Дотримуватися правил життя, щоб почуватися у безпеці

Ви купуєте хліб у супермаркеті? Я купую. Там під кожним лотком із хлібом – спеціальні рукавички, щоб не лізти до хліба голими руками. Ну, ви ж знаєте, що руки треба мити якомога частіше, бо через брудні руки поширюються інфекційні хвороби. Висять ці рукавички – абсолютно безкоштовні. Одягнув рукавичку, взяв хліб, зняв рукавичку, кинув у спеціальний кошик, що теж тут під лотками стоїть. А знаєте, чому жодної користі для мене особисто та для таких, як я, в тих рукавичках? А тому, що здорові люди завжди одягають ці рукавички, а нездорові – ніколи. Чому я здорова? Бо освічена. Дотримуюся правил життя, щоб бути у безпеці. Бо розумна. Профілактика захворювань завжди дешевша за лікування. І от я знаю, що не можу заразити нікого туберкульозом, наприклад, або кишковою паличкою, бо не хворію на це. Але я все одно вдягаю ту рукавичку – жодної ж гарантії, що я десь не торкнулася рукою чогось, на що плюнув тубік. Тубік – це так туберкульозники поміж собою одне одного кличуть. Ми з сестрою були тубіками, коли були маленькі. Тато заразився в операційній. Тато довго лікувався. І ми кілька років поспіль теж приймали ліки. А ви знаєте, який рівень захворюваності та тубік сьогодні в Україні? А ви поцікавтеся. І так, я не знаю, що я особисто можу зробити для того, щоб населення вдягало ті рукавички у хлібному відділку. Нехай у фруктовому не вдягають, якщо для них то так важко. Фрукти я можу вимити. Але ж хліб… Я не знаю, як мені захиститися від населення.