Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Сенси домів

Про сенс кардинальних домів. Перший дім: Хто я? (Яке гасло написане на моєму гербі?) Четвертий дім: Якого я роду? (Як виглядає моє родове дерево?) Сьомий дім: Хто мій явний ворог? (Навіщо моєму ворогові мене нищити?) Десятий дім: За що я себе поважаю? (Навіщо я існую за великим рахунком?) Кардинальні доми – це Архетип Творіння. Ключові слова: новина, здивування, ранок, дитинство, радість, початок, спонтанність, несподіванка, сюрприз, новизна, рішучість.

Про сенс Фіксованих домів (фінансові доми). Другий дім: Що я маю у приватній власності? (Моя життєва позиція, мої цінності, мої таланти та здібності, моє здоровʼя як ресурс, особисті речі, повсякденні прибутки та витрати, подарунки). П’ятий дім: У що я граю? (Моя особиста творчість, діти, хобі, розваги, любовні пригоди, авантюри, зухвалі фінансові проєкти, шалені гроші). Восьмий дім: Що я маю від взаємодії з іншими? (Допомога з боку інших у скруті, мобілізація, гроші від партнерства і союзів, видатки, спадок, дивіденди, кредити, накопичення, скарби, хабарі, награбоване). Одинадцятий дім: Що я маю від свого статусу в суспільстві? (Вигоди від друзів та однодумців, клубне життя, групова робота, наукові розробки, інженерія, парламентаризм, модернізація, реформи). Фіксовані доми – Архетип Здійснення. Ключові слова: буденність, повсякденність, звичка, повторювальні дії, ритуал, звична діяльність, спокій, впевненість, ритмічність, день, доросле життя, зрілість.

Про сенс Мутабельних домів. Третій дім: Що я знаю? (Мій рівень інтелекту, якість мого мислення (критичне, поняттєве, міфологічне, наукове, магічне), моя початкова освіта, мої комунікативні навички, моє повсякденне читання, джерело моїх новин, піші прогулянки, транспорт, засоби звʼязку). Шостий дім: Що я рахую і розкладаю по полицях? (Мій побут, повсякдення заняття, рутина, наведення ладу, упорядкування, гігієна, дієта, спорт заради підтримки здоровʼя, гімнастика, масаж, помічники, прислуга, наймані працівники, робочі інструменти, служба армійська і державна, робота за найняттям, тонка точна інтелектуальна праця, домашні тварини). Девʼятий дім: Чого я не знаю, але прагну знати? (Мій ідеал, філософія і система вірувань, вища освіта, складні тексти, серйозна література, подорожі з освітньою метою, юриспруденція, ідеологія, історія). Дванадцятий дім: Чого я не можу знати, але лише здогадуюся? (Загадки, містифікації, плутанина, інтриги, активність таємних ворогів, ірраціональні страхи, міфологія, мистецтво, мода, археологія, культурологія, соціологія). Мутабельні доми – Архетип Розчинення. Ключові слова: завершення, прощання, підсумки, останній штрих, пожертви.

Українські вітання

Фейсбук дискутує про те, яка форма привітання має право на існування: “Добрий день! чи “Доброго дня!”. А вчора у Юрія Макарова я прочитала про те, що у побуті та громадському просторі хамство практично зійшло нанівець. Українці не памʼятають астрології, але памʼятають головне астрологічне правило життя під час війни: плекай культуру, будь ввічливим і гарним. 

Само поняття «культура» означає «оброблена ділянка землі на відміну від дикої». Ми маємо постійно обробляти мову за допомогою дискусій навколо неологізмів, щоб троянди й виноград не виродилися в шипшину й дичку.

Олена Новак: “Тема для обговорення на подальші роки) Шмат дисертації) Завжди навчала студентів тому, що мова – жива, розвивається, змінюється. Адже й життя, довкілля змінюються. Скільки неологізмів (як новотворів, так і запозичень) з’являється чи не щодня. На маю думку (!), розводити дискусії щодо “Добрий день!” чи “Доброго дня!” – марна справа, непотрібна. У живому мовленні є обидві форми. У деяких місцевостях ще під час своїх студентських практики чула “Доброго дня!”, “Доброго ранку/вечора!”.

Ольга Іванець: – У коментарях до допису філологині є зауваження читачки: «Бажаю: «Доброго ранку!» – на цей коментар авторка відповідає: «Спочатку привітайтеся, а потім вже бажайте». Дискутувати з приводу неологізмів – необхідна справа, бо це дискусії не про що інше як про ментальне й психічне здоровʼя нації, про ідентичність. Неологізми створюють конкретні люди, і конкретні люди мають оцінювати ці неологізми: або ці новоутворення є корисним для ментального та психічного здоровʼя людей (купа авторських неологізмів увійшли до словника як інструмент для розвитку); або це ментальне сміття, яким самостверджується автор («стоял январь или февраль, какой-то чертовьій зимарь»); або це інструмент ворожої пропаганди («тулумбасьі бей-бей, за пороги – гей-гей, запорОги- вОроги, головьі не дОроги). Якщо не дискутувати, тобто, не аналізувати та не оцінювати неологізми, мова у побуті швидко деградує до рівня дитячого лементу, а рівень публікацій у ЗМІ опуститься до «Мама мьіла раму» (порівняйте номери журналу «Огонек» часів російської імперії та совецьких часів). Так, сьогодні у живому мовленні є обидві форми: одна з них логічна, а інша – ні, – та про це простий люд ніколи не замислиться, якщо хтось компетентний на це не вкаже. 

Ivan Naidenko6 – Мова – живий організм, бо твориться вона ЖИВИМИ ЛЮДЬМИ, на ходу. Коли ще первісні люди-напівмавпи не розмовляли, то передавали одне одному інформації якимось “меканням”. З часом звуки ставали формами-символами. Ще пізніше їх ДОМОВЛЕНО узгоджували вважати усталеними правилами. Але від того звуки не перестали бути, по суті, умовними символами. Отже НІЯКІ геніально-знамениті науковці НЕ ЗДАТНІ диктувати носіям народної мови категорично-огранені словоформи. Жодні сьогоднішні академічні “правописники” не зможуть встановити, як “закон”, те, що НЕ ПРИЖИВАЄТЬСЯ. Особисто я, вітаючись, висловлюю як побажання: “ДобрОГО ранКУ!”, – це до тих, кого ЗНАЮ і БАЖАЮ добра. А коли до незнайомих, або у чиновницьких інстанціях, то “Добрий день!” – у формі констатації. Поради “законодавців правопису” для мене недієві – при всій повазі до їхніх знань.

Ольга Іванець: – Словники не створюють нових слів та ідіом, а лише фіксують ті, що стали поширеними настільки, що всі носії мови розуміють їх значення. Спроба за Сталіна створити новий словник української мови для українців з метою їх зросійщити, як бачимо, провалилася: українці не забули своєї мови й навіть, зросійщені, намагаються під час війни розібратися з адекватною формою вітання. Ви особисто можете вживати слова на власний розсуд, ви можете навіть створювати нові українські слова, послуговуючись українською мовною моделлю, можете ігнорувати правила граматики, лексики, фонетики, семантики, стилістики – ви ж вже давно закінчили школу, і жодна філологиня, жодна лінгвістка не поставить вам погану оцінку й не викличе до школи батьків. Такий от привілей є у дорослих. У межах української мовної моделі вас зрозуміє кожен українець: “Глока куздра штеко бодланула бокра й курдячить бокренка”, або “Варкалося. Хливкі шарки пирялися в наві та хрюкотіли зелюки, як мумзики, в мові”.

Ivan Naidenko: – Розумію священне право кожного на власну думку – і моє, і Ваше. Але до чого тут цитування Вами “глока куздра”?

Ольга Іванець: – Ivan Naidenko, та це просто: анекдот про куздру розповідає професор лінгвістики на першому курсі філології на першій лекції з загального мовознавства. Тож, тут у нас з вами не конкурс думок, а ваша думка проти мого знання.

Ivan Naidenko: – А моя думка базується на незнанні? незнанні чого?.. Вас дуже втішає Ваша перевага наді мною у знанні? На здоров”я!

Ольга Іванець: – Ivan Naidenko, ні, не втішає, навпаки, засмучує. Мене б втішила конструктивна бесіда, де опонент оперує знанням, а не думками. Та я продовжу. В українській мовній моделі ми вітаємося констатацією факту: «Добридень!», «Слава Україні! – Героям слава!» – а прощаємося ми побажанням: «Доброго дня!», «Хай щастить!», «Будьте здорові!» Така форма вітання й прощання свідчить про те, що Україна належить до персоноцентричної європейської культурної моделі: рівність всіх перед законом, співробітництво, повага до особистості та приватної власності. Московія – соціоцентрична спільнота: репресивна патріархальна традиційна культура типу азійської деспотії з імітацією притаманних Демократії інституцій, яку можна характеризувати російською приказкою «Я – начальник, тьі – дурак». Тому там привітання висловлюється у формі наказу та у формі самоствердження: «Здравствуй!», «Здравия желаю!» Прощаються ж російці запозиченням з польської, перекладеним російською: «До свіданія!» Російська мова – мова імперії, штучно створена, щоб обслуговувати імперію. Тож, вона чужа для всіх поневолених московитами народів, і важко сказати, як кожен з цих народів вітається й прощається рідною мовою, якщо ще пам’ятає її. В результаті специфічного впливу російської культури у нас в мові зʼявилися такі гібриди як привітання у формі побажання: «Доброго дня!», «Доброго вечора!» Але і в російській мові під нашим впливом зʼявилися подібні гібриди – російці на прощання кажуть: «Хорошего дня!»

Ivan Naidenko: – Повторю стандартно-банальне твердження: мова – живий організм, і її не можна “врегулювати” штампами. Як сім”я планує бюджет? Сідають і радяться-домовляються: цього місяця придбаємо те, наступного – те… Нехай схематичне порівняння, але так само “сідають” і вирішують мовознавці: “Давайте вважатимемо ось таку словоформу за правило…” Все – умовне! І почасти у ньому немає ЛОГІКИ. А велика проблемність мовлення полягає у тому, що скільки б мовознавці з хорошою академічною упертістю – чи переконаністю у своїй винятковій правоті – не “перевиховували” схильності народу до неправильної вимови, а МІЛЬЙОНИ ЛЮДЕЙ “не почують” їх. Відтак – який сенс у дискусіях фахової філологині з носієм шкільного атестату?.. Я не читав монографій про найвитонченіші грані антагонізму між основами української та москвинської граматики, – це не мого інтелектуального рівня справа. При цьому НІХТО не переконає мене у тому, що не слід мені говорити привітання “Доброго ранку!” у формі побажання. Таких, як я, – МІЛЬЙОНИ, отже СОТНЯ лінгвістів їх не “перенавчить”. Спробуйте заперечити це ПРОСТИМИ словами! І нагадаю ще прислів”я: “Народ скаже – як зав”яже!”… Я перепрошую, але, при всій повазі до Ваших знань, не бачу потреби й часових можливостей у “нерівнобічній” дискусії, – напевно знайдуться для Вас відповідніші опоненти.

Ольга Іванець: – Я зрозуміла вашу позицію: «Правити світом мають некомпетентні неосвічені прості люди – кожен з вас Президент». Успіху з цим!

Ivan Naidenko: – А щось розумніше Ви могли би написати?

Ольга Іванець: – Матері своїй це кажіть.

Совецька ідентичність “патріотичних” українців

Сергій Громенко, історик: “З певним здивуванням побачив кілька постів проти інтегрованого курсу історії України і світу. Звісно, можна не любити Лісового і бути впевненим, що все знову зроблять через дупу, але саму ідею я підтримую. В усьому світі курс історії – один, а розділення на всесвітню і національну – відрижка совка. У мене наприклад, з 5 до 9 класу перше півріччя була всесвітня, друге – України. Це була освітня катастрофа. Так, можливо, моделі США і Британії нам не підійдуть, але можна скористатися досвідом Польщі (бачив цьогорічні підручники – шедеври поліграфії). Бо в підсумку неможливо нічого взнати про Україну, якщо вивчати лише Україну. І до речі, нагадайте, у нас в школах два предмети – всесвітня географія та географія України, чи один загальний?”

Орелі Боян: – Звісно. Особливо це правильно в реаліях України. Де своєї історії більша частина населення не знає. Про інші лазівки можна промовчати.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, у більшої частини населення в Україні відсутня здатність розрізняти поняття і кліпове мислення. Воно не лише історії цивілізації не знає, а не здатне у 60 років згадати, на що саме навчалося у ПТУ.

Орелі Боян: – ми говоримо не про 60 річних, а про учнів. І через учнів, про пасивне навчання батьків. Про який совок може йти мова, якщо є велетенська необхідність ретельно вивчити історію України, а світу, як получиться. Бо від незнання історії України в нас зараз війна. Знали б історію, розуміли б нн лише важливість виборів, а і причини, наслідки і хто вони є.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян я ж про це і кажу: діти 60-тилітніх, позбавлені поняття воно мислення й холістичного погляду на життя, вимагають від системи освіти продовжувати совецьку традицію атомістичного вивчення історії, як от ви, наприклад.

Орелі Боян: –

Ті, хто проти цих змін – фахівці, і патріоти України. І вони, як ніхто, розуміють наслідки цих змін. Тому і підняли цю тему.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, нічого вони не розуміють про потребу України, бо мають совецьку ментальність.

Орелі Боян: – звісно, Лісовий розуміє більше.)))) Він до мозку кісток українець просунутий, паиріот, і все робить на користь української України. Півтори роки спостерігаємо цей явний прогрес.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, йдеться не про персону Лісового, а про принцип холістичного підходу до освіти.

Орелі Боян: – Питання, що заважає спочатку вивчити своє, а потім пов’язувати це зі світом? Має бути щось, на що опирається дитина. Хороша мета розуміти як все взаємнопов’язане. Але щоб знати, як пов’язане, потрібно знати що пов’ язане.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян ну, то уявіть себе дитиною 12 років, що вивчила вже історію України за вашою методою, і розкажіть мені, як повʼязані Байрон і Мазепа, Котермак і Коперник, Хмель і молдавський Господар.

Орелі Боян: – Уявляю. Це і є історія України. Розлога.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, це саме та історія, проти якої ви виступали у попередніх коментарях.

Орелі Боян: – ні, це Ваше розуміння того, що має собою являти те, що анонсують. З якої радості відверті вороги (якою є теперішні керівники України) будуть щось робити на користь України? 5 років успішно руйнували, а тепер з якогось дива вирішили зробити щось для дітей те, що принесе користь?

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, тобто, ви відкидаєте холістичний підхід до освіти лише через те, що його хоче впровадити влада, яка вам не до вподоби. Скажіть, будь ласка, а уряд Яценюка вам подобався? А уряд Єханурова вам подобався?

Орелі Боян: – Влада має бути не до вподоби чи подобатися, а повинна виконувати ту роботу, на яку її найняли. Що значить мені не до вподоби? Вони мають виконувати свою роботу, бо за це отримують гроші і виконувати її на користь України. Вони – вороги. Я важаю більшість їх дій злочинними щодо України. Що Вам дає впевненість, що те, що Ви розумієте і те, що будуть робити – одне і те саме? От що Вам дає таку віру? Бо гарно написали і красиво говорять?

Астрологиня Ольга Іванець: – Щодо моєї впевненості в тому, що будь-який уряд в Україні робитиме те, що мені треба, в кінцевому результаті: історичний процес розвитку України як європейської держави.

Орелі Боян: – Україна вже є європейська держава. Ще раз, що це за постановка питання, подобається, щодо уряду? Уряд може бути ефективним чи ні. По сьогоденню не видно, що жоден не був ефективним? Ефективним може бути лише проукраїнський уряд. Такого в Україні не було.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, проукраїнський уряд, якого ще не було, ви, звісно, створите – коли зруйнуєте тут все остаточно до основанья, а за тем. Я ж і кажу: ви – совєцька людина, саме такі патріоти України 100 років тому її й віддали російським більшовикам.

Орелі Боян: – совіцьку людину ви в дзеркалі бачите. Як там на рахунок будь – який уряд буде працювати на благо Україні? Чи українців це мало стосується, бо зайди знають краще? Зеленський з руйнацією чудово справляється сам, та певному відсотку населення повилазило .

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, ви кажете, що у нас не було проукраїнського уряду за всі роки відновленої незалежності – це вульгарна брехня або тупої неосвіченої людини без критичного й поняттєвого мислення, або пропагандиста Кремля. В обох випадках мені немає про що говорити з вами.

Орелі Боян: – після слів “як мені треба” щодо України варто було припинити дискусію, але дідько смикнув. У Ющенка і Порошенка були шанси зробити українську Україну. Вони їх не використали. І щодо історії, за сссру саме так і вивчали історію України, в контекстуі історії ссср, а по факту – 2 сторінки (образно). Теж схоже пояснювали.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, ви не усвідомлюєте, що мислите, як пересічний московит – ті ж самі патерналістські кліше: у московитів – цар Путін, а у вас – царі Ющенко і Порошенко. І ви не здатні відрізнити совецьку міфологію від історичної науки. Про що ви хочете зі мною говорити?

Орелі Боян: – нема слів. Що я тут думала побачити…

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, ви тут читаєте вже кілька років, лайкаєте, коментуєте. І лише зараз збагнули, що вам тут все не зрозуміле й чуже? Ну, принаймні щось збагнулося, і те добре.

Орелі Боян: – підтвердилося. Що ви з громадян України. І що знання, це лише знання в деяких випадках.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян саме так: я – свідома громадянка України і завжди такою була, за це мене терпіти не можуть совецькі люди.

Орелі Боян: – та не українка. Справа не в терпіти, байдуже. Закінчу діалог – забуду. Сприймалися інакше. Нагадаю ще раз, совіцьку людину ви бачите в дзеркалі. Не українку.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, звісно, забудете – у совецької людини памʼять акваріумної рибки.

Орелі Боян: – пусте забувається. А читала, бо склала помилкове враження.

Астрологиня Ольга Іванець: – Орелі Боян, я бачу, вам хочеться продовжувати спілкування попри помилкове враження. Мені також цікаві ваші коментарі – підтверджують мою картину світу. Тож, будь ласка, розкажіть, яким ви бачите майбутнє України. От ви маєте намір створити патріотичний ефективний уряд. Ви вже диференціювали громадян на українців і неукраїнців за критерієм вашої особистої приязні й неприязні – саме так робили російські більшовики в совецькому союзі: класово чужі, класово близькі, істинні совецькі люди, буржуї, шпигуни загниваючого Заходу тощо. В совецькому союзі були табори для виправлення людей, яких чекісти таврували як неправильних. Чи планує ваш ефективний патріотичний уряд такі табори для «неукраїнців»?

Орелі Боян: – мені? Вам корона тисне? Ви мені не цікаві. Цікаві були єдиним. Знаннями про астрологію. Чомусь думалося, що маючи такі знання людина має і мудрість. Дехто вас оцінює інакше, ніж ви себе. Можете не підтверджувати вкотре. Про уряд і все інше нема наміру навіть говорити.

Навіщо людині гороскоп

Антоніна Гумен: – В картах відомих особистостей-жінок часто Марс в Овні. Не знаю, які вони сам на сам, але на камеру завжди сильні.

Астрологиня Ольга Іванець: – Тоню, то ви просто не знаєте, що у нашої незрівнянної майстрині з парашутного спорту і неперевершеної тренерки Ольги Бондарчук Марс в Терезах.

Антоніна Гумен: – сильний Марс, – планета в Овні, це не тільки про фізичну силу. Чи не так?Наприклад, Лана Зеркаль, не спортсменка, але юрист – міжнародник, причетна до виграшу суду України з Газпром. Чи всім відома Ірина Фаріон, спокій її душі.

Астрологиня Ольга Іванець: – Сильний Марс – це лише символ в системі астрології, такий собі термін: «Марс в Овні сильний, бо управитель, сильний в Козорогові, бо кульмінує, слабкий у Терезах, бо у вигнанні, слабкий у Ракові, бо декадент». Неосвічена людина дивиться у гороскоп – і радіє, як дитятко: «А у мене Марс в Овні, значить, я фізично до біса сильний, сміливий, майстер високого класу, воїн я і підприємець!» – а я дивлюся на цю людину і що ж я бачу? Бачу, що принцип Марса проявляється суто у звичці заховатися у кущі й звідти обізвати Вовка сволоччю. Щодо Лани Зеркаль: юристка, так. Але до чого тут її гороскоп? Щодо Ірини Фаріон, то ця людина все життя епатувала, про який спокій душі ви говорите?

Антоніна Гумен: – а освічена людина? Це й є Зеркаль, чи Фаріон, чи тисячі освічених у своїх сферах з Марсом в Овні.

Астрологиня Ольга Іванець: – Освічена людина знає, що дивитися в гороскоп, щоб мати реальне уявлення про людину, – пусте заняття: з гороскопа про конкретну людину неможливо дізнатися нічого. Щоб щось дізнатися про конкретну людину, треба дивитися на цю людину: манери поведінки і особистий стиль, на що витрачає кошти і час, з ким спілкується, з якої родини, як проводить дозвілля, як підтримує здоров’я та облаштовує повсякденне життя, кого має за партнерів і ворогів, як долає виклики глибоких криз і смертельних небезпек, чи освічена, які має суспільно значущі досягнення, з ким дружить і як працює в колективі, чи знається на історії цивілізації. Щоб розбиратися в людях, не треба дивитися в їхні гороскопи. Не гороскоп керує вчинками людини.

Антоніна Гумен: – аж подих затримую! Ну цікаво ж далі! Вже Гігабайти відео з розбором карт відомих людей, і все дарма!

Астрологиня Ольга Іванець: – Ті гігабайти від тих, хто нічого не чув про дослідження Мішеля Гоклена. А от якби вчилися, як треба, то й мудрість би була своя.

Антоніна Гумен: – дякую, Олю, я пам’ятаю, що рух планет визначає сприятливий час для тих, чи інших активностей, визначених планетарними принципами і особливостями домів.

Астрологиня Ольга Іванець: – Рух транзитних планет щодо гороскопа народження також не керує вчинками людей.

Антоніна Гумен: – згодна, не керує, а визначає сприятливий час. Ви саме так пояснювали в своїх дописах.

Астрологиня Ольга Іванець: – Так, визначає сприятливий час – в межах сюжету, який символізує гороскоп народження. І людина має свободу вибору щодо того, як розпорядитися цим сприятливим часом: досить великий вибір реакції на виклики транзитів. А це значить, що судити про життя людини за гороскопом народження і транзитами неможливо, що й довело дослідження Мішеля Гоклена. Але купа астрологів по всьому світі розважаються описаннями карт знаменитостей, натягуючи сову на глобус: хтось за гроші, хтось від любові до мистецтва. І купа людей вірить, що якщо в гороскопі є трин Юпітер/Сонце із залученням фінансових домів, то можна взагалі нічого не робити та бути надмірно багатим – так все життя і чекають, коли ж справдиться пророцтво.

Антоніна Гумен: – Олю, дякую, так просто, і так велично!співзвучно з божим задумом: Всесвіт наділяє нас чеснотами і волею для їх втілення, а як ми використовуємо ці дари, – то вже на нашій совісті.
Астрологиня Ольга Іванець: – Саме так! Але виникає питання: навіщо ж тоді потрібна астрологія, якщо все вирішує свобода волі? Тоню, не все вирішує свобода волі. Є речі, які від нас не залежать. І саме про них попереджає астрологія як символьна система. Подивиться на розкопи храмового комплексу Гебеклі-Тепе: там зображення гороскопа в той момент, коли сталася всесвітня катастрофа, викликана тим, що впало з визначеного сузір’ям сектору небес у конкретний момент часу. Це попередження людству: це станеться знову, коли прийде час, зображений на цій стелі, готуйтеся, люди, щоб вижити. На особистому рівні гороскоп народження конкретної людини – таке ж попередження: ти маєш все життя розвивати в собі якості, вказані в гороскопі, щоб вижити. Гороскоп – це не про те, ким ти точно будеш, а про те, що тобі робити, щоб вижити, жити та розвиватися.

Антоніна Гумен: – гороскоп – ода життю, одначе. Принаймні ви так пишете, наче складаєте оду гороскопу. Вивчай, живи, розвивайся! Ви доступно і цікаво це пояснюєте. Як важливо це засвоїти, закарбувати. Дякую, Олю!

Астрологиня Ольга Іванець: – Тоню, дякую за хороший цікавий діалог.

Про сильних людей

Частіше люди, коли говорять про когось, що це сильна людина, мають на увазі не фізичну силу. З фізичною силою все ясно, нема про що говорити, все і так видно: тендітна жінка на зріст 165 і 52 кг легко робить жим лежачи з вагою 60 кг – яка сильна людина! Інша справа – говорити про силу, яку ніхто не бачить. Спитай будь-кого, чи вважає себе сильною людиною, і більшість впевнено скаже: “Так, я сильна людина”. Чому ти так вважаєш, спитаєте. І почуєте у відповідь різні варіанти обґрунтування. Хтось каже: “Я сильна, бо мій колишній, коли покинув мене заради своєї колишньої, сказав, що я сильна людина і впораюся з цим”. Хтось: “Я сильна людина, бо на роботі всі доручають мені виконувати багато роботи, яку ніхто не хоче”. Інша: “Я сильна, бо завжди готова робити щось нове заради грошей і купила власним коштом вже дві квартири в Києві”. Дехто міркує: “Для когось сильна жінка це та, яка заробляє гроші, а для когось ця сила в слабкості та довірі світові та собі. Палітра цього явища Сильна дуже різноманітна та цікава. На мою думку, головне бути відвертим з собою”. Ой, дійсно, така цікава палітра хаосу, коли 1 більше не дорівнює 1, а дорівнює будь-якому числу. Сміливо підміняй поняття і втішайся тим, що вважаєш себе відвертою з собою – у тебе завжди є можливість потім звернутися по допомогу до психіатра.

Ми ж повернемося до арифметики, де 1 дорівнює 1, а не будь-якому числу. Повернемося до універсальної символьної системи, що описує реальність, де у людини є фізична сила (принцип Марса) і є сила особистості (принцип Сонця). Бо щоб жити, важливо вміти розрізняти поняття, не підміняти поняття, називати речі їх іменами.

Звідки береться сила особистості? Вона виникає сама по собі – як побічний ефект, коли ви нарощуєте власну компетентність. Якщо ви в чомусь компетентні, ви впевнені в собі, завжди в гарному гуморі незалежно від обставин свого життя, грайливі, творчі, веселі, ви випромінюєте радість життя. Ви ініціативні, ви швидко відгукуєтеся на імперативні виклики, бо почуваєтеся господарем ситуації. Природним чином ви опиняєтеся попереду всіх у сфері своєї компетентності, навіть якщо не прагнете цього. Ви завжди лідер. Вас тішать ситуації, де треба робити самостійний вибір “або-або”, приймати самостійне рішення. Ви шукаєте таких ситуацій і радієте, коли виникає можливість проявити себе. Коли рішення самостійне, навіть якщо несе важкі випробування і навіть загибель, людина переживає емоції радості, драйву, бо вона грає найважливішу гру свого життя – гру з Творцем. (Дофамін, серотонін, адреналін, окситоцин, ендорфін у крові грають свою симфонію).

Чи можна шляхом тренувань перед дзеркалом добитися того, щоб справляти враження лідера? Звісно! Але неможливо імітувати компетентність, відповідальність, здатність віддавати накази й контролювати їх виконання.

Друзі, кожен з нас здатен чесно відповісти собі на запитання: «Я сильна особистість?» І щоб там хто вам про вас не казав, ви знаєте правду про себе. Маємо безліч прикладів, коли людині збрехали, сказавши, що вона сильна, і людина радісно повірила в цю брехню, і носить цю брехню поперед себе, як прапор. При цьому скаржиться на відчуття самотності, покинутості – брехня самому собі занурює нас у ситуацію 12 дому, де в самотності ми маємо розгадати загадку своєї брехні. Друзі, якщо вам хтось каже, що ви сильна особистість, не вірте на слово. Бо ознака сильної особистості – перебування у ситуації 5 дому, а не 12: творчість, гра, авантюра, розвага, кохання.

Дуже прості експерименти, що дозволять виявити силу особистості. Наприклад. Домовтеся зі своїм партнером по танго помінятися ролями ведучого: оберіть для себе у першому танці роль того, хто веде. Щоб там не виробляв партнер, тримайте свою роль того, хто веде. У другому танці оберіть для себе роль того, кого веде партнер, і тримайте її до кінця танцю. Якщо у вас сильна особистість, вам це легко вдасться. Другий приклад. Це групова розвага в колі друзів та однодумців. Суть в тому, щоб обмінятися 5-6 трансляціями з кожним партнером в групі по колу. При цьому домовтеся з партнером про розподіл модальностей в діалозі. Наприклад, ви виступаєте постійно в янській модальності, а партнер – постійно в інській модальності, або навпаки. Якщо у вас сильна особистість, ви витримаєте свою модальність до кінця діалогу, тобто не перейдете непомітно для себе на модальність партнера.

Тож, коли ми говоримо, “сильна людина”, за замовченням маємо на увазі “сильна особистість” (Сонце). Синоніми: повносилий.

А коли хочемо сказати, що людина фізично сильна, кажемо: атлетичний, дужий, жилавий, міцний, мощний, могутній, кремезний, поставний, статурний, стрункий, силенний, м’язистий, мускулястий (Марс).

Ще буває сильний розум (Меркурій): “У цієї людини сильний інтелект”. Сильна турбота, сильна опіка (Місяць): “Батьки сильно опікали свою дитину”. Сильна краса, сильна любов, сильне кохання (Венера): “Вона так сильно любила мене!” Сила закону, сила знання (Юпітер): “Він сильний юрист”, “Вона написала сильну дипломну роботу”. Сильний політик, сильний підприємець (Сатурн). Сильний винахідник, сильний реформатор (Уран). Сильний композитор, сильний літератор, сильний живописець (Нептун). Сильний спецпризначенець і розвідник (Плутон).

Своя школа астрології

Yelena Fesik запитує: – Пані Ольго, з кожним Вашим дописом стає очевидним, що Ви не тільки тонко розумієтесь в мистецтві і науці астрології, але ще і непересічно можете викладати цю науку. Чи плануєте Ви створити свою школу?

Астрологиня Ольга Іванець: – Дякую, пані Олено. У старших класах вчителі інколи ставили мене біля дошки в якості покарання. Наприклад, вчителька біології – за величезну кількість прогулів: «Безпалько, вставай біля таблиці й пояснюй класу мітоз і мейоз, щоб аж Лукʼянова зрозуміла, інакше я тобі за четверть «2» поставлю». Ну, ясно, що я не хотіла «2», я хотіла «відмінно». Учителька російської літератури покарала мене за зухвальство виграти обласну олімпіаду: «Ах, Ольгея, вот идите и расскажите нам, как вы додумались написати такое сочинение про Льва Толстого». В інституті на філфаці викладачі часто мене карали викладанням тонкощів предмета моїй і не моїй групам за загальну тотальну тупість нашого потоку, який називали «всадники без головы». Тож, коли я пішла працювати в середню школу вчителькою російської мови й літератури, то було покарання з боку Всевишнього за гріх гордині, не інакше. Іноді мені сниться страшний сон: я викладаю астрологію на дистанційній – і я розумію, що то покарання з боку Творця за порушення особистої етики у минулих втіленнях.

***

Коли мені було 15, у 1977, я жила в УРСР, мої мама й тато були комуністи, і вирішила, що ніколи не буду працювати заради пенсії й грошей, а житиму сповнене авантюр і розваг життя. Я буду так ризикувати, що навряд доживу до 40. Але якщо таки доживу, то напишу книжку про свої зухвалі пригоди – і збагачуся несамовито. Так все і сталося до моїх 39 років: я закінчила школу, потім філологічний факультет педагогічного інституту – треба ж навчитися писати якісні книжки! Я виходила заміж, народжувала дітей, була контрабандисткою в Польщі, належала до молодої української буржуазії, розвалився совецький союз, з’явилися заборонені раніше книжки і якісний іноземний одяг. Ми пірнали у фінансові авантюри та ризиковані проєкти, ховали вбитих таємними ворогами друзів, кохали до нестями та відмовлялися від кохання заради любові. 40 років наближалося – час писати книжку. Та у 39 я вийшла заміж за найкращого з людей і ми разом полетіли до Африки – до ризикованих проєктів, карколомних авантюр і незрівнянних пригод. А потім ми створили мій сайт, я занурилася в експерименти з методикою консультування, у дослідження зв’язку гороскопа людини з якістю її життя, у дослідження зв’язку гороскопа України з волевиявами її громадян за паспортом і за свідомістю. А потім ковид, смерть мами, Путін напав на Україну, народилася онука – ризики зросли, а мої зухвалі пригоди перемістилися у внутрішній світ із зовнішнього. І от мені в цьому році, дасть Бог, 62: пенсії й власних грошей у мене немає, як і було заплановано у 15 років, а книжку про пригоди, щоб видати, треба створити власне видавництво, а потім складати примірники у себе вдома під ліжком і самотужки розвозити по зруйнованих містах, вмовляючи тих небагатьох, хто зацікавиться, купити. Так роблять всі наші письменники, які є реально крутими! Ні, я на це не здатна. Я вмію лише писати. Створювати видавництво – від однієї думки мені нудно. А без цього видавець запропонує таку суму, заради якої я й з канапи не підведуся. Але ж, будьмо відверті, я планувала у 15 років видати книжку, щоб убезпечити себе грошима на немічну старість. Якщо сьогодні я не відчуваю браку грошей і не така вже й немічна (досі жму лежачи 20 – 25 кг 3 підходи по 12 повторень), значить, віковий кордон мого життя знову відсунувся на невідому відстань часу. Дякую, Боже!

Ціль і смисл життя

Антропологи кажуть, що ми, гомо сапієнси, як вид маємо спеціалізацію інтелект, а видову ціль – мистецтво. Тобто, виживаємо ми коштом розумових здібностей і знань. Навіщо ми як вид живемо? Щоб виразити свої враження у мистецтві. Фізіологічно сучасній людині 200 000 років. А поводимося ми як сучасні люди 100 000 років.

Культурологи кажуть, що ми як вид маємо міфологічне мислення. Тобто, щоб все у нас було добре, нам треба мати прихильність тої сили, що стоїть за всіма явищами матеріального світу. А для цього треба мати з цією силою зв’язок. Зв’язок встановлюється через ритуал. Наприклад, треба спуститися у страшну холодну глибоку печеру, намастити долоньку охрою і прикласти до стіни печери, щоб залишився відбиток. Просто кажучи, за допомогою мистецтва ми звітуємо перед Творцем про те, що відбувається у створеному Ним світі. Чому ми впевнені, що Творцю потрібен наш звіт? Ну, тому що коли ми творимо мистецтво, питання про смисл життя відпадає само собою: ми звітуємо Творцю мистецтвом, від Творця отримуємо Одкровення, надихаємося, робимо щось конкретне практичне, наприклад, будуємо храмовий комплекс, одомашнюємо вівцю і сіємо злаки – і за допомогою мистецтва розповідаємо Творцю, як то все у нас було і що ми про це мислимо і відчуваємо. Так ми живемо і передаємо свої знання і досвід нашим нащадкам. І навіть якщо сталася халепа і моє тіло так сильно постраждало, що я вже не можу самостійно ходити, не кажучи вже про полювати, моє плем’я турбуватиметься про мене, бо нам притаманна турбота як людяність.

Астрологи кажуть, що кожен з нас до того ж має власну, особисту життєву ціль, тобто, має до того ж власний смисл життя. Подивіться, де у вас Сатурн. У 10 домі? Тоді найважливішим для вас буде гідність, честь, самоповага у стосунках з батьками та у тому, що ви називаєте кар’єрою. Найбільше ви будете боятися втратити відчуття самоповаги на шляху до високої посади в суспільстві. Якщо ви прокидаєтеся вночі через панічну атаку, якщо вдень вас нічого не тішить, якщо ви постійно всім невдоволені, вам нестерпно страшно і нудно, значить, якоїсь миті ви не помітили, як заради високого становища в суспільстві, заради визнання й винагороди ви зовсім трішки дозволили собі принизитися, поступитися власною гідністю. Сатурн планета повільна – цикл обертання 29-30 років. Тож, виправляти помилку доведеться довго. Але якщо не повертати собі гідність і не відстоювати її кожної миті, життя буде нестерпно сіре й важке, але його смислом все одно залишатиметься гідність.

Знак Близнята

Меркурій як управитель знаку мутабельного хреста Близнята символізує принцип Раціонального Мислення.

Сократ казав: “Заговори, щоб я тебе побачив!” З перших днів від народження ми контактуємо зі світом: світ-протагоніст звертається до нас всіма своїми проявами (реальність) і ми-партнери відкликаємося на його призов, відповідаємо, реагуємо, не мовчимо.

Від народження нам потрібні інші, бо ми не здатні вижити без інших. Нам потрібен той, хто звертатиметься до нас, запитуватиме нас, розповідатиме нам історії. Така природа людська: ми вид, що розповідає історії. Навіть якщо ми розмовляємо самі з собою на одинці, нас все одно двоє: я-протагоніст і я-партнер. І щоб мені себе побачити в обох цих іпостасях, я маю звертатися до себе і відповідати собі. В цьому діалозі я весь час ставлю уточнювальні запитання, щоб якомога точніше зрозуміти, про що говорить мій опонент, про що говорить мені світ. Він назбирав протягом дня інформації й передає її мені. Тут купа всього: сигнали повітряної тривоги й відбій, плітки від знайомих і сусідів, новини зі ЗМІ, короткі розмови з продавцями на ринку і в магазині, базікання таксиста, повідомлення з рекламних щитів вздовж дороги, одяг людей на вулиці, кількість автівок в центрі, прогноз погоди, мова дітей у дворі, жарти приятелів у спортклубі, вітер з піском із Сахари, нові назви тістечок у кав’ярні, жінки й чоловіки у військових строях назустріч і вдалині; зосереджений погляд молодого батька всередину себе, коли однією рукою він котить дитячого возика, а другою тримає долоньку дворічного сина – лише якщо довго й уважно дивитися їм у слід, здогадаєшся про батькові протези обох ніг від стегна; об’ява на дверях під’їзду “зніму квартиру”, поза і вираз обличчя гаранта Конституції на телеекрані, обкладинка нової книжки, що сьогодні доставила Пошта. Так реальність промовляє до тебе протягом дня. А ввечері перед сном ти береш в руки паперовий щоденник і кулькову ручку, щоб вдпоісти на запитання: “Як минув твій день?”

В совецькому союзі вся система освіти була скерована на те, щоб знищити в дитині цю допитливість людського виду, знищити потребу ставити уточнювальні запитання й критично осмислювати відповіді. Совецька людина мала вміти читати комуністичні лозунги й брати на віру кожне слово диктора з програми “Время” – на цьому її розумова діяльність мала припинитися. Початкова школа виховувала людей, не здатних до діалогу в принципі. Діалог – це обмін трансляціями на горизонтальному рівні, обмін твердженнями та запитаннями рівного серед рівних. Мета діалогу – стимулювати процес мислення, покращити розумову діяльність. У серіалі “Пуаро Агати Крісті” з Девідом Суше дуже добре видно, як із діалогів партнерів з головним героєм у героя народжуються правильні висновки, знаходиться єдине правильне узагальнення, яке Пуаро ніяк не вдавалося знайти наодинці.

Так от, совецька людина до діалогу не здатна. Діалогу для неї не існує: є перекид словами, як м’ячиком у пінг-понгу; перепалка, як на дуелі. Совецька людина сприймає розмову як змагання, в якому вона може або перемогти – або зазнати поразки. Ні про яку стимуляцію розуму задля наближення до істини тут не йдеться. Совецька людина хоче вас посрамити словами, а якщо це не вдається, то стусанами.

Коли ви намагаєтеся розмовляти з совецькою людиною, майте на увазі, що вона не здатна ставити уточнювальні запитання і критично міркувати над вашими відповідями. Вона просто чекає, коли ви закінчите говорити, або просто перебиває вас, щоб висловитися самій. Ваші уточнювальні запитання й критичні зауваження вона сприймає як напад на неї з метою образити й принизити. Тому одразу ж починає говорити про ваші особисті якості, ігноруючи тему обговорення. Якщо ви не звертаєте увагу на її напади на вас, вона починає кричати, розмахувати руками, корчити образливі пики. Стережіться! Вона готова перейти до стусанів.

Але коли вам пофортунило зі співрозмовником і ви ведете діалог, знайте: в цю мить над вами стоїть Архетип знаку мутабельного хреста Близнята. Благословенна мить вашої розумової активності – ви реалізуєте спеціалізацію свого виду – принцип раціонального мислення. Ви розповідаєте Історію.

Що ще треба знати про знак Близнята? Юпітер у Близнятах у вигнанні: треба зробити над собою зусилля, щоб від збору та обробки фактів і осмислення аргументів, нарешті, перейти до узагальнення. В діалозі тут у пригоді стане таке заохочення опонента: “До чого ти хилиш?”, “Що ти хочеш цим сказати?”, “Який з цього висновок ти робиш?”

Ключові слова принципу Меркурія: здатність до навчання, допитливість, комбінаторні здібності, здоровий глузд, логіка, самостійна думка, поняттєве мислення, інтелект, мова, здатність структурувати, здатність наводити лад, інформація, новина, повідомлення, плітки, ЗМІ, засоби зв’язку, спілкування, обмін думками, паперова робота, засоби пересування, транспорт, дороги, оргтехніка, канцелярські принади, молодь, студентство, службовці, помічники, торгівля, посередництво.

Знак Стрілець

Юпітер як управитель знаку мутабельного хреста Стрілець

Юпітер в астрології символізує принцип Розширення Можливостей та Експансії. Але є ще одне слово для розуміння принципу Юпітера – це слово “щастя”. Ну, ви знаєте, як воно буває: є такі хитрі картинки, на котрих зображене багато-багато всього, а тобі кажуть, мовляв, тут є ще й деякі приховані зображення того й того. І ти починаєш ці приховані зображення шукати. Шукаєш-шукаєш – і ніяк не знайдеш. І ти вже втрачаєш терпець, і вже воно те все тебе дратує, але ж ніт, не здаватись! І раптом – так ось же ж воно! І в цей момент ти відчуваєш таку щиру радість, таке вдоволення собою і життям, що все навколо на мить починає сяяти яскравим світлом і тебе аж розпирає від гордості за себе, і хочеться всіх обійняти та обдарувати щедрими подарунками. Фізіологи кажуть, що те у тебе через викид у кров гормонів дофаміну, серотоніну та ендорфіну, бо ці гормони завжди викидаються у кров, коли ти боровся за щось наполегливо і переміг. Не важливо, якого розміру ця перемога – викид гормонів завжди той самий, якщо ти впевнений, що боровся сумлінно й чесно.

Аристотель навчав про чесноти, коли розповідав про щастя, бо ці речі пов’язані. Аристотель казав, а учні нотували, що наша душа має три складові: фізіологічна, що контактує зі світом заради вдовольнити потреби поїсти-поспати; емоційна, що пізнає світ через відчуття; розумна. Перші дві душі в нас не людські: рослинна і тваринна. А от розумна – це саме людська душа в нас. Всі три душі в нас прагнуть блага. Благом рослинної душі є вдоволення потреби у їжі та безпеці. Благо тваринної душі – приємні враження, відчуття вдоволення, радість як реакція здорової людини на світ. І всі люди як істоти розумні прагнуть щастя, а щастя – це таке специфічне благо, яке пов’язане саме з розумовою діяльністю людини: ми розуміємо, що таке доброчесний вчинок, і чинимо доброчесно; ми споглядаємо навколо і рефлексуємо; ми заглиблюємося у міркування й навчання у пошуках істини – і всі ці три практики роблять нас щасливими незалежно від зовнішніх обставин нашого життя. Коли завгодно та за будь-яких умов ми вільні практикувати чесноти, осмислювати життя і навчатися.

Аристотель дуже чітко визначив, що таке чеснота, тобто, досконалість: якщо є, з одного боку, надмірність, а з іншого, нестача, то середина між цих двох крайнощів і є чеснотою, тобто, досконалістю. Знайти цю середину дуже важко, вона дається дорого і цінується високо, як золото. Чеснота – це коли не занадто багато і водночас не занадто мало, і при цьому вчасно, а, крім того, доречно, і обов’язково у правильній формі й до того ж на адресу не будь-кого, а саме належної людини. Якщо тобі вдається поєднувати в одне ціле всі ці компоненти, то ти володієш чеснотою і ти є майстром у мистецтві життя. Бути майстром дуже складно, проте бути “простою людиною”, людиною без чеснот, що поводиться негідно, напрочуд легко. А ми вже знаємо від фізіологів, що гормони щастя викидаються в кров лише за умови перемоги у нелегкій боротьбі. Тому правий був Аристотель, коли казав, що щастя мають лише ті люди, що плекають чесноти, а “прості люди” завжди нещасні. Щастя мають філософи, сповнені чеснот, коли споглядають, осмислюють, важко шукають істину і наближаються до неї. Аристотель радить: прагнеш щастя – обирай складні шляхи та не збочуй на стежинки легкого задоволення.

А що ж тоді з принципом Розширення Можливостей? Що це означає? Це означає, що ми народжуємося з якимось обмеженим багажем чеснот, а протягом життя здатні розширити свій перелік чеснот. Аристотель викладав це так: «Ми стаємо справедливими, коли вчиняємо справедливо, стриманими – коли поводимо себе стримано, сміливими – коли діємо сміливо». Тобто, просто поводься так, ніби ця чеснота в тебе вже є, – практикуй, роби постійно. Юпітер планета не швидка, цикл 12 років, тож, не розраховуй на швидкі результати. Практикуй чесноти все життя.

А як практикувати споглядання? Це другий ключ до щастя. Чинити добре, тобто, практикувати чесноти, мало, треба ще й думати, міркувати з позиції чеснот. Розмірковуй про події свого життя та про інших людей, про історію, про політику, про природу Всесвіту.

І третій ключ – навчання. Опановуй великі курси навчальних програм. Розрізняй думку і знання. Шукай істину. Подорожуй з освітньою метою.

Тож, коли ви переживаєте приступ гострого щастя як відчуття, що виникло в нагороду за ваші практики чеснот, спостерігання й навчання (не плутати зі станом ейфорії в ситуації Архетипу знака Риби), знайте: над вами стоїть в цю мить Архетип знаку Стрілець. Що ще треба знати? Меркурій в Стрільці у вигнанні: в цю мить вам бракує здорового глузду, логіки, критичного мислення. Ви почуваєтеся занадто величним, занадто розумним, ви перебільшуєте свої можливості й досягнення. І якщо в цю мить хтось нечесний скористається вашим станом і зловить вас на слові, то ви як людина чесна, змушені будете потім робити для цього шахрая те, що ви не мали наміру робити. Наприклад, під час подорожі, яка робить вас щасливим, дрібний злодюжка видурить у вас купу грошей, перестрівши посеред вулиці й задуривши голову пустопорожньою балаканиною. Просто знайте про це.

Ключові слова принципу Юпітера: вища освіта, спеціальна освіта, видавнича справа, особиста філософія, законотворчість, юриспруденція, міжнародне право, система вірувань, ідеали, вчитель, меценат, покровитель, незаслужене везіння, удача, подарунок, щастя, вихід у більш високий соціальний шар, щасливий випадок, удалий збіг обставин, добробут вищий за середній, капіталізм, розкіш, багатство, подорож у невідомі краї, розширення світогляду, розширення кордонів картини світу, зміна світогляду, успіх; те, чим пишаються.

Знак Риби

Про управителів знаків Мутабельного хреста: Меркурій, Юпітер, Нептун

Головне в житті – вміти розрізняти принципи й не підміняти поняття.

Насправді люди відстоюють забобони так само ревно, як вони відстоюють істину, або навіть більше. Марновірство нематеріальне – його неможливо довести або спростувати. Те, що люди вважають правдою, – лише їхня думка, і тому вона може бути змінена.

Думки звідкись спадають на нас і кудись йдуть, полишивши нас. Ми не несемо відповідальності за думки, які на нас спали. Але ми несемо відповідальність за ті думки, на яких ми зосередилися свідомо. “А чи є етичним мені над цим думати?” – запитую я себе. Я роблю вибір, про що мені думати, і відповідаю за його наслідки. Кожен має право на власну думку. Але не кожна думка варта поваги.

Думка не є знанням: знання можна обґрунтувати аргументами й фактами, а думка не має обґрунтування й не витримує критичних запитань. “Це моя думка! Я маю право! А ти просто нетерпима до чужої думки!” Та ні, ви помиляєтеся: мені просто не цікаві ваші думки – вони ж прийшли до вас у голову, а не до мене.

У дитинстві мені спало на думку, що я можу стрибнути з даху нашого двоповерхового будинку і полетіти в небо між зірок. Така красива думка! Я сказала про це бабусі: “Бабуся, я вважаю, що можу полетіти в небо, стрибнувши з нашого даху. Я маю намір це зробити”. Бабуся щось в цей час дрібнила на кухонному столі на дощечці, був сонячний теплий щасливий день середини літа. Вона, не дивлячись мені в обличчя, спокійно сказала: “Ти можеш стрибнути, але ти не полетиш в небо, а полетиш вниз”. “Чому?”- спитала я. “Тому, що на тебе діятиме закон всесвітнього тяжіння, відкритий сером Ісааком Ньютоном. Цей закон діє на все. Підкинь м’ячика вгору. Куди він летить?” “Бабусю, але ж я хочу спробувати стрибнути”. “Добре, – каже бабуся, – але стрибни для початку не з даху, а з тумби бомбосховища – тої, що он там в садку”. Я, окрилена, бабусиною підтримкою, понеслася в садок, швиденько влізла на тумбу (вона досить висока!) і, трохи повагавшись, стрибнула з тумби вгору – і, звісно, опинилася в траві. Я сиділа в траві й дивилася на дах нашого будинку. Тепер він мене жахав. Уявила собі, як лечу з того даху вниз, як якась дурепа. Бабуся так багато знає! Добре, що я з нею поговорила.

Я все життя побоююся через слабкість розуму помилково прийняти думку за знання – і опинитися у катастрофі. І я високо ціную тих обізнаних людей, які раптом кажуть: “Тебе хтось обманув. Результат твоїх очікувань не буде тим, що ти собі уявляєш”.

Тобі здається, що ти натрапив на освічену людину, просвітника, учителя, носія знань про закони (Юпітер), а насправді та людина не освічена, а лише вдає таку (Нептун) і просто дріб’язково бреше (Меркурій).

Нептун як управитель знаку мутабельного хреста Риби

Нептун в астрології символізує принцип Екстатичних станів та Містичних переживань. Ви ж знаєте, як воно буває: слухаєш музику, яка тебе заворожує, і відчуваєш таке щемливе солодке відчуття неземної насолоди, від якого аж подих перехоплює, сльози навертаються на очі й у всьому тілі розливається така млосність, ніби душа вийшла з тіла і летить між зірок, і очі застилає туман неземного блаженства, і єство твоє все розчиняється у чомусь неосяжному, неспівставно більшому за тебе, і десь всередині тебе лунають назви Бог, Всесвіт, Космос…

Такі відчуття ми переживаємо і коли дивимося на картину, і коли споглядаємо спектакль показу одягу від творців високої моди. Коли ми в горах або в пустелі, в лісі, на березі моря – природа викликає у нас стан ейфорії. Коли ми в місті серед чудової архітектури. Коли – в храмі. Ах, як співають щиглики у верхівці кипариса над амфітеатром в Дельфах! Як запаморочливо пахне квітуча смоківниця!.. Коли ми поділяємо свої почуття любові й кохання з іншими. Коли ми занурюємося у читання художньої літератури.

Тож, коли вас охоплює почуття неземного блаженства, знайте: над вами стоїть в цей момент Архетип Знаку Риби, яким керує Нептун. Що вам слід знати про цей архетип? В Рибах Венера в екзальтації: те, що викликає у вас стан ейфорії, обумовлене вашими уявленнями про красу і гармонію. Тобто, обумовлене рівнем розвитку вашого художнього смаку. Якщо смак нерозвинений, поганий або геть відсутній, то почуття ейфорії у вас викликатимуть позбавлені художнього смаку речі. І ви можете потрапити під вплив шахраїв, які заморочать вам голову і приведуть до зубожіння, ви втратите місце у цивілізованому суспільстві, опинившись у суспільстві покидьків. Що ще? В Рибах у вигнанні Меркурій: коли ми в екстазі, нам бракує раціонального мислення, логіки, критичного підходу. Тому розмовляти з людиною, яка перебуває у стані захоплення якимись речами, що викликають у неї ейфорію, з позиції здорового глузду марно – всі спроби повернути її до тями вона сприймає як посягання на святе і захищається несамовито. Якщо ви, переживши стан ейфорії, не змушуєте себе критично обміркувати те, що з вами відбулося, ви можете стати жертвою містифікацій і врешті решт опинитеся серед божевільних, вигнанців суспільства, втративши здатність застосовувати розум, щоб жити.

Ключові слова принципу Нептуна: підключення до колективного підсвідомого, міфологія, високе мистецтво, висока мода, транс, ілюзія, містифікація, утопічні ідеї, нереалістичні уявлення, фантастичні віртуальні світи, ірраціональна віра, історія цивілізації, культурологія, стан сп’яніння, наркотики, зачарованість, музика, ритуальні дійства, містерії, саморуйнація, жертовність, залежність, безпорадність, розгадування загадок, прояснення заплутаних ситуацій, розвінчання неправдивих міфів, викриття брехні.

У 1977 мені було 15 і я захоплювалася віршами Андрія Вознесенського. В нашій домашній бібліотеці його не було, але батько моєї подруги, в чиїй бібліотеці Вознесенський був, давав мені читати. Я переписувала вірші у зошит, автоматично запам’ятовуючи їх. Коли у 1990 виявилося, що я вивчила астрологію, раптом із пам’яті почали випливати строфи із Вознесенського, що відсилали до символізму знаків зодіаку і планет. Дуже багато таких відсилань. Офіційно в совецькому союзі астрологія була заборонена, але інтелігентні люди таємно захоплювалися астрологією, по руках ходили самвидатівські астрологічні тексти. А Андрій Вознесенський був кумиром совецьких інтелігентів – захоплюватися віршами Вознесенького Євтушенко, Ахмадуліної та Рождественського було політично безпечно і престижно.

Ось, наприклад, про Архетип знака мутабельного хреста Риби:

Душа — это сквозняк пространства

Меж мёртвой и живой отчизн.

Не думай, что бывает жизнь напрасной,

Как будто есть удавшаяся жизнь.

Андрей Вознесенский. Другу, 1977

Душа (Риби символізують вихід свідомості за межі матеріального світу, вихід у тонкий план) — это сквозняк пространства

Меж мёртвой и живой отчизн (знак Риба зображується у вигляді двох риб: одна пливе потоком живої води, інша – мертвої; вони пливуть по спіралі назустріч одна одній; води світового океану у тонкому плані – це вітчизна людини, звідки приходить її душа і куди повертається після смерті фізичного тіла, щоб втілитися знову на новому витку спіралі).

Не думай, что бывает жизнь напрасной (Риби – останній знак у колі зодіаку, що символізує завершення подорожі душі у підсумку земного життя),

Как будто есть удавшаяся жизнь (знак Риби, в якому кульмінує Венера як принцип естетичної та етичної оцінки, управляються Нептуном як принципом Екстатичного Переживання Цілісності Світу, символюзують ідею про те, що оцінювати своє життя слід не лише з позиції етики та естетики суспільства, а й з позиції Творця, який дав людині свободу вибору).