Гороскоп держави розповідає про прагнення народу, що ту державу створив. Мунданна астрологія з часів Месопотамії та до часів національних держав XVII сторіччя була способом зрозуміти та пояснити колективну поведінку. Це давало можливість передбачити сюжети розвитку суспільства. Останні триста років людина вважала себе вищою істотою, хазяїном Всесвіту, незалежним від його ритмів. Тому гороскоп особистості став для людини важливішим за мунданну астрологію. Але таке бачення людиною самої себе привело людство у глухий кут. Людство як вид опинилося на межі виживання. І відчуло власну безпорадність. У цій ситуації людство згадало про досвід мудреців давнього світу. Так у XX і XXI сторіччях мунданна астрологія знову почала відігравати велику і шляхетну роль.
Для чого треба слідкувати за мунданними аспектами?
Існує десять головних астрологічних циклів. Тобто, ми спостерігаємо з Землі рух планет, Місяця, Сонця, і бачимо, що розташування їх на небі відносно одне одного постійно змінюється. Як картинка у калейдоскопі. Цю картинку можна намалювати у вигляді схеми. І читати по цій схемі, як по нотах, “музику небесних сфер”. Ця “музика” не що інше як розповідь про те, як змінюється якість часу. На світі не існує нічого постійного, незмінного. І як ми дивимося на годинник, щоб планувати свої дії, так можна дивитися на мунданний гороскоп, щоб не відставати за змінами часу. За допомогою мунданної астрології можна прогнозувати події державного та світового масштабу. Звісна річ, людина може підготуватися до прийдешніх змін, якщо знатиме про них заздалегідь.
Для чого варто знати гороскоп держави?
Із гороскопу держави видно, які саме і коли сфери життя будуть найбільш актуальними. Людина може більш конструктивно, з більшою користю для себе планувати свою кар’єру, важливі починання, якщо знатиме ритми, за якими розвиватиметься держава.
У статті The Eurozone Crisis 2013: Theory and Method in Mundane Astrology від 4 березня 2013 року http://mountainastrologer.com/tma/the-eurozone-crisis-2013-theory-and-method-in-mundane-astrology Ніколас Кемпіон пише: “Практика використання планетарних циклів для вирахування або прогнозування політичних подій описана у літературному творі Платона Тімей на початку четвертого сторіччя до нашої ери: “А потому, відповідно замислу Божому, задля вирахування та визначення якості Часу з’явилися на світ Сонце, Місяць і п’ять інших зорь, що мають назву «планети» [тобто “мандрівники”]. (Тімей 38C).
Не слід надавати звичне нам значення слову, що перекладено тут із грецької як «Бог». Для розуміння того, що Платон описує як творця, краще за все пасує визначення “віддалений, оригінальний розум”, або свідомість, а не як деяка особистість, anthropomorphised християнський, іудейський або ісламський Бог. Якщо усунути релігійне значення слова “Бог” в теорії політичної астрономії Платона, то у Тімеї викладена наступна гіпотеза:
1. Усі політичні події в матеріальному світі виникають із того наміру, що існує у нематеріальному світі ідей.
2. Усі явища у Всесвіті, у тому числі ідеї політичних подій і фізичних дій змінюються і розвиваються у часі у послідовності, яку можна виміряти математичними розрахунками.
3. Так само як і всі речі у Всесвіті є частиною єдиного математично вивіреного порядку руху планет, політика є частиною того самого єдиного порядку.
4. Про математичну послідовність змін у всьому, в тому числі у політиці, можна судити за рухом планет.
5. Як планети періодично повертаються до того положення, яке вже займали, так і для політичних змін властиво періодично повторюватися.
Ніде втім Платон не робить припущення, що повторення того, що вже колись було, відтворюється з усіма точними подробицями; швидше повторення виражається у загальній темі.
Цю систему платонівської космології можна назвати ідеалістичною. У цілому система Платона набуває форми детермінізму, в ній визначені наперед терміни майбутніх подій – їх можна передбачити, якщо спроектувати положення планет на майбутнє, із чого впливає, що загальний характер майбутніх політичних подій уже існує, хоча і у потенційному стані. Якщо майбутні події визначені наперед, то їх можна передвістити відповідно до формули: “Коли планета ” А ” знаходиться у такій-то точці, то ” подію Х ” можна очікувати”, або більш складним чином: «Коли «планета А» знаходиться у даній точці і “планета B” знаходиться у такій-то точці, то ‘”подію Y” можна очікувати”. Це не відрізняється від формули, що викладена у вавилонській політичній астрономії: “Якщо “A” відбувається астрономічно, то із часом може відбутися “B”. Там немає припущень про причини або про впливи, лише кореляції. Тим не менш, платонічний детермінізм Творця дає можливість людині діяти на власний розсуд і робити свобідний вибір, якщо людина розвиває в собі «доброчесність» і навчається необхідного. Як Клавдій Птолемей написав у своїх міркуваннях щодо єгипетської медичної астрології: “Вони [астрологи] ніколи би не розробляли би певні засоби запобігання відображених … універсальних і конкретних подій, що випливають із (астрологічних) суджень, якби були переконані у тому, що не можливо замістити та змінити майбутні події” (Тетрабіблос 1.3). У космології Птолемея, таким чином, єдина мета прогнозу – це змінити майбутнє, зробити щось реальне заради того, щоб небажаний прогноз не здійснився. У цьому сенсі астрологію неможливо перевірити за допомогою успішних її прогнозів, передрікань. Її невдачі можуть бути більш надійним індикатором ефективної участі астрологів у політичному процесі. Існує цілий спектр поглядів на керування майбутнім, але, по мірі просування до позиції стоїків від позиції Платона, простір для людської діяльності звужується, детермінований компонент посилюється, і зміцнюється припущення, що астрологічне прогнозування може бути докладним і точним.
Важливість людської діяльності підкреслив найвидатніший із найбільш ранніх сучасних теоретиків платонівської політичної астрономії Іоганн Кеплер. Він був переконаний, слідом за Птолемеєм, що мета передбачень – змінити майбутнє. Кого попередили, стверджував він, той озброєний: “Великим захистом війська, – писав він, – є його вірність і повага до свого командиру, бо кожна перемога залежить від рушійної сили духу» (тезиси 72). На практиці це означає, що всі провіщення майбутніх подій мають враховувати проміжні політичні дії. У своїй дисертації 72, говорячи про майбутню кон’юнкцію Марс-Сатурн 1602 року, Кеплер писав: “Якщо в цей період здійснюються зусилля, спрямовані на зміцнення миру, ясно, що немає ні для кого жодної небезпеки з боку небес”. Ключем до стабільності в кеплеровській політичній астрономії, відповідно, є політичне керівництво, що мислить критично і чинить розумно: “Бажано, щоб переважали мир і спокій, – писав Кеплер, – і якщо є побоювання з приводу передумов для бунту, то нехай не відбудуться зустрічі у серпні і у вересні [1602], або нехай вони будуть порушені, або, ще краще, нехай фактори, що викликають подразнення у населення, будуть якомога швидше усунені, або нехай будуть введені деякі нові заходи для стримування, нехай настрій умів (популярна думка) буде змінено” (тезиси 71). Теорію Кеплера можна назвати прагматичною на тій підставі, що він виступає за гнучку політичну відповідь на поточні проблеми”. (Кінець цитати)
Кожна планета має свій цикл. Тож зміни політичних подій трапляються регулярно у відповідному ритмі. Події ніколи не повторюються у точності матеріальних деталей, але вони повторюються за суттю ідеї. Оскільки є свобода волі, передбачити точно, яка саме буде реакція людини або колективу на виклик, неможливо. Мунданна астрологія виникла значно раніше за астрологію особистості. Метою мунданної астрології завжди було показати керівникові держави, яким чином можна уникнути небажаного розвитку подій.
Коментарів немає