Дивилися Гіркі жнива. Ох. Страшної сили враження. У мене аж досі вуха палають і трусить всю. Коли увімкнули світло, вже не могла терпіти, заплакала. В ряду попереду жінка мого віку з опухлим від сліз обличчям намагалася сховати голову у капюшон. Люди неспішно розходилися. Пара, він і вона, мого віку сиділи нерухомо, дивилися вглиб себе, не звертаючи увагу на інших. Праворуч від мене був мій син. Ліворуч – чоловік. Нащадки українців, що втікали, чинили спротив, ховалися і виживали. Що то було на екрані? То ожили картини мого дитинства, що я бачила кожного разу, як татова матуся перед сном розповідала своїм монотонним тихим голосом те, що здавалося мені маренням, бо не могло ж то бути насправді. Весь фільм я тримала за руку чоловіка ліворуч і сина праворуч. Жодних думок. Лише відчуття узнавання картинок, що були моїми уявленнями в дитинстві у темряві поруч з бабусею під звуки її слів – на межі, коли ще не спиш, але вже й не не спиш. Історія мого роду. Мого народу.
Один із коментарів до фільму Гіркі жнива: “Емоцій, на жаль, фільм у мене не викликав. поряд теж ніхто не плакав”.
А я плакала. А жінка в попередньому ряду просто ревла. Може, комусь бабуся в дитинстві нічого не розповідала про Голодомор, то тому картини з цього фільму чужі й незрозумілі. Але у тих, хто в дитинстві те чув від дідів та бабусь, від батьків, цей фільм викликає бурю емоцій. Я сказала матусі, щоб вони з татком не дивилися. Таткові 78, він пережив голодомор 1947-го, а бабусини листи, що вона писала все життя, щоб не забути та переповісти світові правду, ми з татом знаємо напам’ять. То я боюся, що тато, який переніс інфаркт влітку, занадто хвилюватиметься під час того фільму.
Ще з коментарів про враження від фільму Гіркі жнива: “Фільм на надважливу тему, але не дуже сильний за реалізацією. На жаль, це не культурна подія, про яку хочеться дискутувати”.
Минулого тижня у перукарні почула від молодої дівчини-перукарки, що у молоді у нашому місті уявлення про Радянський Союз як про країну, де всі були заможній та щасливі. Якщо наша молодь подивиться цей фільм, то буде для них справжньою культурною подією, про яку вони будуть дискутувати. Після перегляду я бачила розгубленість на обличчях молодих. Ця емоція розгубленості означає, що людина дізналася для себе щось таке, чого раніше не було в її картині світу. І з цієї точки зору Гіркі жнива – видатна подія в культурному житті України.
Коментарів немає