Сонце в Скорпіоні

Моя улюблена пора року – час на межі Терезів і Скорпіона. Різноманіття яскравих кольорів осені зникає – все перетворюється на чорне й буре. Листя опадає. Перезрілі плоди розвалюються, розбиваються об землю і гниють. В природі наступає пора розпаду, розкладання – це залог майбутнього відродження й основа майбутнього врожаю. Повітря стає густим і втрачає прозорість. Вранці ротом йде пара – люди звуть це “диханням осені”. Води річок та ставків стоять нерухомі. Природа принишкла, зачаїлася у передчутті смерті-зими.

Ми відчуваємо себе зрілими незалежно від віку. Пора Скорпіона – це ера великих метаморфоз, ера умирання та відродження. Це час, коли завіса між світом живих та світом мертвих трохи відчиняється. Ми бачимо і розуміємо в собі щось, що досі залишалося прихованим. Ми переживаємо кризу і шукаємо виходу з неї. Щось помирає в нас. Але в цій смерті немає занепаду. Це смерть заради відновлення. Це розкриття таємниці заради життя.

Це ще лише середина осені. І настрій у нас войовничий. Ми сповнені сили, щоб творити зміни. Ми прагнемо позбавитися зайвого, щоб ніщо не заважало руху до мети. Ми утилізуємо відходи, ремонтуємо і реставруємо, відновлюємо для життя те, що втратило привабливість. Найголовнішими стають теми сексу, позбавлення, глибоких трансформацій, смерті та відродження.

Друзі, викидайте все зайве! Безжально позбавляйтеся всього, що вас дратує! Змінюйтеся, як змінюється природа.