Про голос батьківщини

Сьогодні в Брокарді я зауважила моїй улюбленій консультантці: “Я давно вас не бачила, побоювалася, що ви покинули роботу”. Каже: “А я таки покидала – їздила працювати за кордон на два роки, і от повернулася. Дома краще”. О, так, кажу, Дома краще, велика помилка – плутати туризм з еміграцією. І тут інша продавчиня радісно так заявляє: “А я бы эмигрировала с Украины!” Я попрощалася і пішла. Йшла звичним шляхом і милувалася всім навколо. Чому так? Чому в найкрасивіших куточках планети моє серце розриває жаль, туга за Україною? А іншим – нічого, нормально, добре. Мій учитель колись сказав: “Справа в тому, що голос батьківщини або звучить в самому серці – або не звучить взагалі”.