“Всесвіт не завжди дає те, що ми у нього просимо, але завжди дає те, що нам потрібне”

“Всесвіт не завжди дає те, що ми у нього просимо, але завжди дає те, що нам потрібне”. Кожна життєва позиція перевіряється на правдивість життям. Якщо життя постійно підтверджує життєву позицію, значить, життєва позиція правдива. Якщо життя постійно спростовує життєву позицію, значить, життєва позиція хибна і її слід замінити на іншу. Бо без життєвої позиції людина жити не може – в її житті починається хаос. «Всесвіт не завжди дає те, що ми у нього просимо». Це справедливе твердження. Дійсно, дуже часто прохання до Всесвіту залишаються без відповідей. «Всесвіт завжди дає те, що нам потрібно». Тут постає питання: а я сама точно знаю, що мені потрібно? Я дійсно так добре знаю себе, що можу чітко визначитися в тому, що саме мені потрібно? Давайте сформулюємо інакше: «Всесвіт постійно нам щось пропонує. Я маю досліджувати себе, щоб розуміти власні потреби. Я не маю брати у Всесвіту все підряд лише через те, що Всесвіт мені це пропонує. У мене є свобода обирати із багатьох пропозицій щось конкретне. Коли я обираю самостійно, це є проявом моєї особистості, в цьому проявляється моя особиста творчість. Несправедливо було би вважати, що мені щось потрібне лише через те, що Всесвіт мені це запропонував. Я маю дослідити пропозицію та мої власні реакції на неї і лише після того прийняти рішення: брати мені запропоноване Всесвітом чи відмовитися. Якщо я не роблю вибір, я чиню безвідповідально. В такому разі я відмовляюся від сонячного принципу волі – і мені кожний перехожий начальник. Коли я відмовляюся обирати, я не існую як особистість. Якщо я не існую як особистість, моя самооцінка неадекватно низька. Якщо у мене низька самооцінка, я не можу ставити собі цілі, бо я не знаю, які в мене цілі. Мене носить по життю хаотично. Мої мрії не справджуються».