Про що питати у зірок та у астролога

– Я перебуваю у культурному шоці (під час консультації – прим. Ольга Іванець). Це неймовірно цікавий та захоплюючий процес. Проте він колись зупиниться. Може це і є кінець. А жити далі треба з собою та навколишнім оточенням у реальних життєвих обставинах. І ці обставини, чи моє ставлення до них довели мене до попереднього стану. Найбільша наука у тому, щоб стабільно підтримувати самоповагу все життя.

– Процес втрати особистості розпочнеться із початком хвороби Альцгеймера. Ніхто її не уникне, захворіємо всі. Але сенс життя людини – відсунути початок Альцгеймера в часі. Як? Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, грамотні спортивні заняття, постійне серйозне інтелектуальне навантаження, обмеження спілкування з дурними людьми, ментальна гігієна, постійне навчання. Іншого сенсу в житті немає – просто жити на межі всіх своїх можливостей.

– Тоді що залишається незрозумілим у житті? Що питати у зірок та у вас?

– Ох, зірки… До XVIII сторіччя в Західній цивілізації астрологія була базовою наукою в університетах. Кожна освічена людина знала астрологію. Нічого у зірок ніхто не питав: астрологія є когнітивною наукою, а не примітивною системою для гадання типу підкидної монети “орел-решка”. Але паралельно університетській астрології з перших сторіч Риму існує астрологія балаганна – для неосвіченого “чорного люду”, плебейська. І от ці люди постійно щось питають у зірок, тобто, у спеціальних людей, що від імені зірок займаються маніпуляціями зі свідомістю невігласів, паразитуючи на профанації ідеї астрології. Якщо ви освічена людина, ви у зірок нічого питати не будете – немає в тому потреби. Ви просто бачите у навколишньому і у внутрішньому світі прояви законів Всесвіту і переживаєте миті щастя. За Аристотелем щастя – це відчуття, що супроводжує геніальне осяяння, яке виникає внаслідок кропіткої напруженої ментальної роботи. Тетяна Чернігівська: “Відкриття неможливо зробити за планом. Правда, є суттєва добавка: вони приходять у підготовлений розум. Розумієте, таблиця Менделєєва не наснилася його кухарці. Він довго працював над нею, мозок продовжував мислити, і просто «клацнуло» уві сні. Я так кажу: таблиці Менделєєва страшенно набридла ця історія, і вона вирішила йому явитися у всій красі”.

– Я хочу зрозуміти, як правильно ставитися до астрології. Бо самопізнання іде від себе. Немає сенсу чекати поради у планет, якщо я не розуміла свого стану та усієї глибини проблеми. Тим не менше натальна карта усе, що зі мною коїться відображає.

– Ви не зможете зрозуміти астрології, якщо не навчалися (я кажу про сутнісне, а не формальне навчання) філософії, лінгвістики, культурології, антропології, історії, мистецтва, політології. Це як намагатися пояснити трирічній дитині механізм запліднення. Я 30 років це постійно повторюю. Але 30 років мені немає з ким говорити українською і російською про астрологію. Авессалом Подводний хоча і пише непогані книжки про принципи планет, але його особиста філософія заперечує філософію європейської цивілізації. Тому його особисті астрологічні теорії не підтверджуються практикою. Щоб зрозуміти, про яку освіченість я кажу, прочитайте автобіографічний роман Мориса Дрюона “Аврора приходить із небесних глибин” – Mémoires. L’aurore vient du fond du ciel (2006). Тетяна Чернігівська про перспективи у галузі освіти: “Можливість отримати висококласну освіту може стати елітарним привілеєм, доступним лише «посвяченим». Згадаймо Умберто Еко, що пропонував у романі «Ім’я троянди» пускати до Бібліотеці лише тих, хто вміє, хто готовий сприймати складні знання. Відбудеться розділення на тих, хто буде вміти читати складну літературу, і тих, хто читає вивіски, хто таким кліповим чином хапає інформацію з інтернету. Воно буде поширюватися все більше і більше”.

– Кожен раз після читання чи слухання чиїхось астрологічних лекцій я брала у бібліотеці книгу відомого філософа чи психолога. І не могла читати, сприймати інформацію. Мала б зрозуміти, що це знак. Тікати звідти і не заглиблюватися у яму. Та пізно було.

– Астрологія як символьна система, що описує реальність, передбачає, що нею (системою) буде користуватися людина Західної цивілізації, якій не треба пояснювати, що таке повага до особистості та свобода волі. Але з XVIII сторіччя людина Західної цивілізації відійшла від філософії, на якій ґрунтується розуміння астрологією законів Всесвіту. І тепер ми маємо астрологію як інструмент, яким не вміємо користуватися. Пересічні люди давно звикли, що астрологія – це “лженаука”, забавки дурнів і диваків. Але людство може загинути, якщо не повернеться до класичної філософії.

– Проблема у тому, що без провідника чи консультанта, або просто досвідченої людини у питаннях розвитку особистої творчості не можна робити реальні прориви.

– Саме так. Тому я постійно навчаюся. Хвала Розуму, є Інтернет. А у мене, хвала Розуму, є досвід академічного навчання під керівництвом викладача – стаціонарне навчання в університеті одразу після закінчення середньої школи. Мене навчили навчатися із дитинства батьки.

– У вас є провідник?

– Після навчання у Школі Подводного і безпосереднього не віртуального контакту із ним під час перебування у нього в квартирі в Москві, під час 8-місячного циклу семінарів у Києві у мене була депресія два роки. Я не могла повірити, що Учитель виявився пихатим шарлатаном, що підкорює волю учнів, щоб їх експлуатувати заради власних дріб’язкових цілей. У мене є люди, на яких я орієнтуюся в моральному плані, до думки яких я дослухаюся у науковому плані. Але ніколи в житті я більше нікого не назву Учителем. І вам не раджу шукати Провідника – потрапите у пастку, у рабство до паскуди.

– Розмови з вами витягнули мене зі страшного стану. Я була тінню. Може й через ту саму причину, немає кому довірити свої думки. І ви стали для мене провідником, бо добре знали, куди і звідки я рухаюсь.

– Просто ви перебували у неадекватному вашому еволюційному рівню середовищі. Я – людина з іншого середовища. От і вся різниця. Гидке каченя, шукай свою зграю! Десь було у мене це есе.

– Так, шукай усе життя. Лише в казці воно знаходить своїх.

– Не лише в казці. Я серед своїх. От якби я сиділа на астрологічних форумах, то була би серед чужих.

– Та звісно, що вам тем робити нема чого! То просто болото. Там нема чого робити жодній людині.

– Я там була з травня 2008 до початку 2010, намагалася спілкуватися. Потім просто читала, що вони пишуть десь до середини 2012. Потім зробила висновок: гаяння часу, марнотратство, інтелектуальний шлак.

– Факультет в Англії вам би додав професійності чи нових знань?

– Не думаю. Але додав би точно чогось іншого, невимовного.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*

Коментарів немає