Перевірка на архаїчність
Був у мене такий випадок в Екваторіальній Гвінеї. У перші кілька днів як прилетіла облаштовувала помешкання за власним смаком. Покликала чоловіка, що виконував обов’язки служника на віллі.
Теми есе відповідають принципу Місяця – принципу Підтримки Життя. Ключові слова: емпатія, інстинкт альтруїзму, патріотизм, популярна думка, народ, населення, бажання, емоції, уява, замріяність, фантазія, інстинкт продовження роду, інстинкт розмноження, материнство, турбота, батьківські патерни поведінки, спогади дитинства, звички, почуття безпеки, домівка, родина, близькі люди, малюки та старенькі, пристосування, домівка, притулок, дах над головою, затишок, комфорт, їжа.
Був у мене такий випадок в Екваторіальній Гвінеї. У перші кілька днів як прилетіла облаштовувала помешкання за власним смаком. Покликала чоловіка, що виконував обов’язки служника на віллі.
Подивилася фото розмальованого “подводным царством” ОХМАТДИТу. Ну, що я вам скажу, друзі… Звісно, добре було би, якби люди ще з початкової школи вивчали би комунікатику: Вищі Архетипи та їх модальності, мистецтво спілкування, вплив вербальних та невербальних трансляцій на психіку людини.
У мене троє дорослих дітей. Двоє синів і дочка. Вони всі троє до біса гарні зовні. Вони фізично прекрасні й здорові. Кожен із них майстер своєї справи. Їх помічають. Про них говорять. І може так виглядати, що я добра матір. Що я щось тямлю у виховані дітей.
У Фісбуці оце пишуть на захист консервації. Мовляв, зима прийде, треба ж буде щось їсти. У супермаркетах та на ринку взимку повно всіляких свіжих овочів та фруктів. Якщо влітку і варто опікуватися тим, щоб було що їсти взимку, то це має бути опікування джерелом власного прибутку. Якщо влітку витрачати час не на консервацію, а на […]
Мамуся – мій особистий лікар-терапевт, кардіолог, психотерапевт. Скільки разів вже рятувала мені життя у прямому сенсі. Я усвідомлюю, що всі мої винаходи з психотерапевтичної практики, які творять всі ті дива з життям моїх клієнтів, – це все, що я бачу з дитинства у маминій роботі. Вже кілька днів вранці дивлюся фільми з маминої фільмотеки. (в […]
Чоловік пишається тим, що йому подобаються дівчата. Цьому чоловікові просто пофартило. Звісна річ, легко радіти з того, що твоє закохання підпадає під офіційно схвалені норми. Так само легко можна радіти з того, що ти народився не євреєм у Німеччині початку 20 сторіччя. Не українцем на селі невдовзі від Голодомору. Та ще, чоловіки, радійте з того, […]
Кожного року о червні спостерігаю одне й те саме у суспільстві: люди іронізують з приводу того, що, мовляв, де ж те літо. Ну, холодно ж, дощить. А літо ж. Люди, хто вам сказав, що літо починається 1 червня? Ні, ну, звісно ж я знаю, хто те вам сказав. Але якщо ви мислитиме самостійно, логічно, критично, […]
Із пологового будинку мама з татом принесли мене до маленької кімнатки у підвальному приміщенні цегляного будинку з комунальними квартирами. Поки мама і тато були на заняттях в інституті, мене наглядала старенька прабабуся. Кого там тільки не було, у тому цегляному будинку та у його дворі!
Звідки в людині ця нелогічна впертість щодо відстоювання правди, істини? Чому Сократ зробив вибір на користь умерти, а не на користь спробувати збрехати заради порятунку? Чому Нострадамус, всупереч всім догматам церкви, протирав таки ганчіркою з оцтом дверні ручки у зачумленому місті?
Приходить запит на дружбу (у Фісбуці). Ти ту людину не знаєш. Але у тебе з нею кілька спільних друзів. Ідеш до неї на сторінку: що вона там поширює? Начебто нічого негідного, патологія у межах норми. І от вона вже у друзях. Має право, на правах друга, коментувати твої пости. А ти тепер, на обов’язках друга, […]