Мене тут спитали: “Навіщо Портников це написав?” Постійно читаючи Портникова протягом 10 останніх років, я для себе усвідомила, що він пише задля того, щоб читач непомітно для самого себе почав думати. Я особисто читаю Портникова не лише для того, щоб краще орієнтуватися у політичному житті, а й із терапевничною метою: для того, щоб покращити якість розумової активності та відтермінувати Альцгеймера.
Вибрала і заскрінила типові відгуки читачів Віталія Портникова під дописаом про Тимошенко.
Як бачите, допис викликав обурення і з боку прихильників Тимошенко, і з боку прихильників Порошенко. Обидва боки вважають, що Портников продався супротивнику. Ситуація – просто за думкою поета Тютчева:
“Нам не дано предугадать,
Как слово наше отзовется,-
И нам сочувствие дается,
Как нам дается благодать…”
А все через те, що Портников має філологічну освіту, а його читачі її не мають. Тобто, складати букви у склади навчилися, а розуміти прочитане – зась.
На дверях до школи античного філософа Платона був напис: “Не геометр нехай не входить”. Тобто, щоб розуміти те, що говорять в школі, людина має володіти логікою. Фейсбук – не школа Платона і не філологічний факультет: тут кожен не філолог і не геомерт може вільно долучатися до будь-якої розмови. Тому не дивно, що трактовки прочитаного справляють враження бреда сумашедшего.
Nelya Ostapiv: – Вважаю пост Портнікова небезпечним.Якщо виходити з вашого висновку,то його повинні читати виключно філологи,бо тільки вони розуміють його правильно.А весь загал фбуку тільки те і робить,що додумує -і все не те.
Суцільні недотепи
Ольга Іванець: – Абсолютно справедливо! Я ще й більше скажу: я вважаю демократію небезпечною в сучасному світі, бо за суттю демократії, всі, хто має право голосу, мають бути філософами, бо тільки філософи розуміють, як правильно керувати державою. А натомість весь загал дрімучих невігласів тільки те і робить, що вдає із себе людей, що тямлять в тому, про що взялися висловлюватися.
Текст Віталія Портникова: “Коли колеги дивуються з того, що «Тимошенко на експорт», Тимошенко на міжнародних конференціях кардинально відрізняється від Тимошенко на українських мітингах і зустрічах з потенційними виборцями, мені залишається тільки дивуватися цьому подиву. Тимошенко – професійний політик з величезним стажем. І вона – інтуїтивний політик. В Україні вона працює з тим електоратом, який у неї є. Вона намагається «зловити» цей електорат на емоцію, яка повинна закарбуватися у свідомості і змусити за неї проголосувати. Слова і обіцянки Тимошенко – це не слова, а музика, мелодія дудочки досвідченого щуролова. Але щуролов-політик не топить щурів, він ними в разі успіху управляє.
«Імпортні» виступи Тимошенко переконують, що вона прекрасно розуміє, що відбувається в країні і навколо неї. Її головна мета – це не зміна політики, це зміна фігури в кабінеті президента. Тому що політику змінити практично неможливо – якщо тільки не захотіти просто здатися Росії. І то не факт, що у Путіна будуть гроші на прокорм переможених. Гроші в будь-якому випадку доведеться брати у тих, хто вимагає реформ, боротьби з корупцією та інших неприємних для української еліти і суспільства речей. Але поки Україна позичає гроші і віддає борги, міняти її політичний курс нікому.
При цьому будь-якому президенту України доведеться думати про утримувачі і противаги, баланс сил та інші далекі від інтересів виборця дрібниці. А це означає, що доведеться домовлятися з господарями промисловості і Ахметов, наприклад, буде грати в цих домовленостях не меншу, а то й більшу роль, ніж зараз. Прагматизм Тимошенко – не секрет, вона літала до Донецьку до Ахметова ще 2004 року і в разі перемоги зробить все для забезпечення балансу.
Тимошенко є схожою на Порошенка ще й в тому, що на момент обрання главою держави у Порошенка не було ані партії, ані команди, все це створювалося буквально з чистого аркуша. Тому найближче оточення Порошенка складається нерідко з випадкових людей, однак сама вертикаль влади – результат широкого внутрішньоелітного консенсусу. Власне людей Порошенко в цій еліті дуже небагато тому, що їх немає фізично.
Тимошенко формально має і партію, і структури, однак після розколу 2014 року це лише тінь колишньої кадрової лінійки. У разі перемоги Тимошенко її найближче оточення також буде складатися з випадкових людей, проте вертикаль влади знову стане результатом широкого консенсусу. Простіше кажучи – це будуть ті ж люди, зміни еліти не відбудеться, вона лише очиститься від якоїсь кількості випадкових людей, які спробували до неї інтегруватися після Майдану.
Саме тому потрібно не дивуватися виступам Тимошенко за кордоном, а розуміти, що вибір президента буде не стільки вибором зміни або продовження курсу, скільки вибором особистості, яка має продовжити курс, за яким країна – частково не з своєї власної волі, а через агресію Росії і під тиском Заходу – йде з 2014 року. Зрозуміло, що при цьому буде певна кількість виборців, яке проголосує за преференції, яка чує звук дудочки щуролова. Але ілюзіям цих людей не збутися”.
Із коментарів до допису Віталія Портникова на його сторінці:
Андрей Кузьма: – Виталий, есть ли вероятность того, что в случае избрания Тимошенко президентом, она таки задаст страну Путину?
Віталій Портников: – Президент Украины – не монарх, вы уже лет 150 не крепостные
Андрей Кузьма: – Все имеют право на свое мнение, но мнение Виталия Портникова о политике, религии и современных событиях, я считаю наиболее компетентным, обоснованно и здравым.А ещё наиболее про- Украинскими.
Оксана Левинсон: – Мне кажется, или это пост на тему «все они там одинаковые»?
Віталій Портников: – Мне кажется это попытка включить ваши мозги. Но никто не заставляет их иметь
Александр Строинский: – НЕ УБЕДИЛ!!!! НЕ ПЕРЕКОНАВ!!!!. Псуєте собі добру репутацію, пане Портніков. Я завжди прислухався до вас. А от тепер і не знаю….
Віталій Портников: – А я знаю. Своєю головою думати
Viktor Melnichenko: – В великій мірі все так, але далеко не ідеальний Порошенко, як політик, дипломат і економіст напевне все ж таки сильніший за Тимошенко.
Віталій Портников: – Так це і є голосування за особистість. Ви вважаєте так, хтось інакше
Віталій Портников: – Александр Ищенко, у сторонников Тимошенко, наверное, не меньшее )))), они ведь как раз считают, что все поменяется. Этот пост – тест на здравомыслие, его не каждый должен пройти.
Валерій Прозапас: – Віталій Портников “я не розумію вашої розгубленості. Я кажу просту річ – в умовах, що склалися, не можна виконати жодної популістської обіцянки і змінити курс. Крапка.”
Ви пропонуєте нам перевірити знову чи зробить Тимошенко після Порошенко те, що зробив Янукович після Ющенка?
І це ви називаєте “думати своєю головою”?
Віталій Портников: – Валерій Прозапас я вам нічого не пропоную:))). Наскільки я розумію, ви й не збираєтесь голосувати за Тимошенко. Але є мільйони людей, які збираються. І, якщо виходити з соціології, таких людей на виборах може бути більшість. Так от я просто кажу, що цим людям не варто розраховувати на зміну курсу, швидкі матеріальні покращення тощо. Цього не буде. А вам – якщо ви виборець Порошенка – теж треба розуміти, що в разі якщо він виграє президентуру, а БПП програє парламентські вибори, ситуація теж буде зовсім іншою ніж зараз з точки зору турбулентності.
Татьяна Попова: – Виталий Портников але я маю сумнів, що не можна змін ти курс. Ми ще не перейшли, як кажуть, точку невозвращения
Віталій Портников: – Татьяна Попова а я не маю. На це просто немає грошей, на щастя. Треба дякувати Януковичу.
Віталій Портников: – Оксана Левинсон почему когда журналист говорит о глупости политиков, читатель радуется, а если он констатирует идиотизм избирателей и читателей, те впадают в истерику?
Діалог з Мариною Максимовою на моїй сторінці:
Marina Maksimova: – Тобто не має значення для України і українців хто стане Президентом? Ви впевнені, що вигравши вибори Тимошенко не змінить курс? Ви впевнені що не буде підписано мир ( а це входить в повноваження Президента) на умовах Росії?
Ольга Іванець: – От саме про це мій комнтар – про те, як читач сприямає прочитане. Ви зробили висновок із тексту: “не має значення для України і українців хто стане Президентом”. Хочу вам зауважити, що в курсі лінгвістичного аналізу тексту на філофаці ви би залік не отримали.
Marina Maksimova: – Так ви праві, в мене математично-аналітичний
склад розуму .
Ольга Іванець: – Marina Maksimova Просто читайте без емоцій, чітко дотримуйтеся значень слів як наданих у словнику, не домислюйте власних значень. Читайте текст, як
Marina Maksimova: – Ви не відповіли на питання, а перейшли на особистості
Ольга Іванець: – Marina Maksimova Марино, якщо ви ви скористуєтеся моєю порадою щодо того, як правильно читати текст, ви побачите, що ваше запитання некорректне – воно стосується вашого домислу про текст, а не змісту тексту. Я ж не можу відповідати на запитання про ваші домисли.
Ольга Іванець: – Із коментів – запитання до Портникова і його відповідь: Оксана Левинсон: “Мне кажется, или это пост на тему «все они там одинаковые»? Віталій Портников: “Мне кажется это попытка включить ваши мозги. Но никто не заставляет их иметь”.
Marina Maksimova: – Ольга Іванець , дайте, будь ласка,
відповідь, навіщо було писати такий великий текст про Тимошенко, довго пояснюючи, що при зміні Президента, нічого не зміниться, роблячи малесеньку ремарку, про те, якщо не здатись Россії, хоч основне, що закидають Тимошенко, це те, що вона сама є маріонеткою і залежною від Россії.
Ольга Іванець: – Marina Maksimova “довго пояснюючи, що при зміні Президента, нічого не зміниться” – це ваше сприйняття змісту текста Портникова. Ви звертаєтеся до мене, щоб я поянснила собі, навіщо Портников написав текст, який ви сприйняли так, як ви його сприйняли. Марино, скажіть будь ласка, навіщь я маю собі це пояснювати?
Marina Maksimova: – Я зрозуміла. Дякую.
Ольга Іванець: – Marina Maksimova Уточню: я для себе вже все з цього приводу пояснила і написала про це у коментарі зверху. Скопіюю просто зараз: “Складати букви у склади навчилися, а розуміти прочитане – зась. На дверях до школи античного філософа Платона був напис: “…Побачити більше
Marina Maksimova: – Ольга Іванець , Платон вас навіть близько до своєї школи не підпустив з рівнем дискусії : Сам дурак.
Ольга Іванець: – Marina Maksimova Ви плутаєте полеміку з дискусією: я з вами дискутую, а ви зі мною полемізуєте та ще й обвинувачуєте мене у тому, що полемізую саме я, а не ви.
Коментарів немає