Астрологиня Ольга Іванець

Восени 1986 мене вразила моя нова знайома, вчителька математики за освітою. Нам обом тоді було по 24 роки. Був лютий холод, а вона вийшла на вулицю у плетеній на спицях шапочці – тоненькій, чисто символічній. Я кажу: “Яка гарна шапочка. Але ж вона суто декоративна! Від холоду ж не захищає”. А вона: “А мені байдуже на холод. Аби модна була”. Я тоді вважала, що математики більш раціональні, більше поважають реальність, ніж філологи. Я дуже здивувалася такому ірраціональному підходу до життя. Потім ще чула від однієї молодої жінки-бухгалтера: “Не важливо, що немає грошей на їжу. Головне, щоб було у що модне одягтися”. Математичка померла у 47. А що там з тією бухгалтеркою, я не знаю, дуже давно не перетиналися ніде. Я завжди знала, і життя підтвердило цю істину: шапочка має бути водночас модною і адекватною погоді. Крапка.

Мені дорікнули, що я намагаюся зробити зручно тим, кого люблю. Мовляв, а що вони для тебе роблять, щоби було зручно тобі? От треба пояснювати. Добре. Любов, закоханість – це стан, який виникає внаслідок біохімічної реакції в організмі. Тому коли я когось люблю, мене не цікавить, як саме він/вона до мене ставиться. Я насолоджуюся власними почуттями. Я сліпа, бо від об’єкта моєї закоханості йде неземне, нереальне світло, що затьмарює все навколо і мій здоровий глузд зокрема. Я рада творити щось гарне для мого кохання: обдаровувати, пестити, веселити, балувати, догоджати. А от якщо я почну думати, що мені це кохання дає, яка у мене з того практична користь, то те сяйво обов’язкове зникне (думка вбиває почуття, такий закон), здоровий глузд повернеться. І почнеться осмислене будування стосунків. Ну, або розрив. От чого не треба робити, так це підміняти поняття “любов, кохання” поняттям “колективне господарсько-розрахункове науково-виробниче підприємство”. Речі треба називати на власні імена. Правдиво.

Психолог Євгенія Чугунова говорить про жінок, які мають занижену самооцінку. Психолог каже, що ми порівнюємо себе з іншими і оцінюємо себе. Жінці з заниженою самооцінкою здається, що вона гірша за інших. Жінці з завищеною самооцінкою – що вона краща за інших. А та, що має адекватну самооцінку, розуміє, що якась жінка у чомусь краща, якась у чомусь гірша.