Кожного разу підходжу до нового номеру Бурди у супермаркеті зі сподіванням: то вже українською? Кожного разу сподівання марне. Нічого, я терпляча – все одно Бурда буде українською. Питання часу та самоповаги видавців.
Коли мені було 15, я жила у радянському союзі, і купувала заради викрійок журнал із братської країни НДР Fur Dich. А ще я купувала журнал із братерської Польщі Uroda, щоб читати про моду – вивчилася розуміти польську. Я не розумію, чому журнал Бурда, який у всіх країнах виходить мовою країни, в Україні я маю читати російською? Для кого це робиться? Я принципово не купую Бурду російською. Підійду в супермаркеті, візьму до рук, погортаю, зітхну з жалем – і покладу на місце. Дуже люблю Бурду, дуже люблю шити. Але є важливіші речі за хобі. Самоповага – важливіша. Тому я не купую після 08.08.2008 не лише Бурду російською, а й інші улюблені журнали: VOGUE, L’Officiel, ELLE.
1 коментар
Ірина
З початку війни також не купую ці журнали, хоча вони – так само моя пристрасть.