Восени 2006 я дозволила Арестовичу приїхати до мене “в гості”. Після семінарів Подводного в Києві кожен із нашої групи, хто хотів приїхати до мене “в гості”, мав цю можливість, нікому не відмовляла. Бо всі ми були друзями і однодумцями апріорі – учні Авессалома. Їв з нами за одним столом Арестович. Надали йому можливість спати у нас на дивані, Арестовичу. Наступного дня поїхав і телефонує вже з Києва, ніби він тепер має право телефонувати мені коли завгодно, ніби я вже його власність відтепер. Тараторить щось у слухавку за своєю манерою. І питає, коли він знову зможе зі мною зустрітися, приїхати. Відповідаю: “Ніколи”. Що ж сталося під час тої доби у нас вдома? Нічого особливого з точки зору фізики. А от з точки зору метафізики сталося дуже важливе: я Арестовича побачила. “Заговори, щоб я тебе побачив”, – наказував Сократ. А я від себе ще додам: поїж зі мною за одним столом, щоб я тебе побачила. Побудь в моїй домівці, як у себе вдома, щоб я тебе побачила. Сьогодні в стрічці новин у Фейсбуці повно Арестовича – ті, хто мав із ними якість стосунки, у трансі: “Як же ж так?!” А мені пригадався афоризм Авессалома: “Шизофренія шизофренією, але сумління треба мати”. Дивакувата людина без сумління, друзі, із провідною ідеєю за будь-яку ціну опинитися на сцені в ролі “вершителя долі”. Нарід, що бачить в телевізійному коміку очільника держави, і в шизофреніку побачить пророка.
“Вразив розумом….спочатку….а потім потрохи наступало прозріння”,- доводиться чути. .Ви помітили, що то не розум, а хитрість як напруження рефлексивних реакцій, покликане компенсувати брак розуму? Він говорить дуже швидко, з напором (не дає можливості зупинити, перебити, поставити уточнювальне запитання) в фоновій або стилістичні модальностях, не тримає пауз. В його трансляціях завжди практично відсутня когнітивна складова, а коли присутня, то це зазвичай штампи колективної свідомості. Завжди один і той самий комунікативний прийом: лестощі + брехня +хамство. Він ретельно вибудовує логічний ланцюжок, за рахунок чого здається обізнаним і переконливим, Якщо ви погано орієнтуєтеся в темі, ви не помітити брехню, підміну понять, пересмикування. Але вже умовно завтра в розмові з іншим партнером він точнісінько так само говоритиме прямо протилежні за змістом речі. За прикладами далеко ходити не треба: вчора палкі промови на підтримку Порошенко, сьогодні – на обвинувачення Порошенко, те саме відносно Зеленського. Загалом манера спілкування притаманна чекістам.
“Від захоплення його речами до відчуття нудоти та несприйняття – один крок” – зізнаються дехто. Точніше було би сказати про захоплення не речами, а театралізованим дійством, яке він влаштовує. Якщо його не зупиняти, він розпалюється від захоплення собою і міняє тему за темою, використовуючи випадкові слова як трамплін для стрибання з теми на тему, аби лише утримати увагу слухачів на власній персоні. Звісно, витримати довго це неможливо – ми просто починаємо реготати.
Коментарів немає