Астрологиня Ольга Іванець

Запитання: – Ольга, здравствуйте

Пишу апм, потому что ошибламь с отве ом на єтот хорар. И хочу понять почему.
Меня спросили победит ли Лорат в соревновпнии. Беру управителя 7 дома, 5го и луну. У управителя 7 позитивный аспект с луной и это посчитала за ответ да. Хотя и управитель 5го в соединении с марсом, тоже в 7. А оказалось он проиграл. В чем моя ошибка? Не рассмотрела еще 10й? Или аспект с луной вторичный?

Відповідь: – Вітаю, Ім’ярек!!

Одразу скажу, що я не використовую у прогностичній астрології метод хорара. Я досліджувала статистику власних хорарних карт за кілька років: 96% відповідей на хорарне запитання справджувалися. А от причину, з якої не справджувалися відповіді на 4 % хорарних запитань мені не вдалося знайти. Кажуть, що 96% “потрапляння в ціль” в хорарному методі – це дуже круто, але я втратила інтерес до цього методу. З таким же успіхом можна підкидати монетку “решка-орел”. Звісно, я не можу брати гроші з клієнтів за таку погану послугу. А для себе я методом хорара не користуюся, бо мені вистачає аналітичних здібностей для прийняття самостійного рішення і без цього методу.  

Що стосується прогнозування за допомогою хорарного метода результатів змагання. Уявіть собі, що тисячі людей в різних куточках світу в різний час ставлять одне й те саме хорарне запитання: “Переможе Ім’ярек на змаганні?”. Ясно, що це буде величезна кількість різноманітних хорарних карт з різноманітними суперечливими відповідями. Тобто, якщо про Лората у вас запитав той, хто не належить до кола близьких Лорату, то з вашого боку було помилкою братися розглядати цю карту. Інша справа, коли той, хто змагається, є близькою людиною. Тоді він може поставити хорарне запитання щодо його перемоги в конкретних змаганнях і отримати правильну відповідь.

Припустимо, що Лорат – саме така близька людина тому, хто про нього запитує: Лорат кверенту друг, родич, чоловік, син, приятель тощо. Кверент називає його на ім’я, значить, за правилами хорарного методу у хорарній карті  Лорат буде символізуватися 7 домом.

Що стосується поняття “змагання”.  Ви віднесли змагання до 5 дому гри – це ваша перша помилка. 5 дім символізує в астрології гру, а також релігійні ритуали. Чому так? Бо гра – це такий ритуал, в якому крім безпосередніх сторін гри бере участь ще одна сторона – Творець, Бог, Провидіння, Випадок. Чи є змагання грою? Ні. Змагання не є грою, тому що в змаганні беруть участь лише люди, баз участі Богів, і саме професійна майстерність людей, а не втручання Богів визначає переможця. Якби хорарне запитання було сформульоване “Чи виграє Лорат у грі?”, то ви розглядали б 5 дім. Але воно сформульоване “Чи переможе Лорат у змаганні?” – і треба розглядати 7 дім, який символізує суперника Лората, тобто Лоратового відвертого ворога, конкурента. Але ви пишете: “Виявилося, Лорат програв”. Це означає, що ви сприймаєте змагання як гру. Ви підмінили поняття: назвали змагання грою і віднесли їх до парафії 5 дому в той час, коли вони є парафією 7 дому. Перемогти у грі неможливо, бо це не змагання, у грі можна лише виграти або програти. Виграти у змаганні неможливо, бо це не гра, у змаганні можна лише перемогти або зазнати поразки. У хорарному методі всі поняття мають бути чітко сформульовані за їхніми значеннями у словнику. Ставте кверенту уточнювальні запитання доти, доки для себе чітко не усвідомите, про що саме кверент у вас запитує. Вірогідно, кверент запитував у вас про змагання, а ви неправильно зрозуміли його так, ніби він запитує про гру. 

Друга ваша помилка. Припустимо, питання сформульоване “Чи виграє Лорат у грі?” і ви справедливо розглядаєте 5 дім. Але виходить, що цей 5 дім не Лоратів, а кверента. Виходить, що це кверент грає, а не Лорат: кверент – 1 дім, гра кверента – 5 дім. А якщо грає Лорат, то треба 7 дім Лората вважати за 1 і від нього відрахувати 5 домів = 11. Тобто, гра Лората – це не 5 дім в цій карті, а 11.

Ваша третя помилка: за остаточну відповідь ви взяли гармонійний аспект управителя 7 дому до Місяця в той час, коли кінцева відповідь визначається лише мажорним аспектом між управителем дому кверента та управителем дому запитання. У нашому випадку це аспект між управителем 7 і управителем 11 домів. А аспект з Місяцем є лише додатковим фактором, який або посилює, або послаблює основну відповідь.  

Як мала б виглядати хорарна робота, коли б до вас звернувся близький Лората із запитанням: “Чи переможе Лорат у змаганні?”: 

1) ви окреслюєте фактори, які слід розглянути в карті: в якій декаді перебуває Асц; чи не є Місяць без курсу; чи не є управитель 1 дому в кон’юнкції з Сатурном; 7 дім Лората; 1 дім змагання Лората; мажорний аспект між управителями 7 і 1 домів; наявність планет у 7 і 1 домах; наявність мажорного аспекту між Місяцем і управителем 7 дому. 

2) покроковий аналіз окреслених факторів.

3) висновок з аналізу.

Порада: підручник з астрології Маріон Марч і Джоан Мак-Еверс у 6 томах. У 6 томі чудово викладений метод хорарного запитання. Якщо дотримуватися чітко всіх правил і правильно визначати, до якої категорії дому віднести те чи інше поняття, про яке йдеться у запитанні, у вас буде високий результат правдивих відповідей. 

Найпоширеніше явища в українському астрологічному середовищі – труднощі з синтезом феноменів гороскопа в єдину, цілісну картину. Ви – сумлінна зосереджена людина, що має потужну потребу вивчити астрологію. Ви купуєте якийсь популярний в Україні курс з астрології, орієнтуючись на хороші відгуки про викладача. Ви завершуєте цей курс, а вміння читати гороскоп у його цілісності не приходить. Ви купуєте якісні підручники з астрології й штудіюєте їх самостійно – сумлінно й віддано штудіюєте. Але ж ніт, цілісного бачення немає. І ви пишете мені: “Пані Ольго, навчіть мене читати й синтезувати гороскоп, бо ви класно це робите”.

Друзі, в Україні немає інституту астрології як такого – знищений з часів руйнування Гетьманщини. Останній наш астролог – Юрій Дрогобич. Тому марно шукати в Україні астрологічну школу, в якій ви навчилися б астрології. Ви даєте мені посилання на сайт астрологічної школи, яку ви закінчили, і з навчального плану цієї школи я бачу, що людина, що вам викладає, не має астрологічної освіти. Про це свідчить плутанина з термінологією, підміна понять, порушення логіки у послідовності тем, наявність словосполучень, яких немає в жодному астрологічному словнику, але є в Інтернеті з адресою ru. Шукаю на їхньому сайті інформацію про те, де автор здобув астрологічну освіту. Я не уявляю собі, що людина, для якої освіта є цінністю, може забути імена своїх вчителів і назви підручників. А автор власної школи каже про себе: “Ой, я так багато всього вивчив і прочитав, що тепер і не згадаю, звідки у мене ті знання взялися”. Не дивно, що автор приховує той факт, що ніде не навчався астрології, а знання свої здобував у навколоастрологічних групах соціальних мереж постсовецького простору.

То де ж навчатися астрології? У вас, друзі, є два шляхи: сильний і слабкий. Сильний шлях: ви опановуєте англійську як мову науки в сучасному світі й навчаєтеся на лондонському факультеті астрології дистанційно з відвідуванням літньої школи в Оксфорді. Слабкий шлях: ви вивчаєте астрологію самостійно за допомогою підручників західних астрологів у російському перекладі у вільному доступі в Інтернеті, бо українського перекладу не існує.

І ось ви опанували астрологію як символьну систему, що описує реальність. Це досить швидко можна зробити за допомогою якісного підручника – пару місяців, щоб вивчити значення астрологічних символів і перекладати астрологічні речення українською. Ви намагаєтеся читати власний гороскоп і, звісно, робити собі прогнози. І тут виявляється, що ваших знань астрології замало: особисті проблеми не вирішуються, прогнози не справджуються. Чого ж бракує?

Так історично склалося, що після руйнування Гетьманщини українці на тих землях, що перебували у складі Російської імперії, втратили змогу отримувати системну гуманітарну освіту. Лише у 2023 році у нас з’явилася “Метафізика” Арістотеля, перекладена українською Олексієм Паничем. Тому якщо ви навіть вивчили астрологію як систему, ви не знаєте, як розуміти смисли абстрактних понять, якими вона оперує. Тобто, опанувавши систему астрології без розуміння світогляду, що лежить в основі культури цивілізації, ви отримали ключ від дверей, яких не існує у вашому житті. Ключ можна носити на ланцюжку на шиї як прикрасу. Сертифікат з астрологічної освіти можна повісити на стіну у рамці. Та щоб з’явилося цілісне бачення смислів, що стоять за астрологічними реченнями й абзацами, які ви з гороскопа переклали на людську мову, ви маєте опанувати філософію, міфологію, антропологію, історію цивілізації, історію мистецтва.

І це ще не все. Видатний астролог, маг, алхімік, вчений Йоган Кеплер казав, що добрий астролог не той, хто добре знається на астрології, а той, хто добре знає життя. Щоб робити прогнози, які справджуються, щоб розв’язувати власні практичні задачі за допомогою астрології, ви маєте добре знати історію своєї країни й добре орієнтуватися у сучасних політичних процесах. Хвала Богам, ЗСУ та українським інтелектуалам, сьогодні ми маємо чудові книжки, читаючи які ми формуємо у себе правдиве цілісне бачення реальності. І диво астрології полягає в тому, що якісна життєва позиція у межах цілісного європейського світогляду дає людині можливість бути доброю людиною й самостійно розв’язувати важливі задачі навіть тоді, коли ця людина не володіє знанням астрології.

Ви запитуєте, в чому секрет того, що я, Ольга Іванець, “неперевершено”, як ви кажете, читаю гороскопи й прогнозую. Секрет в тому, що я маю якісну системну гуманітарну освіту. Мені пофортунило з професорами філологічного факультету кіровоградського педінституту у 1980-1985 – мене навчили критично мислити, читати складні тексти, орієнтуватися в хорошій літературі й шукати потрібну інформацію.

Досить штудіювати підручники з астрології, друзі, ви вже достатньо знаєте систему. Штудіюйте філософію, історію, міфологію. І буде вам щастя.

Маю зауважити, що ідея прогресу особистості мені чужа. Це ідея руху New Age, вона не підтверджується життям. Тож, я точно не прогресую як особистість: зміни, які відбуваються зі мною, не є прогресом – це звичайне розгортання в часі відповідно до смислів астрологічних циклів патернів, з якими я народилася й розвивалася у середовищі. Який там прогрес? Я читаю дописи, які робила у 15 років, і бачу, що мій розум з тої пори регресував.

Щодо ідеї прогресивного розвитку особистості. Авессалом Подводний описує у своїх підручниках з астрології докладно описує так звані рівні проработки планет, аспектів, знаків, домів. Мовляв, чим вищий рівень проработки, що свідчить про високий рівень розвитку особистості, тим вищий рівень реалізаційної влади людини, і протягом життя рівень розвитку можна підіймати, і задача астролога – допомогти клієнту це зробити. І у Авессалома орби аспектів гороскопа зменшуються відповідно до рівнів проработки: чим вищий рівень, тим менший орб. Наприклад, Авессалом попросив мене показати йому свій гороскоп. Я дозволила. Він каже: «Ну, твій рівень особистості навіть не Сфінкс, а ще вище, тож, трин між Сонцем і Юпітером не діє». Тоню, але ж я все життя бачу постійні щоденні прояви дії саме цього трину в моєму житті. Виходить, або я є інфантильною особистістю, а не реалізованою, – або ідея Авессалома про рівні проработки і можливий прогресивний розвиток особистості хибна. Але ж очевидно, що я не інфантильна і трин Сонце/Юпітер в моєму житті постійно активний.

Авессалом не розглядав ідеї астрологічних циклів, у нього немає підручників з прогностичної астрології. Його цікавив розвиток особистості. Він навіть вірив, що відмова вживати в їжу мʼясо, відмова користуватися послугами доказової медицини сприяє прогресивному зростанню рівня розвитку особистості. Це типовий есхатологічний комплекс російців: «В житті треба якомога більше страждати, бо страждання очищує (читай, сприяє прогресу особистості)”. Цей наратив заперечує гедоністичну персоноцентристську культуру давніх греків, продуктом якої і є сучасна західна астрологія. Суть астрології: слідкуй за астрологічними циклами, щоб бути вільним для здійснення загального блага всередині неминучого сюжету й уникнути страждання, бо щастя можливе лише для філософа, який наближається до пізнання істини. Ні про який прогресивний розвиток особистості тут не йдеться, лише про сотворчість людини з Творцем.

Відома журналістка розмовляє з фаховим соціологом про магічне мислення українців після 2022 року. Як приклад магічного мислення журналістка наводить “уявлення людини про те, що колись було добре і хтось там колись робив швидкі й прості рішення, а тепер таких простих і швидких рішень ніхто зробити не може”. Я так розумію, йдеться про віру українців у те, що для того, щоб було добре, як колись, на виборах слід обрати на посаду Президента не компетентного відомого політика з чіткою політичною програмою, а популярного простого хлопця, у якого немає ніякої політичної програми, котрий просто веселий, їдуче жартує з усіх політиків, і з самих українців і з самої ідеї України взагалі; котрий не бачить різниці між російською й українською мовами, між героями українського національного пантеону і постатями російського/совецького імперського міфу; котрий впевнено приймає прості й швидкі рішення. Такі як: рішення зустрітися з Путіним, щоб поговорити “чого ти хочеш, чого ми хочемо” і домовитися десь посередині – це рішення має припинити війну; рішення будувати дороги замість виконувати оборонні замовлення – це рішення має припинити війну; рішення відвести українські війська з оборонних позицій, розмінувати заміновані ділянки оборони, не дозволяти українським воякам стріляти у відповідь на обстріли з боку ворога – це рішення має припинити війну; рішення розпочати кримінальні справи проти патріотів – це рішення має припинити війну; рішення подивитися в очі Путіну – це рішення має припинити війну; рішення називати у публічних виступах РФ не агресором, що вбиває українців, а “та сторона” – це рішення має припинити війну. І таке інше. Як бачимо, всі ці рішення є конкретними проявами форм принципу магічного мислення.

У відповідь журналістці соціолог каже, що він має дати визначення того, що таке магічне мислення: «Дуже поверхово ми розуміємо, що магічне мислення – це коли людина може вірити в забобони або в астрологів. І тут виникає питання: а релігійність є елементом магічного мислення чи ні? Загалом соціологи дають радикальне визначення, і під магічним мисленням ми розуміємо будь-що, що не є науковою картиною світу. В Україні дійсно є така проблема: науковцям довіряють лише 10-15 респондентів, а до церкви довіра останніми роками дуже сильно зростала. Соціологічні опитування показують, що українці довіряють астрологам, вони довіряють церкві, також вони здатні довіряти харизматичним лідерам», – каже соціолог.

Як бачимо, соціолог, говорячи про магічне мислення, впевнено відносить астрологію до забобонів, так само як це робили Просвітники під час Révolution française 1789 – 1799 років, а от щодо релігії він не має такої впевненості, хоча формально відносить релігію також до проявів магічного мислення.

Тож, перед тим як говорити про астрологію як про форму магічного мислення і про ставлення науковців до астрології, нам з вами слід розібратися з самим поняттям магічного мислення. Звернімося до Інтернету, де Американська Асоціація Психологів дає визначення цього поняття й описує його прояви: “Магічне мислення – це віра в те, що на події або поведінку інших людей можна впливати своїми думками, бажаннями чи ритуалами”.

У віці 5-6 років, пишуть психологи, діти мають магічне мислення, бо часто не усвідомлюють, що їх власні думки відокремлені від навколишнього світу. Діти вважають, що буде відбуватися саме те, чого ти хочеш, варто лише про це подумати. Деякі дослідження показують, що і дорослі так вважають. І що магічне мислення є цілком нормальним для дорослих, і відбувається водночас із логічним мисленням. Магічне мислення – звичайне явище і не має викликати занепокоєння. Магічне мислення може допомагати людині, може не допомагати, а може створювати проблеми.

Магічне мислення має різні форми: магічні думки (вір в те, що думки самі по собі можуть змусити щось відбутися: подумай про те, як має бути, намалюй це, повісь малюнок у себе над ліжком, дивися кожного дня, щоб не забувати думати про це, промовляй подумки те, що має бути, так, ніби воно вже у тебе є – і отримаєш в чарівний спосіб все, що намалював), ритуали (вір в те, що певні дії можуть контролювати зовнішнє середовище або майбутні події: коли зійде Молодий Місяць, покажи йому свого гаманця – Місяць буде зростати й зростатимуть твої прибутки) і традиції (тримай обереги в домі, як робила твоя бабуся), забобони (знай, що розбити дзеркало – до смерті, розсипати сіль – до сварки, вступити в лайно – до грошей, зустріти людину з повними відрами води – до успіху), асоціації (прив’язуй результат до непов’язаних між собою дій: попроси автівку добре поводитися в дорозі замість полагодити несправні деталі на СТО; не називай того, кого боїшся, на ім’я у розмовах із третіми особами замість зміцнювати власну обороноздатність; удавай, що нічого не болить, замість звернутися до лікаря).

Забобони у різних культурних середовищах різні. На Близькому Сході сині амулети у формі ока захищають від навроків. У європейській культурі ми стукаємо по дереву, схрещуємо пальці, плюємо три рази через ліве плече, щоб не навочити.

Щодо магічних предметів, то через них, ми віримо, можна передавати магію від однієї людини до іншої. В цьому суть подарунків на удачу, на щастя, на оберіг. Такі речі зазвичай передаються у спадок і стають сімейними реліквіями. Наприклад, дорогоцінності, книжки, предмети інтер’єру, витвори мистецтва.

Коли стається щось тривожне й лячне, магічні думки, ритуали, традиція, забобонні уявлення, асоціативні дії заспокоюють – дають відчуття, що все під контролем: “Розпаковуйте тривожні валізи”, – каже один харизматичний лідер. “Скоро весна, свята, шашлики, – каже інший харизматичний лідер, – я припинив війну у своїй голові – це значить, нападу на нас не буде”. Але чи завжди заспокоєності достатньо, щоб змусити реальність підкоритися твоїм бажанням?

Так зване “позитивне мислення” – не що інше, як магічне: лікарі кажуть, що хворі з позитивним поглядом на своє лікування одужують швидше. В позитивному мисленні – вірі у зцілення суть ефекту плацебо: пацієнт отримує від лікаря, якого вважає компетентним і вартим довіри, лікування, яке не має терапевтичної цінності (наприклад, настоянку на віниках), і відчуває реальне покращення свого стану. Очікування і віра відіграють значну роль у сприйнятті болю та у процесах зцілення.

Дослідження свідчать, що забобони, які віщують везіння, дають людині психічні переваги – підвищують впевненість в собі, що позитивно впливає на продуктивність. І навпаки, забобони, що віщують погані події, роблять людину тривожною, невпевненою в собі, налаштовують на негаразди.

Є докази того, що історії (чарівні казки, легенди та міфи) або фільми з магічними елементами стимулюють творчість у дітей, закладаючи основу для творчого розв’язання проблем у дорослому житті.

Тож, виявляється, що шкодить лише домінуюче, надлишкове магічне мислення, а адекватне поруч із логічним і критичним – допомагає. Що зробити, щоб магічне мислення не шкодило, а лише допомагало? Визначити, чи є магічне мислення у вас адекватним. Якщо ви лише вірите в забобони та ритуали, а не берете до уваги те, що відбувається в реальності, і не докладаєте власних конкретних практичних зусиль, щоб запобігти біді та наблизити перемогу, то ви в кращому разі будете розчаровані результатом, в гіршому – ви його не переживете.

Не ігноруйте професійних порад компетентних лікарів на користь магічних думок, забобонів, ритуалів і традицій.

Не покладайтеся на магічну силу “щасливого” предмета-талісмана: якщо ви добре підготувалися до подолання перешкоди, але при цьому загубили десь свій талісман, це не означає, що ви приречені на поразку. Якщо ви будете тривожитися через відсутність у вас талісману, це погіршить ваші когнітивні здібності: знизиться увага, концентрація, зібраність, стійкість. Правда в тому, що ваш талісман залишив вас, щоб бути перешкодою на шліху вашої небезпеки – талісман там, де саме має бути.

Якщо ви постійно відчуваєте тривогу і не бачите для себе іншого способу заспокоїтися, крім вдаватися до магічного мислення, ви вчините правильно, поговоривши з фахівцем з психічного здоров’я. Психотерапевт покаже вам, чи ваше магічне мислення вам більше шкодить, ніж допомагає, і ви за його допомоги розв’яжете цю проблему.

Коли ми міркуємо про магічне мислення, маємо брати до уваги те, до якої культури належить людина: те, що може здатися вам магічним мисленням, може бути глибоко вкоріненою системою переконань.

Природа людська така, що ми як вид спеціалізуємося на інтелекті – саме інтелект дає нам можливість виживати. Ми прагнемо знайти пояснення всім речам – це невроз нашого виду. Наприклад, ми шукаємо закономірності та зв’язки у повсякденному житті й завжди помічаємо збіги: щойно згадав когось зі знайомих – а він одразу ж і телефонує або з’являється. Такі моменти нас дивують, захоплюють. Важливо не надавати їм надмірного значення, мовляв, це доля. Це локальний збіг, який не завжди є символом глобальної події. Якщо припустити, що збіги не випадкові, а пов’язані між собою опосередковано, без прямого причинно-наслідкового зв’язку, то синхронність подій сприймається як втілення одного великого замислу Творця у світі, де все пов’язане з усім (холістичний підхід, який лежить в основі погляду класичної астрології на світ).

Відносини між релігією та магічним мисленням є складними та залежать від того, з якого погляду на них дивитися. Для вірян релігійні практики та віра у вищу силу, духів і потойбічне життя є глибоко значущими та невіддільними від їхнього розуміння світу. Атеїстам деякі релігійні практики можуть здатися схожими на магічне мислення, наприклад, дієвість молитви.

Класифікація релігії як магічного мислення може бути спірною, багато в чому залежачи від культурних та особистих переконань. Хоча дехто розглядає релігійні практики, такі як молитва, як форму магічного мислення, дуже важливо визнати глибокі емоційні та емпіричні основи релігійної віри. На відміну від інших форм магічного мислення, де в основі лежить усвідомлення того, що дії можуть не вплинути на результат, релігійні вірування часто ґрунтуються на глибокому особистому досвіді та переконаннях, що відрізняє їх від магічного мислення, яке спостерігається в забобонах і ритуалах.

Тепер, коли ми маємо уявлення про магічне мислення і його форми, розберімось, чи можна вважати астрологію однією з форм магічного мислення.

Астрологія і магічні думки. Якщо вважати, що наші думки самі по собі здатні змусити події відбуватися потрібним нам чином, то ми можемо замінити трактування астрологічних аспектів, які нас тривожать і лякають, на такі що підвищують нам самооцінку і дають оптимістичний погляд на майбутнє. Але проблема в тому, що тривожити чи надавати оптимізму можуть лише конкретні події, які можна уявити собі в усіх подробицях. А астрологічні трактування не передбачають Предметної модальності. Іншими словами, у передбаченні майбутнього сюжету астрологи обмежуються лише модальностями Архетипу Синтетичного і Якісного. Почитайте катрени астролога Мішеля Нострадамуса: ніхто не в змозі уявити собі на предметному рівні, про що там йдеться, аж доки не починають відбуватися конкретні події, що точно розкривають на Предметному рівні описану у передбаченні Якість. Оксана Забужко пише: “La loi Moricque” – так ця “стабільность” звалась у Нострадамуса. Західні коментатори губилися в здогадах, що сеє значить, понаписували томи дурниць, і тільки хтось одненький був несміливо висловив припущення, що це може бути анаграма Москви, але до чого ж тут Москва, коли далі про Борисфен, а Борисфен-Дніпро – це ж теж “ріка в Росії” (атож, уявіть собі, вони всі так і писали!), і що тут товаріщ Нострадамус нам хотів сказать, опше непонятно… А воно ж якраз чим далі, тим очевидніше. Так що ось вам на кінець важкого дня той “український катрен” Нострадамуса в дещо підправленій, порівняно з публікацією 1990 р., редакції.:

Гряде новий, стокрот привабніший звичаАй

Колишньому, московському на зміну:

Рутину зрушить Борисфенів край

Дарами й мовою гарнішими своїми.

(Центурія ІІІ, катрен 95)”

Я не кажу, що персони, що позиціонують себе астрологами, не роблять передбачень у Предметній модальності. Згадайте астролога Константіна Дарагана, який на початку 2014 року на каналі 1+1 гарантував від імені астрології, що Майдан от-от сам собою розійдеться, а Віктор Федорович не лише завершить успішно першу каденцію на посаді Президента, а й буде переобраний на другий термін. Ви впевнені, що Дараган астролог?

Астрологія і ритуали. Якщо вважати, що певні символічні дії можуть контролювати зовнішнє середовище або майбутні події, то достатньо під час дії мунданного мажорного гармонійного аспекту між Венерою і Юпітером, який вважається “аспектом миру”, розіграти театралізоване дійство, що символізує припинення війни, щоб війна припинилася. Але жоден підручник з мунданної астрології не містить свідчення про те, що це колись відбувалося в історії астрології і призводило до закінчення війн. Я не кажу, що персони, які позиціонують себе астрологами, не видають книжок, сповнених створеними ними самими ритуалами, що ніби дають можливість створювати бажані події. Ви впевнені, що вони астрологи?

Астрологія і традиції. Чи існують обереги у вигляді астрологічних символів? Дивно було б, якби їх не існувало: ювеліри, живописці, модельєри, ремісники всіх напрямків забезпечують собі на цій темі чудові статки протягом тисячоліть.

Астрологія і забобони. Ну, звісно ж! Українські глянцеві журнали весь час друкують астрологічні календарі стрижок, мовляв, волосся, підстрижене у “правильний” день, густішає, товстішає, швидше ростішає і розмножується несамовито.

Астрологія і асоціації. Ти завжди можеш змінити у своїй астрологічній програмі орби аспектів, якщо тобі набрид перед очима квадрат між Венерою та Ураном у твоїй натальній карті – і одразу ж зустрінеш спокійного надійного заможного красеня, який любитиме тебе до нестями, а не то шо всі твої 9 колишніх.

А от тепер про астрологію і наукову картину світу. Соціолог у відповіді журналістці на початку мого опусу відніс астрологію до сфери магічного мислення, схарактеризувавши магічне мислення як будь-що, що не є науковою картиною світу. Ось що каже Інтернет про наукову картину світу.

“Для західної філософії середини 90-х років XX століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим, чіткого розмежування понять «картина світу» і наукова картина світу не проведено.

У процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, ранні уявлення стають окремими випадками нових теорій. Наукова картина світу — не догма і не абсолютна істина. Наукові уявлення про навколишній світ засновані на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв’язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити прогноз і описувати властивості нашого світу. Невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотези, концепції, виявлення нових фактів — все це змушує переглядати наявні уявлення і створювати нові, відповідніші реальності. У такому розвитку — суть наукового методу”. (Кінець цитати).

Фізик і філософ, автора концепції «Піфагорійський аргумент розумного замислу Всесвіту» Олексій Буров на запитання, як ставитися до астрології, дослівно: “Величезні томи спостереження Тихо Браге над положенням планет були редуковані Кеплером до трьох простих законів. Я б не став ні заперечувати, ні стверджувати чогось на адресу астрології, бо зі строго логічної точки зору взагалі неможливо виключити, що зірки впливають на людину. Те, що сучасна фізика таких зв’язків не відстежує, сучасне природознавство не бачить, то те бачили й відстежували давні інтуїції, котрі робили якісь передбачення. Я б не виключав, так би мовити, з чисто логічної точки зору, що такі передбачення містять зерно істини та що дійсно є якісь зв’язки між тим знаком, під яким людина була народжена, як це астрологи вираховують, і положенням планет та властивостями характеру. Я, правда, не думаю, що ці зв’язки простягаються так далеко, щоб передбачати долю в тому сенсі, що чи буде, так би мовити, якийсь шлюб вдалим чи ні, або, так би мовити, зможе людина уникнути якогось фатуму чи ні. У фатум я не вірю і вважаю, що ця віра помилкова, бо вона заперечує свободу волі. Все ж таки свобода волі – це надважлива якість людини, яка свідчить саме про богоподібність, і тут є та межа для всіх астрологічних фаталістичних передбачень відносно людини. Ці фаталістичні передбачення, якщо навіть вони десь і працюють, то лише там, де людина не реалізує себе як істота творча. Коли людина починає себе реалізувати як творча істота, всі фаталізми руйнуються. Тому якщо людина діє, як якась пилинка, яку несе вітром, або колода, що пливе річкою, то тоді можна буде сказати: “ Ну, так, ось зараз воно пропливло тут і через пів години воно буде у сусідньому селі, тому що нам відома відстань і швидкість річки”. І в цьому сенсі якісь передбачення його майбутнього будуть можливі. Якщо людина реалізує себе не як колода, а як син свого Небесного Ттворця, як дочка свого Небесного Творця, то тут передбачення не має працювати. Кеплер дуже багато займався астрологією, Кеплер займався цим серйозно, і взагалі-то я б не став тут ставати зверхнім. Хоча дуже часто говорять люди-наукові популяризатори, мовляв, все це нісенітниці. Я б залишався обережним – це невідомо”. (Кінець цитати).

Магічне мислення завжди існує вкупі із раціональним мисленням, з логічним, критичним, поняттєвим, екзистенційним, недарма в окультних системах маг=науковець. Проблема конфлікту сучасного так званого наукового світогляду з сучасним магічним мисленням в тому, що всі без виключення люди мають магічне мислення, але ті, хто вважає себе носіями наукової картини світу звели науку в ранг предмета релігійного поклоніння і при цьому відкидають інтелектуальну спадщину в галузі гуманітаристики, вважаючи наукою лише математику, фізику, хімію і біологію.

Інколи я коментую дописи там, де коментують люди з претензією на інтелігентність. Це справляє враження, яке на вовків у темній хащі справляє ягня, що несподівано заблукало: ягня ні в чому не винне, але викликає загальне пожвавлення. Річ у тім, що в українському істеблішменті людина, що відверто позиціонує себе не просто як астролога (у нас же істеблішмент вважає себе людьми з науковою свідомістю, а не з магічною), а астрологиню (наш істеблішмент залишається глибоко архаїчним і патріархальним), – така людина в уяві істеблішменту наділена такими якостями: слабка на розум, тупа на язик, без почуття гумору, розмовляє штампами магічної свідомості, не має якісної гуманітарної освіти, позбавлена художнього смаку, ідіот, має малий словниковий запас, не здатна до адекватних реверсивних трансляцій, не має поняттєвого мислення. Ну, яка ж спокуса вступити з такою людиною у діалог – її ж так легко посоромити, так легко на її тлі виглядати вченим! Але ж ніт, помилочка вийшла: ця астрологиня якась неправильна – щось геть протилежне очікуванням являє спантеличеному народові. І на самому інтересному для астрологині місці – бац! і представник народу самозабанився.

З цього приводу згадаю для вас, друзі, історію з мого життя. Закінчила я інститут у 23 роки та пішла працювати вчителькою російської мови й літератури в хорошу середню школу в місті. І було мені дуже важко жити: здавалося, що кожен учень 4 класу знає про Ганса Х. Андерсена значно більше і краще за мене, житла свого у мене не було, зарплатні вчительської на життя й на винаймати квартиру не вистачало взагалі, я продавала колегам свої туфлі й сукні, і наприкінці навчального року у мене залишилося в шафі так мало, що на вихідні доводилося прати, щоб наступного тижня кожного дня носити одну й ту саму зміну одягу. І я захворіла з горя – в школі був вірусний гепатит і моя імунна система його в мене пропустила. Після важкої хвороби тато забрав мене зі школи та влаштував директоркою фільмотеки до облоно, звідки я за місяць втекла від почуття безнадійної нудьги й безсенсовності – санітаркою до тата у проктологію в операційну. Там я протрималася недовго, бо якийсь комуніст написав анонімку, що я, мовляв, не працюю, а лише зарплатню отримую, – перевели мене до операційного блоку мити коридор, щоб кожен лікар всієї лікарні, медсестра і санітарка бачили, чи працюю я. І я працювала. Якось в темному довжелезному коридорі навпроти мене, де я вимахувала шваброю, розчинилися двері ліфта і жвавий старюган з офіцерською виправною, що був на ролі водія ліфта, звернувся до мене гучно, як на плацу: «А чого це ви, миле дитя, з таким меланхолійним виглядом трете підлогу?» Я зраділа тому, що раз на кої віки тут зʼявилася людина, крім мене, ще й заговорила зі мною: «О! Добрий чоловіче! Тру я підлогу з таким меланхолійним виглядом саме тому, що вщент самотня в цьому темному місці скорботи, як та Евридіка, по яку не прийде Орфей». Старий вояка заклик із відкритим ротом, а потім каже: «Хто ви, дитя? Я тут 10 років запитую санітарок одне й те саме і 10 років чую у відповідь лише «ги-ги», і тут – ви. То хто ж ви?» Я трохи зніяковіла, але відповіла правду: «Я дочка начмеда Віктора Петровича, я маю освіту філолога, але боюся працювати в школі, тому я тут». Красивий дідусь вдоволено крякнув і проказав: «Це добре. Бо я вже злякався, що здурів і у мене галюцинації».

***

Батьки пережили це досить спокійно, бо мама рік працювала санітаркою, коли не поступила після школи до винницького медінституту, а тато підробляв санітаром під час навчання в інституті. Нічого ганебного в цій роботі не бачили. А от лікарі обл лікарні, колеги батьків, переживали це дуже болісно: «Оля, припини цю дурість, у тебе вища освіта, як тобі не соромно, ти ганьбиш батьків». Це ж був 1986-1987 – така поведінка сприймалася як прояв бунтарства проти совецької системи, бо дисиденти з вищою освітою працювали у котельнях, наприклад. Що я собі думала? Нічого я не думала, я просто знала, що буду це робити, доки на це є внутрішня санкція, мені було комфортно в цій ситуації. Але, як виявилося, некомфортно було моєму фізичному тілу: практично у перший же місяць роботи у мене почався вазомоторний риносинусит як алергічна реакція на дезрозчин. Врешті решт довелося застосувати хірургію, щоб відкачати з гайморових пазух рідину, яка там накопичувалася. Після операції хірург сказав: «Оля, ця робота тобі протипоказана , це дуже погано скінчиться, якщо ти продовжуватимеш контактувати з цими хімічними сполученнями». Це було на початку весни й мене взяли на роботу до школи вчителькою групи продовженого дня, де я працювала до початку нового навчального року. В цей час завершилося будівництво нової школи, куди мене перевели вчителькою російської мови та літератури, за фахом. Виявилося, з мене вийшла дуже класна вчителька: діти поважали й любили, їхні батьки були вдоволені, у мене зʼявилися друзі серед колег, мені було весело і цікаво. То був незабутній досвід занурення в реальний світ зі світу власних фантазій. Після пів року миття коридорів та носіння відрізаних шматків хворої людської плоті у пат гістологію я повернулася до школи впевненою в собі й своїх знаннях.

***

Антоніна Гумен: – Олю, дякую за сповідь. Для мене в цій історії найдраматичнішим є те, що залишилось за кадром. Як батьки пережили миття полів вами в лікарні? 

Астрологиня Ольга Іванець: – Тоню, батьки пережили це досить спокійно, бо мама рік працювала санітаркою, коли не поступила після школи до винницького медінституту, а тато підробляв санітаром під час навчання в інституті. Нічого ганебного в цій роботі не бачили. А от лікарі обл лікарні, колеги батьків, переживали це дуже болісно: «Оля, припини цю дурість, у тебе вища освіта, як тобі не соромно, ти ганьбиш батьків». Це ж був 1986-1987 – така поведінка сприймалася як прояв бунтарства проти совецької системи, бо дисиденти з вищою освітою працювали у котельнях, наприклад. Що я собі думала? Нічого я не думала, я просто знала, що буду це робити, доки на це є внутрішня санкція, мені було комфортно в цій ситуації. Але, як виявилося, некомфортно було моєму фізичному тілу: практично у перший же місяць роботи у мене почався вазомоторний риносинусит як алергічна реакція на дезрозчин. Врешті решт довелося застосувати хірургію, щоб відкачати з гайморових пазух рідину, яка там накопичувалася. Після операції хірург сказав: «Оля, ця робота тобі протипоказана, це дуже погано скінчиться, якщо ти продовжуватимеш контактувати з цими хімічними сполученнями». Це було на початку весни і мене взяли на роботу до школи вчителькою групи продовженого дня, де я працювала до початку нового навчального року. В цей час завершилося будівництво нової школи, куди мене перевели вчителькою російської мови і літератури, за фахом. Виявилося, з мене вийшла дуже класна вчителька: діти поважали й любили, їхні батьки були вдоволені, у мене зʼявилися друзі серед колег, мені було весело і цікаво.

Антоніна Гумен: – Астрологиня Ольга Іванець відчуття, що в кінці коменту крапка не поставлена. Історія має продовження, і дає нам шанс насолоджуватись вашими дописами. Найважливіше, що оте бунтарство не закінчується, набуває інших сенсів, не менш важливих для прогресу вашої особистості. Можливо, саме це і зветься незламністю? І це саме те, що я ціную в Вас найбільше. Дякую, Олю!

Астрологиня Ольга Іванець: – Антоніна Гумен Тоню, дякую за підтримку і натхнення!

По гороскопу рождения человека можно определить, сколько лет человек проживет? Полгода? Сто лет? Будет ли он богат, велик, знаменит? Или он будет беден, ничтожен, безвестен?

На эти вопросы невозможно ответить, исходя лишь из гороскопа – надо учитывать факторы влияния среды рожденного, его культуру и проявление свободы воли. Ибо не каждое двуногое существо есть человек. Только социализация делает номинального человека Человеком в том смысле, который мы вкладываем в это слово. Если человеческий детёныш с первых месяцев жизни воспитывается в среде животных (волки, собаки), он бегает на четвереньках, не умеет говорить, боится людей. При этом у него есть гороскоп личности! Те же правила распространяются на жизнь таких сложных систем, как человеческое сообщество: фактор культуры и фактор свободы воли решает, каким образом будет развиваться тот архетипический сюжет, который представлен феноменами гороскопа. В общем, начинать изучение астрологии нужно очень издалека: с истории страсти западного ума, с трудов Платона, Птолемея, Кеплера, с монографий культурологов. А потом уже можно переходить к учебникам по астрологии личности и по мунданной астрологии. Без понимания философских основ астрологического мировоззрения астрологические техники бессмысленны.