Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Любов

Більш за все вона хоче, щоб онука була поруч, ну, щоб хоча б телефонувала частіше. Останні півроку вона, лікарка, каже, що це диво, що вона досі жива, що з такими показниками не живуть. Що компенсаторні можливості організму, на які здатен мозок, незбагненні, що наука не може їх осягти. Лікар сказав їй, щоб не терпіла біль. Щоб за перших же ознак приймала ліки. Медичний канабіс в Україні не схвалений МОЗ. Вона, заслужена лікарка України, головна терапевтка області, нічого не хоче навіть чути про медичний канабіс, табу, не обговорюється. Я телефоную їй кілька разів на день. Вона сама не може натиснути кнопки свого телефона – набрати мене, руки трусяться, тому я сама телефоную їй. Я маю довго чекати, доки вона зможе таки знайти ту одну кнопку і відповісти. Інколи відповідає тато. Це означає, що вона мовчки подала знак, що не буде говорити. Тато розповідає про неї, про себе, читає вірші, співає пісень, переповідає якісь історичні анекдоти. Доки я не перерву його, щоб попрощатися. Він не замовкає, щоб я не сказала страшні для нього речі про несправедливість самотності в старості, про байдужість і тупість… Гудки.

Я: – Мамуся, как ты, зайчик мой?

Мама: – Алло! Алло! А? Что?

Я: – Мамусичка, это я, добрый вечер!

Мама: – (з неймовірною радістю, з піднесенням, натхненно) Ирусенька, это ты? Ирочка!

Я: – (після недовгою паузи збентеження і вагань) Да, бабушка, это я. Как твои дела?

Мама: – Ой, плохо, Ирочка, плохо.

Я: – Ну, ты держись, бабушка.

Мама: – Да-да, вот и Боренька тоже так говорит. (голос дрижить, мама схлипує і одразу ж опановує себе). Как ты, Ирочка, у тебя есть работа?

Я: – Да, бабушка, работа есть.

Мама: – Ну, расскажи мне, чем ты сегодня занималась?

Я: – Работаю, бабушка, все, как обычно.

Мама: – (кличе тата) Витя, Витя, иди, Ирочка звонит, внучка, поговори с ней!

Тато: – (бере слухавку і одразу починає співати театрально з награною безтурботністю) Отцвели уж давно хризантемы в саду!

Я: – (пошепки, дуже твердо) Папа, это я – Оля, но я – Ирочка, давай!

Тато: – (миттєво зорієнтувавшись) Ирочка, внучечка, работаешь, да? Все хорошо у тебя. Вот ты умничка! Ну, давай, давай, до свидания!

Вранці я зателефонувала, як зазвичай. Її голос проривається крізь завісу, що морфін навісив на її розум. Вона намагається відповідати твердо і бадьоро. Вона ніколи не хоче засмутити мене собою. Вона вважає мене надто вразливою, її слово – “впечатлительной”. Розмова триває не більше двох хвилин, як всі останні два місяці. Останній сплеск повноти життя був у неї на початку вересня, коли онука приїздила і була в місті кілька днів. У неї вистачало сил навіть на ігри з правнучкою через відеозв’язок. А потім вона почала згасати. І пішли в хід дозволені МОЗом таблетки. …Ввечері тато взяв слухавку. Ні, допомога не потрібна. Тато і матуся справляються самі.

Діалог сестер на похороні матері

Молодша: – Здравствуй, сестра.

Старша: – Вітаю.

Молодша: – Не думала, что ты тут появишься.  

Старша: – А мене тут і немає. Я тобі вважаюся.

Молодша: – Ты – демон! Я сделала все, чтобы оградить родителей от тебя, чтобы тебе не досталось ничего от них. Я все унаследовала. Все теперь мое. Что ты тут делаешь?

Старша: Кажу ж тобі, мене тут немає. Ти говориш сама з собою.

Молодша: – Провались в ад! Там твое место, изыди!

Старша: – Чому?

Молодша: – Ты издевалась надо мною в детстве. Ты принесла пирожное из школы и сказала: «Я купила два пирожных: тебе и мне, но твое я съела по дороге, а это – мое». Знаешь, как мне было обидно?

Старша: – Ну, так, було таке. Ти ревла. То був невдалий жарт. Ти відмовилася брати те тістечко. Ти образилася. Але ж ти помстилася мені за це: в 17 років ти стала повією, захворіла на венеричне і побралася з моїм чоловіком, потім ви разом таємно лікувалися і спостерігали, як я хворію, не підозрюючи, на що саме.

Молодша: – Ты ударила меня пустым ведром!

Старша: – Та ні, ти переплутала. Це ти хряснула мене алюмінієвим 10-літровим пустим відром по голові, бо знала, що я зі своїм темпераментом не переживу у свої 23 роки такого приниженні і зацідюся тобі в носа, а ти потім пред’явиш цю криваву юшку мамі, і та таки вижене мене з дому. Так і сталося. То була вдала стратегія з твого боку, вітаю.

Молодша: – На моей свадьбе ты закончила поздравление словами: «И на моей улице будет праздник».

Старша: – Ну, так. Я вірила, що зможу знову закохатися і вийти заміж після того, як мій перший шлюб завершився розлученням.

Молодша: – С тобой никогда нельзя было договориться. Когда твоя подружка что-то возразила, ты разбила ее куклу об дорогу.

Старша: – Ляльку? Розбила? Подружка? Я не пам’ятаю такого. Коли я бавилася ляльками, у мене не було подружок – я зростала у дворі бабусі, де, крім мене, не було жодною дитини, крім хлопчика, що приїздив на канікули з Києва. Коли ти народилася, я вже не бавилась ляльками. Мені подобалося лазити на дерева, бігати на стадіон з хлопцями, досліджувати підвали, бомбосховища і горища. У мене не було подруг, були лише друзі-хлопці. А потім я навчилася читати. І у мене з’явилися подружки в школі, з якими я могла говорити про книжки, музику, картини… Ляльки. Ні, не пам’ятаю таких подружок.

Молодша: – Тебя не должно тут быть. Я не позволю тебе издеваться над моим любимым человеком.  

Старша: – Ти витратила все своє життя на заздрість мені і помсту мені. Я – сенс твого життя. Але мене тут немає.

Молодша: – Почему ты не пришла на похороны мамы?

Одаліски і фемінізм

Dmytro Bondarenko: – “Боротьба феміністок закінчиться тим, що нам всім (жінкам) одягнуть на голову паранджу,” – так висловилася недавно моя мама.

І додала: “Ні, звісно, це зроблять не наші чоловіки, а оті що прийдуть здалеку. А наші мужики будуть уже настільки загнані під плінтус феміністками, що просто нічого не зможуть вдіяти.”

Ольга Іванець: – Я так розумію, це говорить заздрість жирного черева до видимих кубиків пресу. Менше пива, макаронів, цукерок, тістечок – і не треба лізти під плінтус.

Dmytro Bondarenko: – Ольга Іванець Ви, власне, про що?

Ольга Іванець: – Dmytro Bondarenko Про те, що у тих чоловіків, “що прийдуть здалеку”, під паранджами – жінки з останнім ступенем ожиріння, а в українських жінок – більшість чоловіків виглядають, як вагітні. То замість дорікати феміністкам доречно повернути собі чоловічий спосіб життя.

Dmytro Bondarenko: – Ольга Іванець Щось я вперше чую, щоб феміністки боролися за стрункість українських чоловіків. ) Мені здається, у них трохи інша тема.

Ольга Іванець: – Dmytro Bondarenko Ваше уявлення про феміністок, як би то мовити, неточне. Ціль боротьби феміністок – розділити з чоловіками заняття, які у патріархальних спільнотах вважаються “суто чоловічими” і в такий спосіб продовжити вік чоловікам. Невже ви вважаєте, що кожна жінка радіє жити самотньою ще з десяток років після смерті свого чоловіка? Саме тому серед чоловіків так багато сьогодні феміністів – через усвідомлення своєї вигоди від цього.

Олександр Пелешко: – Ольга Иванец А чоловічий це як?

Ольга Іванець: – Олександр Пелешко “Чоловічий” в цьому контексті слід розуміти як “не подібний до способу життя одаліски в гаремі”.

Олександр Пелешко: – Ольга Иванец А як – це як одаліска в гаремі. Нє, ну серйозно от цікаво почути.

Ольга Іванець: – Олександр Пелешко Ви вважаєте, я жартую? Давайте розберемося, наскільки це смішна історія. Хто така одаліска? турецькою odaliq – невільниця — рабиня, що обслуговувала жінок у гаремі султана, покоївка. Часто бувала також наложницею правителя. А тепер дивіться: чоловік має вищу освіту і їде за кордон, де живе і працює роками й десятиліттями, при цьому живе в умовах, подібних до собачої конури, і харчується не краще за сільського собаку, а всі гроші відправляє родині – на навчання дітей, на новий домашній кінотеатр, на будівництво заміського дому. Зрідка він приїздить додому у відпустку, де змушений займатися сексом з жінкою, яка давно йому чужа, але формально він має виконувати свій шлюбний обов’язок. Звісна річ, за такого способу життя він виглядатиме не як грецький атлет: величезне черево, слабкі м’язи, брак художнього смаку в одязі і слабкий розум, що деградує з року в рік. А потім цей чоловік вмирає – такі довго не живуть.

 Олександр Пелешко: – Ольга Иванец Добре, а в чому тоді призначення чоловіка? Займатися собою, приділяти увагу тільки собі, витрачати гроші тільки на себе та задоволення власних потреб?

Ольга Іванець: – Олександр Пелешко А ви, значить, вважаєте, те, що я тут описала, за призначення чоловіка?

Олександр Пелешко: – Ольга Иванец Ну, а яке на вашу думку тоді призначення чоловіка?

 Ольга Іванець: – Олександр Пелешко Призначення чоловіка – жити так, щоб розвинути в собі найкращі людські якості (я, звісно, кажу про розуміння терміну “хороша людина” в європейській культурній парадигмі – антична філософія+християнство+наука, а не в парадигмі російської чи совецької культури) і передати їх своїм нащадкам (народити і виховати власним прикладом власних дітей або взяти участь у вихованні дітей хороших людей).

Сергій Синюк: – Хамський перехід на особистості – ознака відсутності аргументів по суті дискусії. Втім, феміністки тільки так і вміють “дискутувати”.

 Ольга Іванець: – Сергій Синюк Ну, так, це перехід на особистості, якщо ви чесно подивилися на себе в дзеркало після прочитання мого коментаря. Але це точно не хамство з мого боку – чисто констатація факту.

“Хочу заказать ректификацию”

– Добрый день, Ольга. Мне хотелось бы заказать у Вас ректификацию. Я могла бы обращаться к Вам на украинском ( родилась и выросла в Имярек города в Украине с населением 1,5 млн), но мой родной язык—русский и с ним я чувствую себя комфортнее. Я , так же, как и Вы, филолог, преподаватель русского. Окончила филфак Имярек крупного украинского университета. С 90-го проживаю в  Имярек города в РФ с населением 05, млн. Астрологию изучаю самостоятельно уже 4 года. Дилетантом себя уже не чувствую ☺️ Но мне не хватает, конечно же, знаний, опыта… Я много читаю специальной литературы, постоянно в поисках знаний и на просторах интернета. Моё желание учиться астрологии постоянно и неизменно, в том числе профессионально. Но пока не имею возможности— ограничена во времени. Ваши статьи читаю давно. Своего мнения по различным вопросам в астрологии ещё не имею, поэтому изучаю мысли авторитетных людей, впитываю, учусь. Не могли бы Вы уделить мне время и помочь с ректификацией?  При общении со мной  Вы свободно можете оперировать профессиональной терминологией, мне не надо ничего объяснять дважды. Я самостоятельно овладела, как смогла, основными прогностическими методиками ( прогрессии, дирекции, соляр, транзиты, другое…). Своё время я также отрекцифицировала, как и своих близких и знакомых. Но я любитель, и мне очень важно мнение профессионала и знающего опытного человека. Моё рождение по бирке роддома 07:35 (изменено). Я сама установила 07-26. Город Имярек, дата Имярек. Если Вы откликнетесь на мою просьбу, буду очень-очень рада и признательна.☺️Отвечу на все вопросы, соглашусь на любые условия. Спасибо.

– Добрый вечер, Имярек! Ваш запрос: «Мне хотелось бы заказать у Вас ректификацию. Не могли бы Вы уделить мне время и помочь с ректификацией?  Своё время я также отрекцифицировала. Но мне очень важно мнение профессионала и знающего опытного человека». Имярек, почему вы решили, что время, указанное на бирке из роддома, нуждается в уточнении? Какой конкретно случай заставил вас сомневаться в точности указанного времени?

– Ольга, добрый день. Спасибо, что откликнулись на моё сообщение. Прежде чем ответить, хочу заметить, что первые пару лет моего изучения астрологии меня всё устраивало.

– Да, должно было устраивать, потому что указанное на бирке время правильное, я уже проверила.

– Первые пару лет моего изучения астрологии меня всё устраивало, пока я не перешла к дирекциям. И не вникла в их суть. Факты моей жизни элементарно «не укладывались» в рамки домов, которые должны «работать». Например, моё замужество и вслед за этим переезд на пмж в другой город и регион. Потом— рождения всех моих детей ( имярек количества ).

– Вот по этой же причине я отказалась от использования в прогностической астрологии метода символических дирекций – этот метод просто не работает. Да, он описан в учебниках, я осваивала его в рамках обучения в ВШКА в 1998-1999, но он не работает.

– Я начала двигать карту и время. Одно не вызывало сомнение: раньше 07:24 я не родилась, так как я, несомненно, восходящие Имярек знака зодиака, и моя ось 4-10 должна быть во Имярек знаков зодиака и не убегать в предыдущие знаки. Потом, я никак до сих пор не могу понять, куда отнести свой Уран, в имярек дома или в имярек дома ? По бирке он в одном доме, но по моим ощущениям больше в другом. И как управитель 10 особенно.

– Планета на куспиде дома относится и к дому, который она покидает, и к дому, в который переходит, – одновременно к обоим домам. Когда вы анализируете свою натальную карту, рассматривайте трактовку Урана в предыдущем доме и трактовку Урана в последующем доме – они обе справедливые и дополняют характеристики вашего Урана.

– А потом, когда я поверила в релокацию, то совсем растерялась: основные события жизни по карте релокации проходили, но ось узлов тогда шла из Имярек, а не из Имярек, как я и ощущаю всей своей жизнью. А если время поставить раньше бирки, то и в релокации ось там, где я её вижу и чувствую.

– Я считаю релокацию одним из тех «мусорных заблуждений», которыми постоянно обрастает астрология со времен Платона и Аристотеля. По крайне мере все рассуждения на тему релокации, с которыми я сталкивалась, не выдерживают критики.

– И ещё, это замечено не мной, в роддомах чаще время прибавляют. Так было с моими детьми, это я знаю наверняка. В общем, хотелось бы мне определиться поточнее со своим временем ☺️

– Меня тоже смущала «круглая» цифра на бирке моего рождения. Ну, не может же человек родиться минута в минуту секунда в секунду! Провела ректификацию. Оказывается, может. И, о ужас, все трое моих детей родились в «круглую» цифру! При этом я была в здравом уме и сама фиксировала время, глядя на часы в родзале. У вас на бирке написано «07:35», не 07, не 07:20 или 07:30, значит, медсестра старалась быть точной, почему-то для нее это было важным. Такие цифры вызывают у меня доверия больше, чем «круглые», но, тем не менее, «круглые» тоже оказываются правдивыми.

– Вопросы ко времени рождения появились и при анализе моих  синастрий с другими людьми на границе знаков и домов.

– Ваши сомнения по поводу вашего натального Урана в доме говорят о том, что вы не знаете, как трактовать положение планеты на стыке домов. Отсюда и сомнения во времени вашего рождения. Во вложении – два изображения: ваша натальная карта и транзит к вашей натальной карте в тот момент, когда мы с вами ведем переписку. Транзитный Меркурий (переписка) повторил свое натальное положение – и вы свободно, без препятствий, даром, счастливым стечением обстоятельств (трин) разговариваете (Меркурий) по поводу своего хобби, увлечения, досуга (Меркурий в 5 доме) со старым страшным угнетающим мудрецом (Сатурн), являющимся по сути сквалыгою (Сатурн в Тельце) и сидящим в своем уединении, куда вход непосвященным закрыт (Сатурн в 12 доме). Другие аспееты транзитов также подтверждают нашу с вами нынешнюю ситуацию, инициатором которой выступили вы. Так что это ваше время рождения, Имярек, не надо сомневаться.

– Спасибо большое, Ольга, за ваше внимание и содержательный ответ. У меня, конечно же, в голове большое количество разрозненных знаний из самых разных источников. Я читаю и изучаю всех и обо всём. Подводный, Вронский, Левин, Дараган, Тимошенко, Селеста Тиль, Сущинская, Шестопалов, Кэрол Рашмэн и многие другие,  великие и не очень, с большим опытом и поскромнее… Мнений на один и тот же вопрос много.  Но, как я поняла, в ректификации помогают именно дирекции. Ну да Бог с ними☺️

– Вы же сами убедились, что дирекции вам не помогли.

– Если Вы могли бы одним словом или фразой хоть намекнуть, каким методом Вы пользуетесь при ректификации… Если это слишком нагло с моей стороны выспрашивать , то не надо😊

– Я разработала систему тестовых вопросов, с помощью которой можно определить точное время рождения. Отвечая на вопросы, клиент рассказывает о себе. По модальностям ответов можно определить положение Асц в знаке и положение Луны в знаке и доме. Тестовые вопросы, в которых клиенту предлагаю выбрать справедливое суждение из двух “или – или”, дает возможность определить положение куспидов домов. Далее методом анализа транзитов по событиям из жизни клиента уточняю градус положения куспидов.

– Просто я готовилась к тому, что Вы будете задавать мне событийные вопросы по моей жизни…

– В вашем случае мне не нужны дополнительные вопросы – вы написали много текста, его достаточно, чтобы убедиться, что время рождения на бирке определено точно.

– А по поводу пограничных планет я да, понимала, что они вбирают в себя качества соседних домов, особенно последние три градуса…

– Уточнение: планета в доме указывает  не на качества планеты, а на сферу жизни, где будет реализовываться принцип планеты.

– Я благодарна Вам за беседу и уделённое мне время. Если Вы будете открыты для консультаций, то может мы ещё и пообщаемся 😊 Всего Вам доброго.

– Я открыта для консультаций для тех, кто способен удивить меня не только умом, но и  гонораром. Всего доброго.


“Хочу заказать соляр”

“Когда вопрос сформулирован правильно, ответ будет неожиданным”. (Авессалом Подводный)

– Добрый день! Возможно ли заказать у Вас солярный прогноз? Очень тяжелый период в жизни, транзитные ЛУ в противофазе, бьют капитально, все рушится. Все думаю и думаю, что я делаю не то и не так и не могу найти понимания. Стараюсь меняться, но…

– Добрый день, Имярек! Вы хотите сказать, что транзит Восходящего Лунного Узла по вашему натальному Нисходящему Лунному Узлу в Близнецах стал причиной тотальной катастрофы в вашей жизни? Выходит, что вы, когда стремились воплотить свои идеальные представления о справедливом устройстве общества, опирались на неправдивые знания, и теперь это стало для вас очевидным. Но при чем тут описание соляра? Вам нужно получить правдивые знания о мире: биология, антропология, история. И на основе новых знаний выстраивать собственное мировоззрение.

– Потому что соляр через месяц.

– Поскольку вы опираетесь на неправдивые знания, у вас сформировалась ложная картина мира. И в этой картине мира одним из ложных представлений является представление о том, что построенный за месяц до дня рождения соляр может прекратить тяжелый период в жизни.

– Не прекратить, с чего бы ему взять и прекратиться просто так.Знаний осознать, что я делаю не так, в чем грабли, нет. Иначе граблей бы не было.

– Я вам уже сказала, что вы делаете не так. И что вам это дало? Вы даже не заметили, что я вам это написала. Могу еще повторить: вы, когда стремились воплотить свои идеальные представления о справедливом устройстве общества (Восходящий в Стрельце), опирались на неправдивые знания (Нисходящий в Близнецах), и теперь это стало для вас очевидным (транзит Восходящего по Нисходящему). Вам нужно получить правдивые знания о мире: биология, антропология, история (Нисходящий в Близнецах). И на основе новых знаний выстраивать собственное мировоззрение (Восходящий в Стрельце).

“Настоящее благодеяние – это такое, за которое благодарить не хочется”. (Авессалом Подводный)

Зачем “прорабатывать”

– Здравствуйте Ольга.Подскажите пожалуйста как лучше всего проработать тау квадрат Луна, Плутон, Марс? В интернете кто то пишет, что надо прорабатывать через работу по этим планетам, Кто наоборот пишет, что их не надо использовать и тогда будет прорабатываться Луна. Если все же надо прорабатывать используя планеты Плутон и Марс как это может выглядеть? Если рассматривать символизм планет. Тогда Марс это колющее, режущее, огонь, металл, станки, железки. Плутон это консультации, целительство, чужие деньги. А луна это забота, питание, гостиницы и какой вид бизнеса может мне подойти? Парикмахерская или маникюрный кабинет, работа с женщинами, для женщин, есть режущие колющие инструменты вроде бы это по Марсу. Или может самому делать и продавать шаурму, питание по луне, огонь по Марсу, по Плутону не знаю что. )) С уважением, Имярек.

– Здравствуйте, Имярек. Имярек, давайте для начала определимся с термином «проработать». В учебниках классической астрологии, астрологических словарях и энциклопедиях, написанных западными астрологами (Европа, Британия, США, Канада) этот термин отсутствует. Но он присутствует во всех учебниках российского астролога Авессалома Бонифатиевича Подводного (Александр Каменский), который был учеником П. П. Глобы, пока не создал собственную концепцию астрологии, в основу которой, как он сам признается в одной из первых своих книг «Трактаты. Знаки на пути», легло его собственное представление об учении Веданты в изложении Ошо и Вивекананды. В своих учебниках общей астрологии (ЦАИ 1997 год), однако, Авессалом Подводный прямо не дает определения понятия «проработка». Мы приходим к пониманию значения этого термина косвенно – через описания уровней «проработки» планет, дуговых аспектов, домов. Например, вот такое описание: «На первом (низшем) Луны человек является истинным эгоцентриком, то есть служит исключительно себе, эгоическому эгрегору. Другие люди и коллективы интересуют его лишь постольку, поскольку способствуют или препятствуют удовлетворению его желаний. При эом он может принимать участие в семейной или общественной жизни, но в любом случае тянет, так сказать, одеяло на себя, игнорируя интересы остальных. При этом человек обычно отождествляет себя со своими желаниями, считая их проявлениями самой своей сути», – и т.д. и т.п. При этом в учебниках общей астрологии Авессалом нигде не описывает, каким образом осуществлять эту самую «проработку». Не пишет, потому что подразумевает, что читатель уже проштудировал «Трактаты. Знаки на пути» и «Возвращенный оккультизм или повесть о тонкой семерке», где описаны принципы эволюционного развития и методы укрощения тех тонких фигур индивида, которые чинят козни на его эволюционном пути. При этом у Авессалома в этих книгах нет ничего подобного приведенным вами советам: «Надо прорабатывать через работу по этим планетам» и «Их не надо использовать и тогда будет прорабатываться Луна». Ваш вопрос: «Если все же надо прорабатывать используя планеты Плутон и Марс как это может выглядеть?» Имярек, вы должны определиться с вашей позицией относительно астрологии. Если вы принимаете идею Авессалома о «проработках», то вы должны проштудировать его «Трактаты» и «Оккультизм», о которых я говорила выше, и четко следовать описанным там практикам. Если же вы обнаружите, что написанное там кажется вам не чем иным, как бредом сумасшедшего (вам скучно читать, вы засыпаете на каждом абзаце, не понимаете, о чем речь), то просто откажитесь от идеи «проработки» целиком и полностью: не существует никаких уровней проработки – это фантазии Авессалома, под которыми нет никаких оснований, плод его воображения. Теперь, когда мы прояснили понятие «проработка», стоит задать себе вопрос: «Зачем мне прорабатывать тау квадрат Луна, Плутон, Марс?» Напишите мне ответ, и я подумаю, какой совет вам дать. Что же касается вашего предположения про шаурму, маникюр, упражнения с колющими и режущими, целительство и похоронное бюро, то могу ответить уже сейчас: заниматься стоит только теми вещами, которые развивают интеллект, художественный вкус и умение делать важный самостоятельный выбор и нести за него ответственность. С уважением Ольга

“Хочу быть астрологом”

– Тоже хочу быть астрологом)

– Зачем?

– Чтобы людям помогать, ну и себе)

– Чтобы помогать людям, астрология не нужна, есть целый ряд помогающих профессий в области медицины, образования, юриспруденции, фитнеса, бытовых услуг. Если у вас есть потребность помогать, обучитесь чему-то подобному и помогайте. Не хотите обучаться – идите в волонтеры, там всегда найдется низкоквалифицированная работа. Если же вы сами нуждаетесь в помощи, то вам точно нет смысла быть астрологом – это вам ничем не поможет, наоборот, усугубит все проблемы, связанные с недостатками.

– А если рассматривать медицинскую астрологию, просто я астрологией давно увлекаюсь, вот и закрался такой вопрос к себе, возможно это то что мне нужно)

– В СССР астрологии не было, официально запрещенное властями занятие. Когда СССР ослаб в конце 70-тых и покатился стремительно к самоуничтожению (символом начала конца стала смерть генсека Брежнева), из подполья стали вылезать доморощенные астрологи типа Павла Глобы и, так сказать, партийные астрологи типа Сергея Вронского, Литературная газета стала печатать что-то на астрологическую тематику от Феликса Величко и Михаила Левина. На книжных лотках стали появляться самиздатовские книги на астрологическую тематику – астрология стала модной. С тех пор очень часто можно встретить людей из самых разных социальных слоев, которые скажут про себя: «Я давно увлекаюсь астрологией». Когда кто-то из нас решает для себя, что ему нужна астрология, он обычно начинает тратить на астрологию деньги: скупает всю подряд астрологическую литературу, находит круг единомышленников в астрологической тусовке, покупает дорогую астрологическую программу, поступает на учебу в самую лучшую астрологическую школу из доступных. Вы, я так понимаю, прежде чем начать тратить деньги и время на все эти вещи, решили спросить у астролога (даром или за символическую цену) стоит ли вам в принципе начинать этот путь. То, что вы говорите: «Мне нужна астрология, чтобы помогать людям и самому себе», – обычная ерунда, которой люди себя обманывают, потому что им стыдно сказать себе правду: «Надо заняться астрологией – ведь это дает возможность легко и быстро обогащаться за счет большого количества слабоумных, верящих в эту ерунду». Регулярно смотрю у Фейгана стрим с Космачем – экспертом в вопросе относительно оккультных практик в современной РФ. Посмотрите порядок цен! Если попадете в струю востребованных в качестве консультанта, озолотитесь – вашего нынешнего уровня астрологических знаний для этого достаточно.

– Ну на счет востребованности в мире и уровня знаний в этом нет закономерности.

– Почем вы так решили? Прямая зависимость: чем выше уровень образованности общества, тем выше его потребность в знании.

– На счет Сатурна в первом доме, ну говорят планету в доме падения нужно заменить на планету в обители, у меня Юпитер в рыбах в 4 доме.

– Любая планета в 1 доме указывает на качество, которое будет первым бросаться в глаза при первом впечатлении. Вот это вот, что вы написали про замену, – это не из классической астрологии технология.

– Про плацидус и равнодомную от мц, говорят, что живем мы по плацидусу, но что ждет от нас социум по равнодомной от мц.

– Да, Авессалом Бонифатиевич так считал.

– Я смотрел в ваши глаза, вы красивая женщина, в вас есть глубина.

– Живьем я еще ужасней

– Про астрологию я ни с кем не общаюсь, мне нравится Юрий хан, его смотрю. Но я почему то чувствую внутреннюю неудовлетворенность, я как узнал об астрологии и забыть её не могу, она как навязчивая мысль которую нужно реализовать в жизни, но блин она мне кажется не законченной и руки опускаются, мотивируют то, что все таки есть какое то движение в её освоении(что то понимаю и радуюсь) хоть и малозаметное.

– Астрология – самый грандиозный проект человечества. Она законченная – совершенная символьная система. Чтобы реализовать ее в жизни достаточно освоить систему. Но тогда, блин, вы будете чувствовать себя еще более одиноким там, где вы сейчас находитесь: и скучно, и грустно, и некому руку подать.

– Т е мне нужно признаться самому себе, что я тот дурень который искренне считает, что астрология работает. У меня в начале было ощущение, какое то базовое понимание, что есть ответы на то, что со мной происходит. Астрология их начала давать, правда это уже лирические ответы, просто подтверждение, но оно резанировало во мне.

– Нет, не по этой причине дурень. Астрология действительно работает. Кеплер был прав! Дурень – это если вы считаете, что с помощью астрологии можете, например, предотвратить войну, направить общество в сторону прогрессивных реформ, модернизации, пробудить в людях интерес к знаниям и любовь к красоте. Таким дурнем был, например, Платон.

– Так я уже намок скорпионом, он меня уже не отпустит, (в голове что то поменялось, а ты делаешь вид, что ничего не произошло, так же не получится, придется разбираться) у меня конечно есть куда отвлечься, но по прошествию времени опять тянет, оно как в воздухе висит, придется грустить. Что в первую очередь посоветуйте прочесть, я возьмусь.)

– Астрология, какой мы знаем ее сегодня, – продукт культуры западной цивилизации: оформилась в 4 веке до н.э. и развивалась дальше в условиях христианской Европы до 18 века, а потом – в условиях так называемого научного мировоззрения. Следовательно, чтобы освоить астрологию как универсальную символьную систему, а не только какие-то ее отдельные технологические аспекты, нужно понять весь этот путь развития западного ума. Рекомендую начать с курса в Ютюбе украинского философа Андрея Баумейстера «Античная философия» (читает по-русски). Там ничего про астрологию нет у него, не ждите, он католик и очень ограниченный человек с советским имперским мировоззрением, но курс читает правильно. Курс дает понимание смысла древней поговорки, дошедшей до наших дней: «Астрология – наука королей». Дальше послушайте у Баумейстера про стоиков и насладитесь чтением книги Марка Аврелия «К самому себе». Там тоже нет астрологии, но книга даст вам понимание смысла древней поговорки «Звезды ведут тех, кто хочет идти, и волокут тех, кто не хочет». Дальше я рекомендую вам курс лекций Джордана Питерсона «Скрытый смысл библейских историй». К сожалению, совершенно божественный перевод всего курса на русский был удален с Ютюба по приказу самого Питерсона, и я не могу дать вам ссылку. Кое-что есть на официальном русском сайте Питерсона. Также рекомендую две его книги: «12 правил жизни» и «За границами порядка». Там нет ничего про астрологию, но они написаны человеком, знающим астрологию, – Питерсон – юнгианец. В качестве обобщения рекомендую книгу Ричарда Тарнаса «Страсть западного ума». Книга написана астрологом. И потом сразу читайте «Космическую игру» Станислава Грофа – это абсолютно про астрологию, сплошная астрология, книга написана другом и соратником Рика Тарнаса. Астрологические технологии вы уже освоили на сегодняшний день. Ваше ощущение незавершенности проистекает из того, что у вас нет ответа на вопрос: «Зачем нужна астрология?» Ну, вот этот мой список рекомендованной информации приблизит вас к ответу.

– Вы чудесный человек, правда!) Я еще вернусь)

– Возвращайтесь! Я же еще не показала вам на лекции Филоненко, Панича, Козловского, Пустовита, Хомы… Ах!

Не зрадити себе ні за що

Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!

Ліна Костенко

Мене не можна залякати. Мовляв, не слухай цю музику, бо на комсомольському зібранні тебе публічно засудять. Мовляв, не читай цих книжок, бо виженуть з інституту. Мовляв, покинь свій бізнес, бо прийдуть рекетири. Мовляв, не їдь на Майдан, бо тебе там застрелять. Але, як виявилося, мене можна змусити відступити від себе, якщо прикинутися слабким нещасним беззахисним і при цьому зробити мені щось хороше.

Людина народилася на п’ятому році відновленої української незалежності,. Людина мила, приємна, весела, ніжна, знається на своїй справі і робить мені особисто багато корисних для мого здоров’я речей. Але, от халепа, їй незручно спілкуватися українською. А я ж майже на сорок років старша, і я однаково добре володію як українською, так і російською. То невже мені так важко зробити людині приємно, зручно? Тим більше такій милій і корисній людині! І я поступаюся. Я кілька років спілкуюся з цією людиною її мовою. Так, це російська мова героїв Леся Подерв’янського тільки без матюків. А я люблю Подерв’янського! А ще я дуже легко підхоплюю будь-яку стилістику – улюблена розвага з дитинства. Так ми і співпрацюємо з цією милою корисною мені людиною: я з гумором вживаю модальності її мови, а вона почувається дуже зручно у звичному їй мовному середовищі. Аж раптом сталося несподіване: до нашого крихітного колективу змовників долучилися нові персони. Вони також молоді – народилися після відновлення Незалежності. Але вони спілкуються суто українською, досконалою, сучасною, літературною. Щирі, відверті, сміливі, вільні люди освічені люди. Вони відкрито звертаються до нас, а у відповідь – репліки російською героїв Подерв’янського. Звісно, я відповідаю рефлекторно, бо так вже звикла в цих умовах. Один, два, три обміни трансляціями. І раптом я перехоплюю погляд одного з нових учасників дійства. Погляд, кинутий крадькома на мене. У погляді – здивування, розпач, збентеженість, відчай, біль і німе: “Що відбувається? Ти ж, я знаю, чудово володієш українською! Навіщо ти так? Що діється? Допоможи!” Дідько я відчула цілу купу емоцій водночас. І головна з них – сором, жагучій, палючий сором. Я раптом побачила себе сторонніми очима, безпристрасними очима спостерігача, дослідника. Що побачили ці очі? Пристосуванку, запроданку, відступницю, зрадницю. За що ти продалася, Олю? За комфорт, за відчуття здоров’я, за вдячність за якісну послугу. Господи. Продалася і не помітила цього.

Вже кілька днів поспіль я прокидаюся о третій ночі і лежу з думками про одне й те саме. Я усвідомлюю свій вчинок. Я зживаю свій сором. Завтра 30 років відновлення української Незалежності. Час відновлювати власну душу.

Про історичну правду

Татьяна Высоцкая: – Ложь всегда побеждает правду.

Ольга Іванець: –  Це так лише здається, коли дивишся на короткий локальний відрізок особистого життя. Коли я була геть мала і щойно навчилася брехати, мама сказала мені: “Добре, що ти вже вмієш брехати. Але знай: немає нічого таємного, що одного разу не стає явним”. З тої пори не було жодної ситуації, коли правда не перемогла брехню. Але ясно, що для того, щоб побачити це, інколи доводиться чекати років 50.

Татьяна Высоцкая: – Я не про особисте життя , а про історію. Ми вже скільки відбиваємось від іхньої брехні, а ії з кожним днем все більшає.

Ольга Іванець: – Якщо в особистому житті потрібні десятиліття, щоб брехня стала явною і правда перемогла, то в житті великих колективів – скільки часу потрібно? Скільки років минуло з того часу, коли московити почали брехати про нашу історію? З чого видно, що саме зараз їхня брехня стала більшою, ніж була, наприклад, під час прийняття Емського указу? “Ми вже скільки відбиваємось від їхньої брехні”. Та невже? Невже все населення України об’єдналося у 1991 році навколо ідеї відбити атаки кремлівської брехні? За кого проголосували на президентських виборах 1991? А потім? А як повелися стосовно Ющенка? “Відбиваються” вони… Не треба брехати, в першу чергу, собі.

Діти, що відмовляються їсти

Оксана Ващук, дієтолог: ” 🍩🥤 Сік і булочка!Сік і булочка – це те, що я бачу мало не щодня у парку, гуляючи з Марком.Сік і булочка – це ж так зручно на вулиці, особливо влітку, коли прогулянки стають довшими.Сік, булочка, морозиво, кексик, печиво для дитини… Знаєте, що їх всіх об’єднує? Величезна доза цукру!Цукру, з яким не справляється дитяча підшлункова залоза. Цукру, який робить вашу дитину неспокійною, дратівливою і капризною (раптом хто не знав – це часто не характер такий).🙄 А ви знаєте, що сік і булочка теж змінюються з віком дитини? Вони перетворюються на пепсі та чіпси, неконтрольовані перекуси солодощами і порушення обміну речовин.Причиною стає звичка! Звичка мозку отримувати швидкі вуглеводи… і вже не важливо в якому вигляді 🥯🍟🍕🍰🍩.Здоров’я та правильні харчові звички закладаються з дитинства. І час, щоб підготувати дитині корисний перекус такий же важливий, як сон чи прогулянка. Не нехтуйте ним! 😉

Ольга Іванець: – Таких дітей мені дуже шкода. Але ж як пояснити батькам, що вони будують власній дитині важку долю? Зараз ми живемо в суспільстві, де більшість не поважає науковців, лікарів, учителів. Тут поважають лише того, у кого дуже багато грошей, навіть якщо це абсолютно неосвічена аморальна людина.

Ксенія Кірик: – А як бути батькам, котрі взагалі нічого в свою дитину запхати не можуть? Ти і радий би організувати ій здорове харчування, але вона лише язика показуес. Старша як мала десь роки з півтора, то я було ввечері хоч ту булочку брала щоб хоч щось за день в неі запхати, і іздила з нею по вулиці щоб трохи погризла на свіжому повітрі. За всіма обстеженнями дитини абсолютно здорова, іі тато в дитинстві також отак нічого не ів і здоровий дотепер. Часом вже відчай через оте харчування і нічого вдіяти не можеш, і якби мені ота пані, що на фото, щось почала говорити я б щонайменше іі послала куди найдалі. Я не одна така, знаю багато батьків для яких нагодувати дитину е проблемою, так що нехай вона своіх дітей пильнуе і не капае туди, де й так пече

Ольга Іванець: – Ви не можете запхати у свою дитину протягом дня збалансовані смачні харчі, тому пхаєте ввечері булочку. Зрозуміло, Дякую за коментар, що підтверджує мою позицію.

Ксенія Кірик: – Ви мене так і не зрозуміли. Дитина просто відмовляється від їжі і все, і нічого не допомагає, замолодшоб з кружечкою по вулиці бігаю. Той, хто не зіштовхнувсяз проблемою поганого їдіння ніколи не зрозуміє, іншим же цього не бажаю, але таких багато, і тут аж ніяк нема вини батьків. Чоловік в дитинстві взагал міг весь день не їсти не дивлячись на всі вмовляння і погрози, а ввечері казав я вже завтра поїм, його мама також намучилася з ним, і я зі своїми мучуся, я отаким, як ота пані на фото, що вважають себе вумними, мабуть треба побажати з тим зіштовхнутися, та і взагалі побажати всім і більше отаких постів в фб не буде. тут, на бф є група ” Я мама.Спілкування для матусь”, як матимете час можете зайти і почитати скільки мам з цією проблемою зі штовхнулись, просять порад, але їм ніякі фахівці допомогти не можуть. Тільки потім дитина переростає і в неї принаймні з’являються улюблені справи і ця проблема сама по собі помалу вирішується. Це перевірено життєвим досвідом неодноразово. як кажуть, не треба судити когось, не пройшовши його шлях в його чоботах і доречі смаколиків мої діти ніяких не бачать особливо, тільки домашня їжа, власне те, що і є правильним харчуванням, ніхто ніколи їх нічим не балував, тільки те, що виросло на городі і в хліву, випічка вся також домашня, в тому числ і та ж булочка і хліб ми зі старшою купу лікарів об’їздили, і в біоенергетика були, то всі тільки руками розводять і кажуть що переросте, таких дітей багато і вони вс переростають, але атьки мучаться Ви навіть не уявляєте що відчвають батьки, котрі просто не можуть нагодувати свою дитину, і є чим і не можуть і все, не їсть хоч що не роби

Ольга Іванець: – Ви багато написали, я все уважно прочитала. Я вам співчуваю. Я була саме такою дитиною, яку ви описуєте, – відмовлялася від їжі в ранньому дитинстві та в початковій школі. Мені 59, мої батьки лікарі. Ми разом багато розмовляли, щоб зрозуміти причини такої моєї поведінки в дитинстві. Зрозуміли.

Ксенія Кірик: – а ще до теми цукру, на 300 гр. рідини даю 4 ст/л цукру, це на виході десь 12-ть булочок, то скільки ж там в кожній опиняється, деж той страшний цукор?

Ольга Іванець: – Оксана Вашук – дієтолог. Ви вище написали, що послали її кудиподалі. Тож немає про що говорити.

Ксенія Кірик: – я їх розумію чудово, і сама двох отаких маю, молодша ще пів біди, а старша взагалі катастрофа, лише ось на 5-му році трохи починає їсти. Просто серед отих мам, в парку з булочкою і соком, я більш нж впевнена що отаких я к я багато, так, є ті, хто не заморочуються і беруть в супермаркеті дитні все, що та забажає, але то вже інше. значить вона особисто не зіштовхувалася з такими проблемами, і так, якби вона підійшла і почала вчити мене що дати дитині, я би її дйсно послала, бо я сама то все добре знаю, але нічого не можу вдіяти, часом просто руки опускаються, а хтось тебе ще вчити береться

Ольга Іванець: – Я маю, що вам сказати й що конкретно порадити, але не можу того зробити в принципі, бо ви мені чітко і наполегливо вже пару разів пояснили, що на мене чекає, якщо я почну вас чогось вчити: “Якби вона підійшла і почала вчити мене що дати дитині, я би її дійсно послала, бо я сама то все добре знаю, але нічого не можу вдіяти, часом просто руки опускаються, а хтось тебе ще вчити береться”. Тому можу вам сказати лише одне: закон природного відбору Чарльза Дарвіна непорушний.

Ксенія Кірик: –  я вже була в купи фахівців, і вони теж багато чого казали й радили, але воно не діє, і перечитала і вже силу силенну літератури – все до одного місця, зараз на 5-му році проблема вирішується сама собою, дитина їсть, але згадуючи 2-3-й рік волосся дибки, а радити легко тому, хто того не пройшов

Ольга Іванець: – Мовчу. Хоча і на цей ваш коментар маю що відповісти.

Ксенія Кірик: – я цю тему постйно обговорюю з мамами, котрі зіштовхнулися з тим самим, але не з ншими повірте, це дйсно проблема для батьків

Ольга Іванець: – Ой, як чешеться язик вас повчити – спрацьовує рефлекс людини професій, що допомагають. Співчуваю колегам, що взялися вас рятувати.

Ксенія Кірик: – Ви просто того не пройшли особисто, інакше розмова була б зовсім іншою 🙂

Ольга Іванець: – На цей маніпулятивний гачок я також не ловлюся.

Ксенія Кірик: – та то вже таке 🙂 дореч щодо лікарів то вони мені взагалі забороняли виношувати і народжувати і я їх послала в прямому сенсі, маю двох чудових донечок і сама жива здорова 🙂 так що лікар лікарю не рівня їх так само не варта гребсти в купу як і батьків

Ольга Іванець: – Дякую, ще раз дякую за ваші коментарі. Я навіть не могла сподіватися, що знайдеться людина яка так яскраво на предметному рівні проілюструє і підтвердить правдивість мого висновку щодо ставлення населення сучасної України до лікарів, науковців, учителів.

Ксенія Кірик: – а де Ви прочитали про науковців і вчителів? І до лікарів я ставлюся з повагою, нашу районну лікарню всім раджу, і педіатр і терапевт у на чудові, і зараз, в умовах ковіду, лікарям велика шана і подяка, але от такі індивідууми мен в житті трапились, а якась могла б і послухатися і вбити свою дитину, але їм що до того. Я Вам просто намагаюся довести що не все однозначно не треба, не розібравшись, когось судити можна теж тоді було про лікарів і пост написати і розголосу надати але я цього не робила, навіщо всіх плямити. доречі я сама вчитель

Ольга Іванець: – Додатково дякую за яскраві конкретні приклади, що ілюструють брак логіки і критичного мислення.

Ксенія Кірик: – Пані Ольго, я Вас не ображала, у Вас одразу йдуть зверхні наїзди, так було з паном Арсеном Піщиною, з Інною Комбаровою, Ви тоді на них налетли не розібравшись, тепер ось особисто зі мною. Не робить Вам честі отак зверхньо ставитися до людей не знаючи їх, це щонайменше негарно. І неварта комусь нав’язувати свою думку, вона не є 100% вірною, як власне і чиясь інша, і якщо хтось Вам щось говорить виходячи з власного досвіду, то це принаймні варта взяти до уваги.

Ольга Іванець: – Тепер ви заповзялися повчати мене щодо стилю мого спілкування, обвинувачувати мене у нав’язуванні своєї думки, у нерозбірливості в людях, у хибності моїх думок. Це не що інше, як проєктування власних якостей на співрозмовника. Дякую вам за цей бонус – приклад психологічної проєкції. У мене сьогодні щедрі врожаї на ниві особливостей комунікацій.

Ксенія Кірик: – Та не збираюся я Вас нічому вчити , кожен живе як знає, я взагалі ніколи нікого не вчу і не вказую що робити. Я з особистого досвіду написала щодо дитячого їдення, а замість дискусії вийшло щось отаке. я тоді перед паном Арсеном за Вас вибачалася, бо було не зручно перед ним, але бачу що робила це даремно

Ольга Іванець: – Дякую за конкретний приклад прояву мазохізму.

Ксенія Кірик: – А я нажаль бачу звичайний приклад невихованості і зверхньості, не хотіла писати прямо, але довелося, що вже е. Як кажуть, треба бути простішим і люди др тебе потягнуться

Ольга Іванець: – Я роблю все можливо, щоб прості люди трималися від мене якомога далі. Але вони з усіх сил намагаються підлізти до мене впритул і дружити, дідько, дружити! – попри те, що вважають мене за “приклад невихованості і зверхньості”. Так, мене виховували не так, як вас. То не дружіть зі мною, йдіть дружити зі своїми.

Ксенія Кірик: – Мене батьки виховували щоб людей не ділити, всі люди – просто люди не більше 🙂 І життя це щодня доводить 🙂 І я нколи не стану сперечатися з людиною, котра ділиться власним досвідом, а я цього особисто не проходила. Робити висновки з теоретичного всеодно що вчитися плавати по книжках – на ділі воно не працює, перевірено

Ольга Іванець: – Пишіть, будь ласка, власні рефлексії на власній сторінці. Набридло.

Ксенія Кірик: – І доречі в друзі Вас добавляють тільки заради того щоби прочитати якийсь прогноз, в теперйшнй ситуації в країні це єдине чим себе можна розрадити, а аж ніяк не для того щоб дружити, Ви це маєте розуміти, добавляють не Вас, а ваші прогнози Значить закрийте сторінку для коментарів, а так це вільна платформа От бачите, Ви за будь яку дурню готові посваритися, аби лиш не погодитися що Ви не праві

Ольга Іванець: – Ви абсолютно аморальна персона.

Ксенія Кірик: – Ну це заперечить будь хто, хто мене знає особисто 🙂 А Ви без образ таки не можете. Пані Ольго, якщо ви не готові до діалогу, то не треба писати пости, або ж закрийте коментарі. А агресивно реагувати на іншу позицію є принаймні бузглуздим, Ви ж не маленька дитина

Ольга Іванець: – Скажіть відверто: у вас є довідки про те, що ви є інвалідом за діагнозом шизофренія?