У 1996 я почала мріяти про власну астрологічну агенцію. Я бачила мій кабінет у стилі модерн у затишному дореволюційному будинку в центрі міста. Там я буду зустрічатися з клієнтами. Там я буду працювати. У 1999 я озвучила цю мрію моєму клієнтові. Я хотіла, щоб він виступив у ролі мого мецената. Вислухавши мої побажання, мій клієнт зробив зауваження: «Ти хочеш кабінет у тому будинку. Я зрозумів. Немає запитань. Але ж ти усвідомлюєш, що все одно люди мого рангу до тебе у той кабінет ніколи не підуть. Ділові відомі особи ніколи так от відверто до астролога не підуть. А ти ж уявляєш, що тут у тебе під агенцією стоятиме черга крутих автомобілів. Ти дійсно хочеш ту агенцію?» Логічне правдиве зауваження.
Я пам’ятаю це зауваження завжди. Бо воно підтверджується життям постійно. Одна річ – говорити щось на публіці від імені викладача мови та літератури. І геть інша – від імені астролога. Навіть якщо викладач мови та літератури верзе ірраціональні нісенітниці, суспільство ставиться до нього зі значно більшою довірою та повагою, ніж до астролога, який говорить логічні справедливі речі. Так історично склалося. Навіть астролога Рональда Рейгана Джоан Куіглі істеблішмент вважає прикрою випадковістю у житті Президента США, а не радницею з команди Президента, що зробила світ безпечнішим.
Коментарів немає