У багатьох людей фрагментарне мислення, немає цілісної картини світу. Не можуть бачити стратегії. Стратегія – це коли давишся вперед і подумки прокладаєш собі шлях до мети. А фрагментарне мислення – це коли весь час людина бачить лише те, що безпосередньо під ногою. Ступила на камінець – під ногою знов несподіванка. Куди вона іде? Велика вірогідність, що по колу або просто переминається з ноги на ногу на місці.
Я спостерігаю, як у фісбуці одна й та сама людина з вищою освітою постить протилежні за змістом посилання. Просто сьогодні вона побачила щось – їй сподобалося. Завтра побачила щось прямо протилежне за змістом – теж сподобалося. Життєва позиція неякісна. Тому весь час цінності заперечують одна одну.
Так людина щиро дивується: “Я хочу переименовать Кировоград в Елисаветград. А что тут такого? Красивое название”. Так у центрі міста над входом у кав’ярню шрифтом радянської газети “Правда” написана назва кав’ярні – “Горком” і намальований серп та молот. “А что такова? Эта же прикольна!” А трохи далі з усім відомої стели Леніна збито комуністичні гасла та профіль Ілліча і наліплено табличку: “Об’єкт на реставрації”. “А чиво добру-то прападать? Мы тут что-нибудь про славу Украине нарисуем, может быть потом”.
На лекції Понасенкова про Лермонтова слухач спитав: “А як так сталося, що в тій дикості російського життя народжувалися такі генії як Лермонтов?” Понасенков обвів очима інтер’єр: старовинна ліпнина стелі, вишукані шпалери, золоті канделябри, рояль, витончена ваза зі свіжими квітами – зала бібліотеки, розташованої у будівлі наполеонівської доби. “Бачите все це? От і Лермонтов бачив. Він народився та зростав у середовищі західної естетики. Людина бачить красу навколо себе. А потім все життя прагне цієї краси, відстоює її принципи”. А що навколо себе бачив у дитинстві той, хто побудував кав’ярню під серпом і молотом “Горком”? Так отож.
Коментарів немає