Ольга Іванець: – Коли приходжу до Пудингу насолодитися бездоганним смаком інтер’єрів і ласощів, намагаюся сісти там, де не видно цього кітчу. Бо він як муха в какао.
Євген Манженко: – Все так. Покійний був хорошою людиною, але далеко не інтелектуалом. Він музикант, а не мудрий політик, експерт, громадський діяч чи моральний авторитет. Не треба з нього ліпити те, чим він природньо не був. Цінуйте його за те, чим був. Слухайтеся музику.
Ольга Іванець: – Для мене завжди важлива якість текстів пісень. Оця цитата з Кузьми – це пониження планки естетичних та інтелектуальних вимог до рівня філософії російського шансону.
Євген Манженко: – Як казала телеведуча КОДТРК Ніна Даниленко у своїй программі “Дзеркало”, “ось на це вони і ловляться!”
Ольга Іванець: – А ще для мене цей малюнок на стіні – це символ популізму, коли люди аполітичні роблять якісь формальні речі, які, на їхню думки, характеризують їх як свідомих громадян. Наприклад, всім відомо, що рокери мають співати на гострі соціальні теми. Назвався рокером – співай про політику. Звідси купа псевдополітичного несмаку в ефірі. Потім цей несмак такі ж самі аполітичні слухачі розтягують собі на цитати, бо сьогодні модно щось бовкати на політичну тему. І ті ж самі слухачі не бачать протиріччя в тому, щоб з’їздити до Москви по особистих бізнесових справах.
Євген Манженко: – Мабуть, просто треба сідати з людьми і розбирати оті цитати, які вони активно поширюють в соціальних мережах (це ж простіше, ніж генерувати і викладати власні думки). Просто брати і питати: ти зрозумів, що хотів сказати автор? Зрозумів, що це лажа? Бачиш логічні помилки? Бачиш, що автор сморозив аби що і не здатен сам пояснити, що він мав на увазі?
Ольга Іванець: – Тобто, намагатися перемкнути людину із формального стану на стан сутнісний, щоб він непомітно для себе почав мислити. Але це можливо лише якщо належиш до його референтного кола. Якщо ні, то він і твоїх запитань слухати не буде.
Коментарів немає