Всі люди можуть грамотно писати і читати довгі складні тексти. Крім дисграфіків та дислексиків, кількість яких в усі часи в усіх суспільствах незмінна. Грамотно писати і читати художні книжки – це ніякий не талант. Це природна властивість людини як представника виду сапієнсів. Коли мені кажуть: “Ти така талановита, маєш писати книжки”, – я дивуюся: писати можуть всі. Але писати треба не тоді, коли можеш писати, а коли не можеш не писати. От я можу не писати власних рефлексій. На те є причини: вони бентежать мою маму, за них не платять мені гроші, вони забирають багато часу та емоційних сил (не ментальних, ні, саме емоційних), читати книжки значно цікавіше за їх писати. Тож я пишу лише тоді, коли не можу не писати. (от зараз пишу, бо моя прекрасна вчителька української наказала писати заради практики). Але я дуже радію, коли можна не писати. Наприклад, кілька років тому відчула я потребу написати хронологію розвитку філософської думки європейської цивілізації у зв’язку з головними астрологічними циклами. Але як людина раціональна я спочатку мала переконатися, чи не написав вже хтось того до мене. О, радість! Таки написав. І не хто інший як астролог – Річард Тарнас “Пристрасть західного розуму”. А от про падіння з висоти влади у гороскопі правителів довелося писати самій. І про гороскоп України теж. Один філософ запитав мене два роки тому: “Чому справдився ваш прогноз? В чому секрет?” Та просто ніхто, крім мене, не написав правдивого гороскопу України. А секрету ніякого немає – Платон все чітко розклав по полицях про те, як чинити з політичною астрономією, щоб справджувався прогноз.
Люди, якщо не можете не писати, пишіть, будь ласка! Я люблю читати.
Коментарів немає