався бог-покровитель землеробства, полів і стад, йому був присвячений перший весняний місяць березень. Згодом з планетою Марс став ототожнюватися і бог війни Арес – уособлення грубої сили і сексуальності. У римлян Марс – бог війни і покровитель держави, батько Ромула і родоначальник римлян.

Тож у сфері спортивних занять, боротьби, професійної майстерності, профілактики заразних захворювань період із 9 вересня до 14 листопада 2020 буде насичений доленосними подіями. Про те, якими саме, буде в іншій статті. Для України ці події будуть пов’язані із захистом національних інтересів, суверенітету, державності. Транзитний Марс із 25 липня 2020 до 26 лютого 2021 у першому домі гороскопа України. Це означає, що активність української політичної нації проявляється у таких сферах: нація в цілому і захист її інтересів. Національний міф, образ нації та її уявлення про себе, національні характеристики, природа держави, національна самосвідомість, національна пам’ять. Мюнхенський Інститут Астрології у своєму підручнику пише про такий період : “Пряме проходження транзитного Марсу через радикс асцендент приносить приплив енергії, який перевищує звичайні розміри. Оскільки зазвичай цей транзит приносить негативні події, то перенапруження цього часу будуть ще більш інтенсивними і будуть вирізнятися бурхливими проявами і сильними впливами, також будуть проявлятися як актуальне погіршення загального здоров’я. У партнерстві можливе виникнення досить різких конфліктів, суперечок, оскільки натив буде обов’язково захищати власні інтереси”.

“Чому ми себе ототожнюємо з жертвами, а не з катами”

Баумейстер на УП https://www.pravda.com.ua/articles/2020/09/6/7265416/ : “Не поділяю розмірковувань про комплекс жертви. Ми вигадали собі виправдання, апелюючи до історії, яку ми зараз сконструювали.Ми кажемо – наші біди в тому, що ми були жертвами великих імперій. І оскільки ми були жертвами, то в нас не вдавалось, бо нам не давали.І коли історія нам дала таку можливість, ми продовжуємо розповідати про комплекс жертви. Найближчий рік чи два треба дуже багато зробити, щоб зруйнувати цей міф. Коли ми говоримо про комплекс жертви, треба запитати: чому ми себе ототожнюємо з жертвами, а не з катами?”

Відповідаю: ми, українці, ототожнюємо себе з жертвами, а не з катами, з тої причини, що Російська імперія і СРСР ставила нас, українців, перед вибором: або ти перестаєш бути українцем і катуєш українців, і тоді стаєш частиною нашої імперії – або залишаєшся українцем, і тоді мусиш терпіти всі ті утиски і знущання, які наша імперія чинитиме над тобою. Із 1991 ми, українці, відновили власну незалежну державу, ототожнюючи себе із тими українцями, що приносили себе в жертву у боротьбі за незалежність. Уявімо, що ми ототожнюємо себе із тими громадянами Російської імперії та СРСР, що відцуралися свого українства, зріклися своєї мови, забули свою історію заради того, щоб зробити кар’єру, бо саме такою була ціна можливості зробити кар’єру в умовах Російської імперії та СРСР. Якби ми зараз ототожнювали себе з катами, то це означало би, що нам не потрібно відроджувати українську мову, знати правдиву історію України, творити українське мистецтво – мы бы прекрасно обходились русским общепонятным языком, довольствовались бы «Историей российского государства» Бориса Акунина, не переводили бы иноземные фильмы на украинский, смотрели бы по телевизору российские ток-шоу и сериалы и наслаждались бы концертами Аллы Пугачевой по телевизору. Дійсно, в Україні є люди з такими цінностями і художніми смаками, але ж то не українці, а росіяни, люди не української, а російської культури, и їм незалежна вільна самостійна держава Україна без м***лів і комуністів не потрібна. То хіба можемо ми ототожнювати себе не з жертвами, а з катами в цій ситуації? Звісно ж ні! Ми стали жертвами на тому історичному етапі, коли московити отримали достатньо важелів впливу на нас, щоб поставити нас перед вибором: або зрікайся українства – або будеш знищений. Інша справа, що ми мусимо розбудовувати таку власну державу, в якій на державному рівні діяли би програми лікування психологічних травм для української політичної нації як постколоніальної і постгеноцидної. Ну, так ми таку державу і будуємо – притулок для українців. Будуємо, як можемо в умовах відвертої прямої агресії з боку РФ і в умовах прихованої підривної діяльності людей, що прагнуть знищити українську державність і повернути українців в російський культурний простір. І в цій розбудові кожен має визначитися, на якому боці перебуває, бо позиція «какая разнітса» – це позиція, яка не передбачає можливість іншого вибору, крім полярного «або ти опиняєшся в ролі жертви – або в ролі ката». Врешті решт, позиція «какая разнітса, куда ведет асфальтированная дорога» приведе тебе в московську країну ГУЛАГ, де життя і жертв, і катів не що інше як животіння в пекельному просторі.

Честность и здоровье

Автор Андрей Беловешкин

Как метко заметил доктор Чехов, “тля ест траву, ржа – железо, а лжа – душу” . Честность формируется в процессе человеческого развития очень рано. Так, дети уже в полтора-два года уже отлично отличают честное от нечестного. Обман и самообман – это две стороны одной медали, задействующих схожие механизмы. Любопытно, что по мнению многих исследований, самообман предшествует обману, так как обманув себя, нам намного проще обманывать других людей. Лживость стимулирует сама себя каскадным механизмом. Лживость (нечестность) вредит здоровью. Человек, который врет, имеет повышенную активность миндалины, поэтому намного сильнее подвержен стрессу. Ему приходится держать себя под контролем и проверять, не противоречат ли его слова ранее сказанным. Научно установлено, что ложь ухудшает работу ряда отделов мозга, частота лжи коррелирует с уровнем тревоги, кровяного давления, частоты сердечных сокращений. Любопытно, что даже посторонние наблюдатели лжи, не участвующие в обмане, испытывают те же физиологические реакции. На длительном протяжении времени эти изменения заметно увеличивают риски многих заболеваний. В исследованиях, ложь связывают с повышенным риском развития рака, ожирения, тревожности, депрессии, зависимости, неудовлетворенностью работой и плохими отношениями. Хранение памяти о лжи, формирование своеобразных «секретов» памяти также вносит свой вклад в нарушения здоровья. Лживость как симптом. Нарушения работы головного мозга, начиная от специального подавления активности зон, до общего токсического воздействия (например, алкоголь) приводят к тому, что люди начинают намного больше, легче и намного сильнее врать. Так, механические и дегенеративные повреждения префронтальной коры усиливают лживость. У патологических лжецов обнаружены заметные изменения мозга. Так, в в префронтальной коре у них на 14,2 % уменьшен объём серого вещества и на 22 % увеличен объём белого вещества. Также лживость связана с пониженным уровнем тестостерона у мужчин ( в75% случаев). Интересно, что люди с повышенным уровнем тестостерона в социальных играх продемонстрировали высокие честность и прямоту. А вот лечебное применение тестостерона увеличивает честность на 20% уже на следующий день после начала лечения! Сознательная честность улучшает здоровье. Давно замечено, что врать для человека неприятно. Дело в том, что при сознательном обмане срабатывает наш “детектор ошибок”, что приводит к увеличению активности миндалины (амигдалы) с запуском стрессовой реакции. Такое тревожное состояние неприятно. В эксперименте «Наука правды» изучалось влияние сознательного ограничения во лжи. По истечении 10 недель эксперимента ученые сравнили субъективные и объективные показатели здоровья участников эксперимента. В результате выяснилось, что у добровольцев, которые не лгали, показатели физического и психического здоровья оказались выше, чем у контрольной группы. Установлено, что те испытуемые, которые сознательно ограничивали себя в повседневной лжи, также стали чувствовать себя лучше, по сравнению с остальными участниками контрольной группы. Ученые обратили внимание, что люди, которые не использовали ложные оправдания даже по мелочам, не преувеличивающим свои достижения, лучше себя чувствуют, им проще строить личные отношения и налаживать контакты.

Заключение.

1. Лживость вредит вашему здоровью, увеличивая уровень стресса. Хоть при высокой лживости человек начинает врать легче, его показатели стресса все равно будут выше, чем у честных людей.

2. Наблюдение за ложью также вредит вашему здоровью.

3. Искренность является условием эффективности, так как связана с лучшей работой префронтальной коры и меньшим стрессом. Все техники избавления от груза лжи и секретов заметно улучшают состояние здоровья: откровенность в дружеском разговоре, у психотерапевта, исповедь, экспрессивное письмо – все эти методики положительно влияют на здоровье.

4. Честно оценивайте свое состояние здоровья. Это важно для прогресса, так как самообман сведет на нет все ваши успехи.

Литература.

Brinke, L., Lee, J. J., & Carney, D. (2015). The physiology of (dis)honesty: Does it impact health? Invited article in Current Opinion in Psychology, 6, 177-182. Curr Opin Behav Sci. 2016 Oct; 11: 130–137.Cognitive neuroscience of honesty and deception: A signaling framework Br J Psychiatry. 2005 Oct;187:320-5. Prefrontal white matter in pathological liars. The physiology of (dis)honesty: does it impact health? Current Opinion in Psychology Volume 6, December 2015, Pages 177-182 Psychological Science Vol 23, Issue 2, 2012 Do Infants Have a Sense of Fairness? The brain adapts to dishonesty Nature Neuroscience volume19, pages 1727–1732 (2016)

Про важливу роль міфів і символізму в нашому житті

Місцева газета «Гречка Кропивницький» створює опитування: «Вам подобається, що декомунізували площу Дружби Народів?» У коментарях виникають діалоги:

Марианна Соловьёва: – А что изменилось от этого?

Ольга Іванець: – Підтвердилася моя особиста життєва позиція. А у вас особисто що мало змінитися?

Марианна Соловьёва: – от этого- ничего

Ольга Іванець: – просто ви людина без мрії – шлунково орієнтована

Марианна Соловьёва: – спасибо за диагноз. После распада СССР большинство людей с таким диагнозом уже долго живут. Просто на другие потребности зарплат, а особенно пенсий не хватает .Думаете, что после этого вас будут понимать и поддерживать.

Ольга Іванець: – ви не здатні розуміти будь- що в принципі. То яка від вас мені може бути потрібна підтримка? Все навпаки: це ви не можете обійтися без підтримки через свою інтелектуальну деградацію. Це велика милість з мого боку – пояснювати вам це, бо дає вам шанс почати мислити.

Марианна Соловьёва: – в недоброжелательности, которую вы выдаёте за милость вы очень большая активистка. после местных выборов начнут другую символику убирать. И что?

Ольга Іванець: – тобто, якщо зараз прибирають совецьку символіку, то після місцевих виборів почнуть прибирати іншу символіку, тобто несовецьку. Це ви про яку символіку конкретно?

Марианна Соловьёва: – по живём – увидим.

Ольга Іванець: – то ви сподіваєтеся, що совецька символіка повернеться на наші вулиці. Вам знадобиться прихильність Фортуни, везіння вам з цим!

Марианна Соловьёва: – мне, собственно, для нормальной жизни никакая символика не нужна. Смешно за некоторыми наблюдать. За какие-то знаки некоторые нелюди готовы оскорблять и слюни разбрызгивать.

Ольга Іванець: – у вас абсолютно нормальне життя зараз: за совєтів у вас було три сорти ковбаси з туалетного паперу, а зараз триста сортів із усіх видів м‘яса. То з якої причини вам пінитися в той момент, коли демонтується чи монтується якась там символіка? То, виходить, ви обманюєте себе: символіка вам важливіша за ковбасу. Ба більше! Ви мрієте зберегти совецьку символіку, навіть якщо через це повернення зникне всяка їжа з крамниць, як то було у 1985.

Марианна Соловьёва: – а вы кроме символики и колбасы ничего больше не видите и не знаете?

Ольга Іванець: – я знаю, що ностальгували за тиранією заборонено в Біблії. Але совки Біблію зневажають і разом із агресором путіним вважають розпад СРСР найбільшою трагедією 20 століття.

Марианна Соловьёва: – это ваше личное мнение?

Ольга Іванець: – Вам дати посилання на текст історій про Авраама, де про дружину Лота? Чи, може, ви вважаєте, що я є авторкою Біблії?

Марианна Соловьёва: – хотелось бы

 Ольга Іванець: – Це було риторичне запитання з метою показати абсурдність ваших висловлень.

Марианна Соловьёва: – нет. Просто думаю, что вы в Библии разбираетесь получше, чем в колбасе

 Ольга Іванець: – Ну, тоді вам доведеться просто прийняти на віру, що ваша звичка ностальгувати за совком колись таки перетворить вас на соляний стовп, якщо ще не перетворила.

Марианна Соловьёва: – поживем- увидим. Кого и во что

Ольга Іванець: – Так, звісно! Очікуєте дожити до тих часів, коли “на другие потребности зарплат, а особенно пенсий хватает”, бо вам в УРСР обіцяли “победу коммунизма во всем мире”. Коли ви бачите, як один за одним з вулиць України зникають символи СРСР, вам вважається, що ось-ось ваш бог победы коммунизма во всем мире розгнівається на тих, хто насмілився руйнувати його ідолів – і станеться диво: у багатого капіталіста янголи більшовизму віднімуть здоров’я, красу, силу, радість, гроші і піднесуть вам на тарілочці з блакитною смужечкою. Ви молитеся на це кожного дня, а роки йдуть, червоні зірки падають, серпи й молоти тануть у повітрі, але ви досі боїтеся крикнути вголос закляття: “Путин, введи!” – бо добре знаєте: в Центрі України це надто небезпечно.

***

Реакція молодої жінки (майстриня з нарощування та фарбування штучних нігтів) на виконання закону Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки – істерика.

– Если вам все равно, то чего вы орете, как бедый медведь в зоопарке в жаркую погоду?

Про успіх

Поширене твердження “Робити те, що любиш, як запорука успіху”. Тут ще треба прояснити, що таке “успіх”. Я, наприклад, все життя роблю лише те, що люблю, але мої особисті досягнення абсолютно не відповідають популярному уявленню про успіх. Чи за будь-якого розуміння успіху яскравіший і якісніший результат отримають ті, хто вміють і люблять, ніж ті, які імітують і терплять? Тут знову постає питання: “Якого конкретно результату ти очікуєш?” Багатьох людей цілком задовольняє імітувати фаховість і терпіти власну другорядність, якщо це забезпечує стабільний пристойний прибуток і комфортні умови життя.

Коли мене просять: “Дайте мені консультацію, щоб можна було досягти успіху в житті”, – я прошу написати есе “Що конкретно я маю на увазі, коли кажу, що хочу досягти успіху в житті”. Можливо, те, що вам вважається за успіх, є насправді стражданням без кінця у пеклі?

«Сізіфова праця» — це безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.

Сізіф котить на гору важкий камінь у потойбічному світі мертвих. Ціль – викотити на гору і скотити до підніжжя з іншого боку. Але щойно камінь опиняється майже на вершині, як він зривається вниз. Так покарали боги Сізіфа, що за життя багато разів робив вчинки супроти правди.

Коли мене просять: “Зробіть мені гороскопа, щоб можна було досягти успіху в житті”, – я прошу написати есе “Що конкретно я маю на увазі, коли кажу, що хочу досягти успіху в житті”. Можливо, те, що вам вважається за успіх, є насправді важкою безглуздою працею без кінця у пеклі? 

Парад планет 2020

Це нам загрожує чи допомагає? Загрожує всім структурам влади, що не відповідають викликам сучасності. Допомагає тим, хто зберігає фактичні цінності людства в умовах, коли руйнуються неспроможні забезпечити захищеність і безпеку структури будь-якої влади. Коротше, сюжет про Содом і Гоморру реалізується.

“Останній парад планет такого типу стався у 1982 році” – початок розпаду імперії зла.

Не нарікаю я на Бога

Тарас ШЕВЧЕНКО

***

Не нарікаю я на Бога,

Не нарікаю ні на кого.

Я сам себе, дурний, дурю,

Та ще й співаючи.

ОрюСвій переліг — убогу ниву!

Та сію слово. Добрі жнива

Колись-то будуть. І дурю!

Себе таки, себе самого,

А більше, бачиться, нікого?

Орися ж ти, моя ниво,

Долом та горою!

Та засійся, чорна ниво,

Волею ясною!

Орися ж ти, розвернися,

Полем розстелися!

Та посійся добрим житом,

Долею полийся!

Розвернися ж на всі боки,

Ниво-десятино!

Та посійся не словами,

А розумом, ниво!

Вийдуть люде жито жати…

Веселії жнива!..

Розвернися ж, розстелися ж,

Убогая ниво!!!

Чи не дурю себе я знову

Своїм химерним добрим словом?

Дурю! Бо лучче одурить

Себе-таки, себе самого,

Ніж з ворогом по правді жить

І всує нарікать на Бога!

1860

“Коли я живу з ворогом по правді, я страждатиму, як от Ной серед населення Содому. Але я не маю при цьому нарікати на Бога, бо це нарікання недоречне, бо не можу я знати задуму Творця. Я маю говорити слово правди, навіть якщо мені здається, що Бога немає. Ніхто не може довести, що Бог є, але і спростувати не може. Тому найрозумніше, що я можу вчинити, – це жити по правді – так, ніби Бог є”.