Ольга Іванець: – На мене сильне враження справила перемога Зеленського на виборах. Це мене дуже травмувало. Але зараз я розумію, що були застосовані технології інформвійни, а Україна зі свого боку не мала жодної можливості протидіяти. Травмувало ж мене це через те, що я останні 11 років самотужки протидіяла інформійні в царині астрології – і я отримала поразку. Руки опустилися, відчуття власного безсилля. Тепер я розумію, що це не страшно: всі польські повстання проти царату були приречені на поразку, але завдяки тим повстанням сьогодні є незалежна Польща. Так і з Україною буде.
Тепер спокійненько напишу свій підручник з астрології. Добре, що не написала досі, бо він був би зухвалим і наївним. Тепер, після травми, може вийти дійсно добра річ.
Я розумію, що без консультування не було би доробок. Але якоїсь миті я захопилася і продовжувала консультувати вже тоді, коли це нічого не давало мені для розвитку.
Виснажилася, згасла, заклякла, довелося дуже довго відновлюватися – практично весь рік.
З січня 2012, як тр Сатурн став на моє Сонце, напруга лише зростала, постійний тиск внутрішнього почуття обов’язку і зовнішніх обставин. І весь цей час я займалася іншими, а не собою. І зараз є відчуття, що я дуже відстала у розвитку. Зараз тр Сатурн в зростаючій квадратурі – гостра криза особистого росту. Цей транзит дає дуже великі амбіції, багато енергії для звершень. Тож я в передчутті.
В попередньому циклі період від кон’юнкції тр Сатурна з Сонцем до зростаючої квадратури (1982 -1991) теж був насичений доленосними подіями, і теж був постійний тиск, як от зараз. Взагалі, я так розумію, все моє життя під тим тиском, якщо розібратися. Просто 30 років тому я була зухвала й нахабна – не розуміла, як у мене все насправді важко, знецінювала важкість. Бо я дивилася на своє життя з позиції стороннього спостерігача, а той бачив лише заможність, впливовість, яскравість. Зсередини все було не так.
Зараз бачу, що я намагалася змусити себе ігнорувати речі, які були мені непереносимі. Тепер от не ігнорую, тому здається, що зараз важче, ніж тоді. Насправді не важче, навпаки, значно краще все: немає руйнівних наслідків моїх рішень і вчинків, бо не намагаюся пробивати стіну головою.
Я напишу підручник, який могла би прочитати я 21-30 річна, щоб не накоїти дурниць. Такого підручника у мене тоді не було. Був Глоба, Подводний – вони сприяли коїнню дурниць. А західні підручники того періоду заколисували, бо всі були під впливом руху New Age і тому давали поради типу: “Думай про хороше – і з тобою станеться хороше”. Не станеться. Популісти думають про хороше, виборці думають про хороше, коли голосують за популістів. А стається лише те, що має статися: зіткнення з суворою реальністю, в якій, щоб жити і розвиватися, треба думати і говорити про те страшне, що вже сталося з нами.
Коментарів немає