– Про мою прив’язаність до батьків, я ж сподіваюсь, що це не прирікає мене довічно бути маминьким синочком ) та на не здатність самостійно вирішувати питання особистого життя?
– Звісно, ні. Ви здатні самостійно вирішувати як питання особистого життя, так і інші питання. Але це не значить, що ви маєте заборонити собі приймати любов і увагу від батьків, не жити з ними, не брати участь у їхніх справах. Можна бути водночас самостійною людиною і мати тісний емоційний, фінансовий, професійний зв’язок із батьками. Тобто, самостійність особистості не проявляється у тому, що вона пішла з дому батьків і не підтримує із ними зв’язку. Самостійність – це коли попри любов і повагу до батьків, попри ніжність до них, попри щільне спілкування ти здатен приймати власне рішення і нести за нього відповідальність навіть у тому разі, коли це рішення батьками не схвалюється.
Коментарів немає