Після Майдану і до цих вибрів у мене постійним відчуття єдності країни: ми всі – одна родина, українці, прагнемо одного, цінуємо єдине, робимо спільну справу. Сьогодні довелося 40 хвилин перебувати в конторі, що займається перевіркою водяних лічильників, повно народу. І я відчуваю, що нічого спільного з цими людьми не маю. Атомізоване суспільство. І тут я заговорила до одного з монтажників: “Доброго ранку! А ви часом не пан Колеснік?” Побачила привітне обличчя, почула: “Ні. Але пан Колеснік он там, в червоній футболці”, – і відчуття єдності повернулося.
Як верба над ставком,
Як під стріхою обріз,
Як дівчина в садочку,
Як шматок, що відгриз,
Доки Богу не знудились люде, |
Завжди Україна буде! | (2)
Вона буде велика, ще більше, ніж ця,
На наших наколках, у наших серцях,
Попри смерть, небезпеки, облуди, |
Попри всіх, попри все вона буде! | (2)
Як зоря над стернею,
Як Христос в небесах,
Як на свято свободи
Під прем’єром фугас,
Знайте, іроди, вішайтесь, юди – |
Зажди Україна буде! | (2)
Вона таки буде на ваших кістках,
На долоні, якою руків’я стискав,
Попри глум президента-приблуди, |
Попри страх, попри стрьом вона буде! | (2)
Як тумани над яром,
Як цнотливе “облиш!”,
Як у п’ятницю танці
(За халявою ніж),
Доки б’ється кохання у груди – |
Зажди Україна буде! | (2)
Вона буде – нехай повсихають моря!
Найбільша в’язниця для нас замала.
На Захід, на Схід і усюди – |
Попри сумнів і сум вона буде! | (2)
Як чумак на шляху,
Як у лузі калина,
Як у схроні боївка,
Як пісня, що лине,
Упаде вавилонська споруда – |
Та завжди Україна буде! | (2)
Вона буде – хай вдавиться люттю Москва.
Ти прости москалів і надгробок постав,
Щоб не вилізли звідти нікуди,
Скрізь лише Україна буде!
Доки б’ється кохання у груди –
Свята Україна – буде!
Коментарів немає