Навчитися вірити в себе

Я не думаю, що того можна навчитися. Бо віра в себе приходить як побічний ефект від власних досягнень. Наприклад, я починаю присідати зі штангою. Мені не треба вірити в себе. Просто треба системно присідати зі штангою. І тут таки – бац! – всі помічають, яка у мене підтягнута фігура. І тут я усвідомлюю: я це зробила! У моїй підсвідомості закладається програма: “Якщо я поставлю собі щось за мету і робитиму повсякденні наполегливі кроки до її досягнення, я досягну мети”. Це і є віра в себе. Але не нереалістична віра: вірую, бо абсурдно. Це віра, що ґрунтується на знанні. Ми ж не кажемо, що віримо, що двічі два чотири. Просто знаємо це. Так і я знаю: якщо я маю намір щось зробити, я це зроблю.

Цікаво, що мамуся наламувала мене з дитинства. Що би я не продекларувала як намір, мамуся обламувала: “Дурень думкою багатіє”. Але я робила попри мамусину невіру, попри неконструктивну критику, попри відверту ворожнечу. Я вже не кажу, що не сподівалася на підтримку. Я сподівалася лише на те, що мені не заважатимуть. Але до біса заважали! Звісна річ, зараз мамуся відверто визнає, що була неправа. Але каже, що на той момент я не могла би переконати її в своїй правоті жодним чином. Це сюжет 12 дому – казка “Дикі лебеді”, “Шкіра віслюка”. Принцеса-вигнанка залишається принцесою під шкірою віслюка. Її шлях – повернутися додому і стати королевою. Усвідомте, що це ваш сюжет, іншого не буде ніколи. Просто живіть і кожного дня пам’ятайте, що ви – королева. А інші бачать лише брудну жебрачку. Але прийде час – королева повернеться додому і правитиме. Нехай вас не запечалює улюлюкання черні.

– Мені цікаві історії з життя людей, які подолали кризу. Якщо б ви написали щось таке про себе – я б задоволенням почитала.

– Я не подолала кризу – я все життя в кризі, у процесі подолання. У мене такий гороскоп, що “спокій лише сниться”.
Людина 12 дому – це важка доля. А коли ще й 8 дім акцентований, то це все життя на війні. Подивіться серіал “Останнє королівство”. Головний герой – типова людина 12 дому вкупі з 8 домом.