Цивілізоване ставлення до іноземних мов

Я навчалася у середній школі №34 у Кіровограді. Із восьмирічної школи №25, що в авіагородку, переходили діти. Це були діти військових, льотчиків та працівників льотної академії. Переважно вони не вивчали української ( тоді можна було або вивчати, або ні, за бажанням). І от я часто була свідком того, як бурхливо реагували ці діти на українські слова: вони дико реготали, стібалися, кривлялися, змагалися між собою у дотепності знущання. А потім я ще таке бачила серед студентів тої льотної академії. Там навчався хлопець із Білорусі. І як же ж ті російськомовні реготали над словом “кастрычнік” – просто до сліз, до колік у животі, до пердьожу. Зараз оці вправи з дотепного знущання з назви “Горішні Плавні” нагадали мені ті давні часи: 1979 рік, Кіровоград, великодержавні російські шовіністи з авіаційного містечка.