Іронія в тому, що ті, хто каже: “Я цей суржик не переварюю”, теж кажуть це на суржику. Бо українською тре казати “перетравлюю”. “Саме тому я не вірю ні в лагідну українізацію, ні в жорстку, ні в гібридну. Ефективною буде тільки повна українізація інформаційного простору”, – каже Роман Кушнарьов. Але тут некоректно ставити в один ряд поняття “повна українізація” і “лагідна українізація”. Бо це поняття не одного порядку: повна українізація – це явище, мета (стратегічне поняття – синтетичний рівень), а лагідна українізація – це дійство, спосіб досягнення мети (тактичне поняття – рівень якості). Звісна річ, таким речам в школі не навчають. А треба навчати. Змалечку навчати людину філософії. Тоді рівень спілкування буде дуже високим, і люди будуть зацікавлені розвивати мову, слідкувати за її красою та якістю, бо філософія навчає мислити і точно підбирати слова в контексті. Наприклад, в українській є лише два слова, що означають нюанси особливого почуття: любов і кохання. В російській таке слово лише одне. А от у давній грецькій таких слів двадцять. Справа в тому, що якщо в мові не існує слова, це означає, що для людини не існує і явища. Звідки ж візьметься явище, якщо у людини не вистачає розуміння тонкощів, щоб його побачити? Філософська освіта українською – ось найкоротший шлях до повної українізації.
Світом правлять тонкощі
22 Січня 2017
Коментарів немає