Астрологиня Ольга Іванець

Насправді я не пишу есе, оповідань, віршів, повістей, романів з однієї причини: я не можу засмутити батьків. Так сталося.

Твердження типу, мовляв, “батьки погані, погано поводилися та погано виховували, дитина отримала психотравму” вважаю спекулятивними.

Давно я не наривалася на такого майстерного гравця у психологічні ігри, як той “пісатель”, “гражданін Украіни”, який мешкає у Москві та пише коменти під статусами відомих українських блогерів.

Оскільки я професійно займаюся пророцтвами останні років 30, мене сильно цікавлять інші пророки. І є у мене кілька таких у різних галузях суспільства, чиї пророцтва неодмінно втілюються у життя.

Чи можна довіряти снам? Звісно, можна! От наснився тривожний сон. Наче я на пляжі у шторм.

З дитинства батьки балували мене подарунками. У мене завжди всього було повно: одягу, іграшок, прикрас. І якщо мені чогось кортіло та бракувало, то це не була нагальна потреба, а лише дитяча примха розбещеної любов’ю та увагою дівчинки.