Слід відрізняти поняття «хочу» від поняття «маю намір». Стан бажання, хотіння – це пасивний стан. Людина у стані бажання може жити роками й десятиліттями. Наприклад, якщо чоловік каже: «Я хочу побудувати для нас будинок», – мудра дружина має поставити уточнювальне запитання: «Так, я розумію, що ти хочеш побудувати будинок. Але чи маєш ти намір його побудувати?» А далі виникає ще ряд запитань, на які теж варто вимагати відповідей:
– Якщо ти маєш намір побудувати будинок, чи є у тебе план, за яким ти будуватимеш?
– Якщо у тебе є план, то наступне питання: чи є у тебе ресурси на будівництво? А за якими естетичними критеріями ти будуватимеш? Чи врахуєш ти мої смаки – мої уявлення про красу та гармонію як твоєї партнерки, коли будуватимеш?
– Якщо ми з тобою узгодили фінансові та естетичні питання, то виникає наступне запитання: чи є ти фахівцем – майстром будівництва, щоб втілити наш план у конкретних практичних діях? Ти будуватимеш самотужки чи найматимеш працівників для будівництва?
– Питання із майстрами-будівельниками ми вирішили. А щодо юридичного боку справи? Як будуть оформлені юридичні документи на будинок? Чи буду я його співвласницею?
– Коли юридичні питання узгоджені, маю запитати: ти усвідомлюєш, скільки часу піде на будівництво? Усвідомлюєш, що це довгострокова серйозна програма – побудувати дім, про який ми говоримо? Ти готовий бути терплячим та довести цю програму до кінця? Чи вистачить у тебе мудрості й терпіння долати перешкоди, що неминуче виникатимуть на цьому довгому й важкому шляху?
Скажіть, а ви усвідомлюєте, що можете ніколи не перейти від стану «хочу» до стану «маю намір»?
Коментарів немає