Замітки на теми принципів планет
Стосовно перших семи робіт з автобіографії 1. Свердлярка 1 розряду на заводі сільгоспмашин Завод – це 9 та 10 клас середньої школи, 1978-1980. Раз на тиждень мали кілька годин працювати на заводі, трясця його бери. 2. Консервний завод – складання брусчатки для ящиків. Консерви – це після першого курсу інституту треба було так званий “стройотряд” […]
Подивилася фото розмальованого “подводным царством” ОХМАТДИТу. Ну, що я вам скажу, друзі… Звісно, добре було би, якби люди ще з початкової школи вивчали би комунікатику: Вищі Архетипи та їх модальності, мистецтво спілкування, вплив вербальних та невербальних трансляцій на психіку людини.
Історія людства напрацювала дві моделі культури: персоно-центричну та соціо-центричну. Персоно-центрична модель суспільного життя така: людина є найвищою цінністю у суспільстві – в родині, в групі, в державі. Соціо-центрична модель – це такі правила життя, за якими окрема людина не є для суспільства цінністю.
Я досліджую гороскоп України з 24 серпня 1991 року. В цей день у радянській програмі «Время», як завжди, ввечері на весь радянський світ було оголошено про Незалежність України.
Сонце у Левові. Серпень. Коли я жила з батьками, це був час подорожей до моря. 24 дні подорожей: море, пляж, екскурсії мальовничими куточками, музеї, дивна їжа… Моя любов до стилю бохо – це з дитинства. Це смак тих подорожей і безтурботних веселощів, безмежної творчості та гри. Особливе задоволення – шити боховські строї самостійно. Бошо-шик завжди […]
Я належу до тих людей, у яких періодично пересихає джерело власних прибутків. Я починаю шукати нове. І переходжу до режиму економії ресурсів на важкій довготривалій дистанції. Економити можна на всьому.
В УРСР щоб бути модною і стильною людиною, достатньо було того, щоб одяг та аксесуари були імпортні. Або пошиті в гарний спосіб із імпортної тканини за зразками каталогу ОТТО або Neckermann. На те, щоб речі були компліментарні одна до одної за принципом стилю, практично ніхто не звертав уваги.
Людина порівнює себе із тими, кому вона заздрить. І через це вона незадоволена власним життям. Незадоволена собою. Незадоволена тим, що у неї є. Я би сказала: «Не варто порівнювати себе ні з ким. Бо у цьому немає сенсу. Бо всі люди різні, унікальні.
У мене троє дорослих дітей. Двоє синів і дочка. Вони всі троє до біса гарні зовні. Вони фізично прекрасні й здорові. Кожен із них майстер своєї справи. Їх помічають. Про них говорять. І може так виглядати, що я добра матір. Що я щось тямлю у виховані дітей.
“Наша Таня громко плачет, Уронила в речку мячик. Тише, Танечка, не плачь, Не утонет в речке мяч”. Або: “Зайку бросила хозяйка. Под дождем остался зайка. Со скамейки слезть не мог, Весь до ниточки промок”. Віршики мого далекого дитинства початку 60-тих минулого сторіччя.