Сніданок. Дитина (Сашка) ретельно виколупала із горгондзоли всю плісняву. Бо пліснява їй подобається, а “оці краєчки” ні. Згадалося, як інша моя дитина (Віктор) отримала настанову від доктора лінгвістики (мого друга), що запросив нас в гості, щоб подивитися особисто на особливості індивідууму. Бо треба ж знати, чого очікувати від майбутнього студента. Хто зна, може це потенційний видатний науковець чи бізнесмен.
“Вікторе, пригощайтеся!” – жестом долоні запрошує взяти тістечко з тарелі, що посередині столу. Віктор простягає руку і акуратно бере шматочок, що лежить до нього ближче за інші. Віктор не знає про цей психологічний тест.
– Вікторе, чому ви обрали саме цей шматок торта?
– Ну, мабуть, тому що він ближчий, – ніяково посміхається Віктор.
– О, Вікторе, – хитає головою доктор лінгвістики, – в житті треба обирати лише найкраще, а не те, що просто ближче лежить.
Олександра, звісно, теж нічого про цей тест не знає. Просто обирає те, що їй подобається. Навіть якщо для цього треба виколупувати блакитну плісняву з цілого шмату сиру.
Діти можуть виховуватися в одних і тих самих умовах, але неможливо виховати в дитині здатність самостійно правильно обирати, самостійно правильно приймати важливе рішення, здатність бути особистістю. Ці здатності якимось дивним чином людина виховує в собі сама, з власної волі.
Коментарів немає