Астрологічні консультації
  1. Головна

Астрологиня Ольга Іванець

Астрологічні консультації

Звичка перепрошувати як маркер прихованої агресії

2 Грудня 2017

Прихована агресія – це коли дуже хочеться вдарити, але не можна. Коли відверта агресія неможлива (засуджується, або якщо людина розуміє, що у відповідь зазнає удару), агресія набуває прихованої форми. Тут негативні почуття не виражаються відверто, вони ховаються за показову ввічливість. Прихована агресія більш притаманна жінкам. Чоловіки частіше обирають відверто демонструвати агресію. Того, на кого спрямована прихована агресія, часто охоплює бентега, відчуття розгубленості та безпорадності, безсилля. Погодьтеся, досить важко захищати власні інтереси, відстоювати власний простір, коли агресор перепрошує та вибачається. “Крим наш” – тактика загарбника в гібридній війні; не вбивці та грабіжники, а ввічливі чоловічки. Поки ви у безпорадності, він вже зайшов як гість і оселився як хазяїн. Тож не давайте себе обманути – покажіть своєю відповіддю, що ви розумієте, хто він і що відбувається:

– Я перепрошую якщо, щось вам не подобається в моїх речах.

– Так, мені не подобається у ваших реченнях природна для невігласа войовнича самовпевненість. Але мені ніхто і не обіцяв, що всі мої співрозмовники обов’язково будуть сократами. Тож не варто перепрошувати.

30 листопада – 3 грудня 2017

30 Листопада 2017

Із 11:26 30 листопада до 17:46 3 грудня 2017 фаза зростаючого трину в Овні місячно-сонячного циклу. Гармонійний сприятливий період, коли можна розслабитися і віддатися потоку подій, що стрімко розвивається. Нові ідеї щодо спільних із партнером ресурсів, сексу, фінансових накопичень, пошуку виходу із кризи, що зародилися у попередні кілька днів, зараз набувають повноти і потребують від нас одного: сміливості, рішучості, відваги, бійцівських якостей та високої професійної майстерності. Дійте, друзі! Нові з партнерами прибуткові проекти розвиваються стрімко, без перешкод. Просто не відкладайте конкретні практичні дії на потім. Зараз час ризикувати. Активність у сексуальних стосунках та у спільних фінансових справах. Легко знаходиться вихід із кризи та долається маргінальна ситуація. В цей час немає перешкод. Дружня підтримка та дарунки з боку вояків, спортсменів, будівельників, майстрів свого діла.

У 2009 році розпочався новий 13-річний цикл розвитку ідеалістичних та релігійний систем вірувань. У 2012 та у 2015 проявами напружених фаз цього циклу стали сектантські чвари, політичні розбіжності та «релігійні війни». 2012-2013 – роки гострої боротьби ідей в Україні. Економічно це був період буму та оптимізму, але через недостатній зв’язок із реальністю то були плани типу «журавля в небі», що призвели до скаженої інфляції. Фазу квіконсу у 2014 році в Україні супроводжувала глибока економічна криза і втеча Президента Януковича з країни. З опозицією у 2015 році відбувається загальне українсько-європейське зближення, Україна отримує фінансову допомогу. При квіконсі у 2016-2017 роках економіка починає йти вгору і міжнародні санкції стримують агресію РФ проти України. Фаза падаючого трину, активна з жовтня 2017 до листопада 2018, створює сприятливі умови для подальшого зближення України з цивілізованими країнами та для вирішення ідеологічних та релігійно-філософських питань. Пік аспекту 3 грудня 2017.

У сфері професійної діяльності дуже сприятливі дні для зміцнення репутації за рахунок високої професійної майстерності, практичної конкретної діяльності, сміливості, сили, бійцівських якостей, які проявляються у вміння створювати ефективні стратегії та діяти тонкими дипломатичними методами. Вдалий час, щоб завершити довгострокові практичні програми, що розпочалися приблизно у серпні 2016 року. Пік аспекту 6 грудня 2017.

У тому, що стосується професійної майстерності, спорту, боротьби, конкретних практичних дій на власний розсуд, дуже напружений період. На шляху до перемоги в роботі, спорті, боротьбі постають сили, над якими людина не власна: природні катаклізми, роковий збіг обставин. Але ви можете не відчути цих перешкод, якщо ваша конкретна практична діяльність не пов’язана із великими колективами, знаменитостями світового масштабу, науковими дослідженнями та експериментами, прогресивними реформами. Натомість, якщо у своїй професії ви майстер свого діла, ви відчуєте підтримку з боку високого начальства, людей великого бізнесу, політиків. З боку того, від кого ви залежите і кого побоюєтеся. Допоможе перемогти та зміцнити своє становище у професії дисципліна та самодисципліна, мудрість, терпіння, вміння економити сили на довгій важкій дистанції. А також вміння використовувати інформацію, аналізувати, навчатися та навчати, аргументовано доносити власну думку. Допомагатимуть помічники, інформатори, аналітики, консультанти, студенти, журналісти. Марс в опозиції до Урану – точний аспект 1 грудня. Марс в секстилі до Сатурна і Меркурія – 6 грудня.

Із 1 до 25 грудня Венера у знаку Стрільця. В цей час у суспільстві високо цінують все іноземне, екзотичне, дуже-дуже дороге, дуже-дуже престижне. Подобаються речі, по яких видно, що вони створені для людей із широкими поглядами та великими можливостями. Подобається буржуазне. Приваблюють люди щирі освічені оптимістичні. Час робити дорогі подарунки, протекцію. Час використовувати щасливі випадки, увагу меценатів та спонсорів. Щоб виглядати привабливою людиною та подобатися людям, слід поводитися шляхетно. Справляти враження людини освіченої, з широкими поглядами, оптимістичної, щирої та щедрої. Слід вміти приймати дарунки, аванси, протекцію. А також вміти робити подарунки і бути щедрими, виступати у меценатській ролі.
Щоб бути заможною людиною, слід виглядати людиною з широкими можливостями заради себе, а не для когось. Не можна казати собі: “Мене ж ніхто не бачить, я ж вдома, я на самоті з собою. Немає заради чого добре виглядати”. Це та позиція, яка робить людину непривабливою і фінансово слабкою. І якщо трапиться щасливий випадок, така людина не буде готова скористатися ним у повній мірі, бо зніяковіє перед знаменитістю місцевого масштабу, перед капіталістом, перед розкішшю. Якщо хочеться дійсно нових можливостей для себе, слід почати з того, щоб шляхетно виглядати для самого себе, коли ніхто не бачить. Варто звикнути сприймати себе як людину із широкими соціальними можливостями.

Із 3 до 23 грудня Меркурій рухається ретроградно. Із 22 листопада 2017 до 4 січня 2018 Меркурій у фазі ретроградності. Починається фаза у 22 градусі Стрільця 22 листопада. З цього часу розумова активність поступово зміщується у бік внутрішньої роботу – роздуми більше стосуються особистого внутрішнього світу, ніж зовнішньої діяльності. Поступово всі процеси, пов’язані із навчанням, спілкуванням, подорожами, торгівлею пригальмовують, розвиваються повільніше. Але це не стосується людей із ретроградним Меркурієм у гороскопі особистості – у них, навпаки, активізується інтелектуальна діяльність, відбувається більше цікавих знайомств, подорожей, обміну думками. 25 листопада та 10 грудня точний падаючий трин Меркурій/Уран: ми отримуємо дружню підтримку з боку винахідників, науковців, оригінальних персон під час знайомств, навчання та викладання, коротких подорожей. В цей час винагороджуються наші оригінальні думки, винаходи, інтелектуальні розробки, прогресивні ідеї. 28 листопада та 6 грудня точна кон’юнкцію Меркурій/Сатурн – починається новий річний цикл просування до мети завдяки розуму і знанням. Народжуються нові ідеї щодо навчання, спрямованого на зміцнення статусу, репутації, бізнесу. 17 листопада та 6 грудня Меркурій у точному зростаючому секстилі до Марсу: у конкретній практичній діяльності, у професійній майстерності, у боротьбі та спорті складаються сприятливі умови для навчання та викладання, нових знайомств, обміну думками, коротких поїздок, оновлення робочих інструментів. Нові ідеї щодо застосування знань у професії та спорті, що виникли в середині вересня 2017 і набули конкретних матеріальних рис у жовтні 2017, тепер вперше чітко проявили себе. Дуже сприятливий час для інтелектуальної діяльності – є сили і ентузіазм для навчання і роботи, є підтримка з боку майстрів свого діла. Нам допомагають майстри свого діла, військові, будівельники, спортсмени, сильні енергійні люди. Пік аспекту 17 листопада 2017. Із 3 до 23 грудня Меркурій рухається ретроградно. Нижня кон’юнкція з Меркурія з Сонцем 13 грудня, 15 грудня точна кон’юнкція Венери з Меркурієм – до 14 березня 2018 успіх інтелектуальної діяльності, партнерства і прибутків тим чи іншим чином буде визначатися якістю вищої та спеціальної освіти, широтою свідомості, вмінням опановувати великі навчальні курси, знаннями у галузі філософії та юриспруденції, якістю світоглядних позиції, стосунками з іноземцями та подорожами з освітньою метою.

Про слова та реальність

29 Листопада 2017

Олександр Лотоцький: – Фактом э те, що Україна надто мало дбає про українців поза своїми офіцйними межами, і результатом стає їхня прискорена асиміляція в інших державах – хоч би в тій же Словаччині.
Про Дон-Кубань-Краснодар-Вороніжчину-Курщину взалалі мовчу, а між тим там ще не остаточно вимерло українство.

Ольга Іванець: – Олександре, це пусті слова, якщо ви їх не аргументуєте. Скажіть, будь ласка, що конкретно має робити Україна зараз, щоб перетворити тих, хто колись був українцем на Дону-Кубані_…, щоб знову перетворити їх на українців? Ви знаєте такий механізм? На які конкретно знання ви спираєтеся? Ви мене сильно здивуєте, якщо у вас є аргументи. Тому починайте одразу з першоджерел, а не з власної думки. До слова, що скажете про долю української бібліотеки у Москві? За вашою логікою виходить, що українці на московії перетворюються на неукраїнців не через те, що московити послідовно й цілеспрямовано три століття поспіль нищать все українське, а через те, що Україна мало дбає про українців на території московії. Історичний факт: період 1921-1991 – окупація московитами УНР. Далі 23 роки формальної незалежності України у якості сателіта москви. Далі – четвертий рік військової агресії з боку москви. І тут ваша фраза: “Україна надто мало дбає про українців поза своїми офіцйними межами, і результатом стає їхня прискорена асиміляція в інших державах”. Олександре, може, я щось плутаю? Хто ви за фахом?

Олександр Лотоцький: – Нападаєте на особу замість критикувати мовлене. Ню-ню… А про футбольних фанатів Кубані та їхній український сантимент – не читали часом?… Ось одна зачіпочка, а можна пошукати й інші.

Ольга Іванець: – Я не можу критикувати мовлене вами, бо ви не надаєте аргументів. Критикувати можна знання, а не думку. Ви сприймаєте конкретні прямі запитання як напад. Це вводить мене у транс, бо це каже не пролетарій із освітою ПТУ, а людина із дипломом університету Шевченка.

Ось вам щодо зачіпочок за український сантімент на Кубані. Про “українців” на російській Кубані. “Під час Другої світової десятки тисяч кубанських козаків різного віку, які не змирилися зі станом рабів колгоспної системи, повстали проти більшовиків, а потім вимушено відступили з німцями у 1942—1943 роках. По закінченні війни вони були видані союзниками Сталіну й у більшості загинули в ҐУЛАҐу. Нині ж маємо майже суцільно деукраїнізовану Кубань. Не лише на рівні мови, а глибше — на рівні традицій, звичаїв, моральності. Українське знищене, питомо російське замістити його не могло за умов радянської влади, власне радянське замістило частково. Тобто виникла, якщо вжити термін Льва Гумільова, знаного російського мислителя, «етнічна химера», морально нікчемна, агресивна, не здатна на прогресивний розвиток.
Пам’ятаєте історію Цапків (яке суто українське прізвище!), що розгорнулася саме на Кубані? Ось що про них писав Ігор Яковенко: «Сергея Цапка называли «царем Кущевки». За 16 лет абсолютной власти над двумя районами Краснодарского края банды «Цапковских» число изнасилованных ими девушек превысило 220 (учтены те, кто подал заявление), а общее число убийств исчисляется десятками… Главари банды были, естественно, членами «Единой России», их жены вели общий бизнес с женами главарей другой, более мощной ОПГ, а именно с женами руководства Генеральной прокуратуры. Поэтому даже избиения сотрудников УСБ МВД сходило бандитам с рук, не говоря уже о таких пустяках, как изнасилования, убийства граждан, а также рэкет и грабежи. В Кущевском районе живет около 66 тысяч человек, в Ленинградском — около 63 тысяч. «Цапковские» начинали брать под себя Кущевку, имея в составе ОПГ всего 12 человек. Потом численность группировки возросла до 70 человек. Несколько десятков тысяч взрослых мужчин против нескольких десятков отморозков… «Цапковские» и сегодня безраздельно царили бы на отведенном им куске России если бы не некоторая неуравновешенность их главарей, неспособность держать в узде свои садистские фантазии».
Нічого дивного — така вона, «деукраїнізована Україна», з каліченою російською мовою, з ретельно випаленою імперією глибинною культурою. Цапки тут не випадкові, і канібали, про яких цього року розповідали російські ЗМІ, і нещодавня історія зі схвальним ставленням більшості жителів станиці та ледь не всіх школярів до «сексуальних вправ» малоліток, і політичні настанови на путінське самодержавство, і ксенофобія, і все інше”. (Сергій Грабовський)

Про общество людей, которые все знают и ничего не понимают

28 Листопада 2017

Andrii Baumeister: “В украинском обществе отсутствует одна из важнейших потребностей – потребность самоанализа, потребность понимать себя и свое место в окружающем мире. Мы не только не хотим познавать самих себя, но еще и боимся это делать. Этот страх порождает агрессию. Если кто-то со стороны пытается нам что-то о нас говорить, мы негодуем, приходим в состояние крайнего возбуждения (“да как вы посмели!”, “да кто вы такие, чтобы нас учить!”). Одно из подтверждений указанного симптома (очень опасного для нормальной жизни общества) – состояние так называемого экспертного сообщества. За экспертное мнение может сойти что угодно – приятный голос, мягкая улыбка, развязный тон, длинные и тягучие разглагольствования “обо всем”, провинциальные сплетни, невнятная скороговорка или протяжные мычания, претензии на масштабность “анализа” (любят говорить об эпохах, о цивилизационных сломах, сидя перед компьютером и листая какие-то заштатные сайты). Народу снова вернули “ток-шоу” где визжат, дерутся, оскорбляют и обвиняют друг друга. Народу нравится, не оторвешь от телевизора или монитора. Но когда же начнется трезвый и компетентный разговор? Когда эксперты начнут демонстрировать хотя бы элементарные навыки аналитики (сочетающиеся с ясным и прозрачным изложением)? Очень не скоро. Потому что “и так сойдет”. И так смотрят, читают, цитируют. Когда нет запроса на реальность, на попытку понять, что же с нами происходит и кто мы такие, сойдет и все то, что мы называем “телеканалами”, “экспертным мнением”, “газетами” и “ток-шоу”. Хорошо хоть Рождество и Новый год скоро. Тогда к нам, раз в год, стучится Реальность…”

Ко мне в фейсбучные друзья часто просятся незнакомые люди. Когда хочу понять, зачем они это делают, затеваю диалог под каким-нибудь из их постов. Вот, например, вчерашняя беседа. Незнакомая мне девушка из моих новых фейсбучных друзей написала на своей странице вот это: “?Люди, которые вас чем-то обидели или заставили страдать, сами страдают и заблудились в жизни. Помните об этом и не будьте слишком строги?
Луиза Хей”. Я прокомментировала: “По-идиотски звучит в стране, четвертый год сопротивляющейся агрессии со стороны ужасающего своей жестокостью государства”. Дальнейшая беседа хорошо иллюстрирует оценку украинского общества Андреем Баумейстером, которую я вывела епиграфом.

Инна Инна: – Ольга Иванец, я не про страну… а про людей, которые намного ближе и не могут в себе разобраться и не “цеплять” близких. А вообще в любой ситуации надо начинать с себя…. менять..

Ольга Іванець: – Мне кажется, вы говорите о домашнем насилии. Если так, то вам не менять себя нужно, а в полицию идти.

Инна Инна: – Оличка, почему вы так агрессивна? У меня в семье все отлично, хотя спасибо за беспокойство…. Я и про страну говорю вообщем. Надо нам каждому меняться… , быть более дружелюбно настроенными друг к другу, что ли, я так думаю. Может я ошибаюсь, то поправьте меня, пожалуйста…

Ольга Іванець: – Я не агрессивна, а когнитивна – люди часто путают эти вещи. Да, вы ошибаетесь: нельзя проявлять дружелюбие по отношению к тому, кто тебя обижает и заставляет страдать, – это глупо, потому что поощряет насильника. К людям надо относиться не дружелюбно, а так, как они заслуживают.

Ольга Крайнюк: – А не нужно к нему питать дружелюбие! Нужно проявить сострадание этому человеку, и отпустить из своей жизни, а не отвечать ему той же монетой.

Инна Инна: – Оличка, Иванец! Я ведь ничего не говорила ни о дружелюбии, ни о насилии, ни об ситуации в нашей стране, я об сострадании! А когнитивность-это вообще не то слово, которое надо бы примерить в этой ситуации! Теория когнитивности часто всего лишь описывает поведение индивида в терминах информационного потока или функционирования..

Ольга Іванець: – Ольга Крайнюк, ну, с состраданием – это понятно: “Бъет – значит любит, просто несчастный он человек”. У нас в подъзде жила старая женщина. У нее был сын. Этот сын ее избивал регулярно, морил голодом, запирал в квартире. Как-то, увидев ее на скамейке с зеленым синяком на лице, я ей предложила: “Я знаю, что он вас избивает. Давайте мы, жильцы, вызовем участкового и защитим вас”. Бабушка стала меня умолять не делать этого: “Он меня любит! Просто он нервный очень! Не надо участкового!” А через несколько недель она умерла. Доказательств нет, что он ее убил. Но мы с ним не здороваемся. Вот у меня вопрос: значит ли бабушкина смерть, что она отпустила своего насильника из своей жизни, или это значит, что своей смертью она ответила ему той же монетой?

Ольга Іванець: – Инна Инна, я вижу, вы погуглили “когнитивность”. Но это не значит, что вы понимаете, что это такое.

Инна Инна: – ??? Оличка, Ольга Иванец???Поверьте, немного понимаю. Не претендую на знания, которые кроются в вашей светлой головке..Но немного есть!?

Ольга Крайнюк: – Каждый видит свою „ручку“ во всём и каждый имеет право на своё мнение. Это как видеть по разные стороны „69“.
Оля, какое отношение ко мне имеет эта бабушка в вашей жизни?! Она была у вас в реальности, вот Вам и нужно подумать почему Вы её видели такой…
Нет желания описывать и ковыряться в чужой судьбе без согласия человека.
И вам не советую!
Вы из своего понимания сострадание видите! Ваша ассоциация ,,бьёт значит любит“.
Я в сострадании вижу совсем иные вещи.
Инна писала цитату, совершенно не о том, что Вы пишите.

Ольга Іванець: – Ольга Крайнюк, вы считаете, что бабушка не из сострадания к сыну позволила ему себя извести?

Инна Инна: – Девчонки, я – спать! Всем спокойной ночи! Бабушке, внукам, Олечкам(обеим Ольга Иванец и Ольга Крайнюк)и всем на этом белом свете! Если нужно мое доброе слово поддержки, пишите! Если хотите изменить мир-начинайте с себя и со своей когнитивности??

Ольга Крайнюк: – Ооо, Инночка!!! Благодарю!!! Начнём с себя!!! Спокойной ночки!?

Ольга Іванець: – Спокойной ночи, Инна! Слово “когнитивная” в данном контексте следует понимать как “познающая и дающая познавать”. Пусть вам приснится Семантический Архетип во всей его полноте.

Инна Инна: – Ольга Иванец я именно это значение и “имела в виду “. Спасибо вам огромное! А про семантический архетип что-то не очень понятно, буду благодарна, если объясните….но завтра, и еще очень интересно, вы психолог?

Ольга Іванець: – Инна Инна, я не психолог. Нельзя же всерьез считать психологом человека, изучавшего психологию в рамках филологического факультета советского пединститута и авторской школы “Человек среди людей”.

Инна Инна: – А где эта школа, интересно…, без шуток

Про постімперську свідомість

26 Листопада 2017

Постімперська свідомість: людина ототожнює себе із власними фантазіями про те, як добре було за імперії (насправді нічого про імперію не знає). Її власні фантазії базуються на стилізаціях білогвардійських пісень (романси у виконанні Жани Бічевської періоду останніх років совка) та на совецькому фільмі “Дні Турбіних” за п’єсою Михаїла Булгакова. Там же звучить стилізована під городський романс тих часів пісенька радянського виробництва “Бєлай акаціі гроз’я душистиє”. Людині із постімперської свідомістю приємно видавати себе не за нащадка більшовиків та люмпенізованих селян, а за нащадка винищених більшовиками дворян – служителів імперії. Куди не кинь оком – всі навколо нащадки князів та графів, нікого від серпа та молота.

Психологи, яким ми довіряємо

26 Листопада 2017

Епіграф: “Борони мене, Господь, від тих, кому я вірю. Кому не вірю, тих остережуся сам”.

– Мені так хотілося не бути солдатом, а тендітним створінням, як мені сказав психолог, до якого я ходила в минулому році через панічні атаки після аварії. Це було якесь марення. Я звикла до veni, vedi, vici. А виявилося, як він сказав, що я не так жила. І, видавши книгу, я сховалася.

– “Не кажи, що життя було марним – так, ніби є життя, що вдалося”. Якщо якийсь психолог каже, мовляв, ти не так жила, йому варто замислитися про професійну придатність.

– Ну я це зрозуміла вже згодом ?

– У мене теж був такий досвід: один психолог, що я вважала його беззаперечним авторитетом, сказав (дуже серйозно і вагомо), що я надто когнітивна та войовнича, що мені слід бути жіночною, пасивною і фоновою. Я пішла втілювати рекомендації, сумлінно, кожного дня протягом двох років. Всі роки супроводжувалися хронічним гайморитом у важкій формі: ніс не дихає, голова безперервно болить, наче в ній повно хворих зубів, тіло охляле, грошей немає, повністю на утриманні чоловіка. Раптом осяяння: “Та він же бовдур!” І наче прокинулася від кошмарного сну.

– Здогадайтеся: чи є у мене зараз проблеми з диханням??? !!!

– Гадаю, що не тільки з диханням. А ще й з колінами та хребтом.

– Те саме з чоловіком, натхненням. Тааак – хребтом. Коліно, то традиційний маркер з дитинства, якщо іду не туди, воно болить

– У мене болять коліна і хребет завжди, коли в моєму житті зникає можливість навантажувати себе регулярним серйозним спортом. Так було в Африці, де не було тренажерки. Ясно, що я іду не туди, якщо там немає спортзалу.

– У мене ніколи не було таких дивних симптомів. А праця в Інституті – то та ще пригода. Я вирішила бути жіночною, і писати дисертацію докторську – пасіонарно. Міст через Дніпро у нас закрит на ремонт. Я мало подорожую.
мати моя ( офіцер, все ж таки) вночі на мене гримала, щоб повернулася її навіжена дитина, а не ця спокійна монашка.

– О! У мене з мамусею і татом так само було: вони сумували за навіженою дитиною. З чого я взяла, що маю ламати власну природу лише через те, що якийсь психолог (це ще треба критично обміркувати, який він психолог) вважає, що мені не слід бути такою, якою я є? Я не порушую законів, не поводжуся асоціально, у мене купа друзів, мене люблять, я цікава, самостійна, добре заробляю. Чим це не влаштовує психолога? Може, він просто не усвідомлює, що заздрить мені? Так отож. Є ще деталь: це не був сеанс психотерапії. Це було під час навчання. Я не запитувала, що зі мною не так, – він за власною ініціативою взявся мене критикувати. А я, дурепа, повелася.

– Мені в кінці сеансу ( теж місцева знаменитість) сказав, що він мене трохи лякається. Доречі, ото старе чорно біле фото робив той психолог. То була частина терапії. Інтуїція мені спочатку підказувала, а потім верещала: «Дурепо, не вірь йому. Він просто заробляє гроші». І навіть дивні фізіологічні ефекти мене не спинили. А ще його дуже здивувало фото мого чоловіка. Він тоді сказав, що тільки такий мене і витримає:))

– Я зараз оцінюю ту подію як щеплення. Саме після цього досвіду я усвідомила, що я дійсно крута у галузі комунікатики та астрології. І з тих пір я просто не звертаю уваги на критику, в якій відсутня аргументація та конструктивна складова.

– Я теж маю на це надію, що я зрозуміла цей урок. Мені не вистачало і не вистачає на сьогодні доказів, які б відновили мою несамовиту натуру. ( думаю, що не варто додавати, що коментар психолога співпав з коментарями «подруг» у просторі і часі про неправильне жіноче життя. ( тут треба написати типу « трясця йому»)

– Вона сама відновиться. Це те в нас, що неможливо знищити. Його можна пригнітити, але не знищити (за умови, що фізично не пошкоджено мозок). Тому якщо прибрати чинник впливу, воно відновлюється саме. Автоматично.

Вареники і профанація духовного

25 Листопада 2017

Чи не початок це старечої слабкості розуму? Я спокусилася в Сільпо варениками в їхній кулінарії. Осінь, темно, холодно, затишним жовтим вогнем палають вікна вітрин. Мамусі і таткові ліньки готувати вечерю. Ми вдягаємося і крокуємо у вареничну на Леніна. Боже, які ж вони були смачні!.. І я оце побачила вареники на вітрині кулінарії Сільпо – і купила, трясця його бери! Всі пішли до помийного відра. Ні, я читала у філософів, що українське суспільство зараз грає на пониження культурного рівня. Але ж – вареники! Це ж не есе написати, не на лютні заграти, навіть не у хустку шмарклі видути замість об землю вгатити. Це ж – вареники! У нас у Сільпі на кухні переселенці з Саратова працюють чи хто?

Ольга Романова:

– Дуже знайомий досвід:) цікаво, у нас теж стара Варенична на Леніна ( зараз Небесної Сотні)

– У нас тоді навпроти вареничної на леніна була хлібна лавка під назвою “Паляниця”. Я була геть мала, але на підсвідомості відчувала вареничну і Паляницю єдиними справжніми речами у моєму місці, яке від народження на підсвідомому рівні завжди було мені чужим. Містом, до якого мене привезли ще до того, як мені виповнився рік, відірвавши від мами і тата. І ті варенична і Паляниця були чимось моїм у чужому назавжди місті. Паляниця щезла чи то наприкінці 1990-тих, чи то на початку 2000 – крамниця із хлібом раптом стала зватися “Булошная”, а Леніна перейменували на “Дворцова” – типу український переклад слова “Дворцовая”, як до советів називалася ця вулиця. І тепер, коли у Сільпо замість вареників мені продали те огидно ліпливо, я сприйняла це як наругу над українством в мені.

Свічка у вікні

25 Листопада 2017

Із 2003 року запалюю свічку на підвіконні в останні дні листопада. Запалюю, коли ще світло на вулиці. Але в ці дні темніє рано. Вдивляюся у вікна сусідніх будинків. Багато свічок у вікнах.

Вихідні. І я відпочиватиму, розважатимуся: ні спорту, ні роботи. Відпочинок. Сьогодні поїду до батьків. Ранок. Як завжди, на перший сніданок вівсянка з волоськими горіхами, сушеною журавлиною, родзинками, яблуком, бананом і льняним насінням. Йду умиватися. Вичавлюю у ванній на свою вишукану м’яку зубну щітку особливу пасту для своїх примхливих вразливих зубів, а у голові думка: Голодомор – це коли немає місця в житті ні догляду за зубами, за волоссям, за шкірою, ні спортзалу, ні теплого душу, ні милування природою, ні гарних книжок, ні розваг із домашнім улюбленцем, ді радощів із дітьми, ні кохання. Нічого немає, бо немає життя. Я не думаю про Голодомор кожного дня, але я думаю про нього часто. Я часто думаю про своїх батьків – я дуже люблю їх. Вони мої кумири. А тато – це завжди його філософські відступи, його міркування на тему історії, його розповіді про особисто пережите. “…І мамина сестра, що вийшла заміж за комуніста, переказала мамі його слова. А він попередив: “Голод буде. Скажи Тані, щоб втікали до Харкова. Там врятуються”. Мама з батьком тоді переїхали з села до Харкова. А коли потім повернулися, то нікого там живих вже не було. Ну, а я вже народився після голоду. Але я пам’ятаю ще голод 47 року, мені вже дев’ять років було, то я пам’ятаю. Досі сниться, як втікаю полем із колосками, а за мною на коні женеться калмик… Бабуся Таня все життя писала мені листи. Вона неграмотна була, три класи церковної школи. Але писала раз на тиждень все життя. У кожному листі розповідь про когось із селян. Прізвища, якого року народження, ким був, що робив, як вмер. Казала: “Вітя, це щоб пам’ятати”. Ну, ти ж знаєш ті листи”. …Зараз я піду вдруге снідати. У мене ж швидкий метаболізм, я маю якісно харчуватися кожні 3 години. Зараз у мене нешліфований варений рис, смажені печериці, брюссельський паштет, блакитний сир, литовські грінки, масло, протерті із цукром чорниці, мелена кава із молоком. Спорт і розумова робота вимагають збалансованого харчування. Я маю добре їсти. Слава Богу, ми живі.

26 листопада – 30 листопада 2017

25 Листопада 2017

Із 19:02 26 листопада до 11:26 30 листопада фаза зростаючої квадратури у Рибах місячно-сонячного циклу. Напружений період, коли доводиться трудитися, щоб розгадати загадку та прояснити заплутану ситуацію. Нові ідеї щодо спільних із партнером ресурсів, сексу, фінансових накопичень, пошуку виходу із кризи, що зародилися у попередні кілька днів, зараз доводиться втілювати у несприятливих умовах, коли важко розрізнити правду від вигадки, містифікацію від реального становища речей. Нові з партнерами прибуткові проекти розвиваються через напруження, конфлікти, спричинені браком ясності. Доводиться докладати зусиль, щоб пробачити тонкі змісти за явищами матеріального світу. Напруження у сексуальних стосунках. Напруження через пошуки виходу із кризи та подолання маргінальної ситуації. В цей час стикаємося із перешкодами, які важко ідентифікувати: щось заважає, але не дуже зрозуміло, що воно таке. Відчуття, почуття, настрої можуть ввести в оману. Не вірте передчуттям та відчуттям. Наприклад, може здаватися, що партнер за щось ображається саме на вас. Необхідно дізнаватися правди, а не фантазувати. Надто велика вірогідність того, що ви бачите не те, що є насправді. Якщо вас або іншого обвинувачують у чомусь, не вірте на слово – вимагайте аргументів, доказів. Перешкоди з боку містифікаторів, тихих божевільних, людей мистецтва, філософів, релігійних діячів, кінематографістів, гуманістичних психологів.

28 листопада точна кон’юнкцію Меркурій/Сатурн – починається новий річний цикл просування до мети завдяки розуму і знанням. Народжуються нові ідеї щодо навчання, спрямованого на зміцнення статусу, репутації, бізнесу.

Сатурн у гороскопі особистості

23 Листопада 2017

Сатурн не означає заборону на щось, що належить до сфери дому, де розташований Сатурн, і дому, яким Сатурн управляє. Просто події у цих сферах розвиватимуться дуже важко. Принцип Сатурна – “польова ситуація”. Тобто, готових рішень немає, треба самотужки вибудовувати мудру стратегію в умовах обмеження, скутості, важкості, холоду, скрути. Наприклад, Сатурн у 2 домі не означає, що людина приречена на бідність, не зможе самостійно заробити собі на життя. Означає всього лише, що добуватиме свої гроші та майно у дуже важких умовах. Те саме і з дітьми. Сатурн у 5 домі – це не заборона мати дітей. Це дуже великі перешкоди на шляху народження та виховання. Між вами і дітьми завжди буде щось, що засмучуватиме, гнітитиме, що “важко буде нести”.