Теми есе відповідають принципу Нептуна – принципу Екстатичних станів та Містичних переживань. Ключові слова: підключення до колективного підсвідомого, міфологія, високе мистецтво, висока мода, транс, ілюзія, містифікація, утопічні ідеї, нереалістичні уявлення, фантастичні віртуальні світи, ірраціональна віра, історія цивілізації, культурологія, стан сп’яніння, наркотики, зачарованість, музика, ритуальні дійства, містерії, саморуйнація, жертовність, залежність, безпорадність, розгадування загадок, прояснення заплутаних ситуацій, розвінчання неправдивих міфів, викриття брехні.
Він був непристойно красивий. Як уквітчаний бог на обкладинках товстих книжок з індійської міфології. Мені було тридцять п’ять, а йому сорок два. Я бігла хижою веселою звірюкою вулицями весняного міста кудись у пошуках їжі, грошей і роботи. Мені конче потрібна була фортуна, мені конче було потрібним везіння. Я боролася за життя і майбутнє. А він […]
Недоречна скромність – це та риса характеру, яка є причиною того, що ви руйнуєте себе. Одна з ваших основних рис – недоречна скромність. Ви не любите розповідати про себе, бо вам здається, що це виглядатиме як хизування.
Наснилося сьогодні жахіття: наче на Кіровоградщині таке життя, як у Сомалі (я була у Сомалі, бачила всі радощі бездержавного існування на власні очі). Завжди сняться сни насильства, коли поспілкуюся у Фісбуці в коментах із неосвіченими людьми. Найбільша, вірогідно, моя фобія – влада охлосу, більшовизм-колективізм. Це з дитинства. Нескінченні розповіді однієї бабусі про Голодомор ввечері в […]
“Кожен, хто їздив до Росії мав помітити, що на рівні буденного спілкування росіяни називають українців не інакше як «хохол». В ідеології російської зверхности на звороті виразу “великий и могучий русский язык” завжди було написано «маленькая і дебильная украинская мова» чи щось у такому смислі.
“Язик адін, культура адна” – це неправдивий міф, створений московитами у радянський період української історії. Вірити у цей міф можуть лише невігласи. Бо коли людина, що все життя говорила й писала російською, починає навчатися українській, вона бачить, що культура російська до української антагоністична – це видно через семантику та синтаксис української у порівнянні з російською.
“Наша Таня громко плачет, Уронила в речку мячик. Тише, Танечка, не плачь, Не утонет в речке мяч”. Або: “Зайку бросила хозяйка. Под дождем остался зайка. Со скамейки слезть не мог, Весь до ниточки промок”. Віршики мого далекого дитинства початку 60-тих минулого сторіччя.
Перша моя самостійна подорож сталася влітку після другого класу. Ми ходили вранці до школи, як завжди, а десь о дванадцятій нас відпускали додому. До дванадцятої були всілякі розваги: екскурсії містом, походи у Злодійську Балку, відвідини музеїв.
Експертка з туризму Анжела Савченко про перейменування Кіровограду: “Я вважаю, що Український інститут національної пам’яті встановив дуже вузькі рамки перейменування. Півроку треба було працювати з громадою. Найлегше було обізвати громаду «ватниками». Треба визнати той факт, що у нас влада не працює з громадою.Людям жити в цьому місті. Їх право голосу мало б бути важливішим”.
Вчора трапило на очі многа букафф від Сашка Лірника про геїв. Дивіться, який парадокс. Сашко – казкар. Що таке казка? Це такий витвір літературного мистецтва, який в алегоричній формі розповідає нам про закони світу. Таким чином, казкар – це людина-філософ, яка узагальнює у зрозумілій формі складні природні та соціальні явища. Здавалося би, казкар має бути […]
Насправді я не пишу есе, оповідань, віршів, повістей, романів з однієї причини: я не можу засмутити батьків. Так сталося.