Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Харя Крішни, хатка йоги

Вчора з Ігорем розтягуємося в танц-залі під керівництвом Інночки після уроку танців. О 12:45 відчиняються двері. Чоловік у в’язаній шапці і теплій куртці для зимових прогулянок запитує: «Можно я коврики постелю?» Інночка дозволяє. Чоловік несе крізь всю залу два спортивних килимки і ретельно розстеляє їх у далекому куточку. Йде до дверей. Інночка навздогін уточнює: «А у вас заняття о 14:00, правильно?» Той підтверджує, що таки так. За годину до початку заняття з йоги чоловік років 60 приніс килимки, щоб застовбичити файні місця. Як на пляжі в Криму за совецьких часів. «Бредет йогин на кладбище Отсекать привязанности». Як міцно прив’язаний наш йог до улюбленого куточка в танц-залі! Не допрацьовує тренер з йоги, не допрацьовує!

1 января 2020: диалог про профессиональное

Имярек: – Добрый день! Читаю ваши материалы на сайте уже не первый месяц очень нравится ваш подход к анализу Карты и то как вы рассказываете ) Очень хочу к вам на консультацию 😇

Астрологиня Ольга Іванець: – Добрый вечер, Имярек! Это прекрасная новость для меня! Буду рада дать вам консультацию.

Имярек: – Скажите а какая стоимость ваших услуг? Меня интересует сфера бизнеса и денег 😊

Астрологиня Ольга Іванець: – 1 200 евро: 12 занятий он-лайн раз в неделю, занятие 2-3 часа в зависимости от темпа вашего восприятия сложного текста и способности к рефлексии. Оплачивать можно частями – 1 часть (2 занятия) – 200 евро.

Имярек: – Это обучение получается? Я хотела анализ своей карты )

Астрологиня Ольга Іванець: – Это анализ вашей карты.

Имярек: – Ааа я думала 12 занятий это обучение) Все поняла) Конечно это круто для меня по цене если честно  🤔 Хотя очень хочется 🤗

Астрологиня Ольга Іванець: – Вы студентка?

Имярек: – Нее ) я работаю Это две мои зарплаты)

Астрологиня Ольга Іванець: – Хорошо. Вы правы: мне стоит в русской версии сайта написать цены, как и в украинской. Я упустила этот момент из виду.

Имярек: – Спасибо за ответ) С праздником вас ! Буду тогда изучать самостоятельно астрологию)

Астрологиня Ольга Іванець: – Только один вопрос: почему вы думаете, что это обойдется вам дешевле?

Имярек: – Я посмотрела онлпйн обучение в высшей школе Москвы стоит 5 тыс семестр 3 семестра 15 тыс получается в год Это онлайн У меня луна в 12 доме Думаю мне в любом случае это нужно Выучиться на астролога

Астрологиня Ольга Іванець: – После ВША Москвы вы не будете хорошим астрологом и наделаете кучу неправильных решений, опираясь на эти плохие знания, и это вам очень дорого обойдется. Это именно тот путь, которым я пошла, поступив в ВШКА в Москве и в Школу Подводного. Ужасные, трагические последствия. В мое время не было возможности учиться астрологии в Лондоне он-лайн. У вас такая возможность есть.

Имярек: – Вы же все таки стали таким классным астрологом как вам это удалось?

Астрологиня Ольга Іванець: – Прослушала курс лекций по истории философии, курс лекций Дж Питерсона, курс лекций философов и богословов. Это дало возможность понять, как использовать астрологию для решения жизненных задач. Но в российских школах астрологии вы этих знаний не добудете. Потому что эти школы существуют только для того, чтобы зарабатывать на интересе людей к астрологии, больше ни для чего.

Имярек: – Да я читала у вас такие классные сравнения и с мифами и с героями очень так прям классно ложиться 😊👍Я тоже так хочу 😍😍 Быть профессионалом это круто И то что вы опираетесь на психологические аспекты и потребности Ну у меня прям в точку Луна в раке Потребность в защите и безопасности Точно про меня Я психолог просто Поэтому копаю свои потребности уже 5 лет

Астрологиня Ольга Іванець: – Дайте мне денег – и мы с вами все выкопаем за полгода.

Имярек: – Раскопки то я уже закончила свои теперь заканчиваю обучение на гештальт)

Астрологиня Ольга Іванець: – Ох. Правильные раскопки приводят к обретению сокровищ. Если у вас нет денег на свои потребности, значит, раскопки были неудачными. Получается, что я вас уговариваю на консультацию. В общем, Имярек, вы подумайте хорошенько, и если решите, что вам это нужно, то деньги у вас сразу появятся, и мы поработаем. А пока что – чудесных вам впечатлений в новом году!

Имярек: – Ну цены у вас  для меня неподьемные честно  У нас курс евро 92 рубля

Астрологиня Ольга Іванець: – Ах, вы рассуждаете как материалист, а астрология – наука оккультная: есть ценность – тут же появляются на нее деньги. Если денег пока на консультацию нет, значит, она вам реально не нужна. Поэтому и говорю: не спешите, подумайте.

Имярек: – Хорошо я подумаю Спасибо вам за уделённое время 😊 В любом случае для меня это ценность вдохновили меня стать хорошим профессионалом 🤗

Зимове плетиво

Між третьою декадою листопада і серединою січня в моїй країні практично не буває сонячних днів. Сіра туманна напівтемрява, і було би не зрозуміло, чи то ранок, чи день, чи надвечір’я, якби не чорна зграя ворон, що вранці летить в один бік, а перед надвечір’ям – в інший. Інколи вони сідають на чорні обриси дерев під моїм вікном. І велика глибока тиша передріздвяної зими не порушується навіть їхніми голосами. Я згадую сонце кожного дня. Але не пришвидшую часу, не нарікаю. Я насолоджуюся цим завмиранням природи, яку покинуло світило, – і сама застигаю в кріслі, потоплена у зморшках пледів, ледь помітними рухами пальці плетуть спицями свій вічний кашемірово-мериносовий невагомий затишний зимовий светр. Я знову не встигну з ним до сонцевороту. Але ж і не треба! Його призначення – не носитися, а плестися, поки я застигаю в своєму кріслі під лампами едісона з навушниками у вухах і спицями в руках у розпал безсніжної безсонячної безморозної зими.

Що спільного у дат смерті Брежнєва і Кернеса?

Віталій Портников: “Смерть харківського міського голови Геннадія Кернеса стала огидним підсумком нещодавньої виборчої кампанії в Україні. І справа тут не в особистості самого Кернеса.Політична характеристика людини, яку вважають одним з організаторів відправки бандитів до мирного Києва у дні Майдану 2013-2014 років, людини, що не шкодувала зусиль для того, щоб український Харків залишався похмурим радянським містом, коригування не потребує. І тільки в пострадянських країнах ця політична оцінка підміняє судовий вирок.Справа не в Кернесі. Справа в мафіозній системі управління нашою країною. Людину на смертному одрі перетворили на заручника кланових інтересів. Використовували, щоб зберегти клановий контроль над харківськими ресурсами. При цьому всі прекрасно розуміли, що Кернес до Харкова вже не повернеться – а якщо і повернеться, так точно не до мерії. Ми навіть не знаємо, чи був він у свідомості на момент виборів або просто залишався на системах життєзабезпечення, які відключили після того, як відбулися всі необхідні процедури, що забезпечили кланам контроль над Харковом.Це, звичайно, страшна смерть, яку навіть ворогу не побажаєш. В останні дні свого життя бути безпорадним інструментом в руках хижих жадібних людей, які цікавляться тільки грішми і які утримують тебе на цьому світі тільки заради того, щоб продовжувати наживатися, коли тебе вже тут не буде. Кернес був одним з небагатьох людей в моєму житті, що принижувалися до огидних публічних нападок на мене, але зараз я відчуваю тільки жалість. Це ж треба було так прожити своє життя, щоб так померти!Ну а харків’яни? Люди, які, напевно, думають, що вони сучасні жителі сучасного мегаполісу! Люди, які без вагань, всім небайдужим Харковом проголосували за привид, як у якомусь забитому африканському бантустані! Люди, які своїм голосуванням ще раз нагадали, що поки хижі клани можуть маніпулювати українцями, нічого в нашій країні не буде змінюватися на краще.Кернес помер. Мафія є безсмертною”.

Що спільного у дат смерті генсека Леоніда Брежнєва і міського голови Харкова Геннадія Кернеса? Обидві сталися в період точної кон’юнкції циклу Сатурн/Плутон. Цей 33-річний цикл сильно пов’язаний з проявом національної ідеї і дуже глибокими культурними трансформаціями, очищеннями і «воскресінням». У ХХ столітті цикл проявився в деколонізації і в розвитку культурних структур. Наприклад, Індія і Пакистан отримали незалежність лише через кілька днів після з’єднання Сатурн-Плутон 11 серпня 1947 року. Щойно прийшла незалежність, індійський субконтинент був вкинутий в жахливі заколоти, кровопролиття, громадянську війну і сектантські насильства. Є близька паралель з досвідом стародавнього (Сатурн) народу Ізраїлю, який проголосив односторонню незалежність в 1948 році, коли кон’юнкція Сатурн-Плутон опинилася між Місяцем і Марсом в 10 домі, – і негайно був вкинутий у відкриту війну зі своїми арабськими співвітчизниками. З тих пір історія Ізраїлю тісно пов’язана з фазами цього циклу, при цьому війна в Лівані (1982 – 1983 рік) була у фазі кон’юнкції Сатурна з Плутоном. Аналогічно Китай під владою Мао почав формуватися в період кон’юнкції, хоча республіка була проголошена лише 1 жовтня 1949 року, коли Сатурн вийшов за межі орбісу. Україна відновила незалежність держави у 1991 році на фазі зростаючого квінтилю (72 градуси) цього циклу – фазі, що пов’язана зі свідомим докладанням волі до втілення національної ідеї та культурної трансформації. Тут древній народ (Сатурн) втілив свою давню ідею самовизначення і звільнення від тоталітарної влади (Плутон). Початок минулого циклу Сатурн/Плутон – 8 листопада 1982 року, що майже точно збіглося зі смертю Генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнєва. Для всіх держав, чиї гороскопи народження зав’язані на чіткі критерії циклу Сатурн/Плутон, період фази падаючої квадратури цього циклу (серпень 2009 – жовтень 2012) був вкрай напруженим в політичному і економічному плані. Суспільство перебувало у точці найголовнішої кризи, нестабільності і напруги в сенсі національної єдності і трансформації культури, коли рушієм суспільних процесів було наполегливе прагнення і бажання здійснити ідеї глибокої трансформації всіх структур влади, створити нові форми співпраці народів і держав шляхом вольових зусиль. Але в той же час консервативні сили активізувалися тоді неймовірно: до влади прийшли люди з мисленням, повністю підпорядкованим засвоєним в давні часи догмам. Вони при цьому були приречені на трансформацію, бо в іншому випадку на них чекало тотальне знищення я на носіїв нежиттєздатних догм минулого. Минуле ж не хотіло вмирати. І в цей період його агонія супроводжувалася яскравими сплесками життя, які, на перший погляд, можна було прийняти за відродження тих ідеалів минулого, крах яких позначився в період початку циклу Сатурн/Плутон в листопаді 1982. Виклики цього часу в питаннях національної ідеї і національної культури здавалися питаннями життя і смерті. Ми переживали «зимову» точку циклу, коли опадає мертве листя і все оголюється. Дуже жорсткі, очищувальні якості циклу проявилися в необхідності якимось чином «повернутися до основ» національної культури, до «скелету» подій в історії нації, якими вони є, до реальних фактів історії без ідеологічних спотворень, критично поглянути на міфологеми народу і держави , згадати, хто є хто в політиці.Жовтень 2012 – січень 2016 – фаза Падаючого секстилю циклу Сатурн/ Плутон: в цей період відбувається остаточна розробка теми національної ідеї і національної культури в повсякденному житті. Це фаза активного співробітництва і систематичних зусиль заради здійснення цих ідей. На тлі революційного підйому народних мас, обумовленого дією квадратури Уран/Плутон, і на тлі посилення нестабільності і невизначеності у світовій економіці, обумовлених півсекстилем і півквадратом Уран/Нептун, розгорнулися події, які символізують остаточний розпад залишків культури радянського минулого. Реалізація національної ідеї, глибока культурна трансформація, очищення і відродження, які почалися в 1982 році і символізувалися смертю генсека СРСР Л. І. Брежнєва, в цей період перебували на стадії остаточної інтеграції в повсякденне життя. В цей час сили прогресу і консервативні сили вичерпали себе в боротьбі. І ми спостерігали, як вони шукають примирення і активного співробітництва. Відбувався остаточний розпад того, що 30 років тому було радянською культурою. У колишніх радянських республіках здійснювалися систематичні зусилля, спрямовані на реалізацію національної ідеї, відродження національних традицій та очищення від культурних нашарувань, які не здатні забезпечити виживання нації. На рівні інтуїції люди відчувають неспроможність радянських культурних традицій в сучасному світі. Цінності тієї культури не здатні забезпечити підтримку життя, дати відчуття безпеки. Цей процес розпаду тривалий, не одного дня. Значущі події, що символізують процес руйнування неспроможною культури, відбуваються в періоди, коли Марс, Венера, Меркурій, Сонце, Місяць активізують Сатурн, Уран, Нептун і Плутон. Спроби оживити відмираючу культуру виглядають неадекватними і безрезультатними. Люди мріють, фантазують, осмислюють минуле, намагаються перейнято в таємниці історії. Це стосується не тільки вмираючої радянської культури. Ті ж процеси культурних трансформацій і відроджень національних культурних традицій відбуваються в усіх державах і людських спільнотах. Смерть Геннадія Кернеса у 2020 році, як і смерть Леоніда Брежнєва у 1982, є символом початку нового 33-річного циклу Сатурн/Плутон у ХХІ столітті, що пов’язаний з проявом національної ідеї і дуже глибокими культурними трансформаціями, очищеннями і «воскресінням». Яка ідея втілюватиметься в життя в Україні ХХІ століття? Хочу навести слова Лариси Івшиної за грудень 2020: «В минулому у нас є кілька тенденцій, що дуже обнадійливі. Одна з тенденцій та, що, не дивлячись на все те, що було з нами протягом століття, Україна не лише встояла, вона дійсно здатна було відважитися отримати незалежність. І тут постала інша задача: якщо ви вже наважилися, то потрібно засвоїти те, як поводяться ті, хто вирішив отримати свободу. Це наша задача на наступне десятиліття. Тому що ми поки що жили за постсовецькою інерцією. Але всередині нас вже є новий досвід. У нас, не дивлячись на жахіття економічного законодавства, юди намагаються. Минулий рік був роком просто крафтового буму. І всі насолоджуються тим, як багато зараз повиростало всіляких виробництв, там економіка сполучається з культурою та історією. Ми не маємо себе недооцінювати. Олігархам слід зрозуміти, що час сплив, і годинник тікає в бік модернізації. У того, хто не встигне, доля буде плачевна, бо частина вже сидять по різних країнах, і мені би дуже хотілося, щоби вони дійсно перейшли масово у нову віру. Бо те, що ми бачимо, що приходять олігархи з Росії за потурання наших олігархів, зокрема Пінчука, вирішувати дуже чутливі задачі типу меморіалу Бабин Яр – ось цього не можна робити категорично. Бо національна пам’ять – це пам’ять про вбитих євреях, і це наша земля, і ми відповідаємо , і ми мусимо це зробити, і це буде прийнято всіма національностями, бо це дуже чутливий момент. І я знаю, думаю і відчуваю, що, крім розпалювання класового конфлікту, коли найбільш незахищених будуть штовхати на очевидні заможні мішені, то друга мішень – міжнаціональний мир. Після всіх проблем, які у нас всі ці роки поставали, все ж таки дивом це зберіглося, це колосальна цінність. І ніхто не має це провокувати. Під яким би це не було чудовим приводом. Я вважаю, що Україна мусить розвиватися у політичну націю за В’ячеславом Липинським, йти до моделі гетьманату по лінії Павла Скоропадського, обирати локомотивом для себе орієнтир – Велику Британію. Ми давно говоримо, що Україна – це Британія слов’янського світу. Поки що це виглядає екзотично. Але це потрібно роз’яснювати, бо за історичним нашим досвідом, за походженням, за цінностями ми – скалічена, звісно, країна багато в чому, але з тим самим потенціалом об’єднувати навколо себе. Тому що після розвалу Союзу багато хто дивилися на Україну саме як не просто антиросію, але як на країну, яка не хвора на шовінізм. У нас в цьому плані, я вважаю, навіть толерантність така квазі, зразкова толерантність. І не треба її руйнувати. Але також слід ставити для себе амбітні цілі. Амбітні цілі – це модернізаційний проект, але не з причини того, що тут ніколи такого не було, і що ми щось таке вигадуємо «на бізнес-школу напнемо капелюха». Тобто, це смішні такі дитячі реакції. Ідентичність, пов’язані з нею цінності, як от Софія – вона реально наша візитівка в цивілізацію, у нас пам’яток такого рівня практично немає, і тому вона потребує до себе симфонічного, а не попсового ставлення. В цьому протиріччя. Нехай подивляться, яка ялинка в Мілані – зразок стилю та естетики. І цей поганий смак не має домінувати під виглядом модернізму. Потрібно думати про суспільство. Треба думати над тим, чому це з нами могло статися (про обрання Зеленського – прим. О.І.). Від погано вихованих дітей не можна очікувати, що вони будуть батьками нації. Потрібно робити дорослий вибір, відповідати за нього по-дорослому. І це, до слова, стосується не лише олігархів, бо ті, хто обслуговував якісь погані схеми, їм пальці в двері ніхто не закладав, і Колима їм не загрожувала. Тому у рабства свої проблеми, у вільної людини – свої, ще більш складні. Тому відповідати на волі потрібно, братися за свободу – і відповідати, бо це насправді відкриває захоплювальні перспективи. Ви можете собі лише уявити: за життя нашого покоління ми би побачили, як наша країна перетворюється під впливом правильних цілей і правильних лідерів».

Для журнала “Астрологические сплетни”

– Как вы к Дарагану относитесь? У меня есть личный интерес к кармическим вещам.

Астрологиня Ольга Іванець: – Щас покажу скрин. Обратите внимание на дату диалога. Как я могу относиться к человеку, который не сделал ни одного реалистического прогноза и при том не признал своей ошибки?

– Ясно. Я его читала по синастриям и по кармическим вещам, но это теория.

Астрологиня Ольга Іванець: – Он как раз из тех, кто продает людям с мифологическим сознанием туфту. В январе 2014, когда Майдан в Киеве был в разгаре, Константин на главном канале Коломойского 1+1 вещал, что Майдан вот-вот рассосется сам собою, а Янукович будет Президентом Украины и на второй срок. Меня Дараган забанил в Фейсбуке.

– Я понимаю, что сущность астрологии все-таки прогностическая, меня пока больше психологические аспекты интересуют.

Астрологиня Ольга Іванець: – Если психологические аспекты в натальной карте прочитаны правильно, то и прогнозы будут 100% точными. Невозможно правильно прочитать архетипический сюжет, но при этом сделать ошибочный прогноз. Это просто невозможно, потому что архетипический сюжет имеет всего один предрешенный конец. Так что Константин просто не умеет читать. Но у него куча учеников и клиентов – он говорит то, что людям приятно слушать. Поскольку у большинства память аквариумной рыбки, им не мешает тот факт, что прогнозы Константина – туфта, они их просто не помнят. Вы же понимаете, что влиятельные люди с мифологическим сознанием покупают не одного астролога, а сразу кучу. Потом они складывают все прогнозы и вычисляют среднее арифметическое. Поскольку у нас астрологи переписывают один и тот же прогноз у того, кого считают компетентным, например, Дарагана или Росса, то все прогнозы говорят одно и то же, и только один (мой) говорит что-то совсем не похожее на остальное. Добавьте к этому то, что я говорю вещи, очень неприятные для слушателя. Так что тут выбор простой: или ты несешь ахинею и тебя издают и покупают – или пишешь страшную правду и тебя не издают и не покупают. Вопрос цели: деньги или что-то другое. Поскольку деньги у меня есть, я выбираю другое. А Костик – он пролетарий, он всегда выбирает деньги. Летом 2013 в ответ на мой прогноз мой общий с Костиком клиент сказал: “Пишите вы, конечно, божественно, но вот и занялись бы литературой, астролог вы никакой (в отличие от Костика)”. На том и простились. А потом случился Майдан – и все, как по нотам в соответствии с моим прогнозом. И думаете, мой клиент вернулся от обманщика к настоящему астрологу? Фигушки! Потому что правда невыносима для человека с мифологическим сознанием, он все еще свято верит, что Костик прав – и Янукович вернется, чтобы быть на второй срок Президентом Украины. Я рада, что больше не должна давать консультации клиентам Костика. Это я к тому, что Коснстантин про карму может врать так же успешно, как и про прогнозы для Украины. Прогнозы, по крайней мере, подтверждаются или нет. А как проверить правдивость утверждений про карму? Тут бесконечный простор для манипуляций фантазиями. “В прошлой жизни вы были королевой в изгнании, страдали и были казнены (у Вас Луна в соединении с Регулом на куспиде 12 дома)”, – и вот я уже живо вижу себя в лисьем меху на помосте на площади, сейчас меня казнят. Воображение у меня – ого-го! Поди докажи мне, что это игры моего разума, а не правдивый пережитой опыт в ожившем воспоминании. Кучу денег за такие сеансы можно срубить.

– Но мне психолог намекала на королевское происхождение, видимо, в рамках психотерапии)))

Астрологиня Ольга Іванець: – Ну, конечно! А как бы вы отнеслись к новости о том, что в прошлой жизни вы были свинопасом?

– Не согласна на такой поворот! У меня амбиции. 🙂

Астрологиня Ольга Іванець: – Таки да!

– А про Дарагана говорят, его бывшая жена более крутой астролог, я не могу оценивать. Это я так, в рамках журнала «Астрологические сплетни»))

Астрологиня Ольга Іванець: – Когда мне говорят, что где-то есть крутой астролог, я прошу ссылку на публикации с прогнозами. У крутого астролога текст, написанный на общепонятном, легко переводится на астрологический. В Школе Подводного мы развлекались такими задачками: афоризмы про Насреддина были написаны по-русски, но по сути были астрологическим текстом, и надо было их перевести на астрологический. Я эти задачки в 2008 в Одноклассниках в группе астрологов выложила. Сначала всем было весело и интересно, а когда увидели, что никто не может правильно перевести, обвинили меня в высокомерии. На этом мое знакомство с астрологами завершилось. Например, одна астрологиня, которая считалась там звездой, написала:” Венера в оппозиции с Меркурием”. Понятно же про уровень знаний, да?

“Хочу, щоб він пішов”

К: – Я не думаю, що зможу далі тримати ці стосунки.  Дрібних проблем дуже багато.  Чим більше і більше ми живемо разом, тим більше і більше я не вважаю за потрібне.  Я не хочу говорити про деталі, я просто відчуваю, що хочу, щоб він пішов.  Він не попіклувався про дочку, дуже лаяв її.  Кожен прояв любові, яку він демонструє, схожий на шоу.  Я хочу піти, але боляче щоразу, коли дочка запитує, де тато.  Я вже колись піднімала цю розмову, але на той час я була занадто слабкою, щоб залишити його.  Зараз я почуваюся сильнішою.  Але я все одно хочу вашої поради.

А: – Ти вважаєш, що він не такий добрий, як має бути чоловік. Але чому ти так вважаєш? Які у тебе є підстави так вважати? Хіба Твоя матуся не вважала те саме, коли розлучалася з твоїм татом? Хіба приклад твоїх батьків є таким, що варто наслідувати? Я розповім тобі про приклад моєї мами і мого тата. Вони разом 60 років. Бувають такі часи (досить часто), що вони так зляться одне на одного, що не розмовляють кілька днів поспіль. Те саме і у мене з моїм чоловіком. Те саме і у мене з моїми дітьми. Так влаштоване життя. Але правда в тому, що бути з чоловіком, бути родиною завжди краще, ніж бути одинаком, бути самотньою матір’ю. Дітям потрібні обидва батьки. Тому кожного разу, коли ти невдоволена чоловіком, ти мусиш з ним говорити: спокійно чітко пояснювати йому, як ти хочеш, щоб було, вислуховувати його відповіді. Ви маєте говорити одне з одним. Завжди є можливість порозумітися, коли люди розмовляють. Він не гірший за інших людей. Можливо, навіть кращий за багатьох. Ви з ним дуже пасуєте одне одному. Ви схожі за характером. У вас однаково сильний розум. У вас спільні цінності. Між вами значно більше спільного, ніж ти можеш собі уявити. Дочка дуже любить вас обох. Ви обоє їй потрібні. Якщо ви не будете поруч, ви розіб’єте їй серце, скалічите душу. Не робіть цього, будь ласка, через якісь дрібниці. Ви дорослі люди, ви можете порозумітися. А вона маленька, вона повністю залежить від вас. Вас об’єднала любов, повага, дружба. Ви маєте цінувати це, бо така єдність в житті – це рідкість. Не можна так легко відмовлятися від єдності лише через те, що якісь дрібниці ображають, дратують. Слід шукати порозуміння. Ти маєш бути вибаглива до нього. Якщо він робить щось погане, ти маєш говорити йому, як ти до цього ставишся, виховувати його, окультурювати.

К: – Ви не знаєте, наскільки я сувора до нього.  У деяких моментах я навіть думаю, що я його мати, а не дружина.  Я даю йому уроки, навчаю його про сумління, з любов’ю і зі страхом.  Він не вчиться.  У мене дочка і я заробляю гроші.  Можливо, мені в житті не потрібен чоловік.  Навіщо?  Щоб мати ще одного, про якого я повинна подбати, а не просто зосередитись на догляді за собою та своєю дочкою?

А: – Ти маєш сама вирішити, потрібен тобі чоловік чи ні. Я, наприклад, точно знаю, що мені чоловік потрібен. Я не можу бути сама. Мені потрібен той, з ким я можу сперечатися, битися, сваритися. Кого я можу виховувати, навчати, розвивати, робити культурним. Без цього моє життя нудне, пусте, нецікаве. І мені точно не потрібен чоловік, який би про мене піклувався – я сама про себе чудово піклуюся. Мені потрібен воїн для спарингу, майстер, будівельник, опонент, друг, однодумець. Ти кажеш, що тобі потрібен той, хто про тебе піклуватиметься. Точно? Ти впевнена?

К: – У мене є дочка.  Вона гарна, мила, як сонце.  А чоловік слабкий.  Він може бути бідним, може бути потворним, але бути слабким – це інша справа.  Коли я усвідомлюю, що мій партнер такий слабкий, я більше не хочу обговорювати з ним щось.  Це як рак у наших стосунках.  Думаю, я втратила повагу до нього. І все, що він робить, щоб це виправити, – це погіршує ситуацію.  Ця поведінка щоразу вбиває мої емоції.

А: – Я розумію, про що ти говориш. Я стара. В моєму житті було багато ситуацій, коли я втрачала повагу до людей. Я багато разів за життя втрачала повагу до таких персон: мати, батько, бабуся, найліпша подруга, чоловік, син, дочка, учитель, філософ. В такі часи здається, що світ руйнується остаточно. Але завжди ставалося диво – і повага поверталася. Якби в світі не існувало каяття і прощення, у нас не було би надії. Вимагай каяття і вибачення, борися. Якщо ти не будеш боротися, будеш самотня, дочка буде без батька. Ти вважаєш, що мета життя – щастя. Але є щось значно цікавіше за щастя – це важкий етичний вибір, що ми маємо робити кожної миті. Ми для цього живемо, а не для щастя.

К: – Минулого тижня у дочки були проблеми з вухами, боліло так сильно, що я мала відвезти її до лікарні о 3 ранку.  Коли я сказала чоловікові про це, він просто продовжив спати.  Я самостійно відвезла дочку до лікарні.  По дорозі ми трималися за руки.  Це момент, коли я відчувала себе дуже сильною, а також дуже розчарованою в чоловікові.  Я думаю, що це діра, яку ніколи не можна буде заповнити. 

А: – Розкажи мені, як саме ти сказали чоловікові про проблеми з вухами у дочки? Це важливо. Що конкретно ти сказала?

К: – Спочатку їй було боляче і вона продовжувала плакати.  Він підійшов і погрожував побити її за те, що вона не спить вночі.  Потім вона почухала вуха, і я вирішила, що нам доведеться їхати до лікарні і перевіряти.  Коли я сказала чоловікові про це, то він навіть не встав, він просто відвернувся, щоб світло не потрапляло йому в очі.  Наступного дня він говорив так, ніби я божевільна – відвезти дочку в лікарню о 3 ночі, що я параноїк.  Коли я сказала йому, що вона захворіла на отит, він сказав, що це нічого особливого.

А: – Два варіанти, як ти сказала про це чоловікові: 1) “У дочки сильно болять вушка, я мушу відвезти її до лікарні” 2) “Чоловіче, підводься! Ми зараз разом повеземо дочку в лікарню!” Обери варіант, який більше схожий на той, що ти сказала чоловікові.

К: – Тепер я думаю, що ця ніч була моєю межею.  Це момент, коли всі ці емоції починають формуватися.  Тоді я вирішила, що повинна залишити його.

А: – Два варіанти, як ти сказала про це чоловікові: 1) “У дочки сильно болять вушка, я мушу відвезти її до лікарні” 2) “Чоловіче, підводься! Ми зараз разом повеземо дочку в лікарню!” Обери варіант, який більше схожий на той, що ти сказала чоловікові.

К: – Одного разу він лаяв мене перед моєю матір’ю, коли я намагаюся попросити його відвезти дочку в лікарню.  “Це нічого страшного”, – сказав він.  Тоді дочці було лише кілька місяців.  «Я не маю везти дитину до лікарні», – думаю, ці слова травмували мене назавжди.

А: – Два варіанти, як ти сказала про це чоловікові: 1) “У дочки сильно болять вушка, я мушу відвезти її до лікарні” 2) “Чоловіче, підводься! Ми зараз разом повеземо дочку в лікарню!” Обери варіант, який більше схожий на той, що ти сказала чоловікові.

К: – 1

А: – Я так і знала! Ім’ярек, якщо ти всі прохання до чоловіка висловлюєш в такій формі, то чоловік не розуміє, що ти його просиш про допомогу. Ти робиш помилку. Якщо ти хочеш, щоб партнер зробив для тебе щось конкретне, ти мусиш висловлювати прохання не в формі 1), а в формі 2). Це загальне правило спілкування. Але багато людей роблять цю помилку. Ти мусиш навчитися звертатися до партнерів з проханням в формі 2). Тобі не буде легко, але треба навчитися. У тебе через цю помилку у спілкуванні постійні конфлікти з іншими людьми: з клієнтами, партнерами, роботодавцями – з усіма. Вони просто не розуміють, що ти просиш їх про конкретні речі. Твій чоловік не погана людина, він не байдужий дегенерат, не ідіот. Він просто не розуміє, що ти від нього хочеш.

К: – Я хочу, щоб вчинки чоловіка йшли від його серця.  Якщо він піклується про свою дочку, він зробив би це, не питаючи мене.  Але якщо йому не хочеться це робити, який сенс його змушувати?  Я можу це зробити сама, але я засуджую його за це.

А: – Те, що ти з ним робиш, – це маніпуляція. Так не можна чинити з партнером і сподіватися на те, що він буде добре ставитися до тебе. Можливо, чоловік просто тікає від тебе ввечері, щоб уникнути болю через твоє поводження з ним.

К: – А що, якби він сказав мені, що я параноїк, що це не потрібно, я б справді розлютилася і не хочу почуватися такою.

А: – Якби він так сказав, ти би спокійно відповіла: “Я не параноїк. У мене є підстави вважати, що дитина кричить від болю”. Твій чоловік не знає, що відбувається, просто почувається нещасним із тобою. Це жахливо.

К: – Невже?  Чи можете ви розповісти мені більше про маніпуляції?  Що вас спонукає обвинувачувати мене в тому, що я маніпулюю? Я все зробила природно.  Я не хотіла маніпулювати ним чи кимось іншим.  Якщо я це зробила, то я зробила це, не розуміючи, що роблю це. Я почитаю про це.

А: – Поясню. 1) варіант прохання є помилкою, бо в ньому немає чіткого пояснення партнерові, що ти від нього хочеш. Ти просто повідомляєш йому про свій намір. Партнер в цей момент може думати про себе: “Вона все вирішує без мене. Вона не просить мене про допомогу. Вона демонструє мені, що я їй не потрібен”. Партнер почувається відкинутим, зайвим, непотрібним. Партнер робить вигляд, що його це не обходить, – так він захищається. На ранок він бачить, що ти з ним непривітна. Він не розуміє: що тепер сталося, в чому я винний? Він може навіть запитати тебе про це. І почути у відповідь: “Ти вчора не поїхав з нами в лікарню. Ти погана людина”. І партнер від цієї відповіді в шоці. Він ображений: “Ти ж не просила, щоб я поїхав”. Ти відповідаєш: “Ти сам мав здогадатися! Але ти байдужий негідник!” Все, стосунки розірвано. Розлучення. Самотність. Всі страждають. Це дуже поганий сценарій.  Це треба виправити. Якщо тобі щось треба від партнера, ти мусиш говорити чітко в такий спосіб: “Ім’ярек, підводься, любий, ти мусиш поїхати зі мною в лікарню просто зараз. Я тебе прошу! Мені потрібна твоя допомога”. А потім ти обов’язково мусиш дякувати: “Любий, дякую тобі, що допоміг мені вчора! Це так важливо! Сама би я не впоралася”. Здорові стосунки між людьми виглядають так.

К: – Але я завжди дбаю про інших і роблю щось для них, не чекаючи, поки вони мене про це попросять, що повідомлять мені, що я повинна це робити 😞

А: – Ти не маєш міряти інших людей по собі, по-перше. По-друге, не завжди добре робити щось на власний розсуд лише тому, що тобі здається, що ти мусиш втрутитися, коли тебе не просять. Дуже часто слід дочекатися, щоб тебе попросили прямо це зробити. Ім’ярек, ти не одна така. Багато людей роблять ту саму помилку. Завдання тобі таке: 1. Навчитися прямо просити про допомогу і дякувати за допомогу. 2. Навчитися не робити те, про що прямо не просять. Ти мусиш так поводитися з чоловіком протягом 2 місяців. Записуй у щоденник свої враження. Мають статися позитивні зміни у ваших стосунках і в його поведінці.

К: – Думаєш, він справді любить мене та дочку?  Що він не використовує мене та її?  Я весь час сумніваюся. Як це виправити, якщо я маніпулятор?  Я продовжуватиму думати про себе як про жертву і звинувачувати всіх у цьому.

А: – Просто зміни стиль спілкування: пряме прохання і подяка замість того, що ти робиш зазвичай. Зазвичай ти створюєш контекст для партнера, щоб він проявив себе. Але партнер не може здогадатися, що ти хочеш, щоб він робив. Партнер живе в постійному стресі. Припини це робити, бо люди відвернуться від тебе. Завдання тобі таке: 1. Навчитися прямо просити про допомогу і дякувати за допомогу. 2. Навчитися не робити те, про що прямо не просять. Ти мусиш так поводитися з чоловіком протягом 2 місяців. Записуй у щоденник свої враження. Мають статися позитивні зміни у ваших стосунках і в його поведінці.

К: – Я завжди злюся, коли його не буває вдома вчасно.  Наприклад, він сказав мені, що повернеться о 10 і все одно не прийде додому о 11, а коли я зателефоную, він з другом і повернеться додому вранці.  Це неправильно?  Що я можу з цим зробити?  Кожного разу, коли я відчуваю, що мене обдурюють і брешуть, що він цінує пиво та друзів більше, ніж родину.  Думки про це також можуть бути маніпуляцією?  Що я повинна думати і робити в таких ситуаціях?

А: – Давай відштовхуватися від того, що твоєму чоловікові важко тебе зрозуміти, бо ти не говориш прямо про свої вимоги до нього. Спочатку ти мусиш змінити стиль спілкування з чоловіком. Коли ти це зробиш, у тебе не буде потреби якось реагувати на те, що він напивається з другом вночі, бо він більше не буде напиватися.

К: – Я дуже сумніваюся в цьому.  Але я спробую.

А: – Не сумнівайся. Це наука партнерства. Працює. Доведено 50 000 років історії людства. Діалог – основа культури. Що конкретно мусиш робити вже просто з цієї хвилини? Ми завершимо розмову і вечері ти вчасно підеш спати. А завтра зранку почнеш робити всього лише дві речі:  1. Навчатися прямо просити інших про допомогу тобі і дякувати за допомогу. 2. Навчатися не робити те, про що тебе прямо не просять. Ти мусиш так поводитися з чоловіком протягом 2 місяців. Записуй у щоденник свої враження. Мають статися позитивні зміни у ваших стосунках і в його поведінці. Щодо захворювання твоєї дочки на отит. Я радилася з терапевтом. Коли дитина плаче вночі через біль у вусі, слід дати їй знеболювальне, дочекатися ранку і поїхати до лікарні. Отит – це часте захворювання у дітей і у дорослих також. Не варто через отит сильно хвилюватися, нічого страшного. Я мушу тепер поговорити про тебе. Про твоє ставлення до дочки спочатку. Вона надто часто хворіє. Це означає, що має слабкий імунітет. Слабкий імунітет у дитини, яка не має успадкованих захворювань, означає, що мати погано дбає про неї. Перевір себе, Ім’ярек, чи добре ти дбаєш про дочку? 1) Вона має спати 9-10 годин вночі. Для цього вона має лягати в ліжко о 20-21 годині і прокидатися о 6 -7 годині. Якщо вона лягає о 23 і пізніше, вона мало спить. Це послаблює імунітет. 2) Харчування. Має їсти кожні 3 -3,5  години. Харчування має бути збалансованим. Якщо харчування погане, імунітет буде слабким. 3) Емоційний стан в родині. Якщо матір істерична, не вміє розмовляти когнітивно, дитина підсвідомо почувається незахищеною, їй страшно, вона в хронічному стресі. Це знижує імунітет. Тепер поговоримо про те, як ти ставишся до самої себе. Чи добре ти піклуєшся про себе? Відповідь очевидна, бо у тебе 30 кг зайвої ваги з усіма наслідками для здоров’я. Ім’ярек, ти мусиш знати свою особливість: ти надто емоційна, це заважає тобі мислити логічно, бути раціональною. У стані емоційного збудження ти фантазуєш, а потім віриш у свої фантазії. Порада: коли схвильована, дочекайся, поки емоції вщухнуть, а вже потім розмірковуй і говори з партнерами. У стані емоційної напруги ти говориш неправильні речі собі та іншим. Це дуже псує тобі життя. Ім’ярек, твій чоловік для тебе хороший чоловік, бо у вас обох є недоліки, він такий самий недосконалий, як і ти. Ви разом можете допомогти одне одному стати хорошими людьми. Обвинувачувати одне одного і ображатися одне на одного – це неконструктивно. Вдвох вам краще жити, ніж кожному окремо. Коли ви разом, у вас підвищуються шанси прожити гідне життя. Ніхто не каже, що вам має бути легко, що ви маєте бути щасливими. Щастя – це не може бути метою життя. Мета – стати хорошою людиною за допомогою партнера. Лише така позиція є конструктивною. Вона зміцнює імунітет.

К: – Проблема в тому, що я не знаю, як довго мій чоловік може залишитися зі мною. Якщо я збираюся щось будувати, мені потрібно, щоб основа була міцною. Він – не міцна база. Я виправдовувала його до цих пір, але у мене також є дочка, моя сім’я та моя робота, про яку слід піклуватися, заробляти гроші. Тож на даний момент я думаю, що почуваюся пригніченою.

А: – Ти обвинувачуєш в усіх своїх негараздах чоловіка. Це чоловік не дає тобі покласти дитину спати о 20 годині? Це він змушує тебе їсти смажену картоплю о 23 годині? Якщо так, то він поганий батько і поганий чоловік. Якщо це не так, то ти погана матір і погана дружина. Коли ти завагітніла від нього, ти якось уявляла своє життя. Якщо ти планувала жити з дитиною без нього, то навіщо сказала йому, що вагітна від нього? Ти безвідповідальна, Ім’ярек?

К: – Я не вмію ображати. І я не хочу битися. Як ви сказали, коли мої емоції погані, я не повинна говорити. Я повернусь, щоб попросити вашої поради іншим разом. Вибачте, якщо я змушую вас почуватись незручно.

А: – У тебе погані емоції зараз через те, що я змусила тебе подумати над власною поведінкою. Тобі це важко, неприємно. Але іншого шляху для вирішення твоїх проблема немає. Якщо уникатимеш думати, зробиш все лише гірше.

Про инициативность и активность в гороскопе женщины

– Ольга, а Вы могли бы сказать, что в гороскопе женщины может указывать на необходимость проявлять инициативу в отношениях с мужчинами? Ну то есть когда у нее не будет отношений, если только она сама не проявить инициативу, не будет двигать

– Проявлять или не проявлять инициативу в той или иной конкретной ситуации – это вопрос личного выбора. Следовательно, этот вопрос лежит за пределами компетенции астрологии. Иными словами, любому человеку приходится проявлять инициативу во взаимодействии с другим человеком, когда тот ушел в состояние «глухого инь», то есть, отморозился. Приходится как-то его тормошить, дергать, побуждать к действиям. Действия в ответ могут быть любыми – реакция непредсказуема: может обрадоваться и жениться, а может огорчиться – и прямо и недвусмысленно нафик послать.  Поведение женщины с мужчиной – категория не астрологическая, а культурная. То есть, независимо от показателей в гороскопе женщина будет вести себя с мужчинами так, как принято в ее социальном слое. В Украине, например, женщина всегда своим поведением показывает конкретному мужчине, хочет она отношений с ним или нет. А он или делает вид, что не понял (это значит, что он не готов к отношениям с ней) или начинает ярко ухаживать (это значит, что к отношениям готов). Ту же модель я наблюдала у испанцев, у французов. В каждой стране, в каждой социальной группе свои особенности, свои правила поведения.

– Шикарный ответ))) неожиданный и вне астрологии, но прям очень хороший) спасибо. Просто я вспомнила о своём Марсе на северном узле и подумала, что, может, заложено у меня так: не будет у меня секса и отношений, пока я сама не активирую тему и не “призову” дядю)))) Никаких культурных ценностей не хватает)

– У меня, как и у вас, Марс в очень точной конъюнкции с Северным Узлом. Эта конъюнкция во Льве: я очень уверенный в своих действиях человек, потому очень активный. С детства я просто подхожу к любому человеку, который мне нравится, знакомлюсь, «беру его в оборот», давлю, навязываю общение, дружбу, отношения. Противиться моей харизме, конечно, невозможно. Мало кто способен избежать отношений: терпит, страдает, но остается рядом, пока мне не надоест. С годами я научилась уважать чувства других людей: сдерживаю себя, оставляю человеку свободу выбирать быть со мою в отношениях или удрать без последствий. В частности, таким переменам во мне способствовал ряд неудачных отношений (дружба, сотрудничество, партнерство, брак). Конечно, я могу заставить человека силой своей харизмы и власти (насилие с моей стороны) быть со мной в отношениях. Но возникает вопрос моей неудовлетворенности результатом: я же знаю, что эти отношения с его стороны неискренние, под давлением, вынужденные, а мне хочется честных отношений. Ну, потому что честные отношения – это гораздо интереснее. В конце концов, есть нечто более интересное, чем счастье, – самостоятельный серьезный этический выбор, это гораздо более захватывающая вещь, именно она повышает содержание дофамина в крови, делая нас здоровыми и радостными, а не чертово счастье.

“Возвращение блудного сына”

Геннадий Фисун: “Единственно чего пока еще не отстрелили европейские психологи – это того, что встреча Сына с Отцом в доме его – это фундаментальное заблуждение по формальному признаку. “кто кого встретил”? Сын, встречая Отца в доме его почти всеми культовыми психоаналитиками реконструируется правильно – это метафора восхождения психики от цельной глупости к дифференцированной зрелости. Это еще и указатель на метафору времени, его развертки и свертки в течении отдельной жизни психики. Нет психики – нет времени)Нюанс того , что “ребенок” пока странствовал в “злом и жестоком ” мире изрядно постарел и осунулся, а Отец, восседавший на троне в Доме Его – никуда не двигался и ничего особо не предпринимал, был упущен. К тому же Талмудисты, намеренно трактовали для масс этот параграф в прямом смысле. Нарушить власть патриархов было не позволительно. Те кто уходил от диктатуры саддукеев в восточные пустыни Согдианы, Кушана и Тохаристана писали на уйгурско-греческом суржике : “Отец молод – Дети стары (Лотосовая Сутра)” – это так же до сих пор не понято ни китаезами ни японистами. Им не хватает как всегда фантазии): не хватает запаса синтаксиса. От того ли буддийская Дхарма выродилась в йога-тренировки или тоталитарные секты пустой обрядовости…Поэтому всьо выглядит очень спутанно – все по Гейзенбергу: Отец молод, Ребенок стар. Именно так все выглядит, когда психика встречает самою себя.А что мать воспрошают читающие? а мать – это и есть ДОМ, она уже родилась вечной, старой-молодой. Категория вневремени, поскольку психика женщины глубоко и бесповоротно сосредоточена на дейстыительности..Европейских художников так испугала эта композиция образов, что “прямой и однозначный” ум их рисовал “прямопропорциональное” отражение сюжета, архетипы изображались “буквально”, а стоило бы намалевать НАОБОРОТ. Старый Сын у Ног Молодого Отца”.

“Мы всю жизнь только и делаем, что ищем путей вернуться в дом своего детства” (старинная уличная французская песня). В своих снах я взлетаю (в прямом смысле), когда мне становится невыносимо страшно от надвигающейся на меня опасности (это всегда какая-то небольшая группа озверевших людей, охотящихся на меня). Я делаю большое усилие, чтобы подпрыгнуть и зависнуть над землей, а потом изо всех сил бегу по небу все выше и выше, путаясь в проводах, отдыхая на ветках деревьей. И в конце концов, я всегда оказываюся в доме моего деда – я влетаю в открытое окно. И там все, как всегда: теплый свет, кобальтовые чашки – и мой молодой прекрасный дед, надежный, мудрый, добрый, ироничный, радостный. А я – я старая, сегодняшняя. А дед – да, вечно молодой. Это не дом моих мамы и папы, но дом моего деда. Наверное, потому что, когда я родилась, мама с папой были студентами 3 курса мединститута, я всегда воспринимала их если не младшими меня, то, по крайней мере, ровесниками. Мои мама и папа старятся вместе со мной, когда дед всегда неизменно молод. В своих снах я недолго гощу у деда – всего миг, потому что в этот миг я понимаю, что это сон и я уже практически проснулась.

Но нет, я не совсем правдива, когда говорю, что мои мама и папа – только люди, что старятся вместе со мною. Не только. Они, кроме того, идеальные молодые блестящие люди, которыми я восхищаюсь, с которых беру пример.

Про мораторій на продаж землі

– Доброго дня, Ольга! ?ці зірки, які стоять на небі не так як потрібно, скоро повернуться в нормальний стан????‍♀️коли вже можно планувати покупки..???❤️❤️❤️❤️❤️читайте це з посмішкою, але сил моїх вже не вистачає чекати ліпших часів..

– Зірки в нормальному стані.

Чекати ліпших часів. Із 2014 до 2019 для України були найліпші часи за всю історію відновленої Незалежності. І що з того? Телевізор казав, що то найгірший час, і українці за паспортом вірили.

Тетяна Шевчук: – Пані Ольго, що нас чекає у найближчі п’ять років?

Астрологиня Ольга Іванець: – Кого “нас”, пані Тетяно? Населення України складається з громадян України за паспортом (“какаяразнітсалішьбидорогіхорошіє”); свідомих українців, серед яких є духовні нащадки УРСР, УНР, Гетьманщини, незалежної вільної європейської сучасної України; свідомих прибічників “русского міра”; совецьких людей. Як кажуть на московії, что русскому хорошо, то немцу – смерть.

 Тетяна Шевчук: – вибачте, що не уточнила. Мала на увазі українців, які вірять в українську Україну, даруйте за тавтологію. А найбільше цікавить, що буде з Україною, яка вступила в “зелену” епоху дилетантів?

Астрологиня Ольга Іванець: – Епоха зелених дилетантів – це дуже велике перебільшення, як показали місцеві вибори в неділю. Погодьтеся, півтора роки важко назвіати епохою, це навіть не мить з позиції вічності. Попереду у нас важка робота – треба відновлювати те, що зруйнували профани.

 Тетяна Шевчук: – коли написала, то подумала, що справді помилилася з позначенням цього “зеленого періоду”. Хочеться, щоб швидко ця зелень посипалася і пропала, розвіялася, як туман, коли сонце сходить!

Астрологиня Ольга Іванець: – Я півтора місяці тому розпочала ремонт квартири. Квартирка маленька – 50 кв метрів. 15 років тому я її ремонтувала. Тоді на ремонт пішло 6 місяців. Звісно, комусь може хотітися, щоб мій ремонт тривав не більше тижня. В такому разі можу лише поспівчувати.

Тетяна Шевчук: – Але ж терпіти і чекати, поки квартира сама відремонтується – це теж не вихід. Якщо не докладати зусиль, то й ремонт на роки розтягнеться. Звісно, пані Ольго, я Вам бажаю якісного і гарного ремонту!

Астрологиня Ольга Іванець: – Як квартира може сама відремонтуватися? Сама вона може лише зруйнуватися. На жаль, більшість українців не сприймають українську державу в якості притулку для українців. Не всі з них навіть своє власне житло сприймають як притулок, яким треба особисто опікуватися, – сидять і чекають, що хтось дивним чином зробить для них затишок і безпеку. При цьому можуть і не помітити, що хтось таки прийшов: поставив міцні двері, замінив вікна, полагодив пошкоджене освітлення. Такі от особливості становлення української держави в кордонах, окреслених для українців Сталіним.

Тетяна Шевчук: – згодна на 100 відсотків. Завжди дивувало ставлення власників багатоквартирних будинків до своїх жител. От у квартирі може бути тепло, затишно, красиво, а за межами – то вже не моє, то має зробити хтось. Особливо дивували трагедійні коментарі, коли випадав сніг. Бо ж він у той же час мав бути відкинутий , доріжки прокидані. Аж смішно! У селі ніхто ж цього не чекає- роблять самі! Будинок, вулиця, місто чи село – це все наш дім. І лише від нас залежить, яким він буде

Астрологиня Ольга Іванець: – «От у квартирі може бути тепло, затишно, красиво, а за межами – то вже не моє, то має зробити хтось». Але ж так і є фактично! У нас діє мораторій на продаж землі, і ми є власниками квартир, але те, що за межами наших квартир, дійсно не наше. Я кожного разу почуваюся приниженою, як на суботнику у шкільні роки, коли змушена прибрати п’ять поверхів свого під’їзду. “Олю, це ви прибрали в під’їзді?” – дивується моя подруга-сусідка вчителька фізики. “Я. Якщо вчителька фізики може прибрати під’їзд, то і вчителька літератури може”, – відповідаю. Україна – мій дім. Але не лише від мене залежить, які в моєму домі порядки.

 Тетяна Шевчук: – Пані Олю, я б придумала собі зручне пояснення, чому я це роблю. Наприклад: бо мені подобається, як тут чисто. Бо ж ми відчуваємо себе приниженими не через те, що виконуємо якусь роботу, яку може і не мали б виконувати, а тільки через те, що нам здається це принизливим.

Астрологиня Ольга Іванець: – Навіщо мені щось придумувати? Я прибираю під’їзд заради себе, коли бруд псує мені настрій, а я не можу знайти людину, яка погодилася би зробити це за адекватні гроші. Мені не здається принизливим виконувати безкоштовно роботу, за яку в цивілізованому суспільстві заведено платити, бо так воно і є – це приниження. Це моє глибоке переконання: мораторій на продаж землі має бути знятим. Тоді я прибиратиму власну територію без почуття приниження.

 Тетяна Шевчук: – я впевнена, що це не має бути принизливим, бо ви ж це робите для себе в першу чергу. Завжди читаю Ваші пости! Подобається Ваша громадянська позиція! Дякую сьогоднішньому вечору, що познайомилася з Вами ближче! Пані Олю, не засмучуйтеся через дрібниці! А от надворі осіння пора, і зелень уже тьмяніє.

Астрологиня Ольга Іванець: – Я змушена це робити, бо за нашим законом я є власницею квартири, а не будинка і прилеглої території. Тож, я безкоштовно виконую некваліфіковану брудну роботу на території, яка не є моєю власністю. Це як в колгоспі за трудодні. Як в мордовських таборах за баланду. Як в совку за мізерну платню. Як в школі на суботнику. Я роблю це з величезним відчуттям приниження. І ніяковію, коли хтось із сусідів бачить мене за цим заняттям. Я не збираюся займатися аутотренінгом, щоб заглушити це почуття. Воно зникне, коли мораторій на продаж землі в Україні буде скасовано.

 Тетяна Шевчук: – то не співмірні порівняння. Ви занадто перебільшуєте. Тому й не дивно, що це Вас ображає.

Астрологиня Ольга Іванець: – Не дивно, що я співставляю відсутність в Україні права на продаж землі із рабським становищем людини в колгоспі. А ось те, що моя гідність ображає вас, – це таки дивно.

 Тетяна Шевчук: – Ви вже зовсім перекручуєте мої слова. Я лиш написала, що порівнювати перебування в мордовських таборах і прибирання під’їзду за власним бажанням, бо ви його хочете бачити чистим, це порівняння не співмірні. І Ваша гідність не ображає мене. Не ставила мету образити Вас. Вибачте за обом неприємну розмову. Давайте припинимо взаємні звинувачення. До речі, я теж за зняття мораторію, однак вважаю, що земля потрапить в руки місцевих князьків і князів, які обманом виманять ту землю у недосвіченого селянства. Тому спочатку треба законодавчо підтримати передачу землі у справжню власність.

Астрологиня Ольга Іванець: – Я не прибираю під’їзд за власним бажанням – я змушена його прибирати, бо в такі умови ставить мене мораторій на продаж землі. Замість голосувати за зняття мораторію ви намагаєтеся переконати мене, що я маю жити в таких умовах і надалі та ще й вчинити насильство над власними почуттями. То чим ви відрізняєтеся від більшовиків, що тягли моїх предків до колгоспу і запроторювали до таборів? У мене для вас погані новини: Україна буде сучасною європейською незалежною державою-притулком для українців без м–лів і комуністів. Ви ж запитували, що з нами буде? Ось це і буде.

Молодь і місто Кропивницький

דריה דרטבר: – Об Украине в целом. Должно очень многое поменяться что бы люди начали возвращаться навсегда, а не только для того что бы потратить деньги, заработанные тяжелым трудом на чужбине. Очень приятно приезжать «проведать» города детства, где вырос, учился И так далее но жить на постоянку среди разрухи, серости и полной анархии не возможно. Люди которые перестали быть «голодными» никогда не вернуться на сухой паёк.

Ольга Іванець: – Очень приятно приезжать «проведать» города детства, где вырос, учился — Невже? Коли мій син у 21 рік у 2005 році після трьох років життя в іншій країні повернувся провідати, у нього був культурний шок. Не було нічого приємного. Мені також неприємно, коли я навідую двори, де пройшло моє дитинство і юність – нувориші перебудували там все на власний смак, і це не бідність, а навпаки, уявлення невігласів про добробут. Щодо “разрухи, серости и полной анархии” – це неправда. Руїна – це Сомалі, зараз в Україні таке є хіба що на окупованих московитами територіях. Сірість – це на Московщині, у нас навіть у задрипаному селі життя завжди яскравіше. Анархія ж в України проявляється у здатності до самоорганізації, і це не недолік суспільства, а його перевага. Що ж до державного устрою України, то тут зараз не анархія, а охлократія. Якби тут було те, що ви кажете, ви би не приїздили сюди витрачати гроші, зароблені важкою працею на чужині: серед разрухи і сірості немає нічого такого, на що можна було би витрачати гроші, як от, наприклад, в Екваторіальній Гвінеї неможливо нічого гарного придбати навіть в якості екзотичного сувеніру.

 דריה דרטבר: – я приезжаю в город детства к родственникам)) и да мне приятно проведать этих людей и эти места, у меня было замечательное детство, хорошие воспоминания. Центр моей жизни из Украины переместился в другую страну и да мне есть с чем сравнить)Серость, уныние и безисходность вот что характеризует Украину в целом. У людей нет выбора-живут одним днём. Молодежь уезжает в поиске лучших условий жизни, создаёт семьи за границей и не возвращается. Старикам некуда ехать они остаются. Большинство боятся перемен. Что бы молодежь не уезжала с Украины нужна реформа. Более доступное образование, высокие зарплаты для тех кто получил высшее образование. Перспективы купить собственное жилье, авто И так далее.

Ольга Іванець: – Вы неправомерно обощаете. Понятно, что вы пишите в результате личного общения с вашими родствениками тут. Это они – серость, это они пребывают в унынии и безысходности, это они живут одним днем, боятся перемен, хотят и не могут уехать. Не обобщайте! В Украине достаточно тех, кому нужна Украина – приют для украинцев, кто никуда не стремится уехать и остается ради того, чтобы строить независимое самостоятельное свободное государство без московитов и коммунистов. Хвала Разуму, в период Перестройки и все время потом у украинцев появилась возможность уехать в другие страны. И если молодежь хочет уехать, она должна иметь возможность уехать. И дело вовсе не в том, что в Украине низкий уровень жизни – у тех, кто остался, чтобы строить государство, удовлетворительный уровень жизни и даже высокий. Низкий уровень жизни у тех, кому безразлично, в какой стране жить, лищь бы ничего не делать и получать бесплатно по своим потребностям. Более доступное образование нужно, говорите? Оно сейчас более чем доступное: каждый, кому нужно образование, способен его получить. Другое дело, что образование нужно очень немногим, зато всем нужен диплом, который действительно стоит дорого. Высокие зарплаты, я так понимаю, вы хотите для учителей и врачей. Ну, так тут не в украинской экономике дело, а дело в том, что украинцы за паспортом просто не хотят платить налоги. И так далее. В конце концов, украина будет только там, где есть украинцы. Никакие реформы невозможны, если населению они не нужны, если населению не нужно собственное государство. И я вам скажу, почему молодежь хочет отсюда уехать: потому что их родители все еще остаются совками. Моложежь бежит из совка, как и прежде. И все ваши претензии – совкам. Просто в вашем окружении в Кропивницком нет несовков.

דריה דרטבר: – высокий уровень жизни у тех кто ворует. Все остальные живут за чертой бедности и в долгах. Ни в одной стране мира менты не получают больше чем учителя или врачи))) в любом случае я думала вы вменяемый собеседник но после ваших «московитов» и «коммунистов» я в этом увы сомневаюсь. Я вас не оскорбляла , вы позволяете себе вольность называть моих родственников серостью. Не переходите на личности. Моя семья которая осталась жить на Украине по ряду личных причин живет выше среднего. Регулярно помогаю своим родителям) я не представляю как можно жить на одну украинскую зарплату и постыдную пенсию. Стыдно платить пенсионерам такие копейки.

דריה דרטבר : – То есть, ваша семья ворует.

דריה דרטבר: – у вас проблема с прочтением текстов)? Прочитайте ещё раз)))???где в тексте, написанным мной, сказано что моя семья ворует)?

Ольга Іванець: – Ваши слова: “высокий уровень жизни у тех кто ворует. Моя семья которая осталась жить на Украине по ряду личных причин живет выше среднего”. Выходит, раз ваша семья живет выше среднего в Украине, то она ворует.

דריה דרטבר: – ??‍♀️всего хорошего))

Ольга Іванець: – Как уже?  А поговорить про необходимость реформ в Украине?

דריה דרטבר: – действительно очень смешно. У вас на странице написано что вы филолог. У меня кровь с глаз пошла от вашей грамотности) для тех кто жираф или в танке объясню, для того что бы делать выводы нужно читать весь текст. В тексте который я написала, есть информация о том что я регулярно помогаю своим родителям. Мой доход в Израиле позволяет это сделать. Надеюсь теперь вам все понятно?

 Ольга Іванець: – Раз ваши родители получают доход от вашего предприятия в Израиле, но не платят налоги в Украине с этого дохода, то они воруют. Они же не платят? Или платят?

דריה דרטבר: – налоги))))??вы смешная)))) что вы знаете о налогах))? Налоги плачу я как гражданка Израиля)) если я хочу помочь родственникам и прислать им денег со своей зарплаты это не облагается налогом)) моя мама преподаватель, регулярно платит налоги со своей зарплаты. Вот абы что то ляпнуть и прицепиться))) идите дальше куда шли женщина))) нам с вами говорить не о чем)

Ольга Іванець: – Ах, вот оно что! То есть, ваши родители в Украине работают, платят налоги, получают от вас материальную помощь и живут с доходом выше среднего. Выходит, что высокий уровень жизни в Украине не только у тех, кто ворует, как вы утверждаете.

דריה דרטבר: – вы купили свой диплом? У меня такое впечатление что я разговариваю с ребёнком 10 лет.

Ольга Іванець: – Это потому что у вас очень плохо с логическим мышлением. Не знаю, кем вы работаете, но раз вам так много платят при отсутствии у вас логики, то вы работаете в сфере, где логика не нужна.

 דריה דרטבר: – я не понимаю к чему вы ведёте разговор и что вы пытаетесь мне доказать? Уверяю вас что конкретно в нашем случае каждый останется при своём мнении в силу разных обстоятельств)

Ольга Іванець: –  Я веду этот диалог с вами с целью показать вам, что ваши обобщения о жизни в Украине неправомерные: суждения ваши вынесены из опыта общения с узким кругом людей, и в суждениях нарушена логика. Я не сомневаюсь, что ваше мнение непоколебимо. Но наш с вами диалог читают. И я уверена, что читатель задумается над своим отношением к Украине: так ли оно справедливо, реалистично ли? Моя цель – заставить читателя незаметно для себя думать. И поэтому я благодарна вам за этот диалог.

דריה דרטבר: – с чего вы взяли что можете объективно судить о моем круге общения или о моих суждениях)? Вы знаете меня или мою семью? Моих родственников или друзей? Нет. Мы с вами совершенно не знакомы. Каждый человек имеет право на своё мнение и свои суждения. Соответственно бывает такая ситуация что мнения разных людей расходятся) С чего вы решили что можете судить обо мне,логике моих суждений? Вы психолог? Сколько у вас образований? Где вы проходили стажировку? Какой опыт работы? Боюсь вы не компетентны в этих вопросах) поэтому не стоит судить о людях, которых вы не знаете и позволять себе выражаться о них не корректно. Мое мнение это мысли в слух человека который жил и рос на Украине, повторюсь я регулярно приезжаю и у меня есть глаза и уши. Спасибо родителям что дали мне образование и возможность им помочь. За сим, откланяюсь) Желаю вам впредь быть скромнее и выбирать выражения.

Ольга Іванець: – Я могу себе позволить судить о людях в соответствии с написанными ими текстами, как вот в вашем случае. У меня высшее образование в области лингвистики, также дополнительно специальное образование в области коммуникатики и модальностей Высших Архетипов (получила высшие оценки от преподавателей), опыт работы с 1994 года (отзывы о работе со стороны клиентов очень высокие). Так что можете бояться, но это безосновательно.

דריה דרטבר: – я не ваш клиент) коммуникации ..))) нету такого слова коммуникатики)))))???? давайте на этом закончим наш комичный диалог)))) ну правда смешно)

 Ольга Іванець: – Погуглите “коммуникатика Авессалом Подводный”. Не всех слов, которые вы не знаете, не существует. Но я согласна на этом закончить. Надеюсь, больше у вас не будет вопросов ко мне.

דריה דרטבר: – так у меня не было к вам вопросов. Абсолютно. Вы отреагировали на мой комментарий.

 Ольга Іванець: – Надеюсь, больше у вас ко мне не будет вопросов и комментариев в мой адрес.

דריה דרטבר: – надейтесь..)) Надежда это лучшее из трёх) всего хорошего специалист коммуникатики))

 Ольга Іванець: – Надежда не оправдалась. Понимаю вас.