Я багато поширюю на Астрологиня Іванець того, що мене особисто цікавить. Наприклад, лекції та інтерв’ю філософів, антропологів, біологів, культурологів, істориків, мистецтвознавців, письменників, публіцистів, колумністів, музикантів, психотерапевтів. Навіщо я поширюю? Бо хочу роздітили з вами моє захоплення – ви ж мої однодумці, значить, те, що цікаво і корисно мені, може бути цікавим і корисним і для вас.
Вчора поширила допис Віталія Портникова з його сторінки у Фейсбук – і отримала коментар від незнайомої мені людини. Людмила Ведерникова звертається до мене: “Астрологиня Ольга Іванець, вы хороший астролог, но в анализ политических действий вам не стоит лезть, не ваше это”.
Цей коментар є одним із типових проявів пасивної вербальної агресії, про яку я писала нещодавно в статті “Гороскоп на місяць 28 жовтня 2019 – 26 листопада 2019”. Проаналізуємо цю репліку Людмили Ведерникової, щоб класифікувати її. На перший погляд, Людмила робить мені комплімент: “Вы хороший астролог”. Чи може бути приводом для радості такий комплімент від незнайомої людини? Ні, не може, бо він є лише констатацією факту, а цього замало: сама по собі констатація факту не відповідає правилу трьох сит Сократа: 1) не зрозуміло, чи є таке твердження правдивим 2) не зрозуміло, на користь добра чи на користь зла скерована констатація цього факту 3) від констатації цього факту немає жодної користі, бо Людмила не наводить пояснення, чому саме вона вважає Ольгу Іванець хорошим астрологом. Значить, цей комплімент не може бути приводом для радості – він насторожує. І недарма: після цього компліменту стоїть кома і сполучник “але”. Це означає, що комплімент в цій мовній конструкції є завісою, за якою міститься критика. Критика буває конструктивною і деструктивною. Конструктивна критика завжди приносить тому, кого критикують, користь. Якщо навіть і неприємно буває сприймати конструктивну критику, але варто цю неприємність пережити: сприйнята конструктивна критика розширює межи світогляду, що є безумовним благом. І за це слід дякувати критикові. А от деструктивна критика користі нікому не приносить – вона застосовується критиком лише з однією метою: образити, принизити, роздратувати, засмутити, вивести з себе того, на кого скерована. У даному випадку деструктивна критика знецінює моє прагнення поділитися із друзями цінною для мене інформацією від пана Віталія Портникова на тему поточної політичної ситуації. Але це ще не все. Ця репліка, крім того, що містить комплімент у формі факту без коментаря “вы хороший астролог” і знецінення “не ваше это”, містить ще й висловлений в пасивній модальності наказ “в анализ политических действий вам не стоит лезть”. Цей наказ свідчить про намір Людмили Ведерникової поставити себе в ієрархії домінування вище за Астрологиню Іванець, тобто, підпорядкувати власній волі, змусити виконувати доручення, керувати нею, контролювати. Наказ містить слово, що має негативне емоційне забарвлення в даному контексті, грубіянське “лезть (лізти”). Дієслово “лізти” не має негативного емоційного забарвлення, коли використовується за його прямим значенням: 1) Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів) 2) пересуватися, хапаючись руками або чіпляючись ногами, лапами, підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз 3) Забиратися на кого-небудь високого, що-небудь високе 4) Напирати на кого-небудь, штовхати когось, пхатися 5) Просовувати руку (пальці) куди-небудь, у щось 6) розпочинати бійку 7) Пробиватися вгору крізь яку-небудь масу (звичайно про рослини); вилазити (у 3 знач.) 8) Розпадатися на шматки (про тканину, хутро). У словосполученні “лізти до аналізу політичних дій” дієслово “лізти” використовується у переносному значенні і має негативне емоційне забарвлення: настирливо йти, проникати, втручатися, Іти поволі, долаючи неміч, утому, набридати. Таким чином, можна класифікувати репліку Людмили Ведерникової як пасивну вербальну агресію у формі компліменту, який водночас деструктивно критикує, знецінює і ображає.
Як реагувати на подібний прояв пасивної вербальної агресії? Звісно, першою рефлекторною реакцією на таку репліку від незнайомої людини буде бажання зацідити їй в носа, щоб кривава юшка потекла – саме такою є природна реакція представників виду гомо сапієнсів на приховану агресію. І велика вірогідність того, що в реальному житті пані Людмила Ведерникова не підійшла би зненацька до пані Ольги Іванець, почувши десь на вулиці, як вона в розмові з друзями цитує Портникова, щоб висловити їй деструктивну критику, знецінення, домінування і образу під виглядом компліменту. Тож, якщо у Фейсбуці ви не можете з якихось причин мовчки видалити подібний коментар, ви маєте щось відповісти агресору, щоб захистити власні кордони. Не відповідати не можна: не отримавши відсіч, агресор сунитиме у вашому особистому просторі далі. Як вам чинити? Зайдіть на сторінку агресора, щоб дізнатися якомога більше про нього. Що я дізналася про Людмилу Ведерникову з її сторінки? Вона позиціонує себе як нумеролог. У світлинах має лише одну власну – погруддя, ця фотографія багато разів повторюється, оздоблена різноманітними рамками. На власній сторінці Людмила поширює переважно дописи з життя тварин. Зі свіжих дописів – кілька поширень зі сторінки Астрологиня Іванець: соляр України, Інавгурація Президента Зеленського, тощо. Таким чином, я дізналася про зацікавлення пані Людмили: інформація з груп із захисту тварин та інформація зі сторінки Астрологиня Іванець. Тепер я можу написати синтонну відповідь Людмилі на її агресивний коментар. В першу чергу, я маю дати пані Людмилі зрозуміти, як я зрозуміла її коментар до поширеного мною допису Віталія Портникова: “Людмила Ведерникова Тобто, ви забороняєте мені читати і поширювати Віталія Портникова. Вважаєте, що це мені як астрологу шкодить”. А потім я даю синтонну відповідь на наказ Людмили не лізти мені в політику: “А давайте ви не будете читати і поширювати мене”, – я обґрунтовую свій наказ констатацією факту: “Не для вашого розуму мої роботи”. Після такої відповіді пасивний агресор вже не може діяти як пасивний агресор: він або переходить до активних агресивних дій (верещить, махає руками, тупає ногами, сипле прокльонами) – або мовчки зникає у невідомому напрямку. У будь-якому разі гру пасивного агресора зруйновано.
Друзі, бережіть свій особистий простір і сміливо виступайте на захист власних кордонів! Агресори сміливі й нахабні, бо переконані, що не матимуть гідної відсічі.
Natalee Roma: – Мій син на цей допис сказав би: “Який тонкий троллінг!”)))))Було б дуже цікаво почитати,що відповість на це Ваш опонент… Але життєвий досвід підказую-очікування марні))))Здебільшого подібні “компліменти” запрграмовані на відповідь: “Сама дура”. Якщо відповідь відрізеяється-скоріш за все, продовження діалогу не буде. Але як же ж гарно написано!!!
Астрологиня Ольга Іванець: – Пані Наталю, погоджуюся з вами щодо передбачуваної реакції Людмили Ведерникової на мою відповідь. Моя відповідь є неочікуваною, а все, що виходить за межі штампів, тобто, вживання незвичної для агресора модальності у відповідь, виводить агресора з під влади жорсткого соціального егрегору – агресор залишається сам на сам з власною персоною, яка в принципі не здатна до творчості. Тому буде або істерити – або мовчки зникне, обидві реакції є штампом соціальної свідомості у підсвідомості. Звісно, я сподіваюся, що мій комент, від’єднавши Людмилу від жорсткого егрегору, пробудить творче начало, бо це було би ознакою того, що я як комунікатор здійснила духовний подвиг.
Антоніна Гумен: – Ще хочу додати, що після прочитання Ваших публікацій, стаю сильнішою. Усілякі вагання, невпевненості, неспроможності, страхи, відмазки, що то не моє, не для мого розуму, моя хата з краю відпадають самі собою, щезають, як дим. От на цій думці ловлю себе. І з такими думками як не чекати кожного Вашого допису? Я вже налаштована в кожному Вашому творі відкривати для себе неповторне нове, що мене зміцнює. Хіба це не диво?
Астрологиня Ольга Іванець: – О, пані Антоніно! Ви є втіленням мого Ідеального/ної Читача/чки- саме вас я уявляю, коли пишу.
Lyudmila Levenets: – Після того, як Ви розібрали персону на молекули, їй знадобиться час, і навіть є можливість зібратись, відкинувши зайве)
Астрологиня Ольга Іванець: – Так! Саме так проявляється втілення моєї місії, що зашифрована в моєму гороскопі народження: управитель 1 і 10 домів Меркурій в Терезах у 1 домі, диспозитор Меркурія Венера стаціонарна перед ретро в Скорпіоні у 3 домі на верхівці тау-квадрату від опозиції Юпітер/Фомальгаут в Рибах – Місяць/Регул в Левові/Уран/Плутон в Діві. Тобто, місія в тому, щоб завдавати словом смертельного удару, після якого станеться відродження до житті на новому духовному рівні. Якщо станеться.
Ольга Прокопова: – Дуже вдячна Вам, пані Ольго за цей пост і такий детальний розбір “по кісточкам” реплік. Я зовсім недавно дізналась про різновиди вербальної агресії та способи реагування на них (не розумію, чому нас не навчали цьому в університеті???), проте ще досить важко відрізнити один тіп від іншого. Та що вдієш, маємо ціле життя для того, аби вчитися. А Ваш приклад це покрокова інструкція, навчальний посібник і просто приємний для читання та споглядання пост одночасно. З Вами я багато чому навчаюся, особливо вишуканості та самоцінності. Ранкова кава та полуденна чашечка чаю краще смакують під час прочитання Ваших постів 😉
Астрологиня Ольга Іванець: – Дякую, пані Ольго, дуже приємно! Маю відповісти на ваше запитання: “Не розумію, чому нас не навчали цьому в університеті???” В незалежній Україні досі зберігається совецька система освіти, яка виключає вивчання з дитинства греко-римської міфології та філософії, не кажу вже про можливість вивчати давньогрецьку та латину. Тому шкільні вчителі і викладачі вишів не володіють мистецтвом розрізняти модальностей як окремих слів так і цілого контексту. Наприклад, на філологічному факультеті під час мого навчання в педагогічному інституті Кропивницького (колишній Кіровоград) лише факультативно ми вивчали курс лінгвістичного аналізу тексти. Із 90 студентів потоку лише кілька отримали залік автоматом, більшість взагалі не могла зробити аналіз більш-менш пристойного рівня. Совецькій владі не потрібні були люди, здатні розрізняти тонкощі трансляцій, бо такими людьми неможливо керувати, неможливо обдурювати через телевізор.
Потабенко Галина: – Астрологиня Ольга Іванець я не пам’ятаю повну цитату. Суть така, що якщо після АЛЕ вас критикують чи знецінюють, то якою б не була солодкою преамбула, вона висловлена лише для того, щоб ви проковтнули гірку кінцівку. А отже це тільки ввічлива обгортка для агресії (чи протиставлення) у якій і є основна суть повідомлення. І звідси порада – яку я процитувала вище – не зважати на улесливий початок, бо основне повідомлення йде після АЛЕ. (Текст був присвячений мовним маніпуляціям, як розпізнавати знецінення і людей, які цими техніками зловживають – свідомо чи несвідомо)
Потабенко Галина: – “Все, що сказано до “АЛЕ” (“но”) – не має значення”
Астрологиня Ольга Іванець: – Ні, не так: має значення. Це вас хтось обманув, пані Галино.
Астрологиня Ольга Іванець: – Дякую, пані Галино, що простими словами переказали частину моєї довгої складної промови. Але такі переповідання є також проявом пасивної агресії, скерованої проти автора. Вони належать до забороненого прийому самопрезентації за чужий рахунок, так звана самопрезентація ” Грітися у проміннях чужої слави”. Ще раз дякую вам за ваші коментарі: вони дають мені привід демонструвати власні знання.
Коментарів немає