– Как вы можете обо мне судить?! Вы же меня совсем не знаете!
Щиро дивуються люди, які ніколи не читають творів художньої літератури. Якби читали, то знали би, що письменник детально, у всіх подробицях описує персонажа саме для того, щоб читач міг легко судити, хто цей персонаж, які у нього ідеали, яка життєва позиція, які чесноти і цінності. Зачіска, стан шкіри, постава, рухи тіла, міміка, жести, вираз обличчя, стиль одягу, кольори в одязі, фактура тканини строїв і малюнок на ній, прикраси, макіяж, аксесуари, стан і якість взуття – все це розповідає нам про персонажа подробиці його життя. І це ще персонаж не заговорив! А далі – лексика, фразеологія, семантика, стилістика, морфологія: тут і про освіченість персонажа, і про належність до соціального шару, і про архетиповий сюжет життя, і про реакції на ті чи інші життєві виклики. А письмова мова? Рівень грамотності, наявність або ні дисграфії/дислексії. Зайчики, людина, що з дитинства звикла читати якісну художню літературу, бачить вас наскрізь із першого погляду – вона знає вас краще, ніж ви самі себе знаєте. Тож замість доводити, що ви не верблюд, вчіться читати – розвивайте себе.
Коментарів немає