Астрологічні консультації
Із пологового будинку мама з татом принесли мене до маленької кімнатки у підвальному приміщенні цегляного будинку з комунальними квартирами. Поки мама і тато були на заняттях в інституті, мене наглядала старенька прабабуся. Кого там тільки не було, у тому цегляному будинку та у його дворі!
Звісно, я вивчала українську в школі – 1970-1980. Звісно, я мала відмінні оцінки. Але з української літератури не читала нічого поза шкільною програмою. Але навіть із батьком ніколи не розмовляла українською, хоча батько розповідав мені свої казки українською і лаявся виключно, як українець.
У більшості людей пострадянського простору уявлення про себе складається з синтезу уривків різноманітних образів художньої літератури, мультиків, кінострічок. Адекватне самосприйняття лише у тих, хто з тих чи інших причин вимушений був серйозно вивчати анатомію, фізіологію, антропологію. Така людина точно знає, наприклад, що третьої зміни зубів у неї не буде. Навіть якщо телевізор з екстрасенсами переконуватиме у зворотньому.
Чому мене не влаштовує вся ця традиційна настанова про правильних жінок та правильних чоловіків. Мовляв, жінка – слабка стать, чоловік сильна. Жінка має почуватися за чоловіком, як за кам’яною стіною, бо він такий весь надійний у всіх сенсах: розумний, купу грошей заробляє, дім побудував, автівку купив, на руках носить, подарунки постійно вчасно дарує, звісно ж, неймовірно дорогі та коштовні.
Всі важливі події так чи інакше будуть пов’язані з розумом і знаннями. Доведеться приймати рішення про те, с ким спілкуватися, як поставитися до нових знайомих. Чому навчатися. Рішення про подорожі, транспорт, шляхи. Рішення про засоби спілкування. Про ЗМІ та свободу слова. Про перевірку інформації фактами.
Купа невідкладної роботи. Побут. Дрібниці. Турбота про здоров’я. Тонка точна інтелектуальна праця. Тиждень тому виникли нові ідеї щодо розумової діяльності. Постали питання навчання, спілкування обміну думками, невеличких подорожей, зв’язків.
Насправді я не пишу есе, оповідань, віршів, повістей, романів з однієї причини: я не можу засмутити батьків. Так сталося.
Твердження типу, мовляв, “батьки погані, погано поводилися та погано виховували, дитина отримала психотравму” вважаю спекулятивними.
Давно я не наривалася на такого майстерного гравця у психологічні ігри, як той “пісатель”, “гражданін Украіни”, який мешкає у Москві та пише коменти під статусами відомих українських блогерів.
Оскільки я професійно займаюся пророцтвами останні років 30, мене сильно цікавлять інші пророки. І є у мене кілька таких у різних галузях суспільства, чиї пророцтва неодмінно втілюються у життя.