“Дай Бог”

Друзі, я досить часто бачу такі реакції до моїх астрологічних коментарів щодо тої чи іншої події, де я зазвичай пишу про те, що буде далі: “Дай Бог так все і буде!”, “Я вам вірю!” Такі коментарі свідчать, що людина, яка їх залишила, вважає, що всі події десь на Небесах давно вже чітко прописані й кінець їх вирішений наперед, а я лише, зазираючи в гороскопа, той кінець бачу і розповідаю про нього у Фейсбуці. Друзі, це не так, ви помиляєтеся. Прагматичні греки ніколи б не займалися астрологією – цією універсальною системою для пізнавання реальності, якби не знали напевно, що нічого в житті не вирішено наперед, що кінець сюжетів залежить від вчинків героїв, а Боги лише створюють для людей ті сюжети, в яких люди мають свободу чинити на власний розсуд. При цьому слід знати, що Боги зневажають “простих людей”, а розраховувати на їх підтримку можуть лише “люди хороші”, тобто, герої. А хто такий герой? Герой в астрології втілює принцип Сонця – принцип волі. Значить, герой – це людина, яка робить самостійний вибір в імперативних обставинах “або-або”, яка в битві опиняється попереду всіх – є лідером, яка бере на себе відповідальність за власні рішення і вчинки, яка проявляє власну творчу активність, яка володіє компетентністю. Не кажіть: “Дай Бог!” – у відповідь на мої прогнози, які видаються вам хорошими. Це неправильно. Бог вже дав нам всім – дав перемогу в боротьбі як можливість. Дав розвиток і процвітання – як можливість. Але кінцевий результат цього даного Богом сюжету не вирішений наперед, кінець все одно залежить від участі кожної конкретної людини в цьому сюжеті. І коли ви кажете, мовляв, дай Боже, щоб кінець був такий, який мені подобається, ви ставите себе на роль “простої людини” – такої, яка не робить вибір, яка не проявляє активності, яка не застосовує своєї компетентності для досягнення перемоги в боротьбі, а просто спостерігає, “перечікує”, таким чином відмовляєтеся щось самотужки робити для втілення замислу Бога. І навіть коли така людина каже, що вірить в Бога, вона помиляється: віра без діл мертва. “О, якби ти був холодний чи гарячий! Але ти не холодний і не гарячий, тому виблюю тебе з вуст моїх”. Я не для пасивних спостерігачів – простолюдинів тут пишу, щоб їх, завжди переляканих і знуджених, втішити та розважити. Я пишу для аристократів, тобто для хороших людей – для героїв. Тож, прості люди, будь ласка, не плюндруйте мою роботу своєю філософією вічних невдах “Дай бог нашому теляті вовка з’їсти”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Коментарів немає