Бува на сторінку Астрологиня Іванець у Фейсбуці зайде людина зі світу, як вона сама каже, науковців. Приходить вона з однією метою – самоствердитися як науковець за рахунок астрології як лженауки, як шарлатанства. Що це за явище таке? Ревнощі, ревнощі! “Як ти, астролог-тупа курка, насмілилася поширити у себе наші, науковців, досягнення?! Ми просвіщаємо населення – несемо їм наукову думку, закликаючи вийти в ніч між 23:00 (UTC+3) 12 серпня та 11:00 (UTC+3) 13 серпня дивитися на фактичний пік метеорного дощу Персеїди”. Українські науковці (фізики, хіміки, філологів вони за науковців не тримають) на рівні спинного хребту відчувають власну меншовартість лише через те, що у світі існують філософи. Навіть якщо науковці не знають історії виникнення та розвитку філософською думки (а серед українських науковців молодого покоління таких переважна більшість), вони шостим чуттям відчувають, що щось тут у відносинах фізики й філософії не чисто, щось тут не те. Підозрюють, що всі ці філософські й філологічні “бла-бла-бла” не просто так. Ці підозри викликають сильне роздратування. Звідси й такий високий, неадекватно високий рівень агресивності у трансляціях, адресованих нефізикам, не вченим. “Ти, тупа курка, я тобі ще раз кажу: астрологія – це брехня!” – пише у коментах до будь-якого мого допису на моїй сторінці. Але ж тут все просто! Наука відповідає на запитання: “Чому? З якою причини?”, а філософія – на запитання: “Навіщо?”
– Чому я маю дивитися на Персеїди?
– Бо я, вчений, кажу тобі, щоб ти йшла й дивилася на Персеїди. Ти маєш побачити спалахи не надто яскравих частинок метеорного потоку, і подивитися на боліди — великі вогняно-яскраві метеорні тіла, що залишають за собою яскраві сліди в атмосфері з розжарених в атмосфері газів різного кольору.
– Ясно. А навіщо мені на все це дивитися?
Будь-яке твердження вченого-фізикаліста у кінцевому випадку упреться у філософське запитання: “А навіщо?” Наприклад:
– Необхідно вкладати кошти у розвиток генетики.
– Навіщо?
– Генетика дасть можливість вдосконалити людський вид як такий.
– Навіщо?
– Щоб людина могла колонізувати інші планети.
– Навіщо?
– Щоб рід людський не припинив свого існування.
– Навіщо?
– Це не наукове запитання, наука цим не займається.
– Але ж запитання є. Хто дасть на нього відповідь?
– Йди звідси. Кажу ж, це не науковий підхід.
“Ми дивимося на зірки, тому що ми – люди? Чи ми люди, тому що дивимося на зірки?” – це питання філософське, а не астрономічне. Чи має людина задаватися питаннями “Навіщо?” замість обмежитися питанням “Чому?”? Історія цивілізації доводить, що саме завдяки філософському питанню “Навіщо?” людство вилізло з землянки суто біологічного існування, побудувавши городи – створило цивілізацію, де розвивається наука, що створює технології, які, в свою чергу, існують лише для того, щоб обслуговувати потребу людини ставитися філософським питанням: “Навіщо?” Якоїсь миті вчений-фізикаліст відчуває свою вторинність – і бунтує проти неї, шукаючи виправдування для своєї агресії: “Філософи нічого не виробляють, крім пустих слів. Виключити філософію з університетів, держава не має витрачати кошти на філософію”. Але ж філософи виробляють найважливіше – те, завдяки чому існує цивілізація. Те, що не дає людству повернутися до землянки. Те, що не дає людству впасти у суто біологічне існування. Філософи виробляють ідеї, сенси, цінності. Без цих продуктів філософії всі продукти науки-технології зводяться до одного: пристрій, що забезпечує біологічній істоті найменш енергозатратний цикл харчування та розмноження.
Коментарів немає