Англійський астролог Ніколас Кемпіон (Nicholas Campion), говорячи про використання планетарних циклів для обчислення або передбачення політичних подій в статті The Eurozone Crisis 2013: Theory and Method in Mundane Astrology від 4 березня 2013, відсилає нас до літературного твору Платона “Тімей”, що написаний на початку четвертого століття до нашої ери: “А тому, за задумом Творця, для обчислення і визначення якості Часу виникли Сонце, Місяць і п’ять інших зірок, які мають назву «планети»[тобто “мандрівники “]. (Тімей 38C).
Кемпіон застерігає, що ми повинні правильно розуміти значення слова, перекладеного тут як “Творець”. Для розуміння суті того, що Платон подає як Бога-Творця, найкраще підійде визначення “віддалений, оригінальний розум”, або свідомість, а не як щось персоніфіковане, не як антропоморфний християнський, іудейський або ісламський Бог. Якщо прибрати релігійне значення слова “Бог” в теорії політичної астрономії Платона, то в “Тімеї” викладена наступна гіпотеза:
Всі політичні події в матеріальному світі є проявами існуючого в нематеріальному світі прототипу, ідеї.
Всі явища у Всесвіті, в тому числі політичні події й фізичні дії, виникають і розвиваються в часі в математично виміряній послідовності. Як всі речі у Всесвіті є частиною єдиного математично виміряного порядку руху планет, так і політика є частиною того ж єдиного порядку. За математичною послідовністю змін у всьому, в тому числі і в політиці, можна судити за рухом планет. Як планети періодично повертаються в те саме положення, яке вже займали, так і політичні зміни також періодично повторюються. Ніде, однак, Платон не робить припущення, що події, які вже колись були, повторюються таким чином, що в точності відтворюють всі подробиці минулих подій. Швидше, повторення подій проявляється в тому, що вони стосуються однієї і тієї ж теми, належать до однієї категорії.
В цілому, система Платона має форму детермінізму. У ній визначені терміни майбутніх подій – їх можна передбачити, проектуючи положення планет в майбутнє. З цього випливає, що загальний характер майбутніх політичних подій вже існує в тонкому плані у вигляді потенціалу, ці події зумовлені. І, отже, їх прояв у матеріальному світі можна передбачити відповідно до формули: “Коли “планета А” знаходиться в цій конкретній точці, то “події Х” можуть статися”, – або більш складним чином: «Коли “планета А” знаходиться в такій конкретній точці і “планета B” в цей час знаходиться в такій конкретній точці, то “подія Y” може статися”. Це не відрізняється від формули, викладеної в вавилонській політичній астрономії: “Якщо “подія A” відбувається астрономічно, згодом може статися “подія B”. Там немає міркувань про причини або наслідки, а йдеться лише про кореляцію. Проте, платонічний детермінізм Бога-Творца залишає за людиною можливість діяти з власної волі, на власний розсуд і здійснювати самостійний вільний вибір, якщо людина розвиває в собі «чесноту» і навчається необхідного. Як Клавдій Птолемей написав в своєму трактаті з єгипетської медичної астрології: “Вони [астрологи] ніколи б не витрачали певні кошти на запобігання віддзеркалених … універсальних і конкретних подій, що випливають із [астрологічних] міркувань, якби не були переконані в тому, що майбутнє можна замістити і змінити” (Тетрабіблос 1.3). У космології Птолемея, таким чином, єдиною метою прогнозу є зміна майбутнього, можливість зробити щось реальне, щоб небажаний прогноз не міг справдитися. Тобто, мета політичної астрології – запобігти реалізації небажаного сюжету. У цьому сенсі дієвість астрології неможливо підтвердити за допомогою здійснених пророцтв. Передбачені небажані події, які не здійснилися, можуть бути більш надійним показником ефективної участі астрологів в політичному процесі. Існує цілий спектр поглядів на управління майбутнім, проте, у міру відходу від позиції Платона і наближення до позиції стоїків, простір для людської діяльності звужується, детермінований компонент посилюється, і зміцнюється припущення, що астрологічне прогнозування може бути конкретним і точним [на предметному рівні].
Важливість людської діяльності в реалізації або нереалізації астрологічного передбачення підкреслив найвидатніший із найбільш ранніх сучасних теоретиків платонівської політичної астрономії Йоганн Кеплер. Він був переконаний, наслідуючи Птолемея, що метою передбачень є зміна майбутнього. Хто попереджений, стверджував він, той озброєний: “Великим захистом війська, – писав він, – є його вірність і повага до свого командиру, бо кожна перемога залежить від рушійної сили духу» (тези 72). На практиці це означає, що всі прогнози майбутніх подій повинні враховувати проміжні політичні дії людей. У своїй дисертації 72, говорячи про майбутню кон’юнкцію Марс-Сатурн 1602 роки, Кеплер писав: “Якщо в цей період робляться зусилля заради зміцненню миру, ясно, що ні для кого немає ніякої небезпеки з боку небес”. Ключем до стабільності, за кеплеровською політичною астрономією, таким чином, є розсудливе політичне керівництво: “Бажано, щоб переважав мир і спокій, – писав Кеплер, – і якщо є побоювання з приводу передумов для бунту, то нехай не відбудуться зустрічі в серпні і вересні [1602], або нехай вони будуть відмінені, або, ще краще, нехай чинники, що викликають в людях роздратування, будуть якнайшвидше усунені, або нехай будуть введені деякі нові заходи стримування, нехай настрій умів буде змінено “(тези 71). Теорію Кеплера можна назвати прагматичною на тій підставі, що він виступає за гнучку політичну відповідь на нагальні проблеми.
В гороскопі особистості планети можуть бути розташовані дуже сприятливо або, навпаки, дуже несприятливо. Але долю людини все ж таки визначає НЕ гороскоп, а середовище: культура, в якій людина виховувалася з дитинства і зростала, політична ситуація. Люди не народжуються з почуттям належності до якоїсь культури, люди не народжуються з певної системою світогляду, релігійно-філософськими поглядами, політичними позиціями. Все це формується в процесі виховання в навколишньому середовищі. Мауглі – це фантазія, вигадка Редьярда Кіплінг. Насправді людські дитинчата, що з дитячих років жили серед тварин, поводяться точнісінько, як тварини, що їх виховали. Ці люди не здатні ходити на двох ногах, бояться людей, практично не здатні опанувати людську мову й осмислено спілкуватися з іншими людьми навіть після багатьох років реабілітації в суспільстві людей.
Для окремої людини мунданна (світова, політична) астрологія дуже важлива, оскільки людина не існує у відриві від інших людей, навіть коли живе відлюдником в далекій печері. Натальна карта людини залучена в натальні карти партнерств, союзів, організацій, міст та держав. За кінцевим рахунком, неможливо робити висновки лише за гороскопом народження, не розглянувши мунданні карти колективів, з якими пов’язане життя даної людини.
Натальна карта людини розповідає історію його особистого розвитку і реалізації. Це історія успіхів і втрат індивіда. А мунданна карта показує історію прагнень і вимог народних мас. І, вірогідно, прагнення мас будуть протилежні прагненням індивіда.
Коли ми обираємо людині за допомогою астрології професію або даємо рекомендації про те, як поліпшити взаємини, як вийти за рамки одного і того ж небажаного сюжету, що повторюється в житті, ми обов’язково маємо враховувати культурну належність людини, її систему вірувань і поглядів і, звичайно ж, політичну ситуацію в країні, де вона мешкає. Наприклад, нерозумно обіцяти людині з трином Юпітера з шостого дому до Сонця в другому домі великі прибутки від роботи вчителя в школі або викладача в університеті, якщо в державі освіта не є цінністю, і середня зарплатня вчителя в цілому по країні мізерна. Не варто також сподіватися, що в після консультації у астролога у людини кардинально зміниться якість життя, фінансові можливості, взаємини, ситуація в родині, якщо людина не здатна перейти від однієї культурної позиції до іншої, що по суті є духовним переродженням.
Як існує натальна карта людини (карта моменту першого подиху), так існує і натальна карта будь-якого об’єкту: ідеї, рукопису, книги, шлюбу, союзу, організації, міста, держави. Усередині здорового суспільства кожен елемент системи має достатню автономією, щоб розкрити потенціал, заданий моментом народження. Тому карти Хіросіми і Нагасакі, Чорнобиля, якби були відомі, показали б катастрофу, якої не видно в картах кожного окремого мешканця.
За суттю, мунданна астрологія з перших днів Месопотамії і до національних держав 17 століття залишалася способом зрозуміти і пояснити колективну поведінку, передбачити мінливості колективних доль. Протягом останніх трьохсот років мунданна астрологія була забута – людина була проголошена вінцем Творіння, господарем Всесвіту, незалежною від циклів життя. Таке бачення людиною самої себе стало масової ідеологією, і це привело людство в глухий кут, поставило його на межу виживання як вид. У цій ситуації людство, відчувши свою безпорадність, повернуло свій погляд до досвіду древніх мудреців. І мунданна астрологія стала знову грати свою велику і шляхетну роль.
