8 березня 1169 року захисники міста здалися, вважаючи, що за тогочасною традицією новий князь прийшов правити. Однак Київ був підданий небаченому спустошенню – за п’ять днів було спалене й розграбоване, тисячі жителів – вбиті, з церков і монастирів викрадені книги, ризи, дзвони та ікони, зокрема Свята ікона Божої Матері, яку згодом було названо Володимирською іконою Пресвятої Богородиці і яка стала найбільшою святинею Російської Імперії.
Історик Василь Ключевський обгрунтовано доводить, що пограбування Києва Андрієм Боголюбським є подією, яка символізує вихін на історичну сцену великороса. Тобто, викникнення московської держави. З того часу московити завжди поводилися на історичній арені так Само, як Андрій Боголюбський: намагалися грабувати, пасували перед відсіччю і нещадно карали тих, хто здався на милість у боротьбі. Слід знати історію свого супротивника, щоб не плекати пустих сподівань на чудесний поворіт історії.
Коментарів немає