Із дитинства мала чітке уявлення про те, як має виглядати жіноче та чоловіче тіло. Культ здоров’я і фізичної краси, науки і мистецтва панував в родині батьків. Ідеальна постава кадрового офіцера у діда, батька, дядька. Атлетичні вродливі бабуся, матуся, тітка. Найкраща подруга – майстер спорту з художньої гімнастики. Коли було років 15, у домі з’явився альбом Мікеланджело Буонарроті. Я заклякла, не могла відвести очей.
Коли чую від жінок і чоловіків про те, що жінка має бути “жіночною” в сенсі “слабкою, займатися народженням і вихованням, куховарити, доглядати за житлом, догоджати чоловікові, очікувати від чоловіка милості”, розумію: переді мною люди, що у дитинстві бачили перед собою пригноблених важкою працею у колгоспі та на заводі нещасних батьків. І альбомів Мікеланджело у них точно не було.
Коментарів немає