Якщо людина уникає робити самостійний вибір

На пострадянському астрологічному просторі поширене таке явище: астролог шукає відповіді на проблему клієнта у напружених дугових аспектах гороскопа особистості клієнта. А коли не знаходить, то губиться, панікує – і бере за пояснення перший-ліпший напружений аспект, навмання. Так не можна робити. Бо якість проблеми має завжди відповідати принципу планети у гороскопі. Наприклад, проблема у тому, що клієнт потрапив у обставини, які не залежать від його волі, і він не може визначитися, що йому з тим робити. Така, наприклад, ситуація: чоловік у далекому відрядженні, а родичі чоловіка несподівано приїхали і претендують на житло, погрожують дружині, вимагають виселитися. Це імперативні обставини для клієнта, значить, астролог має розглядати у гороскопі клієнта Сонце. А не Місяць, наприклад, як здавалося би через те, що мова йде про житло. І не Меркурій, хоча мова йде про родичів. Треба дивитися саме Сонце, бо йдеться про те, що клієнт не може визначитися з самостійним вибором: чи йму слухатися родичів, чи чинити їм опір. Аспекти або відсутність аспектів Сонця – у даному випадку це може допомогти астрологу краще зрозуміти клієнта і його ситуацію. Але якщо клієнт відмовляється брати на себе відповідальність, не хоче робити власний вибір, то справа тут не в аспектах Сонця, а у небажанні клієнта активізувати у себе принцип Сонця – принцип волевиявлення. Тобто, сонячна ситуація у клієнта є, але він її ігнорує. Він може це собі доволити, бо у нього є свобода волі. Він у розпачі, він розводить руками, знизає плечима: “Я просто не знаю, що мені робити”. Тоді астрологу варто поставити додаткові запитання, щоб з’ясувати, принципом якої планети клієнт підміняє для себе принцип Сонця. Наприклад, можна спитати: «А чого тобі хочеться у цій ситуації?» (принцип Місяця?), «А що ти думаєш про цю ситуацію?» (принцип Меркурія), «А як ти оцінюєш цю ситуацію?» (принцип Венери), «А що би ти хотів зробити в цій ситуації?» (принцип Марса), «А якби траплялися чудеса, то яке чудо ти хотів би у цій ситуації?» (принцип Юпітера), «А що каже про цю ситуацію твоє почуття обов’язку і справедливості?» (принцип Сатурна). І після такої розмови астролог може «увімкнути» клієнту принцип Сонця, наприклад, такою реплікою: «Те, що з тобою сталося, вимагає від тебе прийняти рішення. Якщо ти не приймеш рішення, ситуація не зникне сама по собі. Вона поглиблюватиметься, ставатиме все більш неприємною. Ти маєш сам для себе прийняти рішення, що тобі слід робити з усім цим. Тобі треба взяти на себе відповідальність. А далі просто робити те, що ти вирішив робити». Звісно, астролог може сказати клієнту, яке рішення видається йому, астрологу, найкращим. Може навіть наполягати. Але остаточне рішення все одно залишається за клієнтом. Бо сонячний принцип – це принцип творчості особистості та принцип свободи волі. Якщо у людини не працює принцип Сонця, вона не почувається живою, не радіє життю. Що би там клієнт не обрав для себе, це має бути його власний вибір. Навіть якщо той вибір помилковий.