“Роби іншим те, що б хотів щоб інші робили тобі”

– В житті я керуюся принципом “Роби іншим те, що б хотів щоб інші робили тобі”.

– Несправедливо. Тут я проектую власні потреби на потреби інших. Я вважаю, що інші хочуть того самого, що і я. Я вважаю, що те, що є добрим для мене, буде добрим і для іншої людини. Це помилка – так вважати.

У всіх людей, звісно, однакові загальні базові потреби, якщо говорити на синтетичному рівні. Всі люди в ідеалі прагнуть таких речей: вдоволення фізіологічних потреб, потреба бути у безпеці та почуватися захищеними, потреба любити і належати до групи, потреба у повазі, потреба у самоактуалізації. Але люди різняться між собою еволюційним розвитком особистості. Тому, наприклад, не кожна людина відчуває потребу у повазі – є люди, чиї потреби не йдуть далі вдоволення потреби у безпеці. Крім того всі люди різняться між собою на рівні конкретних проявів загальних якостей потреб. Наприклад, потреба у безпеці у однієї людини проявляється в тому, що вона почувається у безпеці навіть тоді, коли живе у будинку без освітлення, без опалення, без води, не має можливості митися частіше за раз на місяць і спить на ліжку без постільної білизни. А інша людина щоб почуватися у безпеці, має не просто жити у помешканні, де все це є, а мати, наприклад, окремий конкретний вид шампуню для волосся. Тоді принцип «роби іншим те, що б хотів щоб інші робили тобі» доцільно замінити на принцип «роби іншим лише те, що вони конкретно і прямо у тебе просять (це не поширюється на близьких, із якими ти проживаєш поруч під одним дахом – вони можуть не просити прямо, бо ти можеш бачити і відчувати на рівні емпатії, що їм від тебе потрібно), якщо це не суперечить твоїй особистій етиці».