Астрологиня Ольга Іванець

Цикл класу А Уран – Нептун триває 172 роки. Він звучить у мелодії часу як низькочастотна тема, що завдає основний перетворювальний тон еволюційних епох. Цикл Уран/Нептун має такий смисл: “Відкриття людства, що вплинули на систему вірувань цивілізації”. 

Дивіться, як фази кон’юнкції циклу Уран/Нептун корелюють з новими відкриттями, що призвели до революційних змін в уявленнях людства про природу й Богів.  

1136 рік – це період «Ренесансу XII століття», коли інтелектуальні зрушення закладають фундамент для майбутнього конфлікту та синтезу науки й віри. Відбувається так звана Перекладацька революція: у звільненому від мусульманських завойовників Толедо активно працює школа перекладачів. З арабської латинкою перекладаються твори Арістотеля, Птолемея, Евкліда та арабських мислителів Авіценни, Аверроеса. Завдяки цим перекладам Європа наново відкриває для себе давньогрецьку філософію, медицину та математику. Переклади в галузях астрономії (Альфонсові таблиці), алгебри та оптики стали фундаментом для майбутньої наукової революції. У Толедо співпрацювали християни (мосараби), мусульмани та євреї, демонструючи приклад міжкультурного діалогу. Ця школа відіграла ключову роль у переході від Середньовіччя до Відродження, ставши «інтелектуальною брамою» знань для всієї Західної Європи. Це поставило середньовічну церкву перед викликом: як поєднати християнську догматику з язичницькою логікою Арістотеля. Це призвело до появи схоластики, де розум почали використовувати для обґрунтування віри. Близько 1136 року почалася перебудова базиліки Сен-Дені в Парижі під керівництвом абата Сугерія. Вперше застосували нові математичні розрахунки, щоб побудувати стрільчасті та систему каркасів. Архітектура змінила релігійний досвід. Замість темних романських храмів з’явилися світлі готичні собори. Світло почало трактуватися як божественна еманація (теологія світла), що наближало вірянина до Бога через візуальну велич. Приблизно в цей час (близько 1140-х, підготовка велася раніше) чернець Граціан почав роботу над «Декретом Граціана». Вперше було систематизовано церковні правила за допомогою методів логіки. Це перетворило віру з сукупності традицій на чітку правову систему. Юридичний підхід до гріха та спокути став домінантним у західному християнстві. У 1130-х роках активно поширюються ідеї П’єра Абеляра (праця «Sic et Non»): “Сумнів веде до пошуку, а пошук — до істини”. Це був радикальний відхід від сліпої віри («Вірю, щоб розуміти») до аналітичного підходу («Розумію, щоб вірити»). Це викликало жорсткий спротив консерваторів, зокрема Бернарда Клервоського. 1136 рік не дав світу зміни картини Всесвіту, але став частиною епохи, коли логіка та античне знання почали проникати в релігійну свідомість, готуючи ґрунт для появи університетів та майбутньої наукової революції.

1307 рік –  цей рік став кульмінацією інтелектуальних та політичних процесів, що докорінно змінили середньовічний світогляд. 13 жовтня 1307 року за наказом французького короля Філіпа IV Красивого було заарештовано членів ордену тамплієрів. Це зруйнувало міф про недоторканність релігійних орденів. Події продемонстрували, що світська влада може домінувати над духовною. Це поставило під сумнів всевладдя Папи Римського, що згодом підготувало ґрунт для Реформації. У 1307 році в Паризькому університеті активно обговорюються праці Дунса Скота, філософа-схоласта, які змінили теологію. Скот розмежував віру та розум. Він стверджував, що багато теологічних істин (наприклад, всемогутність Бога) не можуть бути доведені логічно, а приймаються лише на віру. Це вивільнило філософію та тогочасну науку від обов’язку пояснювати кожен природний процес волею Бога, що стало кроком до розвитку незалежного наукового методу. Близько 1307 року Данте розпочав роботу над своєю величною поемою. Хоча це лише літературний твір, він систематизував тогочасні уявлення про космологію (будову Всесвіту), астрономію та етику. Данте поєднав античну науку (Птолемеєву систему світу) з християнським вченням, створивши “карту” потойбіччя, яка на століття визначила візуальне та ментальне сприйняття світу європейцями. На початку XIV століття в університетах Болоньї та Монпельє почали частіше проводити розтини людських тіл (зокрема Мондіно де Люцці). Це було революційно і спричинило поступовий перехід від суто схоластичного вивчення праць Гіппократа до емпіричного (дослідного) спостереження. Похитнулася віра в те, що хвороби — це лише божественна кара чи результат “поганого повітря”. 1307 рік був періодом, коли раціоналізм почав відокремлюватися від містицизму. Події цього року посилили владу держави над церквою та започаткували перехід від середньовічної сліпої віри до критичного аналізу світу.

1478-1479 роки – відбулася низка подій та «відкриттів» (як географічних, так і суспільно-політичних), що суттєво змінили систему вірувань, релігійну карту та світосприйняття тогочасного суспільства. У 1478 році найбільш визначальною подією цього періоду стало заснування Іспанської інквізиції – 1 листопада католицькі королі Фердинанд II та Ізабелла I заснували інквізицію. Це перетворило віру на інструмент державної політики, спрямований на виявлення «лжехристиян» серед євреїв та мусульман, що прийняли християнство (conversos та moriscos). У цей час починає формуватися ідеологія limpieza de sangre (чистоти крові), яка пов’язувала релігійну щирість з походженням, що стало ранньою формою расової дискримінації в межах християнської віри. Це час географічних відкриттів – інтенсивно освоюється Атлантика. Підписаний у 1479 році Договір в Алькасовасі став першим в історії міжнародним документом, що розділив сфери впливу поза межами Європи між Португалією та Кастилією. Португалія отримала монополію на навігацію вздовж берегів Африки, що відкрило шлях до подальшої місіонерської діяльності та поширення католицтва в нових землях. Португальські експедиції вздовж західного узбережжя Африки почали руйнувати середньовічне уявлення про замкненість світу, готуючи ґрунт для глобальної християнської експансії. Смерть Іоанна II Арагонського у 1479 році та перехід престолу до Фердинанда Католика завершили процес фактичного об’єднання Арагону та Кастилії. Це об’єднання створило потужну католицьку державу, ідеологія якої базувалася на релігійній уніфікації. Це безпосередньо вплинуло на завершення Реконкісти та подальше витіснення ісламу з Піренейського півострова. Кримське ханство офіційно стало васалом Османської імперії у 1478 році. Це зміцнило позиції ісламу в регіоні та змінило баланс сил між християнськими державами (такими як Велике князівство Литовське та Московія) та мусульманським світом. Захоплення Новгорода Іваном III у 1478 році поклало край Новгородській республіці та зміцнило роль православної церкви як ідеологічної опори централізованої Московської держави

1650 рік – світ перебуває на зламі між середньовічним світоглядом та епохою Просвітництва. Хоча цей рік не позначений однією конкретною подією масштабу відкриття Америки, сукупність наукових та інтелектуальних досягнень того часу радикально змінила систему вірувань людства. У 1650 році ірландський архієпископ Джеймс Ашер опублікував працю «Аннали Старого Завіту», де на основі генеалогій Біблії вирахував точну дату створення світу – 23 жовтня 4004 року до н. е. Це стало офіційною церковною хронологією на століття. Проте це ж дослідження згодом підштовхнуло науковців до критики, що призвело до народження сучасної геології та розуміння «глибокого часу» (мільйонів років історії Землі). У лютому 1650 року помер Рене Декарт, але його ідеї саме в цей час набули піку популярності. Його концепція дуалізму (розділення душі та тіла) і принцип «мислю, отже, існую» змінили фундамент віри. Почався перехід від сліпої віри в авторитети до раціонального обґрунтування релігії. Бог почав сприйматися як «Великий Архітектор», який створив всесвіт за логічними законами математики. Близько 1650 року німецький фізик Отто фон Геріке винайшов вакуумний насос. Він довів, що порожнеча (вакуум) може існувати. Це зруйнувало багатовікову теологічну та арістотелівську догму «Horror vacui» (природа боїться порожнечі). Вважалося, що Бог наповнює собою все, тому порожнечі бути не може. Доказ існування вакууму змусив переглянути фізичну присутність божественного у світі. Томас Гоббс завершив написання “Левіафану”. Хоча книга була опублікована у 1651 році, основні ідеї були сформовані та поширені саме у 1650-му. Гоббс запропонував матеріалістичний погляд на суспільство та релігію. Він стверджував, що церква має бути підпорядкована державі, а релігійні почуття походять від страху перед невідомим. Це був удар по ідеї «божественного права королів» на владу. Саме в цей період почалися перші серйозні спостереження за мікросвітом. Відкриття того, що існують живі істоти, невидимі неозброєним оком, викликало теологічні дискусії: чи мають ці «мікроскопічні звірі» душу і як вони вписуються в біблійну історію творіння. 1650 рік став моментом, коли механістична картина світу почала витісняти магічну. Люди почали вірити, що всесвіт — це не таємниче диво, а складний механізм, який можна пізнати за допомогою розуму, а не лише молитви.

1821 рік – відбулося кілька відкриттів та подій, які похитнули традиційні уявлення про світ, хоча їхній повний вплив на системи вірувань став очевидним лише згодом. У 1820–1821 роках експедиції (зокрема під керівництвом Беллінсгаузена та Лазарєва) підтвердили існування Антарктиди. Це географічне відкриття змінило картину світу. Остаточне підтвердження існування шостого материка зруйнувало залишки середньовічних міфів про “невідому південну землю” (Terra Australis Incognita). Наукове освоєння планети дедалі більше витісняло містичні пояснення устрою Землі, зміцнюючи віру в силу людського розуму та емпіричного пізнання. У 1821 році палеонтологія почала активно підривати біблійне вчення про незмінність видів та короткий вік Землі. Мері Еннінг знайшла перший повний скелет плезіозавра. Вільям Бакленд виявив у печері Кіркдейл залишки тропічних тварин (гієн, слонів), що свідчило про кардинальні зміни клімату в минулому. Ці відкриття змусили релігійних мислителів переглядати інтерпретацію Книги Буття, намагаючись узгодити існування вимерлих істот із концепцією божественного творіння. У 1821 році Майкл Фарадей відкрив явище електромагнітного обертання, що стало основою для створення електродвигуна. Це була революція в електромагнетизмі. Хоча сам Фарадей був глибоко релігійною людиною (сандеманіаном), його відкриття сприяли формуванню механістичної картини світу. Сили природи, які раніше вважалися проявами божественної волі, почали розглядатися як чіткі фізичні закони, якими людина може керувати. Хоча головний прорив Жана-Франсуа Шампольйона стався у 1822 році, саме у 1821 році він активно публікував свої перші праці з дешифрування єгипетських ієрогліфів. Це відкрило шлях до розуміння давньоєгипетської релігії, що кинуло виклик винятковості біблійної історії як єдиного джерела знань про стародавній світ. Початок Грецької війни за незалежність (Грецька революція) у 1821 році проти Османської імперії мав потужний релігійний підтекст. Це посилило ідеї християнської солідарності в Європі та водночас дало поштовх націоналізму, який почав замінювати суто релігійну ідентичність національною.

1993 рік – відбулося кілька значущих наукових та археологічних подій, які мали прямий чи опосередкований вплив на системи вірувань, релігієзнавство та світосприйняття. Під час розкопок у Тель-Дані (північ Ізраїлю) було знайдено фрагмент стели з арамейським написом «BYTDWD» («Дім Давида»). Це стало першим позабіблійним археологічним свідченням існування царя Давида як реальної історичної постаті, а не лише міфологічного персонажа, що суттєво підкріпило історичну правдивість Старого Заповіту. Космічний телескоп Габбл (після місії з обслуговування в грудні 1993 року) почав передавати чіткі зображення глибокого космосу. Ці відкриття продовжували змінювати антропоцентричну картину світу, дедалі більше інтегруючи наукові знання про масштаби Всесвіту в сучасні філософські та теологічні системи. Відкриття Гьобеклі-Тепе у 1994 році німецьким археологом Клаусом Шмідтом докорінно змінило уявлення про розвиток людської цивілізації та виникнення релігії. Раніше вважалося, що спочатку виникло землеробство та осілий спосіб життя, а вже потім — організована релігія. Гьобеклі-Тепе довів протилежне: величезний храмовий комплекс був збудований мисливцями-збирачами приблизно 11 000–12 000 років тому, ще до появи сільського господарства. Це свідчить про те, що саме релігійні потреби стали стимулом для об’єднання людей та переходу до осілості. Відсутність слідів постійного проживання безпосередньо біля споруд вказує на те, що Гьобеклі-Тепе був регіональним сакральним центром, куди сходилися різні групи людей для проведення спільних обрядів, що сприяло формуванню спільних соціальних норм.

Цикл Уран/Нептун має велике значення у розумінні природи держави Україна, бо в гороскопі відновленої Незалежності кон’юнкція Уран/Нептун, що сходиться, міститься у 10 домі мети української політичної нації, з якою нація створила державу для себе у 1991 році. Уран і Нептун в цьому гороскопі є управителями 12 дому, на куспіді котрого розташований Місяць у Водолієві. Подивимося, як розгортався символізм циклу Уран/Нептун з моменту утворення держави у 1991,що відбувається з наукою й містикою в Україні зараз і якими є тенденції розвитку цього тандему науки та містики в нашій державі до кінця 21 століття.  

В Україні 1993 рік став частиною активного періоду, коли були легалізовані та стрімкого виникали й розвивалися нові релігійні рухи після відновлення Незалежності. Цей процес супроводжувався переходом від атеїстичної ізоляції до релігійного плюралізму, що докорінно змінило систему вірувань суспільства, впроваджуючи ідеї «New Age» та містицизму. Деструктивне релігійне угруповання “Біле братство”стало символом небезпек релігійного хаосу початку 90-х. У листопаді 1993 року адепти секти на чолі з Мариною Цвігун (Марією Деві Христос) намагаються захопити Софійський собор у Києві, щоб здійснити «самоспалення», це спричиняє масові арешти та великий суспільний резонанс.Загострюється конфлікт між православними церквами. Після створення УПЦ Київського Патріархату у 1992 році, 1993 рік стає часом активної боротьби за парафії, майно та вплив між УПЦ (в єдності з Московським патріархатом), УПЦ КП та УАПЦ. У жовтні 1993 року новим Патріархом УПЦ КП було обрано Володимира (Романюка). У 1993 році в Кам’янці-Подільському релігійним громадам УГКЦ було повернуто приміщення Тринітарського монастиря, що стало символом відновлення традиційних християнських конфесій та їхнього впливу на суспільну мораль і світогляд. На тлі падіння комуністичної ідеології спостерігається масовий інтерес до віри. Окрім традиційних конфесій, в Україні починають активно діяти численні західні місії, протестантські громади та новітні релігійні рухи. Економічна катастрофа (інфляція понад 10 000%) призводить до різкого скорочення державного фінансування театрів, бібліотек та видавництв. Це змушує митців шукати нові форми самовираження та виживання поза державними структурами. 1993 рік став роком появи мобільного зв’язку в Україні (перший дзвінок здійснив Леонід Кравчук), що згодом радикально змінило спосіб поширення інформації та взаємодії в суспільстві.

2009 – 2010 роки – фаза витрат пів секстиля, що зростає, циклу Уран/Нептун. На цій фазі нові ідеї циклу, що виникли у 1993 році, вперше маніфестують себе у проявленому світі. Маніфестації ці дуже тонкі й непомітні, їх важко розпізнати в потоці поді. Значущі події в Україні суттєво змінюють напрямок духовного та релігійно-політичного життя. Новообраний Патріарх Московський Кирил робить перший масштабний візит до України влітку 2009 року. Іде у  Київ, Донецьк, Крим, у Західну частину України, щоб просувати ідею «Русского мира» як спільного духовно-культурного простору, це викликає гостру дискусію в українському суспільстві. Після президентських виборів 2010 року політика підтримки ідеї створення єдиної помісної церкви (зусилля часів В. Ющенка) припиняється через явну прихильність  нової влади на чолі з В. Януковичем до УПЦ Московського патріархату. Це охолоджує прагнення до  діалогу між різними конфесіями та призупиняє діяльність консультативних органів, зокрема Всеукраїнської Ради Церков при Президентові. Попри політичні коливання, рівень довіри до церкви залишається одним із найвищих серед усіх суспільних інститутів (70-80%). Продовжуються процеси повернення культових споруд релігійним громадам та активізації духовної освіти. У 2009–2010 роках спостерігається активна діяльність Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), яка є силою, що консолідує, у питаннях суспільної моралі та захисту прав вірян перед державою. Ці зміни сформували передумови для подальших трансформацій у духовній сфері, які згодом вилилися у прагнення до автокефалії та зміцнення національної ідентичності.

2017 – 2019 роки – фаза витрат пів квадрата, що зростає, циклу Уран/Нептун.  Цей період стає етапним для духовного життя України, ознаменувавши перехід від пострадянської моделі самоусвідомлення громадянина України до зміцнення національно-релігійної ідентичності. У грудні 2018 року відбувається собор, на якому створено Православну Церкву України (ПЦУ) шляхом об’єднання УПЦ КП, УАПЦ та частини духовенства УПЦ МП. 6 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій вручає Томос про автокефалію ПЦУ, що стає юридичним завершенням процесу виходу українського православ’я з-під прямої канонічної залежності від Москви. Цю подію суспільство оцінює як «акт історичної справедливості» та крок до духовної незалежності від впливу РФ. Після отримання Томосу розпочинається активний процес переходу громад з УПЦ (Московського патріархату) до новоствореної ПЦУ. Приймаються закони, що регулюють порядок зміни підпорядкованості релігійних громад та зобов’язують церкви з центром у країні-агресорі вказувати це у назві. У цей період інститут військового капеланства стає невіддільною частиною духовного життя армії, отримавши законодавче підтвердження своєї ролі в умовах війни. Державна політика спрямована на підтримку україномовного культурного контенту, що стимулює розвиток літератури, кіно та музики як засобів духовної консолідації суспільства. Цінності Майдану продовжують трансформувати святкову культуру та моральні орієнтири молоді, віддаляючи їх від комуністичних чи імперських традицій. Релігійні організації починають активно використовувати цифрові технології для проведення віртуальних літургій та спілкування з паствою у соціальних мережах. Релігійні громади різних конфесій (православні, католики, протестанти, мусульмани) об’єднуються, щоб надавати гуманітарну допомогу переселенцям та пораненим.

2025-2027 роки – фаза витрат секстиля, що зростає, циклу Уран/Нептун. В цей час духовне та культурне життя України зазнає системних трансформацій, зумовлених як адаптацією до тривалого воєнного стану, так і державними стратегіями інтеграції в європейський простір. Ключовою зміною є імплементація закону №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Станом на початок 2026 року зафіксовано перехід майже 1400 парафій з УПЦ (МП) до Православної церкви України (ПЦУ) протягом 2022–2025 років. Держава посилює контроль за афілійованістю церков з РПЦ, що змушує релігійні громади до остаточного самовизначення. У березні 2025 року уряд ухвалює Стратегію розвитку культури до 2030 року з операційним планом на 2025–2027 роки. Культура та духовність розглядаються як фундамент стійкості нації. Основний фокус спрямовано на психологічну підтримку та розвиток критичного мислення молоді як засіб збереження національної ідентичності в умовах глобалізації. Технологічні зміни 2026 року глибоко інтегруються в духовну сферу. Поширення “повільних ритуалів” та цифрової детоксикації стає частиною способу життя українців. Головним трендом 2026 року стає фокус на внутрішньому комфорті (wellness) замість зовнішньої атрибутики. Використання штучного інтелекту та AR-технологій у навчанні та культурних проєктах змінює спосіб споживання духовного контенту. У 2026 році суспільство демонструє запит на “третє дихання”. Духовне життя стає більш лаконічним, орієнтованим на екологічні звички та свідоме споживання.

2031 – 2033 роки – фаза витрат квінтиля, що зростає, циклу Уран/Нептун

2039-2041 роки – фаза витрат квадрата, що зростає, циклу Уран/Нептун

2051 – 2054 роки – фаза витрат трина, що зростає, циклу Уран/Нептун

2057 – 2060 роки – фаза витрат півтора квадрата, що зростає, циклу Уран/Нептун

2064 – 2066 роки – фаза витрат квіконса, що зростає, циклу Уран/Нептун

2078 – 2081 роки фаза опозиції циклу Уран/Нептун

2095 – 2099 роки фаза прибутків квіконса, що спадає, циклу Уран/Нептун

Серед десяти основних планетарних циклів цикл Нептун/Плутон найтриваліший – 492 роки. Цей цикл – один з трьох циклів класу А: Нептун/Плутон – 492 роки, Уран/Нептун – 172 роки, Уран/Плутон – 127 років. Три цикли класу А задають тон глибинних і нездоланних прагнень людей, ці прагнення еволюційно трансформують цивілізацію. Дивіться, як фази кон’юнкції циклу Нептун/Плутон корелюють з виникненням нових ідей і прагнень людства. 

579 рік до н.е. – світ на порозі «Осьового часу», коли відбуваються радикальні зміни у мисленні. В цей час Фалес Мілетський (бл. 624–548 до н. е.), перший грецький філософ, засновує мілетську школу: його ідея про те, що першоосновою всього є вода, започатковує перехід від міфологічного світогляду до наукового та раціонального. Анаксімандр (бл. 610–546 до н. е.), учень Фалеса, активно розробляє концепцію «апейрону» — нескінченної та невизначеної першоречовини, створює одну з перших карт світу та висуває революційну ідею: Земля вільно перебуває у просторі. Солон (бл. 638–558 до н. е.), афінський законодавець і поет, здійснює реформи в Афінах. Ці реформи закладають фундамент демократії та правової держави і задають напрямок політичному розвитку всієї європейської цивілізації. 

85 рік до н.е. – глибокі потрясіння в античному світі: громадянські війни в Римі, повстання Мітрідата, – формують запит на філософію, яка пояснила б місце людини в хаосі та дала моральні орієнтири. Марк Туллій Цицерон (106–43 рр. до н. е.) дає основи поняття громадянського обов’язку та гуманізму (humanitas), адаптувавши грецьку філософію для масового вжитку римлянами; створює латинську термінологію для понять справедливості та держави – це тисячоліттями впливає на європейську правову думку. Тит Лукрецій Кар (бл. 99–55 рр. до н. е.), епікуреєць, створює поему «Про природу речей» (De rerum natura): пояснює світ через атомізм у своєму прагненні звільнити людей від страху смерті – ця радикальна ідея природного походження світу та відсутності божественного втручання впливає на прагнення людей до особистої свободи та спокою (атараксії) і сьогодні. Посідоній (бл. 135–51 рр. до н. е.), видатний філософ-стоїк, викладає на Родосі: поєднавши стоїцизм із природничими науками, створює цілісну картину всесвіту. Його ідея світової симпатії (все суще взаємопов’язане) та стійкість духу перед долею стає ідеологічною опорою для римської еліти та освічених верств у часи політичної нестабільності й надихає людей і в наші дні. Філодем із Гадари (бл. 110–40 рр. до н. е.), епікуреєць, засновує впливову школу в Італії (Геркуланум), ґрунтуючись на принципах етики, психології та естетики. Його ідея шляху до щастя через дружбу та не участь у політичних інтригах популярна й досі. Ці мислителі перевели цивілізацію від чистої метафізики до практичної етики, що дало змогу людям знайти сенс життя в час великих війн і драматичних змін. 

411- 412 роки – епоха пізньої Античності, коли в інтелектуальному житті християнське богослов’я і неоплатонізм стикаються у протистоянні та шукають синтезу у головних питаннях: якою є природа людини, які мають бути стосунки між церквою й державою. Цивілізація здійснює перехід від античного світогляду до середньовічного. Аврелій Августин (Блаженний) перемагає в дискусії на Карфагенському соборі – це визначає розвиток західної церкви. Гіпатія Олександрійська, математик, астроном і філософ-неоплатонік, очолює платонівську школу в Олександрії та впливає на політику міста. Гіпатія є символом класичної науки й поміркованого неоплатонізму. Кирило Олександрійський, патріарх Олександрії, стає одним із наймогутніших церковних лідерів та теоретиків христології  й переводить цивілізацію від вільної філософської дискусії до жорсткої догматичної централізації. 

904-905 роки – в Європі “темні віки”. Центри наукової та філософської думки існують у Візантії та Ісламському світі, у Західній Європі знання зберігаються переважно в монастирях. Аль-Фарабі (бл. 872–950 рр.), відомий на Сході як «Другий вчитель» (після Арістотеля), об’єднує у своїй філософії вчення Платона, Арістотеля та неоплатонізм. Абу Бакр ар-Разі (865–925 рр.), видатний лікар, філософ-раціоналіст і вчений, очолює лікарні в Реї та Багдаді й вперше впроваджує клінічні спостереження. Аль-Баттані (858–929 рр.), астроном і математик, уточнює довжину сонячного року та значення прецесії земної осі. Абу-ль-Хасан аль-Ашарі (874–936 рр.), теолог, розробляє основи ашаризму (один з головних напрямів сунітського ісламу), намагаючись примирити релігійне одкровення з раціональною логікою. У Києві править Олег Віщий, зміцнюючи державу, він об’єднує племена, йде походом на Константинополь, розширює торгівельні права руських купців – час розквіту й становлення держави. 

1398-1399 роки – цивілізація на межі Середньовіччя та Раннього Відродження, інтелектуальні пошуки. Сплеск народної релігійності – суспільство живе в очікуванні апокаліпсису. В Україні політична нестабільність після битви на Ворсклі. Митрополит Спиридон сприяє поширенню релігійної думки в українсько-білоруських землях Великого князівства Литовського. Політична думка Вітовта (1350 – 1430) щодо створення централізованої держави та взаємодії з Золотою Ордою (особливо після поразки 1399 року на Ворсклі) має величезний вплив на розвиток регіону. Григорій Цамблак (1364 – 1420), церковний письменник та проповідник, збагачуює  інтелектуальну традицію православного світу. Ян Гус (1369 – 1415) читає лекції в Празькому університеті, закладаючи основу для гуситського руху своїми філософсько-релігійними поглядами на справедливість та авторитет церкви. Крістіна Пізанська (1364-1430), перша професійна жінка-письменниця та мислителька середньовічної Європи, активно включається в інтелектуальну дискусію («Спір про Троянду»), відстоюючи права та гідність жінок. В Англії послідовники Джона Вікліфа (помер у 1384) поширюють його ідею реформації церкви та перекладання Біблії народною мовою. Джеффрі Чосер (бл. 1346 – 1400), англійський поет і філософ, автор «Кентерберійських оповідей», закладає фундамент сучасної англійської літератури та гуманістичного погляду на людину. Ібн Хпльдун (1332 – 1406), арабський філософ та історик, автор “Мукаддіма”, закладає основи соціології та філософії історії. 

1891-1892 роки – європейська думка на зламі класичної філософії та раннього модернізму. Карл Маркс вже помер (14 березня 1883 року), проте саме у 1891 сталися події, що визначили поширення та офіційне закріплення його ідеології. На з’їзді Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) в Ерфурті  прийнято нову програму, яка офіційно проголошує марксизм теоретичною основою партії, і робить його панівною ідеологією європейського соціалістичного руху. Фрідріх Енгельс вперше публікує  роботу Маркса, написану ще у 1875 році, у часописі Die Neue Zeit: Маркс виклав ідеї про перехідний період від капіталізму до комунізму та сформулював принцип: «Від кожного за здібностями, кожному за потребами». У 1891 році Енгельс підготував нове німецьке видання праці «Наймана праця і капітал»з уточненими термінами відповідно до пізніших економічних теорій Маркса. На Брюссельському конгресі ІІ Інтернаціоналу (серпень 1891 р.) марксистські ідеї зміцнили свої позиції як фундамент міжнародного робітничого руху. У 1891–1892 роках у Німеччині виходять перші повні зібрання творів Фрідріха Ніцше, що започатковує «культ Ніцше» – його ідеї про «смерть Бога», «надлюдину» та «переоцінку всіх цінностей» починають масово поширюватися Європою. У Франції Анрі Бергсон викладає у Колеж де Франс і працею “Опит про безпосередні дані свідомості” закладає основу інтуїтивізму, виступаючи проти панування механістичного погляду на час і людську психіку. Праці Герберта Спенсера з соціального дарвінізму з концепцією “виживання найпристосованіших” визначають інтелектуальні погляди в Британії та у континентальній Європі. В Російській імперії Володимир Соловйов активно публікує статті про кризу західної цивілізації, просуваючи ідею “всеєденості”. Його ідеї сильно впливають на українську та європейську інтелігенцію. В Україні на початку 1890-х років розвиваються ідеї позитивізму та соціалізму. Михайло Драгоманов в еміграції продовжує розвивати концепцію громадівецького соціалізму та лібералізму. Володимир Лесевич, український позитивіст, активно займається синтезом наукового знання з філософією пізнання. Іван Франко, активно діючи як мислитель-матеріаліст, інтегрує європейські соціальні теорії в український контекст. Період 1891–1892 років став переломним для українського суспільства – це перехід від культурницької діяльності до політичної боротьби. Головна політична подія: “братчики тарасівці” саме у 1891 році створюють свою таємну організацію на могилі Тараса Шевченка в Каневі. Хоча організація була розгромлена поліцією у 1893 році (багатьох членів заарештували), її ідеї лягли в основу перших українських політичних партій, зокрема Революційної української партії (РУП). Ідеї “братчиків” не були поміркованими, на відміну від ідей громадівства, – це були принципово нові ідеї. Ідея повної політичної незалежності України – це вперше. Ідея перебудувати Російську імперію у федерацію вільних народів й надати Україні повну автономію – Україна має бути окремою державою, а не автономією у складі Росії. Ідея визнати Російську імперії окупантом. “Тарасівці” вважали, що соціальні питання можна вирішити лише в суверенній державі, й мали ідею передати землю селянам та захистити права робітників. Ідея духовно й політично об’єднати всі українські землі – “соборність”, єдина, нероздільна Україна від Карпат до Кавказу (саме звідси пізніша фраза “від Сяну по Кавказ”). Ідея обов’язково послуговуватися українською мовою в родині, школі та державних установах. Ідея відмовитися від «зросійщеності» та орієнтуватися на власні національні інтереси. «Тарасівці» обстоювали ідею світської держави та свободи віросповідання. Під впливом М. Драгоманова та І. Франка серед молоді поширюється ідея поєднати національне визволення із соціальною революцією й забезпечити права робітникам і селянам. В Наддніпрянщині панувала жорстка цензура, тож “Українським П’ємонтом” стала Галичина – ідеї національного відродження активно експортувалися з Галичини: угода “Нова ера” як спроба знайти компроміс між українськими діячами Галичини та австрійським урядом з метою отримати культурно-освітні поступки для українців; активне впровадження української мови в освіту та державні установи як головного компоненту української ідентичності, поширення знань з історії України серед широких верств населення. 

Прослідкуймо, як в Україні втілювалися й втілюються зараз ідеї, що виникли під час фази кон’юнкції циклу Нептун/Плутон 1891-1892 років. 

Жовтень 1915 – липень 1918, пік аспекту 1 серпня 1917 – фаза напівсекстилю, що зростає, циклу Нептун/Плутон. На цій фазі ідеали циклу вперше помітно впливають на події у світі, починають розпізнаватися у явищах матеріального світу. Період 1918–1922 років в Україні — це час Української революції та Перших визвольних змагань. 22 січня 1918 року Ухвалено IV Універсал Центральної Ради, який проголосив повну незалежність Української Народної Республіки (УНР). 30 грудня 1922 офіційно створено СРСР, до складу якого увійшла маріонеткова Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Ця подія ознаменувала завершення активної фази визвольних змагань та початок тривалого радянського періоду. 

Листопад 1929 – початок літа 1933 – фаза 45 градусів, зростальний аспект циклу Нептун/Плутон. Це час “колективізації” та Голодоморів. Цей період є однією з найстрашніших сторінок в історії України, що визнана геноцидом українського народу. 

Листопад 1937 – літо 1942 – фаза септиля, що зростає, циклу Нептун/Плутон. Це час Великого терору 1937-1938 в Радянській Україні (масові репресії), приєднання західноукраїнських земель 1939, що розширило УРСР, початок Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, що призвело до нацистської окупації, падіння Києва у 1941 та тяжких боїв, коли українці воювали в арміях по обидва боки протистояння, а на українській землі у величезній кількості гинули люди.  

1942 – 2035 – фаза точного секстилю, що зростає, 2035- 2050 фаза секстилю, що зростає, з широким орбом циклу Нептун/Плутон. На цій фазі реальні ідеї та ідеали циклу все більш інтенсивно інтегруються в основний патерн повсякденного життя. Таким чином, процес втілення основної ідеї циклу – зникнення Російської імперії та звільнення від влади Росії колишніх радянських республік набуває чітких матеріальних форм. Мислителі переконуються, що цей процес неможливо зупинити чи змусити розвиватися у зворотньому напрямку.

Період 1942-1991 років в Україні – це час Другої світової війни, перебування України як УРСР у складі СРСР. Це був період боротьби за виживання, національного спротиву та прагнення до самостійності, який логічно завершився наприкінці 1991-го, коли Україна знову стала юридично незалежною державою.

Період 1991-2014 років в Україні – це час формальної незалежності, коли ми мали лише одного Президента, що впроваджував в життя ідею самостійної незалежної України. Весь цей час Росія робила конкретні дії з метою зберегти вплив на Україну: потужно фінансувала проросійські сили та чинила економічний тиск, і зрештою здійснила відкриту агресію у 2014 році після Революції Гідності, анексією Криму та початком війни на Донбасі. 20 лютого 2014 року вважається офіційною датою початку російської агресії проти України, що стало ескалацією конфлікту, який тривав з 1991 року. У 2019 сталася подія, що має чіткий геополітичний смисл: Євроатлантичний вибір України – у Конституції України було закріплено незворотність курсу на членство в ЄС та НАТО.

2014-2022 – Гібридна війна: Конфлікт тривав у форматі бойових дій на східних землях України, йшли торгівельні й «газові війни», велася інформаційна війна. 24 лютого 2022 Росія розпочала повномасштабне вторгнення, що перевело відносини між Україною й Росією у стан повномасштабної війни та призвело до розриву дипломатичних відносин.

2022-2026 – Війна на виснаження: Україна, спираючись на міжнародну підтримку, веде оборонну війну, одночасно прагнучи до інтеграції в ЄС та НАТО, а Росія продовжує спроби знищити українську державність. Це екзистенційна війна.  Українці ведуть в ній боротьбу за саме своє існування: за існування української нації, українського народу, за власну самостійну незалежну державу як прихисток для українців. За оцінками експертів, це війна, де два ворожих народи претендують на одну й ту саму територію, де агресор прагне знищити українство як таке: вбити людей, викрасти й русифікувати дітей, захопити території, перетворивши чоловіків, які там залишилися, на солдатів своєї армії; переселити людей з українських територій, які там жили, до Сибіру.

Це не війна за територію чи за владу над підкореним народом. Мета Росії – знищити українство. Росія не дає нам права на саме буття: для русскіх українців не існує – русскіє заперечують наш світогляд (садок вишневий коло хати), наш спосіб життя (свобода, повага до особистості), вони нищать наші музеї, пам’ятки архітектури, мистецтво й книжки, заперечують нашу мову. В екзістенційних війнах можливе тимчасове припинення бойових дій через виснаження сторін, але бойові дії відновлюються знову, бо агресор бачить смисл свого існування в цій війні. Для українців ця війна – етап втілення ідеї “братчиків тарасівців” про знищення Російської імперії та створення самостійних незалежних держав поневоленими Російською імперіює народами. Тож, історія на нашому боці. Війна завершиться зникненням Російської імперії. Коли? Я вважаю, що на фазі секстилю, що зростає, циклу Нептун/Плутон – до 2050 року. Бо на фазі квадратури, що зростає, цього циклу людство переживатиме гостру кризу ідей, що виникли у 1891-1892 роках: імперія зникла – і одразу ж постали такі страшні й величезні виклики, які годі й уявити. Криза така пов’язана з тим, що ідеї втілюються у неготовому для їх втілення матеріальному середовищі. В такий спосіб ідеї проходить випробування реальністю. Водночас у носіїв ідеї в цей час є величезна рішучість, сила, пристрасть подолати всі перешкоди й відповісти на виклики земного світу. Криза має бути подолана, щоб провідні ідеї циклу здійснилися, щоб ідея розквітла в матеріальному світі під час фази трину, що зростає, яка настане після фази кризи. Коли буде ця криза? 2050-ті – 2060-ті роки. Що конкретно відбуватиметься? Цього жоден астролог вам не скаже – астрологія прогнозує суто на рівні якостей сюжету, а прогнозів на предметному рівні не робить – це парафія художників і поетів. Якщо хочете уявити, що там у нас в Україні на предметному рівні може відбуватися у майбутньому у 2070-ті-2080-ті роки, то купіть трилогію Юрія Щербака (народився 12 жовтня 1934 року в Києві) “«ЧАС»: «Час смертохристів», «Час великої гри» та «Час тирана. Прозріння 2084 року» – це політичні трилери про майбутнє України та світу, написані видатним українським письменником, дипломатом, громадським діячем, науковцем, лікарем-епідеміологом. Жанр трилогії – поєднання фантастики, детектива та пророцтва на основі аналізу міжнародних відносин.

Слава Україні! Україна або смерть!

Валерій Залужний у Фейсбуці 9 січня 2026: “Росія не готується до завершення війни, вона готується до тривалого протистояння. Ми бачимо інтенсивну війну на виснаження з шаленим науково-технічним прогресом. І обстріли минулої ночі – чергове тому підтвердження. У цій війні неможливо вистояти без розвитку інновацій та технологій. І тільки у тісній співпраці з західними партнерами. Щоб зупинити смерті та позбавити ворога бажання знову воювати. Співчуття всім, хто втратив рідних та близьких”.

Що відбувається? Зараз точна фаза зростального трину циклу Плутон/Уран. І транзитний Плутон зараз на Сатурні України, а транзитний Уран зараз у квадратурі до стеліуму ретро Венера/ретро Меркурій/Юпітер/Сонце в гороскопі України. Транзитний Плутон в 11 домі сфери парламенту і наукових колективів, а транзитний Уран у 2 домі сфери цінностей і природних ресурсів в гороскопі України. Транзит Плутона у Водолієві лише розпочався з конʼюнкцією з Сатурном в гороскопі України. Попереду у нас транзит Плутона по Місяцю в гороскопі України, який активізує як натальну опозицію Місяць – стеліум Венера ретро/Меркурій ретро/Юпітер/Сонце, так і натальну квадратуру Місяць-Плутон. Для вищих планет і для Сатурна дія транзитного аспекту до світил розпочинається з інгресії до знаку і завершується виходом зі знаку. 

Це означає, що ідея штучного інтелекту і передових наукових технологій, яка зародилася у 1960-1968 роках, зараз, пройшовши через гостру кризу втілення в матеріальному світі в період 2013-2017 років, стрімко втілюється в життя. І ми, українці, наша держава, наша країна є історичним майданчиком, на якому розгортається зараз головна драма кризи чергової технічної революції. Це сталося тому, що у 2008 році правитель Росії Володимир Путін розпочав війну в Європі атакою на Грузію з метою відродити Російську Імперію після розпаду СРСР у 1991 році. Транзит Плутона по Сатурну України є символом того, що інституція парламентаризму в Україні була зруйнована у 2019 році та не відновлена досі – відсторонений нещодавно від формальної посади Єрмак як фаворит Президента продовжує вгадувати бажання Президента і виконувати його забаганки, а створена ним на місці зруйнованого парламенту владна вертикаль працює.Тож, для населення України глибоко трансформуючі драматичні події лише починаються – точна кон’юнкція в період 2037-2041, а далі – точні опозиції до всіх планет стеліуму по черзі аж до 2046 року включно. Означає це ось що: народ або весь мобілізується заради протидіяти смертельній загрозі з боку московської орди – або весь зникне з території України, залишившись лише в памʼяті та в тих, хто в інших країнах вважатиме себе українцями. Натальний же аспект квадратури Місяць/Плутон в гороскопі України свідчить про те, що українці просто не здатні скоритися ворогові, протидіють несамовито заради своєї культури й домівки, стоятимуть до кінця: або перемога – або смерть. Транзитний Уран зараз у квадратурі до стеліуму ретро Венера/ретро Меркурій/Юпітер/Сонце в гороскопі України означає, що події, які відбуваються у структурах державної влади, в інших владних структурах України, в середовищі українських еліт, змушують до прогресивних реформ у сфері цінностей і ресурсів України. Наприклад, доведеться під тиском несподіваних карколомних подій планетарного рівня вкладати величезні кошти не в будівництво доріг, чим пишався Президент Зеленський напередодні повномасштабного вторгнення путінців до України, а у сферу розвитку науки й передових технологій, у виробництво новітньої зброї, витрачати великі кошти на зарплати для військових і матеріальне забезпечення Збройних сил в цілому, на сферу тонкої точної інтелектуальної праці, на сферу початкової освіти та охорони здоров’я. Доведеться визнати малий і середній бізнес великою цінністю й провести реформи з метою створити гідні умови для підприємців. Оскільки парламентаризм у нас зруйновано у 2019, а всі рішення Президент, якого нарід обрав на виборах саме за те, що він нічого не тямить у політиці, економіці й науці, приймає одноосібно, то на цих транзитах на українців чатує низка настільки карколомних і драматичних подій, що я навіть не писатиму: «Пристебніть ремені безпеки», – розумні давно пристебнуті, а нерозумні не встигнуть збагнути, що я їм тут раджу. Ні, це не значить, що московити нас окупують. Це ж звичайна рутина вже – намагання московитів нас окупувати. Вони це роблять вже тринадцятий рік. Багато окупували? Що ж такого може статися з московитами, що вони нас раптом окупують у 2026 році? Марсіани їм грошей дадуть на зброю і військо? Але що ж ще може бути більш карколомного за окупацію? Ну, наприклад, абсолютно несподіване для пересічного громадянина, котрий постійно очікує миру за два-три тижні, ось-ось має бути, – відкриття того факту, що європейські держави витурили зі своїх територій українців призовного віку, а в Україні їх той же час змусили служити у війську. Та багато чого ще карколомного буде для тих, хто досі не цікавиться політикою й очікує, що “великі дядьки” все за нього на його особисту користь порішають.

Що буде в результаті? Плутон у нас в гороскопі управитель 8 дому допомоги з боку інших в маргінальній ситуації, а Уран – управитель 12 дому позбавлення залежностей і містифікацій, а Сонце у нас управитель 6 дому військової служби. Тож, карколомні драматичні події, що зараз відбуваються у нас у сфері парламентаризму, сфері ресурсів і цінностей, сфері військової служби й тонкої точної інтелектуальної праці, призведуть до того, що ми отримаємо допомогу з боку інших держав і викриємо брехню, яка робить нас залежними й хворими, як короля Теодена робили немічним і хворим нашіптування Грими Солодкоязикого в трилогії Джона Р. Р. Толкіна «Володар перснів». Ми, громадяни України не лише за паспортом, як і король Теоден, скинемо з себе чари навіювання, швидко одужаємо, взявшись за свій королівський меч, вдягнемо рицарські обладунки, позбудемося Гримо Червеуста – і встанемо на захист своєї землі, й житимемо, доки ворог не згине.  І за великим рахунком це позначиться і на персоні Президента та на всіх творчих персонах нації, що є компетентними та відповідальними в таких сферах: державна і військова служба, охорона здоровʼя, тонка точна інтелектуальна робота, початкова освіта, малий і середній бізнес, робочі інструменти, домашні тварини, повсякденні побутові заняття.

1 червня 2025 СБУ провело масштабну спецоперацію під назвою “Павутина”, метою якої є знищення ворожої стратегічної авіації.

Якщо зазирнути в гороскоп України, то ця подія корелює з транзитом Марса на куспіді 6 дому: українці роблять свою звичну військову справу на рівні високої майстерності. 6 дім для нас ключовий: тут управитель гороскопа Марс і стеліум включно з Сонцем. Можна сказати, що ця подія є підсумком дворічного циклу Марса в гороскопі України. Попереду – чергове обертання Марса, тож, ця подія маніфестує досягнення, які українська нація зробила за останні два роки як нація вояків і майстрів.

Якщо зазирнути в гороскоп Російського суверенітету, то ця подія є символом того, якого роду імперативні обставини, пов’язані з військовою справою, відбуватимуться у РФ в найближчі два роки (зростальний секстиль транзитного Марса до натального Сонця, фаза зростальної квадратури транзитного Марса до натального Марса). Зверніть увагу на транзитний Плутон в цьому гороскопі: населення, що звикло розважатися, атакуючи тих, кого призначає на роль ворогів, стикається з глибокими руйнуваннями фінансової системи своєї держави, з глибокою кризою системи цінностей, з глибокими змінами у сфері природних ресурсів. Глибокі трансформації очікують на населення. Оскільки в натальній карті Місяць входить до патерну, що відповідає за єдність в державі (Місяць в секстилі з Марсом, Марс у верхівці тау-квадрата на опозиції Уран/Нептун – Юпітер, а Плутон також входить до цього патерну через трин з Юпітером), можемо зробити припущення про те, що через війну проти України й порушення законів міжнародного права населення РФ зазнає таких драматичних випробувань, які труситимуть державу РФ, як циган грушу, аж до того часу, доки ця держава не відмовиться від імперської ідеології. Плутон в гороскопі Російського Суверенітету управитель 3 дому. Зараз транзитний Плутон в орбі кон’юнкції з Місяцем в цьому гороскопі. Тож, населення РФ в умовах нових технічних розробок не має захисту від масованих атак українських дронів, оскільки російці не мають необхідного інтелектуального потенціалу. На населення РФ попереду чекають глибокі трагічні обставини, під тиском яких населення РФ змушене буде відмовитися від своїх шовіністичних потреб.