Чоловік у формі пафосного вірша, якого надсилає в листі, зізнається жінці, що воспилав шаленою пристрастю, але вважає за потрібне керуватися здоровим глуздом – і не дати пристрасті взяти владу над ним. Постає питання: «Це він у мене такий закоханий чи в когось іншого? З вірша не зрозуміло». Якби він серйозно, дійсно закохався в мене і вважав за потрібне придушити власну пристрасть розумом, він би зробив це – і я би ніколи би не дізналася про його внутрішню боротьбу. Але ж ніт – він пише поетичного листа про те, що з ним відбувається. То, вірогідно, він закоханий в когось іншого, а я – лише свідок його духовного життя, чомусь він обрав мене на цю роль, вірогідно, вважає, що ми друзі. Але не можна виключити і того, що він в такий спосіб каже мені: “Я жадаю втілити з тобою моє пристрасне бажання, але не можу взяти на себе відповідальність за це. Віддаю на твій розсуд. І сподіваюся, що ти не будеш настільки раціональною, яким є я, і зробиш дурницю – віддашся мені, і нестимеш за це повну відповідальність”. В цій ситуації у мене є повне право знищити цього горе-залицяльника і морально, і фізично – він сам передав мені це право. Але ж не на це він розраховує, а саме на протилежний ефект: серце моє розтане і я обдаровуватиму його тими ніщтяками, на які лишень вистачає його фантазії.
Це така психологічна гра: нездатний, неспроможний на подвиги чоловік обирає об’єктом “кохання” жінку, яка на 100% (на його думку) не відповість йому, знехтує. Він буде страждати (писати вірші, ставати в красиві пози, дарувати дрібні подаруночки типу квітки троянд), нічим при цьому не ризикуючи. А якщо жінка раптом поведеться на всю цю фігню, то він втече або одразу ж (“Я нічого такого не мав на увазі, тобі здалося, я просто писав вірші, які тебе взагалі не стосуються – як ти могла лише таке уявити!”), або доведе ситуацію до повної руйнації її життя і вже тоді втече.
Тут же що відбувається: яскраво виражена якість (у даному випадку хвороблива залежність від пристрасті до недоступної жінки) завжди має в психіці протилежну якість (у даному випадку хворобливу огиду до жінки, яка дозволила вдовольнити йому його хворобливу пристрасть до неї). Жінки, які не знають цього закону психіки, обов’язково стають жертвами своєї довіри до такого чоловіка.Справа в тому, що жінки з ураженою Венерою в гороскопі особистості здаються чоловікам неприступними. І чоловіки такого типу обирають їх в якості об’єкта поклоніння, бо переконані, що вона «ніколи не опуститься до добрих почуттів до нього». Але жінки з ураженою Венерою завжди «опускаються», закохуються, захоплюються саме чоловіками, що мають якісь вади: занадто худий, занадто гладкий, занадто сором’язливий, занадто зухвалий, занадто дивакуватий, занадто нудний, занадто доглянутий, занадто занедбаний, занадто мовчазний, занадто балакучий, занадто зациклений на своїй дерев’яній нозі тощо. У жінок із сильним ураженням Венери, таким чином, дуже багатий досвід у коханні, точніше, у стражданнях, пов’язаних із закоханістю. І якщо така жінка дожила до 35 при здоровому глузді та чарівній зовнішності, то графоман-залицяльник, що називається «втрапив» – бродити йому світом босому й голодному до кінця часів.
Коментарів немає