Вчора прийшла до нас доця. Ах, чудовий сімейний день! Один з епізодів:
– Ігоре, що матуся робить?
– Спілкується зі слабоумними у Фейсбуці.
– А, так. Це її улюблене заняття.
Маю зізнатися, що останнім часом роблю це вкрай рідко. Вчора – на сторінці місцевої газети щодо продовження декомунізації. У нас ще й досі є площа Дружби народів. Більшість коментаторів категорично проти перейменування цієї площі у щось адекватне. Іронія ситуації в тому, що жоден із них не підозрює про те, що “Дружба народів” – це не про дружбу, як от типу про кохання, приязнь, однодумство між людьми. Це про ідіотський совецький орден, який, до слова, стовбичить на цій самій площі посеред клумби. Ніхто з коментаторів просто не підозрює про існування того ордену. Звідки я про нього знаю? Бо мою матусю СРСР винагородило тим самим орденом саме напередодні того, як припинити своє існування. Так, моя матуся – орденоносець “Дружби народів”. Думаю, саме через те, що діти комуністів у совку бачили антилюдську суть комунізму зсередини власних родин, вони (ми) і стали так рано антикомуністами. Це наші джинси і розповсюдження “Архіпелагу ГУЛАГ” розвалили совок.
***
— маразм это и отмывание денег и не больше
— Чому я маю вам вірити?
— а почему я должен верить государству которое, не помогает своему народу? какой тогда вам интерес защищать нашу власть ,которая решила убрать все комунистическое?
— Я мала на увазі, що у вас немає аргументів і фактів, щоб обгрунтувати ваше твердження: “маразм это и отмывание денег и не больше”. От я і запитую: чому я маю вам вірити на слово?
— а я должен здесь вам высветить все факты и аргументы?
— Безперечно. Будь-яке твердження має грунтуватися на фактах і аргументах, інакше воно нічого не вартує. Це я вирішила, що СРСР має припинити своє існування. Мені тоді було 15 років. І я свідомо робила конкретні кроки в бік того, щоб СРСР припинив існування. І сьогодні я маю власну державу, яка впровадить в життя на рівні законодавства ціль мого життя. А яка ціль вашого життя, пане ім’ярек?
— а моя цель, обеспечить свою семью и чтоб мои дети могли получить достойное образование и могли жить достойно
— Це дуже меркантильна ціль, але і вона передбачає стратегію і конкретні кроки. У вас є стратегія?
— есть стратегия и я ее придерживаюсь.
— Судячи з ваших коментарів, ваша стратегія полягає в тому, щоб дочекатися виникнення якоїсь держави, яка вапм забезпечить безбідне існування і водночас збереже для вас комуністичні символи навколо. Це наводить на думку, що ви очікуєте, що Україна увійде областями до складу РФ. Це пояснює, чому ви відповідаєте мені російською.
— я имею право общаться на том языке,на котором мне удобно. А выводы свои,вы держите при себе. Потому что это уже называется- клевета и выдумка. Вы мне скажите пожалуйста, что лучше стало в Украине, после того как стали все переименовывать, все снимать знаки советские, у нас куда то долги пропали, жизни стала светлее и лучше?И еще насчет языка, конституция меня не обставляет рамками, чтоб я общался чисто на украинском языке, могу и на русском,и на польском и на английском и на немецком.
— Саме про це я й кажу: вам зручно спілкуватися російською, ви не стали почуватися краще по мірі того як з наших вулиць почала щезати комуністична символіка. В чому ж тут “клевета”? Ви самі про себе все це кажете прямим текстом. Не треба бути надрозумною людиною, щоб зробити висновок: ви є людиною совецькою, людиною “русской” культури.
— я человек нормально культуры, и думаю своей головой,а не по принципу стада. И вот именно, изчесновение советской символики, это не выход с положения. А вот вы пытаетесь, меня в чем обвенить, человека, гражданина Украины, в том что я думаю.В том что мое мнение, не правильное, что я вот такой сякой, отвечаю на русском языке вам. Вот именно, не от хорошей же жизни люди уезжают в другие страны на заработки, не от советской символики, а от того что нужно содержать семью, платить за комуналку, которая у нас в стране за полседнее время выросла наверно в 5 раз… И еще много факторов
— Це тому, що ви совецьку і “русскую” культури вважаєте нормальними на відміну від європейської культури. Просто ви не маєте знань щодо того, як ідеологія, відбита в символізмі назв і естетики обумовлює конкретні умови життя людей на всіх рівнях від побутового до ідеального.
— а, так вы еще утверждаете, что я не имею знаний в этом плане?Та как раз имею и большая часть народа нашего украинского меня поддержит.А вам советую, не навязывать свое мнение другим людям, очень это не правильно.И вы не имеете права утверждать,что у меня никаких знаний нету, я же вам ничего такого плана не пишу и не обвиняю. а при чем здесь европа, если мы общаемся за Украину и как бы за советскую символику?
— Ви – абсолютний невіглас, це факт. Вибори 2019 року показали, що більшість населення України не здатні до критичного мислення, навіть при тому, що можуть продемонструвати диплом про отримання освіти. Ви свої поради притримайте до осені, коли у простого народу закінчаться гроші в результаті діяльності керівництва держави, за яке нарід проголосував. Вам точно знадобиться вся ваша мудрість і знання, щоб виживати. Я саме маю право, бо я вчителька, давати оцінку рівню знань співрозмовника.
— вы учительница?а,ну тогда понятно.Ладно если б у вас, хотя б юридическое образование было и осведомлённость в юриспруденции, то вы б что то и смогли утверждать, что вы имеете право навязывать мне что то, а так продолжайте себе учить, успехов вам.
— Якщо говорити з позиції юриспруденції, то ви, коли виступаєте проти декомуніфзації, порушуєте ЗАКОН УКРАЇНИ Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 26, ст.219) {Закон визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-р/2019 від 16.07.2019}
— а теперь укажите мне статью, в уголовном или административном кодексе, либо в конституции укажите мне статью, где я что то нарушаю.Смешно вы утверждаете
— Стаття 3. Заборона пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки1. Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом. —— Я вважаю, що ваша оцінка декомунізації як “херні і відмиванням коштів” не підпадає під цю статтю. Але вам варто подумати над тим, що рано чи пізно вам доведеться чітко визначитися в умовах війни Московії проти України: ви за вступ України до НАТО чи ви за приєднання України областями до Московії. І ставлення до декомунізації тут є маркером вашої громадянської позиції.
— Вопрос 1:Где вы видели, что пропагандирую советскую власть?А во-вторых, мой вас совет, не беритесь за то дело, в котором, вы не понимаете и не можете даже инкриминировать статью.Занимайтесь пожалуйста дальше, изучением слов и как они негативно влияют на жизнь, я буду дальше подымать экономику Украины, не словом, а делом и буду иметь своё мнение и никому его не навязывать.
— Ви, я бачу, не дочитуєте до кінця мої відповіді вам. Хоча, можливо, дочитуєте, але вам зрозуміла лише невеличка частина слів в них. І ви зловживаєте наданням мені порад. Повторюся: притримайте свої поради до осені, тому що ще за півроку до пандемії ви так “підняли” нашу економіку, що виживання населення – питання кількох тижнів.
— при чем здесь европейская культура, если речь идёт совершенно о другом?
— Мова йде про те, що ви як людина совецька, людина “русской” культури, а не європейської культури, не можете змиритися із декомунізацією. Вас обурює процес декомунізації в Україні, ви в якості обгрунтування своїх стверджень посилаєтеся на популярну думку – думку аморальної більшості, а не на аргументи і факти, на логіку історичного процесу, на здоровий глузд. Якби ви були людиною європейської культури, вам було би нестерпно соромно від того, що сьогодні у вашому городі є площа, названа на честь совецького ордену Дружби народів.
— я все замечательно дочитываю.И все замечательно понимаю что вы пишите.Это просто совет, а вот вынавязываете своё мнение.А совет, носит рекомендательный характер, вы как учитель должны это знать.И ещё вопрос тогда, а при чем здесь ещё и пандемия?
— Ім’ярек, ви знову ставите запитання. І якщо я відповім, то з вашого боку буде та сама реакція, що і на мої попередні відповіді на ваші запитання: “Вы навязываете своё мнение”. Ви маєте зрозуміти, що для мене заходити на чергове коло такого спілкування – це нудно.
— вам просто нет, что толкового ответить вот вы уже и сливаете позицию. Скучно вам, вот это точно смешно.То есть, вы это пишите все ради веселья выходит
— Ні, мені не нудно писати – я це роблю все життя із величезним задоволенням. Мені нудно спілкуватися із вами – ви ж людина без зворотнього зв’язку, регідний, як здутий м’яч: прогинається, коли в нього тицнути, але швидко відновлює попередню форму. Ви при цьому ще й толдичите: “Вы навязываете своё мнение”. Погодьтеся, це до біса нудно – розкривати тему за таких умов.
— то вы ещё и к оскорблением прибегаете в мою сторону.Ммм, отличный вы учитель.Ученикам своим также говорите, когда у него мнение с вашим не совпадает? Эххх, понятно куда наше образование теперь катиться.А вроде взрослый человек.
— Все-все, не можу – ви вже перейшли на штампи соціальної свідомості, це як залізом по склу, не просто нудно, а огидно. Це вже не розмова обізнаного з необізнаним, а істеричний вий необізнаного в бік здорового глузду.
— А ну конечно
И вам того же и вам туда же
***
— А что коммунистического в дружбе народов?
—
О́рден Дру́жби наро́дів — орден СРСР, заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1972 в ознаменування 50-ліття утворення СРСР. Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — централізовано керована федеральна соціалістична держава, що існувала з 1922 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії. Формально СРСР — союз соціалістичних держав, утворених на уламках Російської імперії після революції 1917 року. Фактично — партійна диктатура, з політичним режимом, який протягом більшої частини історії СРСР варіював від тоталітаризму до авторитаризму. Радянський Союз до 1990 року мав однопартійну політичну систему, головним органом влади була Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС). Керівна і спрямовуюча роль КПРС була закріплена у Конституції СРСР 1977 року. Хоча СРСР був номінально союзом республік, насправді це була держава з високим ступенем централізації уряду та плановою економікою. Офіційною політикою СРСР був т. зв. пролетарський інтернаціоналізм. У декларації про утворення було заявлено, що СРСР є «рішучим кроком на шляху об’єднання трудящих усіх країн у світову Соціалістичну Радянську Республіку». В офіційному гімні створеного і керованого Москвою Комінтерну співалося: «Наш лозунг — всесвітній Радянський Союз». Активно проводилася політика експорту революції.Під час війни на вимогу союзників у травні 1943 року Комінтерн було розпущено.Але лише у 1960 році була прийнята доктрина мирного співіснування, яка визнала можливість мирних стосунків т. зв. соціалістичного табору з рештою країн світу.Офіційною доктриною КПРС, яка мала у СРСР безроздільну монополію влади, було встановлення т. зв. диктатури пролетаріату (тобто диктатури прорадянської партії) у будь-якій країні, на яку СРСР поклав око. Тому усю історію свого існування СРСР підтримував збройні терористичні повстання, роздмухував громадянські війни, наприклад у Греції (Громадянська війна у Греції, 1946—1949), Кубі (1960), Анголі, Чилі, Афганістані тощо.
— хернёй вы занимаетесь. И всё это чуш собачья отвлечение людей от реальных задач
— Тобто, коли я відповідаю вам на ваше конкретне запитання, то я займаюся хернею. То ви визначтеся: якщо ваші запитання херня, то навіщо ви їх ставите?
— херня это продвижение переименование а особая херня это рассказывать о б особой важности этой херни
— Ви публічно називаєте “хернею” рішення КСУ, відповідно якому Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 9 квітня 2015 року № 317–VІІІ зі змінами” є конституційним. Ви усвідомлюєте, що своєю заявою ви порушуєте закон України?
—
— Так вы имеете откат от этого ? так вч имеете откат от этих безполезных дел
— Безперечно. “Відкат” у вигляді вільної незалежної самостійної без московитів і комуністів України – притулку для української політичної нації.
— ваши суждения глупы точно как и стратегии названия с благополучием никак не связаны
— Обґрунтуйте, будь ласка. Інакше ваш висновок – пусті слова.
— высказывания притянутые зауши из за угла глупейшие оправдания бедности и продажности чиновников в Украине. независимость и процветание Украины никак не связаны с названиями . Полная глупость
— Ви не розумієте, що значить “обгрунтувати судження аргументами і фактами”. Це означає, що ми з вами не можемо вести діалог на рівних.
— да не можим вы почему то думаете что смена названий что то изменит это бред
— У мене є підстави бути в цьому переконаною. Я лінгвіст за освітою і все життя займаюся тим, що вивчаю наукові дослідження щодо того, як назви, слова впливають на якість життя людей.
— классно придумали но это лиш обяснение бедности и несостоятельности что то сделать и с реальным улутшением жизни несвязанно. Пример Польша досих пор имеет памятники и названия улиц при этом процветает
— Якщо в Польщі ще залишилися не декомунізовані пам’ятники і вулиці, то лише тому, що ще не завершився процес декомунізації. Ви просто не знаєте про це.
— молодёже плевать с огромной горы из какого города они уедут в польшу навсегда или из Кировограда или из Кропивницкого и на какой площади они сядут в автобус который увезёт их навсегда или площадь дружбы народов или Бандеры и пофиг по каким улицам они будут уезжать в последний раз Ленина или Чмыленка они убегают это главное а вы деребаните бюджет
— У тих, кому байдуже до України, кому “плевать”, сьогодні, хвала Розуму, є можливість жити у будь-якому куточку світу. І це чудово! Тому що люди, яким нічого не цікаво, які нічого не цінують, які байдужі до всього, були, є і будуть у будь-якому суспільстві у будь-які історичні часи. В СРСР таких людей була ціла купа. Але на відміну від України, СРСР мав зачинені для виїзду кордони. А тих, хто наважувався тікати, ловили і відправляли у концентраційні табори. Я не поважаю байдужих до всього людей. Тобто, я не поважаю вас конкретно. Але я щаслива від того, що сьогодні ви можете відверто в Україні писати про свою байдужість і нелюбов до України і знати, що ніхто вас за це не посадить вночі в воронок, взявши з тепленького ліжка, і не відправить єтапом до мордовських таборів. Я не раджу вам читати книгу, публікація якої поклала край існуванню СРСР. Не раджу не тому, що не вірю, що, прочитавши, ви можете прозріти, – просто знаю, що ви не будете читати.
Коментарів немає