Проста людина: – Революція Гідності стала для багатьох особистою революцією свідомості українця. Прикро, що майже нічого так і не змінилося. Але хочеться вірити, що все зміниться на краще, і пролита кров Героїв не буде даремною!
Ольга Іванець: – “Майже нічого так і не змінилося”, – яке ж здоровезне за об’ємами оце ваше “майже”! Вірогідно, у вашому особистому житті зміни відбуваються кожного місяця і мають глобальні масштаби. Піду подивлюся ваш профіль, дуже цікаво. Подивилася, вистачило 1 хвилини: нічого видатного.
Проста людина: – Ольга Іванець, а давайте не будемо переходити на особистості! Ми ж не для цього тут “зібралися”. У кожного своя думка, і кожна має право на існування.
Ольга Іванець: – Кожна особиста думка не може існувати поза особистістю, що цю думку висловила. Таким чином, ми бачимо протиріччя між вашими особистими досягненнями та між вашими особистими претензіями до змін, що відбулися в Україні з 2014 року. Звісна річ, ви ніколи не дивилися на власні досягнення з позиції вічності, тому так легковажно висловилися про досягнення України за ці роки. І ось у вас є можливість подивитися на себе – і вам не подобається те, що ви бачите. І ви закликаєте мене: “Не дивіться на мене, я тут не для того самовиражаюся”. Я вам співчуваю, це дійсно неприємне переживання.
Проста людина: – Ольга Іванець, я не потребую від Вас ні співчуття, ні похвали, бо ніколи не вважала свої “досягнення” визначними. І давайте припинимо цю безглузду дискусію.
Ольга Іванець: – Зараз припинемо, обіцяю. Лише одне зауваження: ви не вважаєте власні досягнення видатними і проектуєте свою зневагу до себе на Україну. Я ж, на відміну від вас, високо ціную власні досягнення, тому здатна оцінити і досягнення, що зробили українці і наші партнери, друзі, однодумці за ці роки. І я не можу мовчати, коли українці з низькою самооцінкою знецінюють реальні досягнення України, – це було би запроданством по відношенню до України.
Коментарів немає