“Я надіюсь що все таки буде Україною правити людина , яка зробить її процвітаючою”

– Я надіюсь що все таки буде Україною правити людина , яка зробить її процвітаючою . Бо за 27 років вона захлиналася від людей якім на неї начхати . У нас е все для того щоб бути найкращими в Европі . І людина ця повинна бути із народу та мати високі інтелектуальні знання .

– В цілому за ідеєю, що за ним стоїть, ваш коментар патерналістський. І він містить протиріччя. Розберемо за допомогою лінгвістичного аналізу цей текст. “Я надіюсь що все таки буде Україною правита людина , яка зробить її процвітаючою”, – одна людина не може зробити державу процвітаючою. Такі сподівання – патерналістські. У сучасному світі паретналізм – у РФ. Хіба путін зробив РФ процвітаючою державою? “Бо за 27 років вона захлиналася від людей якім на неї начхати”, – ви говорите про населення України, воно є інфантильним, байдужим, звиклим до низової корупції. На Майдан виходить громадянське суспільство, а не населення. У 2014 кількості громадян серед населення вистачило, щоб національно-визвольний рух переміг. Але далі ми бачимо, як населення чинить шалений спротив прогресивним реформам. Якщо сил громадянського суспільства не вистачить, населення проголосує за популістів на наступних виборах. “У нас е все для того щоб бути найкращими в Европі” – це неправда: українці – постколоніальна постгеноцидна нація, у нас діє мораторій на продаж землі, у нас більшість населення не підтримує ідеї амністії капіталу . “І людина ця повинна бути із народу та мати високі інтелектуальні знання”, – ось тут протиріччя: людина з народу – це, я так розумію, людина не громадянин, а людина з населення. А населення у нас, як ми вже переконалися, інфантильне, із дуже низьким рівнем інтелектуальних знань, із нездатністю до логіки та до понятійного мислення. Тож, ваші очікування нереалістичні, а мрії фантастичні.