Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Не читайте новини

Olexander Severyn: “Погортав стрічку… Любі друзі (с), повторю те, що казав 2014-го року. Щоби зберегти нерви і голову – не читайте, не слухайте новини. Якщо це не є вашою роботою, якщо вам за це не платять – не читайте новини. Повірте,новини, які справді вартують вашої уваги, знайдуть вас самі.
Але якщо ви з якихось причин все ж слідкуєте за новинами, не споживайте їх по кілька разів у різному викладенні на різних ресурсах, каналах тощо. Особливо там, де полюбляють кричати червоним шрифтом, капслоком тощо. Знайдіть собі 1-2 поважніші, виважені ресурси, яким довіряєте і беріть інформацію про подію саме звідтам і лише звідтам.
Бережіть себе. Цьом”.

Це рятувальна порада. Даю її вже років 30. Я читаю новини саме так. Навіщо я читаю новини? Бо прогнозування подій за допомогою астрології вимагає бути обізнаною на тому, що відбувається. Чому я поширюю новини на своїй сторінці? Це дуже давній механізм виживання популяції. Наші давні предки жили на деревах. Вони харчувалися фруктами. Смертельна небезпека на них чекала з 3 боків: з неба – птахи, а на деревах і на землі – кішки й змії. Тому у нас є рефлекс: першим знайшов щось поживне – волай голосно, щоб інші поїли. Собі, звісно, візьми найкращий шматок. Бачиш зміюку? Волай гучно, щоб всі втікали. Сам, звісно, втікай попереду всіх. Якщо я вже витратила свій час і доклала зусиль, щоб відшукати варту уваги новину, то маю поділитися нею зі своїма. Закон природи.

За кохання до філології

30 травня 2015 р. о 07:49 ·
Викликала вчора таксі до бібліотеки Чижевського доїхати, 5 хвилин шляху від мого дому, але ж дощ. Приїхало “Волга” ГАЗ 24. Водій комунікабельний і цікавий. Зокрема сказав, що “русскій язиг очень богат”. На що я запропонувала відповісти на питання: “А яке дієслово російської мови називає втілення на фізичному рівні пристрасного захоплення чоловіка та жінки одне одним?” Вирячив очі. Добре, кажу, питаю: “Как сказать одним словом по-русски о том, что мужчина и женщина воплощают на физическом уровне взаимную страсть друг к другу?” Доки шукав відповідь, ми приїхали. Дала 2 гривні на чай – за кохання до філології.

Новини зі свята Останнього дзвінка

30 травня 2016 р. о 09:53 ·
Новини зі свята Останнього дзвінка, пишуть ЗМІ: “Під час святкування шкільних випускних в соцмережах масово почали з’являтися світлини та повідомлення про вбрання випускниць у форму радянського зразка. З чим це може бути пов’язано, поки достеменно невідомо. В різних випадках діти говорять про моду на радянську форму, яка пов’язана з молодіжними субкультурами з Російської Федерації та про тиск вчителів”. Я закінчила школу у 1980. І ми начепили ті бантики, бо нам здавалося це креативним. Воно у нашій парадигмі символізувало те, що 10 років у школі нас навчали рахувати, писати, переповідати написане у підручнику, але не навчали правдиво жити – ми жили у парадигмі соцреалізму. Тобто, те, що малювали митці соцреалізму, не існувало у природі. То був суцільний симулякр. Тобто, ми зайшли до совецької школи у 7 років і вийшли у 17 з тією самою свідомістю 7-річних дітей. Повні ідіоти у сенсі адекватного сприйняття реальності. На фото з Останнього дзвінка я одягнена у шкільну форму (хоча у 9 та 10 класах вже не носила того лайна), на мені гольфи білі, на голові капронові банти. Треба сказати, що лише кілька дівчат зі школи були так одягнені. Це був суцільний маскарад, стьоб. Думаю, з розвалом совка переодягання у такі строї почало носити інший символ: “Ми – народилися у СРСР, ми любимо СРСР, ми хочемо до СРСР”.

Джипси знищили совок

29 травня 2018 р. о 20:15 ·
Хто не знає,”жипсами” тодішні комуняки називали джинси. У мене у 1980 були Леві Страус, справжні американські. Весь перший і другий курс в інституті швейцар намагався відправити мене додому переодягтися. А вже восени на третьому курсі офіційно повідомили, що викликають на якісь їхні комуняцькі збори з’ясовувати “как ви прабралісь в інстітут с такими взглядами”. Аж раптово помер Брєжнев – і про мене забули. Коли совок мекнув, жодна людина не вийшла на площу його відстоювати і відроджувати. Джинси це було уособлення ідеї свободи особистості. Всі прагнули мати джинси, навіть ті, хто не усвідомлював, навіщо.

Про 6 дім раба і 12 дім зберігання таємниці

Я звикла розмовляти з тими, хто обслуговує мої потреби: перукарі, масажисти, бариста тощо. Тож, виходить, що всі ці люди добре знають мої смаки, цінності, позиції. І от після Майдану моя перукарка почала на мене дратуватися і, врешті-решт, боляче смикнула одного разу гребінцем. Я вже не кажу, що раптом фарба, що я користувалася, почала давати зелений відтінок. З тих пір мені якось не фортунить із фарбуванням волосся. А не фарбувати не можна, бо в нашому суспільстві жінка мого віку і з непофарбованим волоссям – це вирок: “Опустилась”, “Поставила на себе крест”, “Денег нет”, “Совсем сума сошла”, “Опять эпатирует!”, – і таке подібне. Останні півроку мене фарбувала дочка, але зараз вона так багато працює, що сумління не дозволяє обтяжувати її цим нудним обов’язком. Тож, вирушаю на пошуки перукарні. Даю собі слово ні з ким не розмовляти. Врешті-решт, в вавилонській астрології 6 дім (повсякденна рутинна праця, сфера обслуговування) вважався домом рабів – “живих інструментів”. А в наш час, щоб за волосся не смикало, краще, щоб перукар не знав, за кого я голосувала. Сподіваюся, по мені не видно.

Завжди є причина бути незадоволеними батьками

28 травня 2016 р. о 08:51 ·
Взагалі у дітей завжди є причина бути незадоволеними батьками. Мені старший син нещодавно сказав таку річ: “Тепер, коли я зайнятий у світі моди та мистецтва, я дивлюся на власне дитинство інакше. У дитинстві я був дуже нещасним, бо всі діти навколо були дуже гарно та сучасно одягненими. А я був одягнений дуже погано. І лише тепер я зрозумів, що був одягнений у розкішний твідовий костюм із вовни кольору кави з молоком, коли інші хлопці були одягнені у шкільну форму кіровоградської швейної фабрики. У мене було чудове шкіряне взуття, коли інші носили гумові кросівки з базару. Ну, і ще всі ці кашемірові пуловери, сорочки з жорсткими комірцями…” На дітей дуже сильно тиснуть штампи суспільної свідомості в підсвідомості. Діти дуже сильно хочуть належати до зграї. І якщо якість життя батьків вища за якість життя людей у колективах, де діти проводять час, то якість життя батьків діти оцінюють як неправильну, хибну. Приклад з мого дитинства. Зима, мороз. Я страждаю через те, що мама змусила взути валянки. На вулиці показую на дітей, що бігають по снігу в кедах, як на зразок для наслідування. Мама, смикнувши мене за руку, пошепки на вухо: “У них просто немає валянок, у батьків немає грошей на валянки, розумієш?!” Я була вражена. Я не могла повірити. Але стала уважніше додивлятися до життя сусідських дітей. Там дійсно була патологічна бідність.

Докори дорослих дітей своїм батькам не що інше як спроба знайти виправдання власних помилок не в собі, не у прояві власної волі, а у зовнішньому світі, в інших людях.

В цій грі “дорікни батькам” є додатковий бонус. Мало того, що через батьків я не став/стала видатною людиною, як могла би, виховуй вони мене правильно. Батькам з боку дитини нав’язується почуття провини – і батьки підсвідомо починають ту провину компенсувати: дають гроші, дарують подарунки, створюють протекції. Якою має бути адекватна поведінка з боку батьків при такій ситуації? Показати “дитині” неправомірність її докорів. Тобто, вивести дитину з позиції Дитини на позицію Дорослого. На це потрібна мужність. Бо “дитина” може піти на розрив стосунків. Батькам варто бути до того готовими.

Роль стихійного психоаналітика та стихійного психотерапевта

28 травня 2016 р. о 11:09 ·
Скільки себе пам’ятаю, стільки потрапляю у ситуації, де виконую роль стихійного психоаналітика та стихійного психотерапевта. І в цій ролі постійно стикаюся з реакцією людини на мої слова. Навіть якщо людина просить їй допомогти – проаналізувати її ситуацію та дати конкретну пораду, – вона все одно не буває готовою почути результат аналізу і пораду. В чому виражається неготовність? Яка б людина не була просунута у досвіді самокопання, вона завжди стикнеться з чимось у собі, що не готова бачити, прийняти, визнати. Мої клієнти кажуть про одну й ту саму реакцію на мої слова про них. У всіх одна й та сама реакція. І, як я розумію, вони говорять про ті самі чотири фази емоційної реакції на глибоку кризову ситуацію або на смерть близької людини. Нагадаю про ті фази:
1. Шок. Стан ціпеніння, відчуття порожнечі, тривога, страх. Важко зосередитись, хочеться плакати, кричати, сміятися.
2. Відчай (заперечення). Гнів. Злість. Лють. Почуття провини. Туга. Відчуття несправедливості того, що відбувається. Відчуття безпорадності.
3. Визнання (прийняття). Здатність спокійно логічно осмислити те, що відбулося. Здатність проаналізувати.
4. Адаптація. Людина включає новий досвід у власну картину світу. Вчиться з тим жити. Розвиває в собі необхідні якості, змінює звички. Починають відбуватися події навколо, що свідчать про те, що у людини відкриваються нові можливості, нові перспективи. Відчуття піднесення. Оптимізм. Бажання творити, діяти.

З роками я дійшла висновку, що маю свої поради не просто давати у приватній бесіді. Краще писати і надсилати в листі. І не потрапляти цій людині на очі, поки вона сама не виявить бажання поспілкуватися з тобою. Навіть якщо вона напише або зателефонує з проханням побачитися, я завжди з модальностей її трансляцій можу визначити, на якій фазі переживання стресу від отриманої від мене інформації вона знаходиться. Такий принцип роботи дозволяє мені бути у безпеці. Наприклад, у 1993 році, коли я давала усні консультації на приватних сесіях, мій клієнт, що переживав фазу 2, плюнув мені в обличчя. По його вигляду було зрозуміло, що він охоче натовк би мені пику по-серйозному, якби спромігся. Коли минули всі фази, він вийшов на якісно новий для себе рівень життя: створив бізнес (до того був безробітний), переїхав у власну квартиру (до того жив із батьками в їх квартирі), створив родину. Він навмисно приїхав до мене, щоб розповісти про всі ці досягнення. Це було таке непряме вибачення за той плювок.

Простий нарід з великим змієм

За мотивами трактату “Повернений окультизм, Тонка сімка” Авесалома Подводного

Сьома тонка фігура, керована Венерою та Хіроном, вірогідно, найскладніша для розуміння. Це Змій, або, якщо судити з ролі, яку він частіше за все грає, цинік і комік. Його архетип інвольтує Фокерма. Він походить від біблійного Великого Змія.

Головна зброя змія – це іронія, яку він використовує двояко: по-перше, для профанації будь-яких серйозних та високих прагнень людини (насміх над ідеалами), і, по-друге, для відведення очей людини від загрози небезпеки, яку змій також зображує як несерйозну, чим не дає людині її оцінити і відповідно підготуватися. Головна якість образів, що створює змій, – це недоречність, що часто призводить до комічного ефекту, знімаючи напруження і понижуючи концентрацію уваги: задача змія полягає в тому, щоб людина махнула рукою і припинила сприймати як серйозні найвідповідальніші для себе ситуації. Головний принцип, який змій нав’язує людині, це: “Якось пронесе”, а головний метод – перенести будь-яку ситуацію на арену цирку, де штанга клоуна-важковаговика виявляється надувною, так само, як і його неймовірні мускули.

Простий нарід з великим змієм

Пафос такого народу – іронія і сарказм, які не залишають каменя на камені від будь-чого. Тут іронізують одне з одного, над начальством малим і великим, над Президентом, над Всесвітом, Богом, дияволом і власною батьківщиною. Загальний тон знущання висить над всіма сюжетами, що розігруються в житті цього наріду, – вони постійно перетворюються на відвертий фарс і в цьому жанрі залишаються назавжди. Змій нічого не сприймає серйозно – але він дуже любить всіляку серйозність і щирість, чим і харчується. Тому коли хтось із народу втомлюється жити в обстановці тотального цинізму й насмішок над всім, що могло би за ідеєю стати святим, і намагається чимось серйозно зайнятися або (недайбоже) починає щиро формувати собі ідеал, народний змій може якийсь час цьому потурати – але лише з тим, щоб потім із насолодою потанцювати на його уламках.

Хоча прояви змія багатосторонні, зазвичай народний змій паразитує на якомусь конкретному занятті або сфері діяльності народу. Найбільш поширений тип народних занять під керуванням змія – це підвищення матеріального добробуту (так зване процвітання). Нарід спочатку сильно хоче чергового бажаного предмету споживання особисто для себе (килим, телефон, автівка, літак, яхта), але після надбання і пориву радості різко розчаровується у надбанні, бо всю енергію від надбання пожер народний змій, або, кажучи окультною мовою, вона вилетіла в діру в народному егрегорі, тож нова річ вже не радує, і нарід ставить чергову, поки що практично недосяжну мету. Аналогічна доля спіткає і підвищення зарплатні та пенсії, довгоочікувані, але чомусь такі, що абсолютно не змінюють народного благополуччя. Головний лозунг народу, що висуває змій: “Ось купимо… – і заживемо!” (замість три крапки підставляється чергова локальна мета наріду), чомусь завжди провалюється – істинного добробуту якось не відбувається.

Для цього народу характерне гостре відчуття самотності кожного його представника та їхні емоційні фрустрації всіх видів, витиснуті ревнощі, постійні самоомани і (за деякий час) відчай, викликаний втомою від погоні за задоволеннями, енергетика яких (переважно зжерта змієм) нездатна компенсувати сили, витрачені на шляху.

Із самого характеру Великого Змія, архетиповому для всіх загалом зміїв, ясно, що інвольтація народним змієм особистих зміїв кожного представника народу непостійна, і коли ця інвольтація несподівано припиняється, людина впадає в сильну депресію і думає: “А до дідька всі ці задоволення… навіть не зрозуміло, що мене в них приваблювало”, – і з задоволенням читає “Танго смерті” Винничука, в той час як його принишклий змій в футболці їсть вегетаріанський салат і бурмоче: “Винничук ще той бешкетник, ага!”

Антитезис змію: жити на тому рівні, на якому знаходишся.

Фото як приклад того, як на предметному рівні проявляють себе якості синтетичного образу “Нарід з великим змієм”. Коли у матеріальному світі нарід профанує профанатора, це означає, що в тонкому світі Великий Змій розважається, кусаючи свій хвіст.

Не до сміху
Андрій ЛЮБКА

Кажуть, людям це сподобалося, вони аплодували й постили радісні статуси в інстаґрам. Припускаю, на хвилі цієї радості 21 липня вони проголосують за партію «Слуга народу» на виборах.

Чи президент якось прокоментував потрапляння українських солдат у полон, поранення й смерті на фронті? Ні, йому не до того. Він – на «Лізі сміху».

На Закарпатті, де водна стихія завдала колосальних збитків і навіть забрала людські життя, Зеленського ніхто не бачив. А шкода, міг забабахати собі селфі у формі рятівника і ґумових чоботях. Але ні, йому не до того. Він – на «Лізі сміху».

Може, на радощах від виграного в Гамбурзі Трибуналу ООН з морського права президент зібрав дипломатів та урядовців, щоб скоординувати подальші дії зі звільнення наших військовополонених?

Зеленський так переймався їхньою долею, що навіть на стадіонних дебатах гнівно запитував: «Як можна було на п’ятий рік війни, усвідомлюючи небезпеку, посилати на смерть 24 моряки в Керченську протоку?» І що, ставши президентом, почав Зеленський реально підтримувати полонених? Ні, йому не до того. Він – на «Лізі сміху».

До речі, про дебати. Було там ще одне цікаве запитання. «Чому ніхто не сидить за Іловайськ і Дебальцеве?» У цій ситуації Зеленський діяв, не зволікаючи – тепер уже сидить. Руслан Хомчак, на адресу якого лунають звинувачення в Іловайській трагедії – сів. У крісло начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил.

А ще на стадіоні Володимир Зеленський запитував у Петра Порошенка: «Чи пам’ятаєте ви таке слово як люстрація?». Виявилося, що сам Зеленський його не пам’ятає – і тому призначив головою своєї Адміністрації Андрія Богдана, люстрованого чиновника з уряду Азарова (нове обличчя, ггг).

Усього три місяці тому – 25 лютого – Володимир Зеленський запитав у своєму відеоблозі: «Кому подобається, коли президент призначає на посаду свого кума чи армійського друга? Чому так відбувається вже 28 років?». Йому, значить, подобається, бо на посади навколо себе Зеленський напризначав своїх друзів з «Кварталу» та бізнес-партнерів. Уже з перших днів і перших призначень новий президент почав демонстративно порушувати закони й Конституцію. Бо для нього важливіша – «Ліга сміху».

Аякже, бо саме в ній ховається ключик до перемоги на парламентських виборах. Недарма керівник виборчого штабу партії «Слуга народу» вже сказав, що в депутати від них підуть «кварталівці» та деякі артисти з «Ліги сміху».

І аж до виборців Зеленський робитиме все, щоб якомога довше не асоціюватися з посадою й обов’язками президента держави. Йому потрібні лайки і дикий регіт після поцілунку Кошового в лисину, бо таке шоу додає електоральних відсотків.

Але нам – громадянському суспільству – в цій ситуації аж ніяк не до сміху. Бо поки зберігається аномально високий рівень підтримки Зеленського і його віртуальної партії, результат позачергових виборів може бути загрозою для України. Перші кроки, призначення й коментарі Зеленського та його команди яскраво свідчать про бажання реваншу.

Якщо вони отримають власну більшість у парламенті – зупинити цей наступ зможе тільки новий Майдан. А я не впевнений, що наша країна витримає ще один такий струс.

Смішно?

“Гитлер без рекомендаций астрологов ни шагу не делал”

Одна из читательниц, Elena Kononenko, утверждает в комментарии: “Гитлер без рекомендаций астрологов ни шагу не делал”.

Так ли это? Обратимся за справкой к известной книге британских астрологов: Майкл Бэйджент, Николас Кэмпион, Чарльз Харви. Мировая астрология: введение в астрологию стран, народов и организаций. – М.: Лига независимых астрологов, 1999. Глава 2 “История мунданной астрологии в Европе с 500 года н.э. до наших дней”, стр. 84.

“Нацисты использовали астрологию как искренне, так и для пропаганды, но их представление об астрологии кажется ограниченным. Астрология играла центральную роль в геополитических и расовых концепциях СС и различных оккультных фашистских групп.

Один из основных теоретиков, Хаусхофер, возродил древнюю теорию периодического разрушения цивилизаций в своей концепции сменяющих друг друга периодов разрушения земли льдом и огнем. Говорят, что этот детерминизм обусловил готовность Гитлера разрушить Германию в конце войны, хотя неясно, в какой мере сам он был подвержен оккультным представлениям.

Имеется только одно убедительное свидетельство использования Гитлером астрологии. Есть данные, что в течение последних недель войны министр пропаганды Геббельс старался поднять моральный дух Гитлера. Из канцелярии Геббельса вышел гороскоп Германской республики 1918 года и натальная карта Гитлера и, говорят, на их основе Геббельс сделал вывод, что Германии суждено победить в войне.

Главными нацистами, наиболее вовлеченными в астрологию, были Генрих Гимлер – шеф СС и Рудольф Гесс – помощник Гитлера, который, однако, сбежал в Шотландию в 1941 году. Именно Гесс привлек внимание властей к немецким астрологам, хотя гестапо и ранее обращало внимание на астрологию как на источник возможного влияния на общественное мнение в связи с предсказаниями относительно войны. Утверждали, что Гесс бежал в Шотландию по совету астрологов, эта акция привела к массовым арестам германских астрологов гестапо. Большинство были освобождены, только Карл Эрнест Крафф, которого в Великобритании ошибочно считали астрологом Гитлера, умер в концентрационном лагере в 1944 году.

Британия ответила на интерес Германии к астрологии организацией пропагандистской кампании, сосредоточенной, в основном, вокруг подложных германских астрологических журналов, которые агенты союзников как бы случайно оставляли в общественных местах в Германии. Журналы содержали предсказания, направленные на ослабление морального духа немцев, типа: “21 апреля. Плохой день на ВОсточном фронте; 22 апреля. Плохой день для выхода в море, особенно, если командир – Овен”. Британцы также использовали, по крайней мере, одного астролога – некоего Луиса де Воля – исходя из предположения, что если Гитлер использует астрологов, разумно знать, какие советы они ему дают, и также говорят, что астрологические предсказания погоды были гораздо удачнее, чем полученные более ортодоксальными методами.

Все это, к сожалению, не создало астрологии хорошей репутации, и редко в западном мире можно найти политика, проявляющего интерес к этой области. Некоторые имеют свои гороскопы, но все это не отличается от посещения гадалки”.

Антоніна Гумен: – Надзвичайно своєчасна публікація! Використання астрології в цілях пропагандистських, це, як на мене, епохальне явище. Тепер зрозуміло, чому так активізуються псевдоастрологи в складні для країн часи. Їх заздалегідь вирощуть, плекають, допускають до ценртальних засобів інформування населення. Дякую! Тепер прояснилось, і до воржки не ходи!

Астрологиня Ольга Іванець: – Саме так, пані Антоніно! Я пам’ятаю перші самвидавівські лекції Павла Глоби, його подорожі СРСР з лекціями під час Перебудови. Це була самодіяльність людини, що отримала можливість щось робити в астрології. То були фантазії, припущення в галузі астрології, але в тих виступах не було пропаганди великодержавної російської шовіністичної ідеї. І от коли Глоба став достатньо популярною персоною, його риторика раптом змінилася і водночас різко, стрибком зросла кількість його появ у телевізорі, в газетах і журналах, а потім і в Інтернеті. Після розпаду СРСР з’явилася купа астрологів, нумерологів, тарологів, екстрасенсів, що одностайно передрікали відновлення СРСР під проводом Росії і занепад США, Європи та Британії. Пропагандистська машина російського шовінізму почала використовувати зброю псевдоастрології у веденні інформвійни.

Муженко Віктор Миколайович

Для українців як для нації Овнів (Асц гороскопу України в Овні) вкрай важливо для самоідентифікації шанувати своїх героїв-вояків, що боронять спокій країни і забезпечують міцність армії. Коли ворог хоче знищити незалежність іншої держави, він знецінює її героїв і руйнує її національний міф. Коли нарід забуває свій національний міф, він власноруч перетворює свою країну на територію, вразливу до вторгнення ворогів.

Муженко Віктор Миколайович

Брати Грім

Никто не поблагодарил человека, который в самый тяжелый для Украины час не побоялся взять на себя ответственность и остановил российское вторжение

Сначала был Ирак. Затем в 8 армейском корпусе у него было прозвище “Витя-война” благодаря тому, что он заставлял войска не вылазить с полигонов. Именно те бригады, которые он вышколил, сделали в 2014 основную работу.

В АТО у него был позывной “Гром”. В мае 2014 он был вынужден сам воевать с автоматом, показывая личный пример, а в конце августа уже стоял во главе самой мощной в Европе армии, способной дать отпор российской агрессии.

Непосредственно работавшие с ним люди зовут его между собой “шеф”.

Он сложный в общении, но честный и очень гордый.

Это человек, чей опыт изучают и осмысливают сегодня во всех армиях мира. Именно “под него” НАТО оказывало основную военную помощь. Часть оперативно-тактических нововведений введенных под его руководством с 2014 года втихаря скопировала даже российская армия.

Он оставил, уходя, мощную силу, которая вызывает уважение украинцев и заставляет считаться с собой окружающих.

Спасибо, полководец.

Пусть очильники молчат, народ и армия ценят!

Наталя Незнанова