– Мені складно розпочати робити якісь практики, від яких мені зробиться легше. У ці моменти я в них просто не вірю.
– Не знаю, про які практиках мова. Моя практика збалансованого харчування, раціонального режиму роботи і відпочинку, сну і неспання, яка робить мене здоровою і життєрадісною, не така, що складно розпочати.
І, природно, для мене ніколи не стояла проблема: вірити чи не вірити в користь шматка м’яса для мого організму. Це ж просто: ми ж не говоримо, що віримо або не віримо в те, що двічі по два чотири. Просто знаємо і все.
– Я взагалі не зрозумію. Що ви хотіли сказати?
– Ви вважаєте, що існують якісь практики, які можуть зробити ваше існування не таким для вас тяжким. При цьому ви не вірите, що ці практики справді можуть щось для вас полегшити. Я ж говорю про те, що варто спробувати і чесно поспостерігати. Наприклад, в якийсь момент людина усвідомлює, що їй тяжко: вранці не хочеться вставати, апетиту немає, настрій поганий, думка про роботу викликає огиду. Що робити? Можна поритися в Інтернеті і випадково виявити, що це все – симптоми неправильного харчування. Наприклад, людина потрапила на сайт доктора Андрія Беловешкіна і там все це прочитала. І прочитала також, що Беловешкін рекомендує їсти те і се в такий-то спосіб і такий-то час. І ось людина говорить собі: «Я тепер знаю, то ці практики харчування зможуть мені полегшити життя. Але я не вірю, що вони дійсно можуть». А які підстави не вірити? Жодних. Треба просто взяти і спробувати. І якщо ця практика нічого не полегшить, то тоді вже з упевненістю говорити: «Гівно практика, нафік не буду цього робити». Тоді питання вірити або не вірити відпадає сам собою: я не вірю, що правильне харчування дозволяє почуватися добре, а я просто знаю це – практикую кожен день і мені добре. А ось із практикою медитації у мене не склалося: два місяці щоденного багатогодинного навчання в університеті Махаріші, ініціація, півроку медитацій, як навчили, – а відчуваю себе, як гівно, і події в житті пішли гівняні. Так наука не витримала перевірки практикою.
Коментарів немає