– Здравствуйте. Спасибо за Соляр. Я правильно поняла, что парламент усилится через контитуционную реформу? И будет ли реформа правописания 1928 г.? Спасибо.
Астрологиня Ольга Іванець: – Я только однажды позволила себе предсказание на предметном уровне, что есть нарушением этики астрологических прогнозов, – когда написала в соляре, что будет запрещена коммунистическия партия. Предсказывать на предметнром уровне – это непрофессионально, потому что это фокусы, выпендреж. Ни один уважающий себя астролог не будет этого делать. Так что я учла свой прокол с “запретом компартии” – пишу прогнозы исключительно на уровне качества. А уж предметный уровень пусть каждый сам для себя находит, как позволяет ему его уровень компетентности.
– Спасибо. Просто мне правописание 1928 г. не нравится — грубое и провинциальное.
Астрологиня Ольга Іванець: – Ну, вам, я вижу вообще украинский не нравится. Если бы вы в целом не считали украинский “грубым и провинциальным”, разве вы не перешли бы давно на него в соответствии с требованием времени? Ну, разве что для вас требованием времени является восстановление московии в ее советских границах. Я же перешла на украинский, поскольку понимаю, что будущего у русского нет не только в Украине, а вообще. Я вам сочувствую так, как сочувствуют человеку с диагнозом Альцгеймера: понятно, что ничем помочь не могу.
– Ставити діагнози – справа лікарів. Можна пересісти з “Мерседеса” на волів, тільки нввіщо? Минуло 90 років. Той правопис точно не об”єднає Україну, навпваки, стане приводом для глузування над українською мовою.
Астрологиня Ольга Іванець: – Ви побоюєтеся, що з України глузуватимуть московити та совки? Так провінційність провінції і полягає у побоюванні виглядати смішною в очах столичних мешканців. Я би сказала, що, судячи з вашого побоювання, ви провінціалка. Але ж ви знову відповісте, що не моя справа “навішувати ярлики”. І взагалі. Я завжди була з вами гранично відвертою, ви ж не можете цього заперечити, чи не так? То навіщо ви весь час ховаєтеся за новими пустими аккаунтами? Побоюєтеся, що я не захочу із вами спілкуватися, якщо писатимете від свого імені? Невже ви вважаєте, що я зараз хочу? Ми ж із самого початку домовлялися розмежовувати бажання і наміри, почуття і волевияви. В цьому сенсі нічого не змінилося. Я ж не можу допустити, що ви спілкуєтеся анонімно, щоб заощадити на консультації?
Коментарів немає