Перевірка на архаїчність
Був у мене такий випадок в Екваторіальній Гвінеї. У перші кілька днів як прилетіла облаштовувала помешкання за власним смаком. Покликала чоловіка, що виконував обов’язки служника на віллі.
Астрологічні консультації
Був у мене такий випадок в Екваторіальній Гвінеї. У перші кілька днів як прилетіла облаштовувала помешкання за власним смаком. Покликала чоловіка, що виконував обов’язки служника на віллі.
– Чому твої прогнози збуваються?
– Я примушую клієнтів здійснювати мої прогнози.
– А як же Євро Майдан?
– Так отож.
У тих, хто був моїми друзями в школі, є номери мого телефону. Вони телефонують раз на кілька років з якихось конкретних питань. Частіше за все через якусь хворобу. Бо мої ж батьки лікарі.
У 1996 я почала мріяти про власну астрологічну агенцію. Я бачила мій кабінет у стилі модерн у затишному дореволюційному будинку в центрі міста. Там я буду зустрічатися з клієнтами. Там я буду працювати.
Один чувак написав про українців та росіян: “Язык один, культура одна”. А потім послався на Цоя як на кумира. Цооой?! То нам тут пише шанувальник Цоя?! Хахахахаха!!!! Це все пояснює! “Дальше действавіать будім ми!” – і одразу ж копита відкинули. Діячі. Адна культура. Адін народ. Ми – той народ, що діє. а вони – ті, що й досі підвивають Цоя. 25 років підвивають про те, що вони от-от почнуть діяти. Підвивають пісні чувака, що продекларував намір люто діяти – і у ту саму мить “скопытился, сыграл в ящик, дуба врезал”. Ці нездатні бачити прості протиріччя ірраціональні мрійники кажуть, що ми з ними адін народ.
“Кожен, хто їздив до Росії мав помітити, що на рівні буденного спілкування росіяни називають українців не інакше як «хохол». В ідеології російської зверхности на звороті виразу “великий и могучий русский язык” завжди було написано «маленькая і дебильная украинская мова» чи щось у такому смислі.
“Язик адін, культура адна” – це неправдивий міф, створений московитами у радянський період української історії. Вірити у цей міф можуть лише невігласи. Бо коли людина, що все життя говорила й писала російською, починає навчатися українській, вона бачить, що культура російська до української антагоністична – це видно через семантику та синтаксис української у порівнянні з російською.
Ivan Semesyuk у Фісбуці: «Скажіть мені чесно! Майбутнє принципово прогнозується, чи воно є принципово непрогнозованим? Ніяк не можу зібрати цю важливу смислову раму».
Майбутнє прогнозується за принципом “Синтетичний рівень-рівень Якостей-Предметний рівень”, де спрогнозувати Предметно неможливо через принциповий брак фантазії. Наприклад, мені легко було спрогнозувати на рівні Якості, що у 2015 українське суспільство займатиметься питаннями утилізації сміття. Але не вистачило фантазії, щоб уявити, що представники суспільства пхатимуть у сміттєвий бак декого з депутатів.
Вчора треба було купити в аптеці ліки, що я тепер приймаю у зв’язку з гіпертонічною хворобою. Виходжу з автівки – і ноги не рухаються. Просто не можу йти і все. От, дідько, думаю. Це ж я вже така стара та хвора, що не можу й ходити. Ледве суну. І тут до мене дійшло: це ж крепатура! Це ж так із ногами добре попрацювала у вівторок. Ох, яке полегшення. Не хвора і не стара ще.
Стосовно перших семи робіт з автобіографії
1. Свердлярка 1 розряду на заводі сільгоспмашин Завод – це 9 та 10 клас середньої школи, 1978-1980. Раз на тиждень мали кілька годин працювати на заводі, трясця його бери.
2. Консервний завод – складання брусчатки для ящиків. Консерви – це після першого курсу інституту треба було так званий “стройотряд” відпрацьовувати. Уникнути було неможливо, бо була старостою групи. То був 1981 рік, радянщина.
3. Вчителька мови та літератури у середній школі. Одразу після інституту – 1985. У 1986 захворіла на вірусний гепатит за півроку роботи. Погано почувалася. Тато запропонував більш легку роботу –
4. Діректорка фільмотеки в Облоно 1986. Нічого не треба робити, просто приходити і сидіти за гроші у кабінеті. Занадто важка робота для мене. За місяць звільнилася. Пішла працювати –
5.Санітарка у відділенні хірургії в обллікарні 1986-1987. О, це для мене! Дуже цікава робота! Але виникла алергічна реакція на дезрозчин. За півроку прооперували через ріносінусопатію. Звільнилася і повернулася до школи.
6. Вчителька мови та літератури 1987-1988. За півроку завагітніла. Звільнилася через догляд за дітьми. Почалася кар’єра –
7. “містер Вульф” – вирішувачка проблем. З тих пір так і живу.