Особливості тонкої точної інтелектуальної роботи

Телефонує вчора моя найближча подруга, ми разом із 1984 року, разом закінчували філфак у 1985. Збентежена. Каже: “У мене мозок відмовляє працювати! Що робити?!” Питаюся, скільки годин на добу вона пише. Ну, ясно: пише більше 4 годин. Заспокоїла її: у мене та сама проблема. Звісно, я можу три дні поспіль зранку до ночі писати гороскоп. Але потім мозок впадає в ступор – бачу букви, не розумію жодного слова. Потім кілька днів відсипатися, гуляти, вештатися по крамницях, шити, плести, слухати музику. Коротше, мозок має відпочити. Раджу курс Білобіл-форте або Білобіл-інтенс і для постійного вжитку Магнікор. Справа навіть не в тому, що ми старіємо. Мозок – тонкий інструмент. Його силою волі працювати не змусиш. Його треба добре годувати, вчасно провітрювати, вигулювати, тренувати. І берегти від несподіваних істеричних атак з боку грубіянських людей. Три хвилини атаки – і ти вже випала з графіку роботи надовго, перетравлюєш емоції від спілкування з токсичною персоною. І думаєш: може, варто виділити один день і самостійно зробити прибирання в хаті, ніж випасти на два дні із робочого графіку через те, що у прибиральниці стався приступ істерики на тему: “Живут жє люді – мне би так”.